Показання до призначення засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин

– поліпшення функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем;

– поліпшення діяльності шлунково-кишкового тракту;

– відновлення черевного дихання,

– профілактика спайкового процесу;

– профілактика ускладнень (внутрішньолікарняна пневмонія, атонія кишковика, тромбози, емболії і ін.);

– поліпшення психоемоційного стану хворого;

– стимуляція процесів регенерації в області оперативного втручання (формування еластичного, рухомого рубця, профілактика спайкового процесу);

– зміцнення м'язів черевного преса (профілактика післяопераційних гриж);

– адаптація всіх систем організму до зростаючого фізичного навантаження;

– профілактика порушень постави;

– відновлення працездатності хворого.

Протипоказання до призначення засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин

– загальний важкий стан хворого;

– підвищення температури тіла вище 38 °С;

– гемодинамічно значущі порушення ритму;

– спонтанний пневмоторакс;

– небезпека кровотечі;

– больовий синдром;

– клініка парезу кишковика;

– тромбоемболічні ускладнення, флеботромбоз;

– стійке підвищення або зниження артеріального тиску;

– загальні протипоказання.

Основні завдання та форми фізичної реабілітації у передопераційний і післяопераційний періоди

ФР при хірургічному лікуванні органів грудної та черевної порожнини розділяється на передопераційний і післяопераційний періоди.

Передопераційний період

Завдання ФР:

– загальнотонізуюча дія;

– поліпшення функції кардіореспіраторної і травної систем;

– формування компенсацій.

Особливості ФР

Застосовують загальнорозвиваючі, дихальні і спеціальні вправи (табл. 1). Особливу увагу приділяють тренуванню грудного дихання з акцентом на видиху, «ходьбі» лежачи.

Таблиця 1

Спеціальні вправи при хірургічних втручаннях на органах грудної та черевної порожнини

Спеціальні вправи	Мета
Підняття ніг до живота на видиху	Ліквідація застою в кров'яних депо (печінці, селезінці)
Вправи, що сприяють механічному переміщенню шлунка і кишковика: повороти тулуба на бік, вправи з різних вихідних положень	Стимуляції функцій кишковика та шлунка, підвищення тонусу зв’язково-м’язового апарату, поліпшення крово- і лімфообігу, зменшення застою в кров'яних депо
Дихальні вправи в поєднанні з рухами верхніх і нижніх кінцівок	Зміцнення м'язів черевного преса, посилення перистальтики кишковика
Черевне дихання	Поліпшення кровообігу в печінці та поліпшення жовчовиділення

У передопераційному періоді хвилювання, пов'язане з очікуванням операції, зниження рухової активності погіршує функціональні можливості організму.

З метою тонізуючого впливу на організм хворого застосовуються вправи для дрібних і середніх м'язових груп кінцівок статичного і динамічного характеру. Для поліпшення функціонального стану шлунково-кишкового тракту використовуються вправи для м'язів передньої черевної стінки і тазового дна. Велику увагу в передопераційному періоді приділяють навчанню хворих навичкам і вправам, які будуть виконуватися після операції: активізації грудного типу дихання, відкашлюванню з фіксацією області майбутнього післяопераційного шва і нижніх відділів грудної клітки; підведенню таза з опорою на лікті і лопатки; переходу з положення лежачи в положення сидячи або стоячи; ритмічним скороченням м'язів промежини; напрузі сідничних м'язів. Вправи виконуються у вихідному положенні лежачи, сидячи, стоячи 1–2 рази на день. На заняттях використовується індивідуальний або малогруповий метод.

Післяопераційний період лікування починається з моменту закінчення операції і поділяється на:

1) ранній післяопераційний період, який триває до зняття швів;

2) пізній післяопераційний період – до виписки хворого зі стаціонару;

3) віддалений післяопераційний період – до відновлення працездатності хворого.

Завдання ФР:

– підвищення психоемоційного тонусу;

– поліпшення функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем;

– поліпшення діяльності шлунково-кишкового тракту;

– відновлення черевного дихання;

– профілактика спайок в черевній порожнині.

