Складання схеми процедури і комплексу коригуючої гімнастики при сколіозі та порушеннях постави

Коригуючи вправи– спеціальні гімнастичні вправи, що забезпечують корекцію деформації хребта за рахунок створення м'язової тяги в протилежному дефекту напрямку. Всі коригуючи вправи проводяться у вихідному положенні, коли хребет знаходиться в положенні найменшої статичної напруги, тобто лежачи на животі, спині, боці, з одночасним використанням підкладок (подушечки, мішечки з піском).

Симетричні фізичні вправи

Симетричні фізичні вправи– гімнастичні вправи, при яких зберігається серединне положення хребців. Електроміографія показує, що при сколіотичному вигині активність м'язів по обидва боки від хребців неоднакова. Отже, збереження серединного положення хребта, опір його відхиленню в бік більш сильних м'язів буде викликати більш сильне напруження в ту сторону, де м'язи ослаблені. Таким чином, симетричні за характером виконання фізичні вправи з точки зору м'язового тонусу асиметричні.

При симетричних коригуючих вправах відбувається поступове вирівнювання м'язового тонусу, усувається асиметрія, частково слабшає і піддається зворотному розвитку м'язова контрактура, що виникає на протилежній стороні сколіотичної дуги. Переваги симетричних коригуючих вправ полягають в стимулюванні процесів компенсації у хворих, у порівняльній простоті їх підбору. При їх проведенні методист повинен мати постійну можливість контролювати лінії остистих відростків, які доцільно зазначити розчином йоду.

1. В. п. – стоячи, ноги на ширині плечей, руки підняти догори і потягнутися вгору. Виконати 3 рази по 10–15 с, відпочинок – 5 с.

2. В. п. – те саме. Прямі руки опущені вниз і разом з плечовими суглобами максимально відведені назад – звести лопатки. Виконати 3 рази по 10–15 с, відпочинок між повторами – 5 с.

3. В. п. – лежачи на животі, прийняти правильну позу (симетричне положення ніг і рук щодо середньої лінії хребта). Перевести руки вперед, покласти кисті одна на іншу під підборіддям. Одночасно підняти руки, груди і голову, не відриваючи від підлоги таз і живіт. Не відхиляючись в бік, утримувати тулуб.

4. В. п. – те саме, руки вздовж тулуба. Піднімаючи голову і плечі одночасно, відвести назад прямі руки – вдих, повернутися у в. п. – видих.

5. В. п. – те саме, з одночасним відведенням назад обох ніг.

6. В. п. – лежачи на спині, підняти прямі ноги під кутом 30–45°. Розвести їх в сторону, з'єднати, опустити.

7. В. п. – те саме, підняти прямі ноги до кута 45°, зробити перехресні рухи прямих ніг – «ножиці».

8. В. п. – те саме. Кругові рухи прямих ніг.

9. В. п. – те саме, руки вздовж тулуба, ноги нарізно. Перехід у положення сидячи з почерговим дотиком правою рукою лівої стопи, лівою рукою – правої стопи.

10. В. п. – лежачи на животі. Витягнути вперед прямі руки з обтяженням (м'ячі, гантелі, мішечки з піском).

Асиметричні фізичні вправи

Асиметричні коригуючи вправи дозволяють підібрати вихідне положення і м'язову тягу відповідних м'язів конкретно на дану ділянку хребта. Варіюючи положення тазу і плечового пояса, кут відведення рук або ніг, з урахуванням біомеханіки рухів можна досить точно підібрати асиметричні вправи для максимального зменшення деформації у фронтальній площині.

Серед інших коригуючих вправ особливе місце займають вправи для клубово-поперекового м'яза, які при нерівномірній довжині викликають відхилення відповідного сегмента хребта від середньої лінії. З'єднуючись в порожнині великого таза, клубово-поперековий м'яз прямує косо вниз, проходить під паховою зв'язкою і прикріплюється до малого рожна стегнової кістки. М'яз є згиначем стегна при положенні згинання в тазостегновому суглобі більш ніж на 60°, а при фіксованому стегні – є згиначем тулуба. При напрузі клубово-поперекового м'яза лордоз посилюється, а при розслабленні – зменшується.

