Комплекс масажу і гімнастики для дітей з вродженим вивихом стегна у віці від 2 тижнів до 3 місяців

1. В. п. – лежачи на спині. Провести загальний погладжуючий масаж рук, ніг, живота.

2. В. п. – лежачи на животі. Укласти дитину на живіт з розведеними ногами і провести масаж задньо-зовнішніх поверхонь ніг: погладжування, розтирання, потім почергове відведення зігнутих ніг малюка в сторони (як при повзанні) з фіксуванням таза. Потім проводиться погладжування спини і поперекової області. Виконати відведення зігнутих ніг в сторони (як при повзанні).

3. В. п. – лежачи на спині. Провести масаж передньо-зовнішньої поверхні ніг: погладжування, розтирання в поєднанні з прийомами розслаблення м'язів стегна – згинання ніг дитини в колінних і кульшових суглобах і м'яке пластичне розведення стегон. Необхідно пам'ятати, що розводячи стегна, не слід допускати різких рухів, щоб не викликати болю при рефлекторному скороченні м'язів стегна і негативної реакції дитини на процедуру. Далі виконується обертання стегна усередину: однією рукою фіксується тазостегновий суглоб, а долонею іншої руки обхоплюється коліно дитини, злегка натискаючи на коліно, поступово зробити обертання стегна по його осі усередину (цією вправою досягається м'який тиск головки стегнової кістки на вертлюжну западину). Проводиться масаж стоп: розтирання, розминання, після цього – рефлекторні вправи для стоп. Для тренування опорної функції стопи рекомендуються вправи в положенні дитини лежачи на животі та спині з використанням м'яча, при цьому опора для стоп створюється рукою або м'ячем. Процедура закінчується масажем грудної клітки.

Всі вправи потрібно робити на жорсткій поверхні, масаж – 1 раз в день. На курс – 10–15 сеансів, з перервою між курсами 1–1,5 місяця. Масаж необхідно робити в положенні малюка на спині (обхоплюючи весь суглоб), можна покласти на спину і масажувати передню поверхню стегон, а лежачи на животі – задню поверхню. Корисно робити розтирання поперекової області, сідниць і масаж стоп для поліпшення циркуляції крові.

Якщо дитина перебуває в шинах, масаж і гімнастику проводять в обсязі, що дозволяється укладанням. Необхідно спостерігати за поліпшенням, розводячи зігнуті ніжки, акуратно намагаючись покласти їх на стіл.

Фізична реабілітація при остеохондрозі хребта

Остеохондроз– захворювання хребта, яке характеризується дегенерацією міжхребцевого диска зі значним зниженням його висоти, склерозуванням дискових поверхонь хребців і реактивним розростанням крайових остеофітів.

Початкова стадія остеохондрозу найчастіше не проявляє себе неприємними відчуттями в області хребта і може діагностуватися, як захворювання внутрішніх органів, а справжній діагноз виявляється тільки після проходження спеціальних обстежень.

За локалізацією розрізняють шийний, грудний, поперековий, крижовий і поширений остеохондроз. Найчастіше діагностується поперековий остеохондроз (понад 50 % випадків), шийний остеохондроз (більше 25 %) і поширений (близько 12 %).

Міжхребцевий диск являє собою волокнисто-хрящьову пластинку. Він не має своєї судинної системи і «живиться» за рахунок м'язів спини, саме їх дистрофія найчастіше призводить до розвитку захворювання. При піднятті ваги, стрибках та інших фізичних навантаженнях, диски виконують роль амортизатора і підтримують необхідну відстань між хребцями. Оскільки найбільше навантаження припадає на поперековий відділ хребта, саме в ньому, найчастіше утворюються протрузії (випинання) і міжхребцеві грижі, що є ускладненням даного захворювання.

Основні причини остеохондрозу:

– порушення обміну речовин, інфекції, інтоксикації;

– надмірна вага, неправильне харчування (нестача мікроелементів і рідини);

– вікові зміни;

– травми хребта (удари, переломи);

– порушення постави, викривлення хребта, гіпермобільність сегментів хребетного стовпа, плоскостопість;

– малорухомий спосіб життя;

– робота, пов'язана з підйомом ваги, частими змінами положення тулуба (поворотами, згинанням і розгинанням, ривковими рухами);

– тривалий вплив незручних поз в положенні стоячи, сидячи, лежачи, при підйомі і перенесенні ваги;

– надмірні фізичні навантаження, нерівномірно розвинена кістково-м'язова система;

– перевантаження хребта, пов'язані із захворюваннями стопи, а також в результаті носіння незручного взуття, високих каблуків;

– різке припинення регулярних тренувань професійними спортсменами;

– переохолодження, несприятливі метеоумови (підвищена вологість повітря при низькій температурі).

Комплексне консервативне лікування включає в себе ЛГ, фізіотерапію, масаж, мануальну терапію, витяжіння (тракцію) хребта, рефлексотерапію, медикаментозну терапію.

ЛГ полягає у створенні дозованих навантажень, спрямованих на декомпресію нервових корінців, корекцію та зміцнення м'язового корсету, збільшення обсягу та вироблення певного стереотипу рухів і правильної постави, надання зв'язково-м'язевому апарату необхідної гнучкості, а також на профілактику ускладнень. Це досягається регулярними заняттями на реабілітаційному обладнанні і суглобової гімнастикою. В результаті виконання вправ поліпшується кровообіг, нормалізується обмін речовин і харчування міжхребцевих дисків, збільшується міжпозвонковий простір, формується м'язовий корсет і зменшується навантаження на хребет.

Для профілактики слід дотримуватись таких правил:

1. Не перевантажувати хребет, уникаючи факторів, що сприяють підвищенню тиску в міжхребцевих дисках:

– обмежити вертикальні навантаження;

– уникати падінь і стрибків з великої висоти, травм і ударів хребта;

– ліжко повинно бути напівжорстким (бажано спати на суцільному ортопедичному матраці і ортопедичній подушці); в положенні сидячи спину тримати рівно за рахунок м'язів або притискуючи її до спинки стільця або крісла (сидіння має бути досить жорстким, а спинка мати вигин в районі попереку), голову тримати прямо; в положенні стоячи частіше міняти опорну ногу; вставати з ліжка або зі стільця, а також лягати і сідати, слід за допомогою рук, не напружуючи і не згинаючи спину;

– не піднімати і не тримати важкі предмети на витягнутих руках, для підняття предмета сісти навпочіпки, а потім встати разом з ним, при цьому предмети повинні знаходитися якомога ближче до тулуба;

– при перенесенні ваги намагатися рівномірно розподіляти навантаження (не носити сумки в одній руці), якщо доводиться нести предмет перед собою, тримати його якомога ближче до тіла, і, передаючи його, не витягати руки вперед;

– при виконанні важкої роботи, пов'язаної з підйомом, пересуванням або перенесенням ваги використовуйте широкий пояс або спеціальний корсет;

– не слід піднімати вантаж більше 10 кг;

– при виконанні будь-якої роботи намагатися якомога менше нахилятися і перебувати в зігнутому стані, періодично розвантажувати хребет (вис на перекладині, потягування з підйомом рук, відпочинок лежачи);

– носити зручне взуття, жінкам слід обмежити ходіння у взутті на високих підборах.

2. Регулярно виконувати фізичні вправи, спрямовані на зміцнення і підтримання м'язового корсету, корисні заняття плаванням.

3. Приймайте контрастний душ, займатися загартовуванням організму.

4. Не переохолоджуватися.