- •7. Поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння (п. 7 ст. 40 кЗпП)
- •Глава 8
- •Глава 8
- •8.9.6. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника
- •Глава 8
- •8.9.7. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб
- •Глава 8
- •2. Направлення працівника за постановою суду до лікувально-трудового профілакторію (ст. 37 кЗпП)
- •Глава 8
- •3. Призов або вступ працівника на військову службу або альтернативну (невійськову) службу (п. З ст. 36 кЗпП)
- •Глава 8
- •8.9.8. Припинення трудового договору в зв'язку з порушенням правил прийняття (ст. 7 кЗпП)
- •Глава 8
- •8.9.9. Порядок звільнення працівників з ініціативи власника і третіх осіб
- •Глава 8
- •Глава 8
- •8.9.10. Оформлення звільнення і проведення розрахунку
- •Глава 8
- •8.9.11. Відсторонення від роботи
- •8.9.12. Трудові книжки
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 11 оплата праці
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 1
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 1
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 12 дисципліна праці
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •1. Укладення між працівником і власником письмового договору про повну матеріальну відповідальність (п. 1 ст. 134).
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 23
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 25
- •Глава 25
- •Глава 25
Глава 19
Трудові колективи та участь працівників в управлінні організаціями
601
19.3. Проблемні питання визначення правового статусу трудових колективів
У практиці ділового менеджменту відомо, що фірми, які процвітають, свій успіх будують не на відстороненні трудового колективу від власника, а навпаки, на активній співпраці, співучасті, партнерстві цих сторін. У зарубіжній практиці трудові колективи беруть активну участь в управлінні підприємствами. Йдеться про функціонування поряд із профспілками інших органів представництва, які обираються всіма працівниками, незалежно від профспілкового членства. Такі органи діють майже у всіх західноєвропейських країнах. Зокрема, права виробничих рад, виробничих зборів у ФРН включають право на інформацію, право на консультацію — на обговорення дій адміністрації і пропозицію альтернативних рішень, право на участь у прийнятті рішень щодо стратеги розвитку підприємств, господарської діяльності, кадрової політики, інвестиційної діяльності, на управління соціальними установами на підприємстві, на встановлення критеріїв введення нових методів оплати праці, розмірів премій. Характерним є розподіл повноважень між виробничими радами і профспілками. Завданням профспілок є проведення тарифних переговорів і здійснення політики щодо підвищення стандартів життя, захисту працівників при раціоналізації виробництва, щодо розв'язання конфліктів мирними засобами тощо. Завданням виробничих рад є представництво інтересів трудових колективів на переговорах з роботодавцем щодо правил трудового розпорядку на підприємствах, установлення графіка робочого часу, строків виплати заробітної плати, впровадження нових технічних засобів контролю, запобігання травматизму, підвищення кваліфікації працівників тощо (Новіков В.М. Зарубіжний досвід соціального партнерства // Україна: аспекти праці. — 1998. — №1. — С 38—41).
І.Я. Кисельов зазначає, що недостатність колективно-договірного регулювання та укладення колективних договорів на підприємствах призвела до того, що цей вакуум заповнили представництва працівників (персоналу підприємств). При цьому автор вважає, що взаємовідносини профспілок і органів представництва трудових колективів, їх взаємний зв'язок, співробітництво і
взаємний вплив, розподіл повноважень та юрисдикції, елементи суперництва створюють серйозні проблеми як політичного, так і юридичного характеру (Киселев И.Я. Цит. сич. О. 235—236). Законодавче визначення правового отатуоу Трудових колективів в Україні не можна визнати задовільним, (' численні свідчення про згортання ідеї трудового колектпу в Трудовому законодавстві. Ніяк не можна погодитися :і тим. що ігідно із Законом України від 5 квітня 2001 р. виключено ;ti cinrn 262 КЗпП гарантії для працівників, обраних до рад (гіршимиі.) підприємств і рад трудових колективів, такі гарантії валхшвио ТІЛЬКИ для виборних працівників профспілкових органів.
З різних причин не приймається вакон "Про трудові колективи". Причини ці лежать у політичній площині. Виходить так, що у визнанні статусу трудових колективів не зацікавлені ні профспілки, ні роботодавці, ні держшш. Цих суб'єктів влаштовує невизначеність трудової маси і термін "наймані працівники", який немовби й визначає суб'єкта, й водночас нікого ні до чого не зобов'язує. Адже ще зовсім недавно, у 1988 p., була спроба надати трудовому колективу значні повноваження, у тому числі й з управління організаціями, у виборі керівників підприємств. Ради трудового колективу так завзято взялися до реалізації наданих повноважень, що відразу ж виникло серйозне протистояння між радами трудового колективу і профкомами, останні були занепокоєні несподіваним авторитетом рад серед працівників. Водночас роботодавці ніколи не зможуть вибачити загальним зборам трудових колективів численні поразки при виборах керівників підприємств та структурних підрозділів. Законом від 20 березня 1991р. ці повноваження трудових колективів було виключено з КЗпП. На спогад залишилася глава XVI-A "Трудовий колектив" у КЗпП, де виключені та переформульовані статті, як пусті форми, нагадують поле бою і минулий тріумф трудових колективів.
Визнання трудових колективів повноправними суб'єктами дасть змогу змінити ставлення до самої категорії "наймані працівники", яка набуде необхідної конкретики. Адже йтиметься про трудові колективи найманих працівників підприємства, підприємств галузі, регіону, нарешті, — держави. Це дещо змінить акценти.
Окрім того, буде вирішено проблему належного представниц-
602