- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Клініко–фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин
- •Показання до призначення засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин
- •Протипоказання до призначення засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин
- •Основні завдання та форми фізичної реабілітації у передопераційний і післяопераційний періоди
- •Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду
- •Режим № 1 – суворий ліжковий
- •Режим № 2 – розширений ліжковий
- •Режим № 3 – напівліжковий (палатний)
- •Режим № 4 – вільний
- •Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду
- •Режим № 1 – суворий ліжковий
- •Режим № 2 – розширений ліжковий
- •Режим № 3 – напівліжковий (палатний)
- •Режим № 4 – вільний
- •Вроджені і набуті вади серця
- •Аортокоронарне шунтування
- •Реабілітаційна програма після акш з 2-го дня
- •Реабілітаційна програма після акш з 7–10-го дня
- •Реабілітаційна програма після акш з 21-го дня
- •Реабілітаційна програма через 1–2 місяці після акш
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 1 для занять в амбулаторних умовах (1–3 місяць після операції акш)
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 2 для занять в амбулаторних умовах (4–6 місяць після операції акш)
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 3 для занять в амбулаторних умовах (7–12 місяців після операції акш)
- •Оперативне лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Методика фізичної реабілітації після холецистектомії
- •Методика фізичної реабілітації після видалення грижі
- •Комплекс фізичних вправ після операції видалення грижі у віддаленому післяопераційному періоді
- •Методика фізичної реабілітації після апендектомії
- •Комплекс вправ, рекомендованих для виконання в амбулаторних умовах після апендектомії
- •Клініко–фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при травмах опорно–рухового апарату
- •Показання до застосування засобів фізичної реабілітації при травмах опорно–рухового апарату
- •Протипоказання до застосування засобів фізичної реабілітації при травмах опорно–рухового апарату
- •Завдання фізичної реабілітації залежно від періоду (іммобілізаційний, постіммобілізаційний, відновний). Вибір засобів і форм фізичної реабілітації
- •I період (іммобілізаційний)
- •II період (постіммобілізаційний)
- •III період (відновлювальний)
- •Методика фізичної реабілітації при діафізарних переломах передпліччя
- •Методика фізичної реабілітації при діафізарному переломі стегна
- •Внутрішньосуглобові переломи і вивихи Методика фр при переломах і вивихах ключиці
- •Травми ліктьового суглоба
- •Переломи і вивихи ліктьового суглоба
- •Методика фр при травмах колінного суглоба
- •Методика фізичної реабілітації при компресійних переломах хребта
- •Методика фізичної реабілітації при переломах кісток таза
- •Оцінка ефективності фізичної реабілітації у травматологічних хворих
- •Показання до застосування засобів фізичної реабілітації при ортопедичних порушеннях у дітей
- •Протипоказання до застосування засобів фізичної реабілітації при ортопедичних порушеннях у дітей
- •Загальні та спеціальні завдання фізичної реабілітації при сколіозі
- •Визначення ступеня сколіозу і функціональних порушень за допомогою функціональних проб Особливості методики і спеціальні вправи в залежності від ступеня сколіозу
- •Комплекс лікувальної гімнастики для дітей шкільного віку зі сколіозом I–II ступеня
- •Види дефектів постави
- •Складання схеми процедури і комплексу коригуючої гімнастики при сколіозі та порушеннях постави
- •Комплекс лікувальної гімнастики для дітей шкільного віку з порушенням постави
- •Комплекс лікувальної гімнастики при кіфотичних деформаціях хребта (за а.Ф. Каптеліним)
- •Особливості методики фізичної реабілітації при плоскостопості
- •Комплекс вправ при плоскостопості
- •Фізична реабілітація при вродженій м'язовій кривошиї, вродженому вивиху стегна
- •Комплекс вправ при вродженій кривошиї
- •Комплекс масажу і гімнастики для дітей з вродженим вивихом стегна у віці від 2 тижнів до 3 місяців
- •Фізична реабілітація при остеохондрозі хребта
- •Комплекс вправ для самостійних занять при остеохондрозі хребта
- •Питання для самоконтролю
- •Ситуаційні задачі
- •Література
- •69035, М. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26
Внутрішньосуглобові переломи і вивихи Методика фр при переломах і вивихах ключиці
Перелом ключиці відбувається при падінні на бік або на зігнуту руку, а також при безпосередньому ударі по ключиці. Утримати зіставлені відламки важко.
