- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Клініко–фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин
- •Показання до призначення засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин
- •Протипоказання до призначення засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин
- •Основні завдання та форми фізичної реабілітації у передопераційний і післяопераційний періоди
- •Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду
- •Режим № 1 – суворий ліжковий
- •Режим № 2 – розширений ліжковий
- •Режим № 3 – напівліжковий (палатний)
- •Режим № 4 – вільний
- •Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду
- •Режим № 1 – суворий ліжковий
- •Режим № 2 – розширений ліжковий
- •Режим № 3 – напівліжковий (палатний)
- •Режим № 4 – вільний
- •Вроджені і набуті вади серця
- •Аортокоронарне шунтування
- •Реабілітаційна програма після акш з 2-го дня
- •Реабілітаційна програма після акш з 7–10-го дня
- •Реабілітаційна програма після акш з 21-го дня
- •Реабілітаційна програма через 1–2 місяці після акш
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 1 для занять в амбулаторних умовах (1–3 місяць після операції акш)
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 2 для занять в амбулаторних умовах (4–6 місяць після операції акш)
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 3 для занять в амбулаторних умовах (7–12 місяців після операції акш)
- •Оперативне лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Методика фізичної реабілітації після холецистектомії
- •Методика фізичної реабілітації після видалення грижі
- •Комплекс фізичних вправ після операції видалення грижі у віддаленому післяопераційному періоді
- •Методика фізичної реабілітації після апендектомії
- •Комплекс вправ, рекомендованих для виконання в амбулаторних умовах після апендектомії
- •Клініко–фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при травмах опорно–рухового апарату
- •Показання до застосування засобів фізичної реабілітації при травмах опорно–рухового апарату
- •Протипоказання до застосування засобів фізичної реабілітації при травмах опорно–рухового апарату
- •Завдання фізичної реабілітації залежно від періоду (іммобілізаційний, постіммобілізаційний, відновний). Вибір засобів і форм фізичної реабілітації
- •I період (іммобілізаційний)
- •II період (постіммобілізаційний)
- •III період (відновлювальний)
- •Методика фізичної реабілітації при діафізарних переломах передпліччя
- •Методика фізичної реабілітації при діафізарному переломі стегна
- •Внутрішньосуглобові переломи і вивихи Методика фр при переломах і вивихах ключиці
- •Травми ліктьового суглоба
- •Переломи і вивихи ліктьового суглоба
- •Методика фр при травмах колінного суглоба
- •Методика фізичної реабілітації при компресійних переломах хребта
- •Методика фізичної реабілітації при переломах кісток таза
- •Оцінка ефективності фізичної реабілітації у травматологічних хворих
- •Показання до застосування засобів фізичної реабілітації при ортопедичних порушеннях у дітей
- •Протипоказання до застосування засобів фізичної реабілітації при ортопедичних порушеннях у дітей
- •Загальні та спеціальні завдання фізичної реабілітації при сколіозі
- •Визначення ступеня сколіозу і функціональних порушень за допомогою функціональних проб Особливості методики і спеціальні вправи в залежності від ступеня сколіозу
- •Комплекс лікувальної гімнастики для дітей шкільного віку зі сколіозом I–II ступеня
- •Види дефектів постави
- •Складання схеми процедури і комплексу коригуючої гімнастики при сколіозі та порушеннях постави
- •Комплекс лікувальної гімнастики для дітей шкільного віку з порушенням постави
- •Комплекс лікувальної гімнастики при кіфотичних деформаціях хребта (за а.Ф. Каптеліним)
- •Особливості методики фізичної реабілітації при плоскостопості
- •Комплекс вправ при плоскостопості
- •Фізична реабілітація при вродженій м'язовій кривошиї, вродженому вивиху стегна
- •Комплекс вправ при вродженій кривошиї
- •Комплекс масажу і гімнастики для дітей з вродженим вивихом стегна у віці від 2 тижнів до 3 місяців
- •Фізична реабілітація при остеохондрозі хребта
- •Комплекс вправ для самостійних занять при остеохондрозі хребта
- •Питання для самоконтролю
- •Ситуаційні задачі
- •Література
- •69035, М. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26
Методика фізичної реабілітації при компресійних переломах хребта
З усіх пошкоджень тіла хребця найчастіше зустрічаються компресійні переломи в грудному та поперековому відділах, рідше в крижовому відділі хребта. Компресійний перелом грудних і поперекових хребців виникає при падінні з висоти на ноги, сідниці і при безпосередньому ударі по хребцю. При цьому компресії піддаються найбільш рухливі нижні грудні і верхні поперекові хребці.
