Методика фізичної реабілітації при переломах кісток таза

Переломи кісток таза відбуваються при здавленні його в сагітальному і фронтальному напрямках і відносяться до тяжких травм опорно-рухового апарату. Переломи кісток таза характеризуються симптомом «прилиплої п'яти».

При ізольованому переломі однієї кістки або кісток тазового дна хворого укладають на ліжко з дерев'яним щитом, ноги кладуть на валик діаметром 60–80 см (залежно від зросту) так, щоб кут згинання в колінних суглобах був 140°, п'яти ніг з'єднані, коліна розведені – положення «жаби». При розриві лонного зчленування ноги на валику лежать паралельно, тазова область фіксується поясом Гільфердінга.

ФР призначається на 2-й день після травми.

I періодтриває з моменту травми до дозволу повертатися на живіт – орієнтовно 10–16 днів.

Завдання ФР в I періоді:

– виведення хворого з пригніченого стану у зв'язку з травмою;

– розслаблення м'язів тазового дна для правильного зіставлення відламків;

– зняття больових відчуттів; підвищення м'язового тонусу нижніх кінцівок, розсмоктування крововиливу;

– відновлення роботи органів дихання і кровообігу, виділення та обміну речовин.

У I періоді виконуються дихальні, загальнорозвиваючі вправи, а також спеціальні вправи для ніг: згинання та розгинання пальців, рухи стопами, підтягування ніг до живота (у перші 2–4 дні не відриваючи п'ят від ліжка), «ходьба» лежачи, розведення колін (при розриві лонного зчленування вправу можна виконувати тільки через 4–6 місяців після травми), піднімання ніг до валика. Після відновлення м'язового тонусу нижніх кінцівок можна піднімати випрямлені ноги вище валика. Дихальні вправи повторюють 3 рази, загальнорозвиваючі і спеціальні – 6–10 раз. Тривалість занять 20–30 хв., 4–5 раз в день. Поворот на живіт здійснюється, якщо хворий вільно піднімає дві випрямлені ноги вище валика. Тоді валик віддаляється і хворий лежить в звичайному положенні.

II періодпочинається з моменту повороту хворого на живіт і триває до дозволу вставати і ходити.

Завдання ФР в II періоді:

– відновлення м'язового тонусу нижніх кінцівок і зміцнення м'язів спини і тазової області.

При повороті на живіт під область тазу підкладають подушку, верхній край якої знаходиться на рівні гребенів клубових кісток. Виконуються вправи в наступних вихідних положеннях: лежачи на животі на подушці, в колінно-ліктьовому положенні. Кожна вправа виконується 6–10 разів. Тривалість занять 40–50 хв.

Перехід з положення лежачи на животі в положення стоячи дозволяється через 4–8 тижнів з моменту травми за умови, якщо хворий, лежачи на спині, виконує наступну вправу: піднімає дві випрямлені ноги вгору, підтягує зігнуті ноги до живота, випрямляє на вазі, розводить в боки, зводить і кладе на ліжко.

III періодпочинається з моменту переходу в положення стоячи і триває до дозволу сидіти і виписки.

Завдання ФР в III періоді:

– відновлення нормальної ходи і загальне тренування всього організму.

Особливу увагу під час занять слід звертати на правильну ходьбу, бо може сформуватися патологічна «качина» хода, коли тулуб перевалюється з боку на бік, або коли хворий волочить одну ногу за собою. Вправи виконуються в положенні стоячи, в ходьбі (на носках, на п'ятах, на всій ступні, перехресним кроком, вперед спиною, боком та ін.), у гімнастичної стінки (при розриві лонного зчленування присідати можна тільки із з'єднаними ногами). Сідати дозволяється за умови, якщо після двогодинної ходьби хворий не відчуває болю в області перелому і відчуття тяжкості в ногах. Заняття проводяться 3–4 рази на день, тривають 40–60 хв. Дозована ходьба призначається 3–4 рази на день. Працездатність відновлюється через 1,5–3 місяці.