- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Клініко–фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин
- •Показання до призначення засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин
- •Протипоказання до призначення засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин
- •Основні завдання та форми фізичної реабілітації у передопераційний і післяопераційний періоди
- •Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду
- •Режим № 1 – суворий ліжковий
- •Режим № 2 – розширений ліжковий
- •Режим № 3 – напівліжковий (палатний)
- •Режим № 4 – вільний
- •Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду
- •Режим № 1 – суворий ліжковий
- •Режим № 2 – розширений ліжковий
- •Режим № 3 – напівліжковий (палатний)
- •Режим № 4 – вільний
- •Вроджені і набуті вади серця
- •Аортокоронарне шунтування
- •Реабілітаційна програма після акш з 2-го дня
- •Реабілітаційна програма після акш з 7–10-го дня
- •Реабілітаційна програма після акш з 21-го дня
- •Реабілітаційна програма через 1–2 місяці після акш
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 1 для занять в амбулаторних умовах (1–3 місяць після операції акш)
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 2 для занять в амбулаторних умовах (4–6 місяць після операції акш)
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 3 для занять в амбулаторних умовах (7–12 місяців після операції акш)
- •Оперативне лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Методика фізичної реабілітації після холецистектомії
- •Методика фізичної реабілітації після видалення грижі
- •Комплекс фізичних вправ після операції видалення грижі у віддаленому післяопераційному періоді
- •Методика фізичної реабілітації після апендектомії
- •Комплекс вправ, рекомендованих для виконання в амбулаторних умовах після апендектомії
- •Клініко–фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при травмах опорно–рухового апарату
- •Показання до застосування засобів фізичної реабілітації при травмах опорно–рухового апарату
- •Протипоказання до застосування засобів фізичної реабілітації при травмах опорно–рухового апарату
- •Завдання фізичної реабілітації залежно від періоду (іммобілізаційний, постіммобілізаційний, відновний). Вибір засобів і форм фізичної реабілітації
- •I період (іммобілізаційний)
- •II період (постіммобілізаційний)
- •III період (відновлювальний)
- •Методика фізичної реабілітації при діафізарних переломах передпліччя
- •Методика фізичної реабілітації при діафізарному переломі стегна
- •Внутрішньосуглобові переломи і вивихи Методика фр при переломах і вивихах ключиці
- •Травми ліктьового суглоба
- •Переломи і вивихи ліктьового суглоба
- •Методика фр при травмах колінного суглоба
- •Методика фізичної реабілітації при компресійних переломах хребта
- •Методика фізичної реабілітації при переломах кісток таза
- •Оцінка ефективності фізичної реабілітації у травматологічних хворих
- •Показання до застосування засобів фізичної реабілітації при ортопедичних порушеннях у дітей
- •Протипоказання до застосування засобів фізичної реабілітації при ортопедичних порушеннях у дітей
- •Загальні та спеціальні завдання фізичної реабілітації при сколіозі
- •Визначення ступеня сколіозу і функціональних порушень за допомогою функціональних проб Особливості методики і спеціальні вправи в залежності від ступеня сколіозу
- •Комплекс лікувальної гімнастики для дітей шкільного віку зі сколіозом I–II ступеня
- •Види дефектів постави
- •Складання схеми процедури і комплексу коригуючої гімнастики при сколіозі та порушеннях постави
- •Комплекс лікувальної гімнастики для дітей шкільного віку з порушенням постави
- •Комплекс лікувальної гімнастики при кіфотичних деформаціях хребта (за а.Ф. Каптеліним)
- •Особливості методики фізичної реабілітації при плоскостопості
- •Комплекс вправ при плоскостопості
- •Фізична реабілітація при вродженій м'язовій кривошиї, вродженому вивиху стегна
- •Комплекс вправ при вродженій кривошиї
- •Комплекс масажу і гімнастики для дітей з вродженим вивихом стегна у віці від 2 тижнів до 3 місяців
- •Фізична реабілітація при остеохондрозі хребта
- •Комплекс вправ для самостійних занять при остеохондрозі хребта
- •Питання для самоконтролю
- •Ситуаційні задачі
- •Література
- •69035, М. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26
Методика фізичної реабілітації при діафізарному переломі стегна
Переломи діафіза стегна відбуваються у верхній, середній і нижній третині в результаті прямої (забій, здавлення) і непрямої (перегин, перекручування) травми. Лікування проводиться трьома методами: скелетне витягування, оперативне втручання і фіксація апаратом Г.А. Ілізарова.
