- •Глава 1. Основні положення кримінального права 8
- •§ 2. Кримінальна відповідальність та її підстава
- •§ 3. Закон про кримінальну відповідальність
- •Глава 2. Злочин і склад злочину
- •§ 1. Поняття та ознаки злочину
- •Глава 2.
- •§ 2. Склад злочину та його елементи
- •Глава 3. Стадії злочину
- •Глава 4. Співучасть у злочині
- •§ 1. Поняття, ознаки та форми співучасті
- •§ 2. Види та відповідальність співучасників
- •Глава 5. Множинність злочинів
- •§ 1. Поняття та види одиничних складів злочинів
- •§ 2. Повторність злочинів
- •Глава 5.
- •§ 3. Сукупність злочинів
- •§ 4. Рецидив злочинів
- •Глава 5.
- •Глава 6. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
- •Глава 6.
- •§ 2. Кримінально-правова характеристика обставин, що виключають злочинність діяння
- •Глава 6.
- •Глава 6.
- •Глава 6.
- •Глава 7. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 1. Поняття звільнення
- •§ 2. Кримінально-правова характеристика окремих підстав звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава 7.
- •Глава 8. Поняття, система і види покарань
- •§ 1. Поняття і мета покарання
- •§ 2. Система і види покарань
- •Глава 8.
- •Глава 9. Призначення покарання
- •§ 1. Загальні засади призначення покарання
- •§ 2. Правила призначення покарання
- •Глава 10. Звільнення від покарання та його відбування
- •§ 1. Поняття і види звільнення від покарання та його відбування
- •§ 2. Кримінально-правова характеристика окремих підстав звільнення від покарання та його відбування
- •Глава 11. Поняття та значення судимості
- •Глава 12. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •§ 1. Примусові заходи медичного характеру
- •§ 2. Примусове лікування
- •Глава 12.
- •Глава 13. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •Глава 14. Поняття і система особливої частини кримінального права. Кваліфікація злочинів
- •§ 1. Поняття і система Особливої частини кримінального права
- •§ 2. Наукові основи кваліфікації злочинів
- •Глава 15. Злочини проти основ національної безпеки
- •§ 1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки
- •§ 2. Окремі злочини проти основ національної безпеки
- •Глава 16. Злочини проти життя та здоров'я особи
- •§ 1. Злочини проти життя особи
- •124 Глава 16.
- •§ 2. Злочини проти здоров'я особи
- •§ 3. Інші злочини, небезпечні для життя та здоров'я особи
- •Глава 17. Злочини проти волі, честі та гідності особи
- •142 Глава 18.
- •Глава 18. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
- •Глава 19. Злочини проти виборчих,
- •§1. Загальна характеристика злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
- •§ 2. Злочини проти виборчих прав громадян
- •§ 3. Злочини проти трудових прав громадян
- •Глава 20. Злочини проти власності
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти власності
- •Глава 20.
- •§ 2. Окремі злочини проти власності
- •Глава 20.
- •Глава 20.
- •Глава 21. Злочини у сфері
- •§ 1. Поняття і система злочинів у сфері господарської діяльності
- •Глава 21.
- •§ 2. Злочини у сфері фінансової, банківської та бюджетної систем
- •12 — 4-Ьіі
- •Глава 21.
- •§ 3. Злочини у сфері підприємництва, конкуренції, банкрутства і обігу цінних паперів
- •Глава 21.
- •Глава 22. Злочини проти довкілля
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти довкілля
- •188 Глава 22.
- •§ 2. Окремі злочини проти довкілля
- •Глава 23. Злочини проти громадської безпеки
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти громадської безпеки
- •Глава 23.
