- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Клініко–фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин
- •Показання до призначення засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин
- •Протипоказання до призначення засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної та черевної порожнин
- •Основні завдання та форми фізичної реабілітації у передопераційний і післяопераційний періоди
- •Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду
- •Режим № 1 – суворий ліжковий
- •Режим № 2 – розширений ліжковий
- •Режим № 3 – напівліжковий (палатний)
- •Режим № 4 – вільний
- •Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду
- •Режим № 1 – суворий ліжковий
- •Режим № 2 – розширений ліжковий
- •Режим № 3 – напівліжковий (палатний)
- •Режим № 4 – вільний
- •Вроджені і набуті вади серця
- •Аортокоронарне шунтування
- •Реабілітаційна програма після акш з 2-го дня
- •Реабілітаційна програма після акш з 7–10-го дня
- •Реабілітаційна програма після акш з 21-го дня
- •Реабілітаційна програма через 1–2 місяці після акш
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 1 для занять в амбулаторних умовах (1–3 місяць після операції акш)
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 2 для занять в амбулаторних умовах (4–6 місяць після операції акш)
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 3 для занять в амбулаторних умовах (7–12 місяців після операції акш)
- •Оперативне лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Методика фізичної реабілітації після холецистектомії
- •Методика фізичної реабілітації після видалення грижі
- •Комплекс фізичних вправ після операції видалення грижі у віддаленому післяопераційному періоді
- •Методика фізичної реабілітації після апендектомії
- •Комплекс вправ, рекомендованих для виконання в амбулаторних умовах після апендектомії
- •Клініко–фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при травмах опорно–рухового апарату
- •Показання до застосування засобів фізичної реабілітації при травмах опорно–рухового апарату
- •Протипоказання до застосування засобів фізичної реабілітації при травмах опорно–рухового апарату
- •Завдання фізичної реабілітації залежно від періоду (іммобілізаційний, постіммобілізаційний, відновний). Вибір засобів і форм фізичної реабілітації
- •I період (іммобілізаційний)
- •II період (постіммобілізаційний)
- •III період (відновлювальний)
- •Методика фізичної реабілітації при діафізарних переломах передпліччя
- •Методика фізичної реабілітації при діафізарному переломі стегна
- •Внутрішньосуглобові переломи і вивихи Методика фр при переломах і вивихах ключиці
- •Травми ліктьового суглоба
- •Переломи і вивихи ліктьового суглоба
- •Методика фр при травмах колінного суглоба
- •Методика фізичної реабілітації при компресійних переломах хребта
- •Методика фізичної реабілітації при переломах кісток таза
- •Оцінка ефективності фізичної реабілітації у травматологічних хворих
- •Показання до застосування засобів фізичної реабілітації при ортопедичних порушеннях у дітей
- •Протипоказання до застосування засобів фізичної реабілітації при ортопедичних порушеннях у дітей
- •Загальні та спеціальні завдання фізичної реабілітації при сколіозі
- •Визначення ступеня сколіозу і функціональних порушень за допомогою функціональних проб Особливості методики і спеціальні вправи в залежності від ступеня сколіозу
- •Комплекс лікувальної гімнастики для дітей шкільного віку зі сколіозом I–II ступеня
- •Види дефектів постави
- •Складання схеми процедури і комплексу коригуючої гімнастики при сколіозі та порушеннях постави
- •Комплекс лікувальної гімнастики для дітей шкільного віку з порушенням постави
- •Комплекс лікувальної гімнастики при кіфотичних деформаціях хребта (за а.Ф. Каптеліним)
- •Особливості методики фізичної реабілітації при плоскостопості
- •Комплекс вправ при плоскостопості
- •Фізична реабілітація при вродженій м'язовій кривошиї, вродженому вивиху стегна
- •Комплекс вправ при вродженій кривошиї
- •Комплекс масажу і гімнастики для дітей з вродженим вивихом стегна у віці від 2 тижнів до 3 місяців
- •Фізична реабілітація при остеохондрозі хребта
- •Комплекс вправ для самостійних занять при остеохондрозі хребта
- •Питання для самоконтролю
- •Ситуаційні задачі
- •Література
- •69035, М. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26
Режим № 3 – напівліжковий (палатний)
Завдання режиму:
– сприяти відновленню або поліпшенню функції органів травлення, усуненню застійних явищ у легенях, органах черевної порожнини, малого тазу тощо;
– стимулювати загальний та місцевий обмін речовин;
– сприяти поліпшенню окислювально-відновлювальних процесів, усуненню післяопераційного ацидозу, посиленню процесів регенерації у зоні оперативного втручання;
– сприяти зміцненню м'язів передньої черевної стінки.