При накладенні скелетного витягування в I періодіЛГ призначають на 2-й день після травми. На тлі загальнорозвиваючих і дихальних вправ виконуються наступні спеціальні вправи: згинання та розгинання пальців, статичне напруження м'язів стегна, піднімання таза з опорою на стопу зігнутою в колінному і тазостегновому суглобах здорової ноги і на руки. Дозволяється сідати в ліжку з допомогою сходової тяги. Особлива увага звертається на уміння максимально розслаблювати м'язи стегна. Через 5–7 днів, коли досягнуто зіставлення відламків (зменшується тяга вантажем), хворого навчають напружувати м'язи стегна, піднімати пряму ногу, що є ознакою зрощення перелому.
I період ФР триває з моменту перелому до моменту зрощення, коли знімають скелетне витягування (1,5–2 місяці). Тривалість занять лікувальною гімнастикою 25–30 хв., 4–6 раз в день.
II періодпочинається з моменту зняття скелетного витягнення і триває до повного зміцнення кісткової мозолі і відновлення рухів у всіх суглобах (1–1,5 місяця). В цьому періоді хворого ставлять на милиці (перші кілька днів не наступаючи на пошкоджену ногу), вчать ходити з милицями по рівній поверхні і по сходах, потім з однією милицею або палицею, а пізніше без опори.
Виконуються вправи в різних вихідних положеннях (лежачи на спині, сидячи, стоячи біля гімнастичної стінки, в ходьбі), а також лікувальне плавання. Тривалість заняття 40–50 хв. Число повторень кожної вправи 6–10 разів; заняття проводяться 3–4 рази на день.
III періодпочинається з того часу, коли хворий навчився ходити без опори, і триває до повного відновлення рухів у всіх суглобах і нормальної ходи. В заняття включаються біг, стрибки, підскоки, перестрибування через перешкоди, вправи на координацію, рівновагу, рухливі ігри, плавання в басейні. Люди похилого віку виконують ці вправи по вибору, з урахуванням їх можливостей. Остаточне відновлення працездатності настає через 4,5–6 місяців.
При лікуванні діафізарного перелому стегна оперативним методомв кістковомозковий канал вводять металевий стрижень, довжина якого дорівнює довжині стегна. Після операції ногу укладають на шину Беллера і призначають вправи: згинання та розгинання пальців, різноманітні рухи стопою. На 2-й день методист, фіксуючи руками стегно і гомілку оперованої ноги, допомагає хворому згинати й розгинати її в колінному і тазостегновому суглобах. Самостійно хворий виконує напруги м'язів стегна. На 3–4-й день він піднімає випрямлену ногу в межах кроку (методист підтримує стегно і гомілку), на 4–6-й день сідає в ліжку. На 8–10-й день після зняття швів хворий самостійно піднімає та опускає випрямлену ногу, згинає і розгинає її в колінному і тазостегновому суглобах, сидить, звісивши ноги з ліжка, стоїть і ходить на милицях, злегка приступаючи на оперовану ногу. Через 3 тижні дозволяється повністю наступати на ногу. У деяких хворих в післяопераційному періоді визначаються викривлення цвяха і сповільнена консолідація як наслідок раннього вставання і ходіння. У цей час при ходьбі необхідно наступати на ногу і тим самим створювати взаємоздавлювання кісткових відламків, потрібне для консолідації перелому. Проведення занять ЛГ в плавальному басейні рекомендується на 9–10-й день після зняття швів. Остаточне зрощення перелому, відновлення функції і працездатності наступають через 4–6 місяців після операції. Цвях видаляють через 8–10 місяців. Терміни відновлення спортивних тренувань визначає лікар індивідуально, але не раніше, ніж через рік після поперечного перелому.