Протипоказання до ФР:

– важкий загальний стан;

– висока температура (38–39 °С);

– больовий синдром;

– небезпека кровотечі.

Особливості ФР

Виключають вправи, що підвищують внутрішньочеревний тиск, при відкашлюванні і діафрагмальному диханні притискають місце операційного шва рукою.

У ранній післяопераційний періоддо занять приступають при операції на грудній порожнині в перші ж години після неї, використовуючи дихальні вправи; при операції на черевній порожнині – на наступний день, але ще до закінчення перших післяопераційних діб. Після операції застосовують статичні дихальні вправи з подовженим видихом, причому вдих середньої глибини робиться через ніс, а видих через рот, спеціальні дихальні вправи в відкашлюванні.

Завдання ФР в ранньому післяопераційному періоді:

– профілактика ускладнень (внутрішньолікарняна пневмонія, атонія кишковика, тромбози, емболії і ін.);

– поліпшення діяльності серцево-судинної та дихальної систем;

– поліпшення психоемоційного стану хворого;

– профілактика спайкового процесу;

– формування еластичного, рухомого рубця.

Рухові режими:суворий ліжковий і розширений ліжковий. Вправи виконуються у вихідному положенні лежачи, напівсидячи і сидячи. Починають заняття з виконання дихальних вправ, з наступним «безболісним» відкашлювання. Хворий робить вдих максимальної глибини через ніс і потім, притримуючи післяопераційну рану руками – видих у вигляді кашльових поштовхів. Тривалість виконання дихальних вправ – 3–5 хв, з частотою повторення 5–8 разів на день.

Використовуються також вправи для дрібних і середніх суглобів – самостійно і в поєднанні з дихальними вправами. Рекомендуються масаж грудної клітини (особливо в перші дні), повороти в ліжку, тренування діафрагмального дихання (на 2–3-й день), вправи для попередження застійних явищ в малому тазі і для м'язів промежини. Тривалість заняття ЛГ – 5–7 хв., з частотою повторення 3–4 рази на день.

При операції на грудній порожнині застосовується діафрагмальне дихання, а при операціях на черевній порожнині – грудне.

При операціях на черевній порожнині в рух включаються пальці, променезап'ясткові, ліктьові, гомілковостопні суглоби і шия (повороти голови). При операціях на грудній порожнині крім цих вправ – рух в колінному і тазостегновому суглобах по черзі кожною ногою. Кількість повторень кожної вправи в дрібних суглобах – 5–8, у середніх і великих – 4–6. Заняття триває 5–7 хв. і повинно повторюватися 2–4 рази на день. На 2–3-й день занять застосовуються вправи для всіх суглобів кінцівок, але після операції на черевній порожнині обмежується навантаження на м'язи черевного преса. Рухи ногами виконуються з неповною амплітудою, не відриваючи стоп від ліжка.

Після операції на грудній порожнині обмежуються рухи в плечовому суглобі на стороні, де була проведена операція (неповна амплітуда рухів рукою, зігнутою в ліктьовому суглобі). Вправи для тулуба виконуються з неповною амплітудою. Застосовуються вихідні положення лежачи на спині і боці. З кожним днем збільшується загальне навантаження на заняттях за рахунок включення нових вправ і збільшення повторень кожної вправи. Темп виконання вправ – повільний. Використовуються дихальні вправи всіх типів. Наприклад, після операції на грудній порожнині – діафрагмальне дихання та грудної тип дихання, а після операцій на черевній порожнині – діафрагмальне дихання.

Поступово розширюються вихідні положення. Так, положення сидячи вводиться після апендектомії на 2–4-й день, після видалення грижі – на 4–5-й день, після резекції шлунка – на 4–6-й день, після видалення жовчного міхура – на 5–7-й день , після операції на легені – на 4–6-й день, на серці – на 5–7-й день.

Положення стоячи застосовується після апендектомії на 3–6-й день, видалення грижі – на 7–9-й день, резекції шлунка – на 5–7-й день, видалення жовчного міхура – на 7–12-й день, операції на легенях – на 7–10-й день, на серці – на 8–12-й день.

Всі вправи і нові вихідні положення не повинні викликати хворобливих відчуттів. Зазначені терміни орієнтовні.

