Комплекс вправ, рекомендованих для виконання в амбулаторних умовах після апендектомії

1. В. п. – стоячи, руки вздовж тулуба. Руки вперед – вгору – вдих, руки опустити через сторони вниз – видих. Повторити 5–7 разів.

2. В. п. – те саме, ноги на ширині плечей, руки до плечей. Обертання в плечових суглобах в одну та іншу сторони. Повторити 10–15 разів. Дихання повільне.

3. В. п. – те саме, руки вздовж тулуба. Вдих – нахил вліво, праву руку уздовж тулуба – видих – повернутися у вихідне положення. Повторити по 8–10 разів в кожну сторону.

4. В. п. – те саме, руки на поясі. Кругові рухи тазом. Повторити по 10–15 разів у кожну сторону.

5. В. п. – те саме. На рахунок 1 – поворот вліво, ліву руку в сторону – вдих; на рахунок 2 – повернутися у вихідне положення – видих; на рахунок 3 – поворот вправо, праву руку в сторону – вдих; на рахунок 4 – повернутися у вихідне положення – видих, по 8–10 разів.

6. В. п. – сидячи на стільці. Встати – вдих; сісти – видих. Повторити 6–8 разів.

7. В. п. – стоячи за стільцем, руки на спинці стільця, ноги разом. Поперемінне відведення ніг в сторону, по 6–8 разів кожною ногою. Дихання повільне.

8. В. п. – стоячи, руки вздовж тулуба. На рахунок 1 – руки за голову, праву (ліву) ногу зігнути в коліні. На рахунок 2 – повернутися у в. п. Повторити по 6–8 разів.

9. В. п. – те саме, ліва рука на животі, права на грудях. На рахунок 1 – зробити носом вдих, живіт вперед; на рахунок 2 – прибрати живіт – видих. Повторити 6–8 разів. Темп повільний.

10. Гра з м'ячем – кидки об підлогу і стіну, 5–6 хв., темп середній.

Клініко–фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при травмах опорно–рухового апарату

Травми опорно-рухового апарату викликають порушення анатомічної цілості тканин і їх функцій, супроводжуються як місцевою, так і загальною реакцією з боку різних систем організму. Після оперативних втручань нерідко розвиваються функціональні порушення, різко обмежуються рухові можливості хворого, його здатність обслуговувати себе, обмежується і працездатність.

Тривала гіподинамія, пов'язана з іммобілізацією кінцівки, веде до вторинних змін у тканинах. До них відносяться м'язові атрофії, формування контрактур, остеопороз й інші зміни в тканинах опорно-рухового апарату та функціональних системах хворого. Гіподинамія знижує рівень адаптації організму до фізичних навантажень, погіршує процеси регенерації кісткової тканини і внутрішніх органів.

Тільки під впливом систематичних фізичних навантажень в ранні терміни вдається ліквідувати ускладнення: атрофію м'язів, контрактури, поліпшити метаболізм тканин, нормалізувати опорну функцію кінцівок і тим самим запобігти інвалідності.

Раннє функціональне навантаження кінцівки при стабільній і жорсткій фіксації відламків кістки сприяє відновленню активної функції м'язів, поліпшенню кровопостачання кістки, відновленню функції суглобів, що значно зменшує терміни повної реабілітації пацієнта.

Таким чином, раннє застосування засобів фізичної реабілітації патогенетично обґрунтовано.