- •§ 2. Окремі злочини протії громадської безпеки
- •Глава 24. Злочини проти
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва
- •§ 2. Окремі злочини проти безпеки виробництва
- •Глава 25. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •§ 2. Окремі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •Глава 26. Злочини проти громадського порядку та моральності
- •§ 1. Поняття і види злочинів
- •§ 2. Окремі злочини проти громадського порядку та моральності
- •Глава 27. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення
- •§ 1. Поняття і види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовий, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення
- •§ 2. Окремі злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
- •Глава 28. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •§ 1. Поняття і види злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •§ 2. Окремі злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •Глава 29. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •§ 2. Окремі злочини, пов'язані з перешкоджанням діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •§ 3. Окремі злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації
- •Глава 31. Злочини у сфері службової діяльності
- •§ 1. Поняття і види злочинів у сфері службової діяльності
- •§ 2. Окремі злочини у сфері службової діяльності
- •Глава 32. Злочини проти правосуддя
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти правосуддя
- •§ 2. Окремі злочини проти правосуддя
- •Глава 33. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)
- •§ 1. Поняття і види військових злочинів
- •§ 2. Окремі військові злочини
- •Глава 34. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •§ 2. Окремі склади злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •Глава 34.
Глава 9. Призначення покарання
§ 1. Загальні засади призначення покарання
Загальні засади призначення покарання — це система, передбачених кримінальним законом загальнообов 'язкових для суду приписів, якими він має керуватися при призначені покарання кожній особі, визнаній винною у вчиненні злочину у встановленому законом порядку.
Загальні засади призначення покарання передбачені ст. 65 КК. Згідно даної статті суд призначає покарання:
у межах, встановлених у санкції статті Особливої частиниКК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин;
відповідно до положень Загальної частини КК;
враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особувинного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначення покарання у межах, встановлених санкцією норми кримінального закону, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин означає, що суд може призначити лише той вид покарання, який встановлено у цій санкції. При альтернативній санкції суд може обрати лише один із передбачених видів покарання. Визначаючи строк чи розмір покарання суд повинен виходити із мінімальної та максимальної меж, встановлених у санкції для даного виду покарання. Якщо у санкції зазначено лише максимальну межу, то мінімальною буде нижча межа, яка передбачена в Загальній частині КК для даного виду покарання. Проте ч. З і 4 ст. 65 КК встановлено винятки з даного правила. Суд має право призначити покарання більш м'яке ніж передбачено санкцією норми кримінального закону, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, лише за наявності підстав, визначених ст. 69 КК. Вийти за верхню межу санкції, тобто призначити покарання більш суворе ніж передбачено, суд може лише при призначенні покарання за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків згідно зі ст.ст. 70 та 71 КК.
Суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини КК, тобто, призначаючи винному покарання у конкретній справі, суд повинен керуватися загальними положеннями, які характеризують злочинність та караність діяння. До таких положень зокрема належать норми, що визначають понят-
Призначення покарання 73
тя злочину, класифікацію злочинів, стадії злочинної діяльності (ст.ст. 11—16 КК), положення щодо співучасті (ст.ст. 26—31 КК), множинності злочинів (ст.ст. 32—35 КК), звільнення від кримінальної відповідальності (ст.ст. 44—49 КК), поняття, мети, видів покарання, його призначення (ст.ст. 50—73 КК), звільнення від покарання (ст.ст. 74—87), судимості (ст.ст. 88—91 КК) тощо. Недотримання цих положень істотно шкодить законності та обґрунтованості покарання.
При визначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Ступінь тяжкості вчиненого злочину, в першу чергу, визначається ст. 12 КК, згідно якої всі злочини поділяються за типовими ступенями: злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. Типовий ступінь тяжкості визначається також об'єктом злочинів певного виду.
Окрім типового ступеню тяжкості вчиненого злочину, суд повинен встановити також його індивідуальний ступінь, що означає встановлення тяжкості злочину в кожному конкретному випадку, тобто з урахуванням фактичних обставин конкретної справи. Такими обставинами, зокрема, є форма вини, мотиви й цілі, спосіб, обстановка і стадії вчиненого злочину, кількість епізодів, роль кожного із співучасників (якщо злочин вчинено групою осіб), тяжкість наслідків, що настали тощо.
Врахування особи винного означає врахування судом при призначенні покарання соціальних, психологічних, фізичних та інших істотних з кримінально-правової точки зору даних особи, що вчинила злочин. До соціальних даних особи належать професія, займана посада, характеристика в побуті та на роботі, наявність відзнак, нагород і т. ін., наявність сім'ї, утриманців, матеріальний стан і т. ін. Фізичні дані — це стать, вік, стан здоров'я, інвалідність, вагітність і т. ін., психологічні дані — психічне здоров'я, темперамент, характер особи. Всі ці дані важливо враховувати у сукупності. У вироку повинні бути наведені ті з них, які безпосередньо вплинули на призначення відповідного покарання.
