Методика фізичної реабілітації при діафізарному переломі стегна

Переломи діафіза стегна відбуваються у верхній, середній і нижній третині в результаті прямої (забій, здавлення) і непрямої (перегин, перекручування) травми. Лікування проводиться трьома методами: скелетне витягування, оперативне втручання і фіксація апаратом Г.А. Ілізарова.

При накладенні скелетного витягування в I періодіЛГ призначають на 2-й день після травми. На тлі загальнорозвиваючих і дихальних вправ виконуються наступні спеціальні вправи: згинання та розгинання пальців, статичне напруження м'язів стегна, піднімання таза з опорою на стопу зігнутою в колінному і тазостегновому суглобах здорової ноги і на руки. Дозволяється сідати в ліжку з допомогою сходової тяги. Особлива увага звертається на уміння максимально розслаблювати м'язи стегна. Через 5–7 днів, коли досягнуто зіставлення відламків (зменшується тяга вантажем), хворого навчають напружувати м'язи стегна, піднімати пряму ногу, що є ознакою зрощення перелому.

I період ФР триває з моменту перелому до моменту зрощення, коли знімають скелетне витягування (1,5–2 місяці). Тривалість занять лікувальною гімнастикою 25–30 хв., 4–6 раз в день.

II періодпочинається з моменту зняття скелетного витягнення і триває до повного зміцнення кісткової мозолі і відновлення рухів у всіх суглобах (1–1,5 місяця). В цьому періоді хворого ставлять на милиці (перші кілька днів не наступаючи на пошкоджену ногу), вчать ходити з милицями по рівній поверхні і по сходах, потім з однією милицею або палицею, а пізніше без опори.

Виконуються вправи в різних вихідних положеннях (лежачи на спині, сидячи, стоячи біля гімнастичної стінки, в ходьбі), а також лікувальне плавання. Тривалість заняття 40–50 хв. Число повторень кожної вправи 6–10 разів; заняття проводяться 3–4 рази на день.

III періодпочинається з того часу, коли хворий навчився ходити без опори, і триває до повного відновлення рухів у всіх суглобах і нормальної ходи. В заняття включаються біг, стрибки, підскоки, перестрибування через перешкоди, вправи на координацію, рівновагу, рухливі ігри, плавання в басейні. Люди похилого віку виконують ці вправи по вибору, з урахуванням їх можливостей. Остаточне відновлення працездатності настає через 4,5–6 місяців.

При лікуванні діафізарного перелому стегна оперативним методомв кістковомозковий канал вводять металевий стрижень, довжина якого дорівнює довжині стегна. Після операції ногу укладають на шину Беллера і призначають вправи: згинання та розгинання пальців, різноманітні рухи стопою. На 2-й день методист, фіксуючи руками стегно і гомілку оперованої ноги, допомагає хворому згинати й розгинати її в колінному і тазостегновому суглобах. Самостійно хворий виконує напруги м'язів стегна. На 3–4-й день він піднімає випрямлену ногу в межах кроку (методист підтримує стегно і гомілку), на 4–6-й день сідає в ліжку. На 8–10-й день після зняття швів хворий самостійно піднімає та опускає випрямлену ногу, згинає і розгинає її в колінному і тазостегновому суглобах, сидить, звісивши ноги з ліжка, стоїть і ходить на милицях, злегка приступаючи на оперовану ногу. Через 3 тижні дозволяється повністю наступати на ногу. У деяких хворих в післяопераційному періоді визначаються викривлення цвяха і сповільнена консолідація як наслідок раннього вставання і ходіння. У цей час при ходьбі необхідно наступати на ногу і тим самим створювати взаємоздавлювання кісткових відламків, потрібне для консолідації перелому. Проведення занять ЛГ в плавальному басейні рекомендується на 9–10-й день після зняття швів. Остаточне зрощення перелому, відновлення функції і працездатності наступають через 4–6 місяців після операції. Цвях видаляють через 8–10 місяців. Терміни відновлення спортивних тренувань визначає лікар індивідуально, але не раніше, ніж через рік після поперечного перелому.