- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Клініко–фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин
- •Показання до призначення засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин
- •Протипоказання до призначення засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин
- •Основні завдання та форми фізичної реабілітації у передопераційний і післяопераційний періоди
- •Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду
- •Режим № 1 – суворий ліжковий
- •Режим № 2 – розширений ліжковий
- •Режим № 3 – напівліжковий (палатний)
- •Режим № 4 – вільний
- •Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду
- •Режим № 1 – суворий ліжковий
- •Режим № 2 – розширений ліжковий
- •Режим № 3 – напівліжковий (палатний)
- •Режим № 4 – вільний
- •Вроджені і набуті вади серця
- •Аортокоронарне шунтування
- •Реабілітаційна програма після акш з 2-го дня
- •Реабілітаційна програма після акш з 7–10-го дня
- •Реабілітаційна програма після акш з 21-го дня
- •Реабілітаційна програма через 1–2 місяці після акш
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 1 для занять в амбулаторних умовах (1–3 місяць після операції акш)
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 2 для занять в амбулаторних умовах (4–6 місяць після операції акш)
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 3 для занять в амбулаторних умовах (7–12 місяців після операції акш)
- •Оперативне лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Методика фізичної реабілітації після холецистектомії
- •Методика фізичної реабілітації після видалення грижі
- •Комплекс фізичних вправ після операції видалення грижі у віддаленому післяопераційному періоді
- •Методика фізичної реабілітації після апендектомії
- •Комплекс вправ, рекомендованих для виконання в амбулаторних умовах після апендектомії
- •Клініко–фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при травмах опорно–рухового апарату
- •Показання до застосування засобів фізичної реабілітації при травмах опорно–рухового апарату
- •Протипоказання до застосування засобів фізичної реабілітації при травмах опорно–рухового апарату
- •Завдання фізичної реабілітації залежно від періоду (іммобілізаційний, постіммобілізаційний, відновний). Вибір засобів і форм фізичної реабілітації
- •I період (іммобілізаційний)
- •II період (постіммобілізаційний)
- •III період (відновлювальний)
- •Методика фізичної реабілітації при діафізарних переломах передпліччя
- •Методика фізичної реабілітації при діафізарному переломі стегна
- •Внутрішньосуглобові переломи і вивихи Методика фр при переломах і вивихах ключиці
- •Травми ліктьового суглоба
- •Переломи і вивихи ліктьового суглоба
- •Методика фр при травмах колінного суглоба
- •Методика фізичної реабілітації при компресійних переломах хребта
- •Методика фізичної реабілітації при переломах кісток таза
- •Оцінка ефективності фізичної реабілітації у травматологічних хворих
- •Показання до застосування засобів фізичної реабілітації при ортопедичних порушеннях у дітей
- •Протипоказання до застосування засобів фізичної реабілітації при ортопедичних порушеннях у дітей
- •Загальні та спеціальні завдання фізичної реабілітації при сколіозі
- •Визначення ступеня сколіозу і функціональних порушень за допомогою функціональних проб Особливості методики і спеціальні вправи в залежності від ступеня сколіозу
- •Комплекс лікувальної гімнастики для дітей шкільного віку зі сколіозом I–II ступеня
- •Види дефектів постави
- •Складання схеми процедури і комплексу коригуючої гімнастики при сколіозі та порушеннях постави
- •Комплекс лікувальної гімнастики для дітей шкільного віку з порушенням постави
- •Комплекс лікувальної гімнастики при кіфотичних деформаціях хребта (за а.Ф. Каптеліним)
- •Особливості методики фізичної реабілітації при плоскостопості
- •Комплекс вправ при плоскостопості
- •Фізична реабілітація при вродженій м'язовій кривошиї, вродженому вивиху стегна
- •Комплекс вправ при вродженій кривошиї
- •Комплекс масажу і гімнастики для дітей з вродженим вивихом стегна у віці від 2 тижнів до 3 місяців
- •Фізична реабілітація при остеохондрозі хребта
- •Комплекс вправ для самостійних занять при остеохондрозі хребта
- •Питання для самоконтролю
- •Ситуаційні задачі
- •Література
- •69035, М. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26
Методика фізичної реабілітації при переломах кісток таза
Переломи кісток таза відбуваються при здавленні його в сагітальному і фронтальному напрямках і відносяться до тяжких травм опорно-рухового апарату. Переломи кісток таза характеризуються симптомом «прилиплої п'яти».