За своїм змістом обставини, що пом'якшують та обтяжують покараззя характеризують подію злочину та особу винного, а тому, за своєю кримінально-правовою природою вони є більш конкретними характеристиками ступеню тяжкості вчиненого злочину та особи винного. Під обставинами, що по-
74 Глава 9.
м'якшуіоть та обтяжують покарання слід розуміти найбільш значимі обставини конкретної справи, які характеризують злочинне діяння та (або) особу винного і свідчать, відповідно, про зниження або підвищення їхньої суспільної небезпечності або беруться до уваги в силу принципу гуманізму, і дають підстави для призначення винному менш суворого або більш суворого покарання.
Перелік обставин, які пом'якшують покарання закріплено в ч. 1 ст. 66 КК. Згідно ч. 2 ст. 66 КК цей перелік не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують і інші обставини, не зазначені в ч. 1 ст. 66 КК. Тобто суд, призначаючи покарання, може визнати такою, що пом'якшує покарання будь-яку обставину конкретної кримінальної справи. Однак, визнавши певну обставину такою, що пом'якшує покарання, суд повинен обґрунтувати своє рішення в мотивувальній частині вироку. Судова практика, зокрема, відносить до таких обставин молодий вік особи, позитивну характеристику винного за місцем праці чи проживання, наявність на утриманні малолітніх дітей або інших осіб, неправомірну чи аморальну поведінку потерпілого.
Суд не може не врахувати при призначенні покарання наявні у справі передбачені законом обставини, які пом'якшують покарання.
Врахування обставин, які пом'якшують покарання, дає підстави для призначення підсудному покарання наближеного до мінімального або мінімальний строк чи розмір покарання, передбаченою санкцією відповідної норми кримінального закону; при альтернативній санкції, призначити найменш суворий вид покарання, передбачений в ній; за умови сукупності обставин, які пом'якшують покарання та інших умов, передбачених ст. 69 КК, призначити покарання більш м'яке ніж передбачено законом.
Обставини, які обтяжують покарання, закріплені в ч. 1 ст. 67 КК. Даний перелік є вичерпним, оскільки, згідно ч. З ст. 67 КК, суд не може визнати такими, що обтяжують покарання, обставини, не зазначені в ч. 1 ст. 67 КК. Проте, врахування при призначенні покарання обставин, які обтяжують покарання, закріплених у цьому переліку, на відміну від переліку таких, що пом'якшують покарання, не є обов'язковим для суду, за незначним виключенням. Відповідно до ч. 2 ст. 67 КК, суд має право, залежно від характеру вчиненого злочину, не визнати будь-яку із зазначених в ч. 1 ст. 67 КК обставин, такою,
Призначення покарання
75
що пом'якшує покарання, навівши мотиви свого рішення, за винятком обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 7, 9, 10, 12.
Врахування обставин, які обтяжують покарання дає підстави для призначення підсудному покарання наближеного до максимального або максимальний строк чи розмір покарання, передбачений санкцією відповідної норми кримінального закону; при альтернативній санкції, призначити більш суворий вид покарання, передбачений в ній.
Якщо будь-яка з обставин, що пом'якшує чи обтяжує покарання передбачена в статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз врахувати її при призначенні покарання як таку, що його пом'якшує чи обтяжує (ч. З ст. 66, ч. 4 ст. 67 КК). Наприклад, не може бути враховано як обставину, що пом'якшує покарання, вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого при призначенні покарання за вчинення злочину, передбаченого ст. 116 КК (умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання), оскільки вона є обов'язковою ознакою складу даного злочину. Аналогічно, не може бути враховано як обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину особою повторно при призначенні покарання за ч. 2 ст. 185 КК, яка передбачає відповідальність за крадіжку, вчинену повторно, тобто повторність в даному випадку є ознакою складу злочину.
Відповідно до ч. 2. ст. 65 КК, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Необхідним і достатнім є таке покарання, що відповідає тяжкості вчиненого злочину, враховує особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, тобто таке, яке призначене із дотриманням вимог, встановлених у ч. 1 ст. 65 КК.