Для тренування клубово-поперекового м'яза слід прийняти вихідне положення – згинання стегна і гомілки під кутом 90° в положенні лежачи на спині. За допомогою манжети на нижній третині стегна і блоку, через який перекинута тяга від манжети до вантажу, проводиться згинання стегна з приведенням його до живота. Тренування починають із 15–20 згинань при вантажі 3–5 кг, потім збільшують число загальних згинань, подвоюючи їх протягом перших двох місяців і потроюючи до шести місяців тренувань. Інший варіант тренування – робота м'язів в ізометричному режимі при утриманні вантажу. Початкове положення – те саме. На блоці закріплюється вантаж від 6 до 10 кг. Пропонується утримувати вантаж, не роблячи ніяких рухів. Початковий час утримання – 10 с, за 3 міс. доводити час утримання до 30 с, за 6 міс. – до 1 хв.

1. В. п. – лежачи на животі, рука з боку увігнутості грудного відділу хребта піднята вгору, інша зігнута в лікті, кисть під підборіддям. Підняти голову і плечі, повернутися у в. п.

2. В. п. – те саме, руки під підборіддям. Відвести пряму ногу в сторону випуклості поперекового відділу, підняти голову і груди одночасно з витягуванням вгору з боку увігнутості грудного відділу хребта, повернутися у в. п.

3. В. п. – те саме, ноги з боку опуклості поперекового відділу відведені в бік, кисті рук на потилиці. Підняти голову і груди, розвівши лікті в сторону, злегка прогнутися в грудному відділі, повернутися у в. п.

4. В. п. – стоячи в колінно-ліктьовому положенні. Підняти руки вгору на стороні увігнутості хребта, відвести назад випрямлену ногу на стороні увігнутого поперекового відділу.

5. В. п. – стоячи перед дзеркалом. Прийняти правильну поставу. Підняти плече з боку увігнутості грудного вигину сколіозу, повернути його всередину, повернутися у в. п.

6. В. п. – те саме. Прийняти правильну поставу. Опустити і повернути назовні плече з боку опуклості грудного відділу.

7. Ходьба по гімнастичній лавці з напівприсіданням на нозі з боку опуклості поперекового сколіозу і опусканням ноги вниз з боку увігнутості.

Вправи на рівновагу

Ця група вправ використовується при дефектах хребта для тренування вестибулярного апарату. Вони виконуються при зменшеній площині опори, зміні положення голови і тулуба, в стійці на одній нозі і сприяють формуванню і закріпленню навички правильної постави, тренують відчуття положення тіла в просторі. В процесі їх виконання формується схема положення тіла, що дозволяє надалі приймати задану позу. Ускладнення вправ досягається за рахунок поступового зменшення опори – стійка на одній нозі, на носочках, застосування снарядів (колода, вузька частина гімнастичної лавки), а також за рахунок переміщення центру ваги – піднімання рук, відведення ноги, використання булав, набивних м'ячів та ін. Рекомендується також частіше застосовувати різкі переходи від динамічної роботи до статичної, наприклад зупинку після ходьби, біг з прийняттям певної пози, основної стійки та ін.

1. В. п. – стоячи, руки в сторони. Рух ногою вперед, в сторону, назад.

2. В. п. – те саме. Зігнувши праву (ліву) ногу в тазостегновому і колінному суглобах, розвести руки в сторони. Утримувати рівновагу.

3. В. п. – те саме. Підніматися на носки.

4. В. п. – те саме, руки в сторони. Піднімаючись на носки, повернути голову направо, наліво.

5. Ходьба з зупинками на одній нозі по сигналу.

6. В. п. – стоячи, одна стопа попереду (по одній лінії). Виконувати різні рухи руками.

7. В. п. – те саме. Повороти тулуба.

8. Ходьба по лінії.

9. Стоячи на одній нозі, захопити різнойменну стопу обома руками, утримуючи рівновагу.

10. Стоячи на одній нозі, розвести руки в сторони. Іншу ногу зігнути в тазостегновому і колінному суглобах. Спробувати дістати коліном чола.

11. В. п. – стоячи, руки в сторони. Стоячи на одній нозі, іншу відвести назад до горизонтального положення з нахилом вперед («ластівка»).

11. Ходьба вперед і назад.

12. Ходьба вперед спиною.

13. Ходьба з різними рухами рук.