При ізольованому переломі однієї кістки або кісток тазового дна хворого укладають на ліжко з дерев'яним щитом, ноги кладуть на валик діаметром 60–80 см (залежно від зросту) так, щоб кут згинання в колінних суглобах був 140°, п'яти ніг з'єднані, коліна розведені – положення «жаби». При розриві лонного зчленування ноги на валику лежать паралельно, тазова область фіксується поясом Гільфердінга.
ФР призначається на 2-й день після травми.
I періодтриває з моменту травми до дозволу повертатися на живіт – орієнтовно 10–16 днів.
Завдання ФР в I періоді:
– виведення хворого з пригніченого стану у зв'язку з травмою;
– розслаблення м'язів тазового дна для правильного зіставлення відламків;
– зняття больових відчуттів; підвищення м'язового тонусу нижніх кінцівок, розсмоктування крововиливу;
– відновлення роботи органів дихання і кровообігу, виділення та обміну речовин.
У I періоді виконуються дихальні, загальнорозвиваючі вправи, а також спеціальні вправи для ніг: згинання та розгинання пальців, рухи стопами, підтягування ніг до живота (у перші 2–4 дні не відриваючи п'ят від ліжка), «ходьба» лежачи, розведення колін (при розриві лонного зчленування вправу можна виконувати тільки через 4–6 місяців після травми), піднімання ніг до валика. Після відновлення м'язового тонусу нижніх кінцівок можна піднімати випрямлені ноги вище валика. Дихальні вправи повторюють 3 рази, загальнорозвиваючі і спеціальні – 6–10 раз. Тривалість занять 20–30 хв., 4–5 раз в день. Поворот на живіт здійснюється, якщо хворий вільно піднімає дві випрямлені ноги вище валика. Тоді валик віддаляється і хворий лежить в звичайному положенні.
II періодпочинається з моменту повороту хворого на живіт і триває до дозволу вставати і ходити.
Завдання ФР в II періоді:
– відновлення м'язового тонусу нижніх кінцівок і зміцнення м'язів спини і тазової області.
При повороті на живіт під область тазу підкладають подушку, верхній край якої знаходиться на рівні гребенів клубових кісток. Виконуються вправи в наступних вихідних положеннях: лежачи на животі на подушці, в колінно-ліктьовому положенні. Кожна вправа виконується 6–10 разів. Тривалість занять 40–50 хв.
Перехід з положення лежачи на животі в положення стоячи дозволяється через 4–8 тижнів з моменту травми за умови, якщо хворий, лежачи на спині, виконує наступну вправу: піднімає дві випрямлені ноги вгору, підтягує зігнуті ноги до живота, випрямляє на вазі, розводить в боки, зводить і кладе на ліжко.
III періодпочинається з моменту переходу в положення стоячи і триває до дозволу сидіти і виписки.
Завдання ФР в III періоді:
– відновлення нормальної ходи і загальне тренування всього організму.
Особливу увагу під час занять слід звертати на правильну ходьбу, бо може сформуватися патологічна «качина» хода, коли тулуб перевалюється з боку на бік, або коли хворий волочить одну ногу за собою. Вправи виконуються в положенні стоячи, в ходьбі (на носках, на п'ятах, на всій ступні, перехресним кроком, вперед спиною, боком та ін.), у гімнастичної стінки (при розриві лонного зчленування присідати можна тільки із з'єднаними ногами). Сідати дозволяється за умови, якщо після двогодинної ходьби хворий не відчуває болю в області перелому і відчуття тяжкості в ногах. Заняття проводяться 3–4 рази на день, тривають 40–60 хв. Дозована ходьба призначається 3–4 рази на день. Працездатність відновлюється через 1,5–3 місяці.