§ 3. Інші злочини, небезпечні для життя та здоров'я особи

Незаконне проведення аборту (ст. 134).

Об'єктом злочину є здоров'я жінки.

Об'єктивна сторона полягає в: а) проведенні аборту осо­бою, яка не має спеціальної медичної освіти (ч. 1 ст. 131); б)

Злочини проти життя та здоров'я особи 133

незаконному проведенні аборту, якщо це спричинило: тривалий розлад здоров'я; безплідність; смерть потерпілої (ч. 2 ст. 134).

Операція штучного переривання вагітності (аборт) може бу­ти проведена за бажанням жінки у акредитованих закладах охорони здоров'я при вагітності не більше 12 тижнів. Аборт при вагітності жінки від 12 до 28 тижнів за соціальними і ме­дичними показаннями може бути зроблено в окремих випад­ках і в порядку, що встановлюється законодавством України.¹ Підстави і порядок проведення операцій штучного перериван­ня вагітності строком до 12 тижнів регламентуються Інструк­цією про порядок проведення операції штучного переривання вагітності методом вакуум-аспірації, затвердженою наказом МОЗ України від 28 червня 1994 р. №111².

Суб'єктом злочину є фізична, осудна особа, яка до момен­ту вчинення злочину досягла 16 років і не має спеціальної ме­дичної освіти.

Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Передбачається відповідальність за незаконне проведення аборту, якщо воно спричинило тривалий розлад здоров'я, без­плідність або смерть потерпілої. Під тривалим розладом здо­ров'я потрібно розуміти тривале порушення функцій органів потерпілої особи, зокрема зору, мови, слуху тощо, а також тимчасову (тривалістю понад 21 день) та постійну (від 10%) втрату працездатності.

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 134 — штраф від п'ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян або гро­мадські роботи на строк від ста до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років; ч. 2 ст. 134 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися пе­вною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Залишення в небезпеці (ст. 135).

Кримінально караним є завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані й позба­влена можливості вжити заходів до самозбереження через ма-

Основи законодавства України про охорону здоров'я // Закони Украї­ни. — Том 4. — К„ 1996. — С.235.

Юридичний вісник України. — 1997. — 11—17 грудня.

134 Глава 16.

лолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадно­го стану, якщо той, хто залишив його без допомоги, зобов'яза­ний був піклуватися про нього і надати допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан (ч. 1 ст. 135 КК).

Об'єктом даного злочину є життя і здоров'я особи.

Об'єктивна сторона характеризується наявністю суспільно небезпечного діяння у формі бездіяльності, яка може виража­тися у двох видах: а) невиконання особою обов'язків з надан­ня допомоги потерпілому, який знаходиться в небезпечному для життя стані; б) бездіяльність, котра викликана попередні­ми діями особи, що сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан.

Даний злочин вважається закінченим з моменту залишення без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані, незалежно від того чи настали небезпечні для життя по­терпілої особи наслідки, та чи могли б дії винної особи вряту­вати життя потерпілої особи.

Суб'єкт даного злочину є спеціальним. Ним виступає фізи­чна, осудна особа, яка до моменту вчинення злочину досягла 16 років і має обов'язок піклуватися про осіб, що перебувають у небезпечному для життя стані, або яка сама поставила поте­рпілу особу в небезпечний для життя стан.

Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу.

Кваліфікованим видом даного злочину (ч. 2 ст. 135) є зали­шення в небезпеці вчинене матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані (ст. 117 КК).

Особливо кваліфікованим (ч. З ст. 135) є залишення в не­безпеці, якщо воно спричинило смерть особи або інші тяжкі наслідки.

Під іншими тяжкіши наслідками розуміється спричинення потерпілому тяжких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 135 — обмеження волі на строк до двох років або позбавлення волі на той самий строк; ч. 2 ст. 135 — обмеження волі на строк до трьох років або по­збавлення волі на той самий строк; ч. З ст. 135 — позбавлен­ня волі на строк від трьох до восьми років.

Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечно­му для життя стані (ст. 136).

Злочини проти життя та здоров'я особи 135

Кримінальна відповідальність передбачена за умови можли­вості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, якщо це спричи­нило тяжкі тілесні ушкодження (ч. 1 ст. 136).

Об'єктом даного злочину є життя і здоров'я особи.

Об'єктивна сторона характеризується суспільно небезпеч­ною бездіяльністю, яка проявляється в: а) ненаданні допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при мо­жливості надати таку допомогу; б) неповідомлення про небез­печний для життя стан особи належним установам чи особам; в) суспільно небезпечними наслідками у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень і причинним зв'язком між бездія­льністю і наслідками.

До належних установ відносяться підприємства, установи, організації, функціями яких охоплюється надання необхідної допомоги (медичні заклади, правоохоронні органи, рятувальні та аварійні служби тощо).

Належними особами є службові особи, а також особи, фун­кціональними обов'язками яких є надання необхідної допомо­ги, та особи, які в даних умовах можуть надати необхідну до­помогу потерпілому.

Суб'єктом злочину є фізична, осудна особа, яка до момен­ту вчинення злочину досягла 16 років, і не була зобов'язана піклуватися про потерпілого і не ставила його своїми діями в небезпечній для життя стан.

Суб'єктивна сторона характеризується непрямим умислом щодо бездіяльності та необережністю до наслідків (ч. 1 ст. 136); прямим умислом до бездіяльності; та необережністю щодо наслідків (ч. 2 ст. 136 КК).

Кваліфікованими видами злочину є:

• ненадання допомоги малолітньому (особа, яка не досягла14 років), який перебуває в небезпечному для життя стані,при можливості надавати таку допомогу;

• неповідомлення про небезпечний для життя дитини (особа,яка не досягла 18 років) стан належним установам чи особам.

Особливо кваліфікованою ознакою (ч. З ст. 136) є смерть потерпілого.

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 136 — штраф від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців; ч. 2 ст. 136 — штраф від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів гро-

136 Глава 16.

мадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років; ч. З ст. 136 — обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.

Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей (ст. 137).

Об'єктом даного злочину є життя та здоров'я особи (дитини).

Дитиною вважається особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набу­ває прав повноліття раніше.¹

Об'єктивна сторона злочину характеризується наявністю наступних обов'язкових ознак: а) суспільно небезпечне діяння; б) суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди здоров'ю потерпілого або у вигляді смерті неповнолітнього чи інших тяжких наслідків; в) причинний зв'язок між діянням і наслідком; г) спосіб вчинення злочину (недбале або несумлін­не ставлення до професійних чи службових обов'язків щодо життя та здоров'я неповнолітніх).

Під істотною шкодою для здоров'я потерпілого необхідно розуміти спричинення неповнолітньому легкого тілесного уш­кодження.

Під іншими тяжкими наслідками слід розуміти спричинен­ня потерпілому тяжкого або середньої тяжкості тілесного уш­кодження.

Злочин вважається закінченим з моменту настання вказаних в законі (ч. 1,2 ст. 137) наслідків.

Суб'єкт злочину спеціальний — це особа, на яку в зв'язку з виконанням нею професійних чи службових обов'язків по­кладаються функції щодо охорони життя та здоров'я неповно­літніх.²

Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі умислу або необережності щодо діяння і необережності щодо наслідків.

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 137 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот сорока годин, або позбавлення пра-

Закон України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 р // ВВРУ — 2001 —№930 — С 142

Основи законодавства про охорону здоров'я від 19 11 1992 р // ВВРУ — 1993 — № 4 — Ст 19 — Ст 62, Закон України "Про дошкільну освіту" від 11 липня 2001 р // Голос України — 2001 — 2 серпня — Ст 34

Злочини проти волі, честі та гідності особи 137

ва обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; ч. 2 ст. 137 — обмеження волі на строк до чотирьох років позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися пев­ною діяльністю на строк до трьох років або без такого.