14. Ходьба приставним кроком, ходьба боком, ходьба з поворотами, ходьба перехресним кроком.

15. Ходьба по похилому снаряду (лава, колода).

16. Рухи руками в упорі на правому (лівому) коліні.

17. Ходьба вперед, зупинка, рівновага на правій (лівій) нозі («ластівка»).

18. Ходьба з ловом м'яча, кинутого партнером.

19. Ходьба з переступанням через м'яч або мотузку.

20. Ходьба з підлізанні під мотузку.

Вправи на розслаблення

Вправи на розслаблення– ефективний засіб відновлення порушеної координації, нормалізації м'язового тонусу при його тривалому підвищенні. Розслаблення вимагає певного рухового досвіду, вміння напружувати м'язи.

При виконанні вправ на розслаблення досягається зниження тонусу не тільки скелетної мускулатури, але і одночасно гладкої мускулатури внутрішніх органів у зоні сегментарної іннервації. В розслаблених м'язах процеси відновлення відбуваються швидше після напруги.

Обов'язковою умовою фізіологічного розслаблення є зручне вихідне положення. Зазвичай рекомендується розслабитися в положенні лежачи, коли значно знижується статичне навантаження на м'язи тулуба, а потім проводити ці вправи в інших вихідних положеннях.

При дефектах хребта розслаблюючі вправи застосовуються при розвитку м'язових контрактур, для вирівнювання тонусу м'язів хребта, відновлення порушеної координації рухів і впливу на центральну нервову систему. При необхідності використовуються валики або інші пристосування, а також додаткові прийоми, що полегшують довільні розслаблення: струшування, погойдування, махові рухи в поєднанні з масажем. З метою посилення розслаблюючого ефекту застосовуються погладжування і вібрація.

1. В. п. – лежачи на спині. Зігнути руки в ліктях з упором на них, ноги – в колінах. Спираючись на стопи і лікті, прогнутися, підняти таз, повернутися у в. п., розслабити праву руку. Передпліччя і кисть вільно падають уздовж тулуба.

2. В. п. – те саме. Руки вздовж тулуба. Повне розслаблення м'язів тулуба і кінцівок. Руки вгору – вдих, повернутися у в. п. – видих.

3. В. п. – те саме. Руки зігнуті в ліктях. Струснути кисті рук і розслаблено впустити по черзі праву і ліву руку.

4. В. п. – те саме. Правою рукою підняти ліву руку, струсити і опустити її. Розслаблена рука вільно падає вздовж тулуба. Те саме – іншою рукою.

5. В. п. – лежачи на животі. Кисті рук під підборіддям. Зігнути ноги в колінах, по черзі торкаючись п'ятами сідниць, розслабити і впустити по черзі праву і ліву гомілку.

6. В. п. – те саме. Повністю розслабити м'язи шиї, спини, рук, ніг. Інструктор перевіряє повноту розслаблення.

7. В. п. – сидячи на стільці, руки опустити вниз вздовж тулуба. Потім підняти вгору, потягнутися, відкинутися назад. Нахиляючись вперед, розслабити м'язи шиї, спини, вільно впустити розслаблені руки вздовж тулуба.

8. В. п. – стоячи. Підняти й опустити плечі.

9. В. п. – те саме. Підняти руки вгору, розслабити кисті, розслабити руки в ліктях – кисті до плечей. Розслабити і розігнути руки вниз тулуба, опустивши їх вниз.

10. В. п. – те саме. При розслабленні нахилити тулуб вперед, покачати розслабленими руками.

Вправи на розтягування

Ці гімнастичні вправи застосовуються для переважного впливу на патологічно змінений зв'язково-суглобовий апарат з втратою еластичності і перш за все при контрактурах різного ґенезу. Методична складність активних вправ в розтягуванні полягає в необхідності уникати больових і неприємних відчуттів. До вправ в розтягуванні відносяться махові рухи, вправи із збільшеною амплітудою за допомогою спеціального інвентаря і обладнання – кругові вправи рук, вправи з булавами, палицями та ін. Різновидом вправ у розтягуванні є вправи в самовитягненні при дефектах постави та сколіозах.