У день зняття швів заняття лікувальною гімнастикою рекомендується проводити до цієї процедури.

Масаж

У перші 3–5 днів проводять загальний масаж. Особливості масажу при операціях на черевній порожнині:

– після видалення грижі, апендектомії, резекції шлунка і кишковика спочатку виконують масаж грудної клітини, при цьому хворий згинає ноги в колінному і тазостегновому суглобах для зменшення болю в післяопераційній рані;

– після масажу необхідно зробити відкашлювання;

– масаж живота не рекомендують після резекції товстого кишковика з накладенням протиприродного ануса, при видаленні грижі і апендектомії; при масажі живота не застосовують прийоми площинного погладжування і розтирання в разі серединного розрізу.

У пізньому післяопераційному періодізастосовуються вправи для всіх м'язових груп, амплітуда рухів збільшується і доводиться до повної. Після операції на черевній порожнині особлива увага звертається на зміцнення м'язів живота; після операції на грудній порожнині вводяться вправи для зміцнення м'язів тулуба і відновлення рухливості в плечовому суглобі на оперованій стороні.

Завдання ФР в пізньому післяопераційному періоді:

– поліпшення функції систем кровообігу, дихання, травлення;

– стимуляція процесів регенерації в ділянці оперативного втручання (формування еластичного, рухомого рубця, профілактика спайкового процесу);

– зміцнення м'язів черевного преса (профілактика післяопераційних гриж);

– адаптація всіх систем організму до зростаючого фізичного навантаження;

– профілактика порушень постави.

Руховий режим– спочатку палатний. На заняттях використовуються статичні і динамічні дихальні вправи, активні рухи для всіх суглобів і м'язових груп (у тому числі для м'язів черевного преса), які виконуються у вихідному положенні лежачи і сидячи. До 50 % часу хворий проводить у положенні сидячи; також йому дозволяється ходьба в межах палати і відділення. Тривалість заняття ЛГ – 7–12 хв. (2–3 рази на день), метод проведення занять – індивідуальний або малогруповий.

У міру поліпшення стану хворого переводять на вільний руховий режим. Заняття ЛГ проводять в гімнастичному залі малогруповим або груповим методом протягом 15–20 хв. Використовуються вправи статичного і динамічного xapaктеpa для всіх груп м'язів і суглобів, з предметами і без них, з обтяженням. Рекомендуються малорухомі ігри, ходьба по сходах в середньому темпі (2–3 поверхи).

У віддаленому післяопераційному періодіпродовжує здійснюватися відновлення всіх порушених функцій. Включаються загальнорозвиваючі вправи для всіх м'язових груп. Інтенсивність навантаження в заняттях середня, а якщо дозволяє стан хворого – велика. Тривалість заняття – 30–40 хв. Якщо в результаті операції не досягнуто повного лікування, методика занять будується з урахуванням залишкових явищ захворювання.

Завдання ФР у віддаленому післяопераційному періоді:

– тренування серцево-судинної і дихальної систем до зростаючих навантажень;

– відновлення працездатності хворого.

Після виписки зі стаціонару хворому слід продовжувати заняття ЛГ в поліклініці або санаторії. На заняттях використовуються вправи, спрямовані на тренування серцево-судинної і дихальної систем, зміцнення м'язів черевного преса (для профілактики післяопераційної грижі) і м'язів тулуба (для вироблення правильної постави). Поряд з ЛГ застосовується дозована ходьба починаючи з 500 м з поступовим збільшенням дистанції до 2–5 км, теренкур, елементи спортивних ігор, ходьба на лижах.

Застосовуються різні види ходьби: на носках, з високим підніманням коліна та ін. Звертається увага на відновлення правильної постави. Дихальні вправи застосовуються для виховання навички правильного, повного дихання. Використовуються вправи з предметами: гімнастичні палиці, набивні м'ячі, гантелі і на снарядах: гімнастичній стінці, лавці. Інтенсивність навантаження в заняттях поступово збільшують, що забезпечує адаптацію організму до побутових навантажень. Кожна вправа повторюється 8–12 разів. Тривалість заняття збільшується до 20–25 хв.