Особливості застосування засобів фізичної реабілітації при оперативних втручаннях на органах грудної порожнини залежно від рухового режиму та перебігу післяопераційного періоду

В умовах хірургічного стаціонару після оперативних втручань послідовно призначають диференційовані рухові режими зі зростаючим фізичним навантаженням.

Режим № 1 – суворий ліжковий

Завдання режиму:

– забезпечення фізичного і психічного спокою;

– профілактика ускладнень найближчого післяопераційного періоду (ателектазу, пневмонії, тромбоемболії);

– сприяння формуванню тимчасових компенсаторних реакцій;

– поступова підготовка хворого до самостійного переходу в положення сидячи.

Зміст режиму

У перші години після операції хворі повинні перебувати в горизонтальному положенні. У цей період допускаються повороти на бік та інші прийоми штучного збільшення рухової активності, але вони потребують лікарського контролю, оскільки можливе погіршення функції кровообігу і дихання. Важливо забезпечити аспірацію мокротиння, своєчасне спорожнення сечового міхура, не допустити здуття кишок, западання язика.

Після зменшення залишкової дії наркозу і пробудження хворих за відсутності гіпотензії та симптомів ішемії головного мозку головний кінець ліжка поступово піднімають. Під голову підкладають невисоку подушку. Хворого спонукають до відкашлювання мокротиння. При цьому грудну клітку фіксують руками на боці операційної рани. Рекомендують статичне діафрагмальне дихання (8–10 глибоких дихальних рухів щогодини).

Поступово хворим надають положення з трохи піднятою головою і зігнутими ногами. Використовують опору для сідниць та стегон. Кут встановлення головної рами функціонального ліжка не повинен перебільшувати 15° – цим забезпечують найменше гравітаційне навантаження від маси частин тіла, які містяться вище від зони оперативного доступу, що пов'язано з больовим синдромом.

При цьому режимі перехід хворих у положення сидячи забороняється. Але необхідно стежити за своєчасністю розширення рухового режиму, оскільки тривале обмеження фізичної активності може призвести до дисфункції кровообігу та дихання. Тому за умови відносно доброго стану і самопочуття хворих доцільні елементарні активні рухи в дистальних відділах кінцівок, а також короткочасне (5–7 с) помірне статичне напруження основних м'язових груп.

Орієнтовний термін перебування на режимі– перші години після операції (з моменту завершення операції до закінчення залишкової дії наркозу, який затримує можливість активних рухів).

Режим № 2 – розширений ліжковий

Завдання режиму:

– активізація легеневого крово- і лімфообігу з метою прискорення розсмоктування транссудату, ексудату і запобігання ускладненням;

– профілактика парезу кишковика і сечового міхура;

– допомога у формуванні компенсаторних реакцій;

– підготовка хворих до самостійного переходу в положення стоячи і ходьби.

Зміст режиму

Дозволяються повільні повороти тулуба, самостійний перехід в положення сидячи, опустивши ноги, і короткочасне перебування в положенні сидячи. Для активізації вентиляційної функції оперованої легені рекомендується положення хворого в ліжку лежачи на здоровому боці. Допускаються прості рухи для здійснення туалету, самостійне прийняття їжі.

Необхідно стежити і за характером укладання хворого в ліжко. Важливо, щоб у положенні лежачи на спині голова не відхилялась у бік. Під плече, що западає, підкладають невелику подушку.

Якщо хворого непокоїть біль у зоні післяопераційного шва, головну раму функціонального ліжка піднімають до 35°, що зменшує напруження оперованих тканин. Хворому необхідна допомога в збільшенні об'єму рухів у плечовому суглобі на боці виконаної операції.

Процедури ЛГ проводять по 8–10 хв. індивідуальним методом. Вправи виконують у положеннях напівлежачи та сидячи в повільному темпі з паузами для відпочинку. У комплексі переважають спеціальні дихальні вправи, їх співвідношення з іншими 2:1, 1:1. Доцільно, щоб хворі виконували їх і самостійно 3–5 разів на день.

Для підготовки до вставання та ходьби виконують повороти тулуба, перехід у положення сидячи за допомогою методиста, імітацію ходьби, лежачи на спині. Щоб краще розправлялась оперована легеня, хворий повинен по 8–10 разів на день надувати кисневу подушку (гумову камеру), а хворі діти – гумові іграшки.

Застосовують легкий масаж кінцівок, грудної клітки і шиї впродовж 8–10 хв.

Орієнтовний термін перебування на режимі– 1–2 доби після операції.