Вправи для збільшення рухливості хребта

При проведенні коригуючої гімнастики доцільно по можливості збільшувати рухливість хребта. Слід пам'ятати, що виконання для цієї мети фізичних вправ можливе лише при попередній задовільній підготовці м'язового корсету та активній стабілізації сегментів з порушенням симетрії. Вправи необхідно застосовувати з обережністю та під постійним лікарським контролем. Для мобілізації хребта застосовують повзання рачки, змішані виси і вправи на похилій площині. При виконанні цих вправ необхідно пам'ятати про небезпеку перерозтягнення зв'язкового апарату м'язів тому, що при недостатній підготовленості м'язового компонента і належній силовій витривалості, крім активного м'язового компонента, завжди присутній вплив ваги тіла на хребет.

1. В. п. – колінно-ліктьове положення. Ходьба в колінно-ліктьовому положенні по килиму або гімнастичній лавці. У цьому положенні збільшується рухливість переважно нижньо-грудного і поперекового відділів хребта.

2. В. п. – те саме, з опорою на передпліччя і коліна. Повзання по килиму, гімнастичній лавці. Вправа сприяє збільшенню рухливості середнього і нижнього грудного відділів хребта.

3. В. п. – стоячи на колінах при нахилі тулуба вперед з витягнутими прямими руками, опора на кисті витягнутих вперед рук. Вправа сприяє збільшенню рухливості хребта у шийному і верхньому грудному відділах.

4. В. п. – стоячи на другий рейці гімнастичної стінки. Опустити таз вниз, згинаючи коліна.

5. В. п. – стоячи на четвертій – п'ятій рейках гімнастичної стінки. Опустити праву ногу вниз, притискаючи ліву ногу і тулуб до гімнастичної стінки. Тягнутися вниз. Те саме – лівою ногою.

6. В. п. – вис на гімнастичній стінці. Утримувати вис якомога довше.

7. В. п. – змішаний вис на гімнастичній стінці: опора ногами на першій – другій рейках, хват руками над головою обличчям до стінки. Пересування по гімнастичній стінці вправо і вліво.

8. В. п. – вис обличчям до стінки. Розводити і зводити прямі ноги.

9. В. п. – вис спиною до стінки. Розводити і зводити прямі ноги.

10. В. п. – вис спиною до стінки. Зігнути і опустити по черзі праву і ліву ноги.

Вправи для зміцнення м'язового корсету

До цієї групи гімнастичних вправ відносяться вправи для розвитку м'язів спини, черевного преса і бічних м'язів тулуба. Вони застосовуються для відновлення і нарощування загальної силової витривалості зазначених м'язів. Методика їх застосування – швидкісно-силова або статична напруга, при якій величина м'язової напруги досягає 70 % від максимальних можливостей. При швидкісних вправах напруга не повинна перевищувати 20 % від максимальних значень, але темп їх виконання – швидкий. Для формування м'язового корсета доцільно використовувати і статичну напругу – роботу м'язів в ізометричній напрузі, що забезпечує швидке нарощування м'язової маси при виражених дефектах хребта.

Вправи для м'язів спини

1. В. п. – лежачи на животі, підборіддя на тильній стороні кистей, покладених одна на одну. Перевести руки на пояс, підняти голову і плечі не більше ніж на 2–3 см. Лопатки з'єднати, дихання не затримувати. Зберігати прийняте положення до певного рахунку (50–60 % від максимального). Для підвищення ефективності слід покласти під живіт в районі пупка подушечку або мішечок з піском висотою не більше 2–3 см.

2. В. п. – те саме. Піднімаючи голову і плечі, повільно перевести руки вгору, в сторони і до плечей (імітація рухів «плавання брасом»).

3. В. п. – те саме. Рухи рук в сторони, назад, в сторони, вгору.

4. В. п. – те саме. Підняти голову і плечі, руки розвести в сторони. Стискати і розтискати кисті рук.

5. В. п. – те саме. Підняти голову і плечі, руки розвести в сторони. Виконати кругові рухи руками.

6. В. п. – те саме. По черзі відводити прямі ноги назад, не відриваючи таз від підлоги. Темп повільний.

8. В. п. – те саме. Відвести назад пряму праву ногу. Підняти і приєднати до правої ноги пряму ліву ногу. Повільно опустити обидві ноги.