Зміст режиму
Перебування у положенні сидячи до 50 % денного часу, самостійне ходіння по палаті, коридору та до їдальні. Ранкову гігієнічну гімнастику виконують переважно у положенні лежачи та сидячи з використанням активних рухів кінцівок повної амплітуди, вправ для м'язів тулуба з обмеженою амплітудою у повільному темпі.
Тривалість ЛГ 7–12 хв. 2–3 рази на день. Темп рухів помірний та середній.
Дозована ходьба (прогулянка коридором, влітку – на свіжому повітрі, 100–150 м пройти за 4–5 хв.).
Ігри: настільні та малорухливі. Елементи трудотерапії. Повітряні ванни від 5 до 20 хв. Водні процедури у вигляді обтирання водою індиферентної та кімнатної температури.
Показання до призначення режиму та його тривалість:
– 2–5-а доба після апендектомії без післяопераційних ускладнень;
– 4–6-а доба після радикального грижорозтину;
– 3–10-а доба після резекції шлунка, ушивання виразки шлунка або дванадцятипалої кишки, холецистектомії, нефректомії, спленектомії, операції на кишковику.
Режим № 4 – вільний
Завдання режиму:
– сприяти найшвидшому та найповнішому клінічному і функціональному одужанню, подальшому поліпшенню адаптації серцево-судинної, дихальної та інших систем до помірно зростаючого фізичного навантаження побутового характеру з метою зміцнення організму та швидкого відновлення працездатності.
Зміст режиму
Перебування у положенні сидячи чи стоячи понад 50 % денного часу. Ранкова гігієнічна гімнастика індивідуальним і груповим методами. Тривалість 10–15 хв. Процедури ЛГ індивідуальні та групові у палаті, кабінеті ЛФК, на свіжому повітрі. Вправи ЛГ виконуються у різних вихідних положеннях (лежачи, сидячи чи стоячи) у помірному і середньому темпах. Тривалість ЛГ 15–20 хв. 2–3 рази на добу. У разі розвитку атонії кишковика використовують масаж живота (виключаючи ділянку оперативного втручання), хворих навчають самомасажу живота. Ходьба у повільному і середньому темпі у межах 2–3 поверхів, тривалістю 20–30 хв., 2–3 рази на добу.
Ігри: настільні та малорухливі. Рухливі ігри з елементами спортивного характеру дозволяють тільки після повного клінічного одужання.
Повітряні ванни тривалістю від 20 хв. до 2 год. Водні процедури: обтирання, обливання зі зниженням температури до кімнатної. Сонячні ванни – від 5 до 10 хв.
Показання до призначення режиму та його тривалість:
– 6-а – 8-а і наступна доба після апендектомії;
– 10–12-а і наступна доба після резекції шлунка, ушивання проривної виразки, радикального грижорозтину;
– 12–15-а доба після операції на кишковику, після резекції шлунка у слабких хворих, холецистектомії та інших великих операцій з ускладненим перебігом післяопераційного періоду.
Після операцій на органах черевної порожнини режим активних рухів і навантаження слід обмежити у випадках загального важкого стану хворих у зв'язку з кровотечею, шоком, ускладненнями під час операції та наркозу (зупинка серця, дихання, гострий тромбоз, емболія), наявністю недренованих абсцесів у черевній порожнині, поширеного перитоніту, післяопераційного панкреонекрозу, гострої печінкової та ниркової недостатності, а також у слабких хворих з важкими захворюваннями та ускладненнями: кровотечею, септичним станом, гострою серцево-судинною недостатністю, підозрою на інфаркт легень, серця та ін.
Підвищення температури у зв'язку із запальними явищами у легенях не є абсолютним протипоказанням до занять лікувальною гімнастикою. У цих випадках необхідно виконувати дихальні вправи, повороти тулуба в ліжку, застосовується підвищене положення тулуба, масаж грудної клітки та інші заходи.