Вроджені і набуті вади серця

Стан хворого, що визначається ступенем функціональних чи органічних уражень серцево-судинної, дихальної, нервової та інших систем, а також видом оперативного втручання визначають перебіг післяопераційного періоду і методику ФР в перед- і післяопераційному періоді.

Завдання ФР в передопераційному періоді:

– навчання діафрагмальному типу дихання;

– вдосконалення поглибленого дихання в поєднанні з рухами в дистальних відділах кінцівок;

– оволодіння прийомами безболісного відкашлювання, необхідного одразу після операції;

– оволодіння вправами раннього післяопераційного періоду;

– підвищення загального тонусу організму, формування почуття впевненості в успішному результаті операції.

Форми ФР:ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛГ і дозована ходьба. В процесі занять проводиться суворий контроль за відповідністю навантаження функціональному стану хворого.

Заняття ЛГ призначають за кілька тижнів до операції індивідуально або малогруповим методом. Методика ЛГ передбачає виконання статичних і динамічних дихальних вправ для всіх м'язових груп з повною амплітудою рухів і акцентом на тренування дихання в поєднанні з динамічними вправами. Можливо застосування снарядів (м'ячі, палиці, гантелі), малорухомі ігри. Темп середній і повільний, фізичне навантаження визначається ступенем недостатності кровообігу, формою вади серця, загальним станом хворого.

Післяопераційний період

Завдання ФР в ранньому післяопераційному періоді:

– прискорення процесів регенерації;

– підтримка прохідності дихальних шляхів;

– стимуляція екстракардіальних факторів кровообігу;

– профілактика контрактур в плечовому суглобі оперованої сторони;

– адаптація серця до нових умов гемодинаміки.

Завдання ФР в пізньому і віддаленому післяопераційному періоді:

– підвищення функціональних можливостей організму, адаптація організму до навантажень, що поступово підвищуються;

– нормалізація діяльності серця і легенів;

– профілактика деформацій грудної клітки і порушень постави.

При операціях з приводу вроджених та набутих вад серця методика лікувальної гімнастики поділяється на 3 періоди з 5-ю руховими режимами: ІА; IБ; IIА; IIБ і III.

Період IА.ЛГ проводять у першу добу після операції. Дуже важливо проводити очищення трахеобронхіального дерева, щоб вивести якомога більше слизу. Слід пам'ятати, що навіть після добре виконаної операції хворий може загинути від асфіксії, викликаної невеликою слизовою пробкою в дихальних шляхах. У зв'язку з цим ЛГ проводиться щогодини, хворий робить 3–4 дихальних рухів і кілька послідовних кашльових поштовхів. При цьому методист підтримує руками грудну клітку хворого з боків, уникаючи травмування області шва, а під час видиху – здійснює незначне вібраційне здавлювання грудної клітини хворого, стимулюючи цим грудні м'язи.

Дихальні вправи поєднуються з рухами пальців стоп та рук. За допомогою методиста хворий повертається на бік і лежить 10–12 хв. У положенні на боці методист масажує спину оперованого. Хворі кілька разів на день надувають гумові кулі, іграшки.

Період IБ.Під час процедури ЛГ хворого поступово переводять в положення сидячи в ліжку, з опущеними на лавочку ногами. Статичні дихальні вправи доповнюють динамічними з рухами дрібних, середніх і великих м'язів. Темп повільний, заняття проводять 2–3 рази на день індивідуально. Триває надування іграшок.

Період IIА.Хворий виконує вправи сидячи на стільці, включаючи рухи, що охоплюють велику кількість груп м'язів, вставання. Заняття проводять індивідуально або малогруповим методом в палаті; комплекс включає 12–15 вправ. Протягом всієї процедури рекомендується стежити за правильною поставою хворого, як у спокої, так і в русі.

Період IIБ. Заняття проводять активніше, малогруповим методом. Хворому дозволяється вставати, і за допомогою медперсоналу 2–3 рази на день проходити відстань 15–20 м.

Період III– тренувальний. Процедури проводять, поєднуючи хворих у групи спочатку по 3–5, а в подальшому, перед випискою – по 8–10 осіб. Заняття проводять у вихідному положенні сидячи на стільці і стоячи, тривалість 20–25 хв. 1 раз на день. Допускаються вправи з невеликою напругою, обтяженням (гантелі 1/2–1 кг). Широко застосовуються коригуючи вправи, які зміцнюють м'язи-розгиначі корпуса, переважно у вихідному положенні стоячи і під час ходьби. Коригуючий вплив вправ посилює застосування снарядів (гімнастичні палиці, м'ячі та ін.). У заняття включають присідання, тримаючись за опору, а також вправи на розвиток координації з поступовим ускладненням узгодженості рухів. Темп вправ різний: повільний і середній, для вправ з невеликими м'язовими групами – швидкий. Ходьба в повільному, середньому і швидкому темпі з короткочасним прискоренням і уповільненням.

Заключний період занять з хворим за 3–5 днів перед випискою складається з вправ, що сприяють профілактиці порушень постави, підвищенню функціональних можливостей дихальної, серцево-судинної системи, зміцненню всіх груп м'язів, підготовці хворого до самообслуговування. Велика увага приділяється ходьбі по коридору і сходами.

Час переведення хворих з одного на інший руховий режим після операції залежить від виду вродженої або набутої вади, від успішності операції та стану хворого після операції. Так, наприклад, після усунення дефекту міжпередсердної або міжшлуночкової перетинки хворого через 10 днів переводять на III-й режим, а після протезування клапанів – на 22–23-й день.

Після зняття швів включають ігри. Корисні біг, плавання, їзда на велосипеді.