9. В. п. – те саме. Відвести тому обидві прямі ноги, розвести їх в сторони, з'єднати разом, опустити.

Вправи для м'язів черевного преса

1. В. п. – лежачи на спині, поперековий відділ хребта притиснутий до опори. Зігнути і розігнути ноги в колінному і тазостегновому суглобі по черзі (імітація рухів «велосипед»).

2. В. п. – те саме. Зігнути обидві ноги, розігнути їх вперед, повільно опустити.

3. В. п. – те саме, руки за головою. Почергове підведення прямих ніг вперед.

4. В. п. – те саме. Зігнути ноги в колінах, випрямити вперед вгору, розвести в сторони, з'єднати і повільно опустити.

5. В. п. – те саме. Утримуючи м'яч між колінами, зігнути ноги, розігнути їх вперед під кутом 45°, повільно опустити.

6. В. п. – те саме. Схрещування прямих ніг (імітація рухів «ножиці»).

7. В. п. – те саме. Ноги фіксовані у гімнастичної лавки або утримуються партнером. Повільно сісти і повільно повернутися у в. п.

Вправи для бокових м'язів тулуба

1. В. п. – лежачи на правому боці, праву руку витягнути вгору, ліву руку – уздовж тулуба. Утримуючи тулуб в положенні на боці, піднімати і опускати ліву випрямлену ногу. Те саме на лівому боці.

2. В. п. – те ж, підняти одну ногу, приєднати до неї іншу, повільно опустити обидві ноги.

У міру збільшення силової витривалості зростає кількість повторень кожної вправи. Надалі можна вводити обтяження і опір (гантелі, м'ячі і ін.). Для визначення максимальної напруги і підбору кількості силових вправ періодично поза занять проводяться проби на максимально можливу кількість повторень цієї вправи за наступною методикою: дитина може виконати вправу до відмови 14 разів, отже, під час занять її треба повторити 7–10 разів (тобто 50–70 % від максимальних можливостей). При можливості повторення вправи більше 10 разів слід вводити обтяження.

Вправи для формування та закріплення правильної постави

Ці вправи займають особливе місце в методиці коригуючої гімнастики, тому що нормальна постава є кінцевою метою проведення лікувально-профілактичних заходів. Для формування навички правильної постави провідне значення має пропріоцептивне м'язове почуття, тобто відчуття положення власного тіла в просторі, отриманого за рахунок імпульсації в центральну нервову систему від численних рецепторів, розташованих в м'язах і зв'язках. Тому при вихованні і закріпленні правильної постави звертається увага на розташування тіла в початковому положенні.

Формування правильної постави неможливо без чіткого мисленого і зорового уявлення про неї. Мислене уявлення формується зі слів методиста чи лікаря як ідеальна схема розташування тіла в просторі: положення голови, надпліч, грудної клітки, живота, таза, ніг.

1. В. п. – стоячи біля гімнастичної стінки, прийняти правильну поставу, торкаючись спиною стінки. При цьому лопатки, сідниці, ікри ніг і п'яти торкаються стінки, голова піднята. Правильна постава здійснюється за допомогою візуального контролю в дзеркалі.

2. В. п. – те саме. Прийняти правильну поставу, зробити 2–3 кроки вперед, присісти – встати. Знову прийняти правильну поставу.

3. В. п. – те саме. Прийняти правильну поставу у гімнастичної стінки. Зробити 1–2 кроки вперед, розслабити послідовно м'язи шиї, плечей, рук і тулуба. Знову прийняти правильну поставу, перевірити її, виправити дефекти.

3. В. п. – те саме. Стоячи біля гімнастичної стінки, прийняти правильну поставу. Піднятися на носках, утримуючись у цьому положенні 3–5 с, повернутися у в. п.

4. В. п. – стоячи. Прийнявши правильну поставу, покласти на голову мішечок з піском. Присісти, намагаючись не впустити мішечок, повернутися у в. п.

5. Ходьба з мішечком на голові з переступанням через перешкоду.

6. Прийняти правильну поставу з мішечком на голові партнера, що навпроти. Перекидати і ловити м'яч із збереженням правильної постави, намагаючись не впустити мішечок.

7. Ходьба з мішечком на голові в напівприсиді, з високим підніманням колін, перехресним кроком, боком, приставним кроком та ін.