На 2-й день після травми призначається ЛГ. Всі вправи виконуються в фіксуючій пов'язці.
I періодпочинається з моменту фіксації і триває до зняття пов'язки (орієнтовно 3 тижні). На тлі загальнорозвиваючих і дихальних вправ рекомендуються наступні спеціальні вправи: рухи пальцями травмованої кінцівки (розведення і зведення, згинання в «кулак», зіставлення всіх пальців з першим пальцем, «клацання», кругові рухи кожним пальцем в обидві сторони), рухи кисті (згинання, розгинання, відведення, приведення і кругові рухи в обидві сторони). До кінця 1-го тижня на час виконання вправ передпліччя звільняється від косинки і виконуються вправи для плечового суглоба – відведення до кута не більше 80° і приведення плеча (рука зігнута в ліктьовому суглобі), рух плечей назад – зведення лопаток. Протипоказані рухи рукою вперед, відведення більш ніж на 80° і пронація, бо вони, як правило, ведуть до зміщення відламків. Заняття проводяться 3–4 рази на день, вправи виконуються в повільному темпі, кожна вправа – 8–10 разів з паузами для відпочинку.
II періодпочинається після утворення кісткової мозолі, підтвердженого рентгенівським знімком (через 3 тижні після травми). Це період відновлення функцій в плечовому суглобі. Виконуються рухи рукою вище горизонталі, співдружні рухи зі здоровою рукою в усіх напрямках (включаючи махові рухи); вправи з предметами (палицею, булавами, гумовим, волейбольним м'ячами), вправи на блоці, повторення вправ 6–10 разів. Вправи не повинні викликати больових відчуттів, м'язової втоми. Заняття проводяться 4–5 раз в день. II період триває до повного відновлення рухів (орієнтовно 2 тижні).
В III періодінадається фізичне навантаження на пошкоджену кінцівку: упори, виси, вправи з набивними м'ячами, гантелями, штангою та ін.
У випадках повторного зміщення відламків при переломі ключиці застосовується оперативне втручання. ФР призначається на 2-й день після операції і проводиться за тією ж методикою, що і при консервативному лікуванні. I період триває до зняття швів, але відводити руку в плечовому суглобі до кута 80° дозволяється тільки через 2 тижні, а вище горизонталі – через 3 тижні. При оперативному втручанні амплітуда рухів відновлюється раніше, а зрощення перелому відбувається в ті ж терміни, що і при консервативному лікуванні.
Травми ліктьового суглоба
Травматичні пошкодження ліктьового суглоба поділяються на удари, переломи і вивихи.
ЛГ при всіх травматичних пошкодженнях ліктьового суглоба призначається на 1–2-й день після травми.
При ударі ліктьового суглоба на фоні загальнорозвиваючих і дихальних вправ застосовують спеціальні вправи для пошкодженої руки у всіх вільних від іммобілізації суглобах, а також вправи в посилці нервових імпульсів в іммобілізовані суглоби. Тривалість періодів залежить від сили удару або ступеня розтягування зв'язкового апарату. Після зняття іммобілізації призначаються: ЛГ, гімнастика у воді і фізіотерапія, які сприяють відновленню рухів в ліктьовому суглобі. Терміни відновлення (орієнтовно) від 2 тижнів до 1,5 місяців. Спортивні тренування вирішуються лікарем індивідуально через 3 місяці після удару.