Лікування компресійних переломів хребців проводиться двома методами: 1) тривалим витяжінням – це функціональний метод, найбільш ефективний, 2) одномоментною репозицією – вправлення хребців з накладанням гіпсового корсета, який застосовується значно рідше.
В I періодіпри функціональному методі лікування засобами ФР вирішуються такі завдання: виведення хворого зі стану пригніченості, пов'язаного з травмою, відновлення м'язового тонусу нижніх кінцівок (у хворих є симптом «прилиплої п'яти», тобто хворий не може підняти дві прямі ноги), а також спільні завдання: поліпшення роботи органів дихання, кровообігу, обміну речовин і виділення, порушеними у зв'язку з травмою і вимушеним положенням тіла при витягненні.
У першому періоді виконуються вправи лежачи на спині для всіх суглобів кінцівок і дихальні вправи. Повторення кожної вправи – 6–10 разів. Весь комплекс виконується 4–6 разів на день. Тривалість занять 15–20 хв. Перший період триває з моменту травми до дозволу повертатися на живіт, орієнтовно 10–12 днів. Критерієм для закінчення першого періоду служить результат у функціональній пробі: якщо хворий піднімає одну випрямлену ногу на 45°, йому можна повертатися на живіт. Для цього він пересувається на край ліжка, ногу, що лежить ближче до краю, кладе перехресно над іншою ногою; знімає лямки; рука, що знаходиться ближче до центру ліжка, випрямлена уздовж тулуба, іншою рукою хворий тримається за лямки і швидко повертається на живіт до центру ліжка.
II періодтриває з моменту повороту на живіт до дозволу вставати і ходити. Завданням ЛГ є максимальний розвиток і зміцнення м'язів спини, тобто формування природного м'язового корсету і правильної постави. Тривалість занять становить 40–45 хв., проводяться 5–6 раз в день. Дихальні вправи повторюються 3 рази, загальнорозвиваючі – 6–10 разів, вправи в статичній напрузі – 4–10 разів з обов'язковим відпочинком після 2–4 вправ.
За умови, якщо хворий може підняти обидві випрямлені ноги до кута 45°, не відчуваючи при цьому дискомфорту або болю в ушкодженому відділі хребта, його можна переводити в III період лікування.
З цього часу починається III період. Завданням ЛГ в III періоді є відновлення рухливості хребта у всіх напрямках і нормальної ходи. Вправи даються у вихідному положенні стоячи, у ходьбі, у гімнастичної стінки, з предметами (палицею, волейбольним або гумовим м'ячем, обручем). У заняття включають волейбол, веслування, плавання. Тривалість занять (включаючи короткочасний відпочинок або паузи між вправами) – 45–60 хв. Дихальні вправи повторюються 3 рази, а загальнорозвиваючі і спеціальні 8–10 разів. Заняття проводяться 3–4 рази на день. Кілька разів в день – дозована ходьба.
Для контролю за розвитком сили м'язів тулуба та оцінки силової витривалості м'язів черевного преса існують наступні функціональні проби:
1. Лежачи на животі, руки вгору: підняти одночасно руки, голову, передню частину тулуба і випрямлені ноги (поза «ластівки»). Проба вважається задовільною, якщо хворий може утримувати тулуб в такому положенні протягом 2–3 хв.
2. У положенні лежачи підняти обидві випрямлені ноги до кута 45°, не відчуваючи при цьому дискомфорту або болю в ушкодженому відділі хребта. Проба вважається задовільною, якщо хворий може утримувати прямі ноги під кутом 45° протягом 2–3 хв.
Потім хворий починає ходити, і до кінця III періоду йому дозволяється сидіти, якщо він протягом тригодинного перебування на ногах не відчуває болю в області перелому і відчуття тяжкості в ногах.
Орієнтовний термін відновлення працездатності – 5–8 місяців з моменту травми.
При будь-якому методі лікування компресійного перелому хребців протягом 8–12 місяців після травми не дозволяються: біг, стрибки, підскоки, зіскоках зі снарядів, вправи зі скакалкою, вправи з жердиною.
При переломі поперечних відростків хребцяхворого укладають так само, але головний кінець ліжка не піднімається. Повертатися на живіт дозволяється на 3–5-й день (коли хворий вільно піднімає дві випрямлені ноги вгору), вставати – через 2–4 тижні, сідати – через 4–6 тижнів після травми. Якщо у хворого різко виражений больовий синдром, застосовується витягування за пахвові западини, як і при компресійному переломі. Методика ФР аналогічна застосовуваної при компресійних переломах хребців.