8. В. п. – лежачи на спині. Прийняти правильну поставу, притиснути поперекову область до підлоги. Сісти, зберігаючи пряму спину. Встати, зберігаючи правильну поставу.

9. В. п. – те саме, зігнути ліву ногу в колінному і тазостегновому суглобах, обхопити коліно руками, притиснути до живота, одночасно притиснути поперекову область до підлоги, повернутися у в. п. Те саме – правою ногою.

Вправи для м'язів задньої поверхні стегна

1. В. п. – колінно-ліктьове, піднімання правої і лівої ноги назад.

2. В. п. – лежачи на підлозі обличчям вниз, поперемінне піднімання прямих ніг назад (таз щільно притиснутий до підлоги).

3. В. п. – лежачи на підлозі обличчям вниз, одночасне підніманням ніг.

4. В. п. – лежачи на підлозі обличчям вниз, одночасне піднімання рук і ніг.

5. Вис на гімнастичній стінці обличчям до неї. Поперемінне відведення правої (лівої) ноги назад. Ноги в колінах не згинаються, таз притиснутий до стіни.

Вправи для м'язів передньої поверхні стегна

Ці вправи застосовуються для корекції дефектів постави, пов'язаних зі зменшенням кута нахилу таза.

При зменшенні кута нахилу таза треба прагнути тренувати м'язи спини і передньої поверхні стегна. Дані вправи тренують переважно поперековий відділ хребта.

1. В. п. – вис на гімнастичній стінці спиною до неї. Поперемінне піднімання прямих ніг.

2. В. п. – те саме. Одночасне піднімання обох прямих ніг.

3. В. п. – те саме. Підняти ліву ногу, приєднати до неї праву, опустити ліву і навпаки.

4. В. п. – лежачи на спині, витягнути руки вздовж тулуба, долонями впертися в підлогу. По черзі піднімати прямі ноги.

5. В. п. – вис на гімнастичній стінці спиною до снаряда. Піднімання правої (лівої) прямий ноги з підвішеним додатковим вантажем.

Нормалізація фізіологічних вигинів забезпечується відновленням рухливості відповідного відділу хребта та спеціальним тренуванням м'язів, що формують вигини.

При крилоподібних лопатках і виведених вперед плечах корекція фігури здійснюється за допомогою вправ з динамічним і статичним навантаженням на трапецієподібні і ромбоподібні м'язи, а також вправами в розтягуванні грудних м'язів.

Виступ живота усувається вправами для м'язів черевного преса з вихідного положення лежачи.

Вправи на розтягування м'язів передньої поверхні стегна

Ці вправи застосовуються при збільшенні кута нахилу таза, після попереднього зміцнення м'язів плечового пояса, спини і черевного преса.

1. В. п. – лежачи на животі, зігнути праву ногу в коліні і, захопивши руками ступню, намагатися притиснути п'яту до сідниці. Коліно лівої ноги від підлоги не відривати. Плечі і голову підняти. Те саме, але згинаючи праву ногу.

2. В. п. – стоячи на правій нозі, ліву зігнути в коліні, захопивши лівою рукою ступню, притиснути п'яту до сідниці. Те саме, стоячи на лівій нозі.

3. Крок лівою ногою, руки вперед, крок правою ногою, руки в сторони, мах лівою ногою назад. Те саме – з іншої ноги.

4. В. п. – стоячи на колінах, руки на поясі. Нахилити тулуб назад, зберігаючи пряму лінію від колін до голови.

5. В. п. – те саме. Нахилити тулуб назад, руками торкнутися п'ят або підлоги, тулуб зберігає пряму лінію від колін до голови.

6. В. п. – стоячи біля гімнастичної стінки лівим боком, тримаючись за рейку, виконати мах правою ногою вперед і назад, дістати сідниці. Те саме – іншою ногою.

7. Вис на гімнастичній стінці обличчям до неї, не відриваючи стегон від стінки, поперемінно згинати ноги в колінах, намагаючись наблизити п'яти до сідниць. Те саме – одночасно двома ногами.

В комплекс коригуючих вправ, крім перерахованих вище, в обов'язковому порядку повинні бути включені і вправи прикладного характеру (повзання, стрибки, метання), загальнорозвиваючі вправи і стрибки.