- •Глава 1. Основні положення кримінального права 8
- •§ 2. Кримінальна відповідальність та її підстава
- •§ 3. Закон про кримінальну відповідальність
- •Глава 2. Злочин і склад злочину
- •§ 1. Поняття та ознаки злочину
- •Глава 2.
- •§ 2. Склад злочину та його елементи
- •Глава 3. Стадії злочину
- •Глава 4. Співучасть у злочині
- •§ 1. Поняття, ознаки та форми співучасті
- •§ 2. Види та відповідальність співучасників
- •Глава 5. Множинність злочинів
- •§ 1. Поняття та види одиничних складів злочинів
- •§ 2. Повторність злочинів
- •Глава 5.
- •§ 3. Сукупність злочинів
- •§ 4. Рецидив злочинів
- •Глава 5.
- •Глава 6. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
- •Глава 6.
- •§ 2. Кримінально-правова характеристика обставин, що виключають злочинність діяння
- •Глава 6.
- •Глава 6.
- •Глава 6.
- •Глава 7. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 1. Поняття звільнення
- •§ 2. Кримінально-правова характеристика окремих підстав звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава 7.
- •Глава 8. Поняття, система і види покарань
- •§ 1. Поняття і мета покарання
- •§ 2. Система і види покарань
- •Глава 8.
- •Глава 9. Призначення покарання
- •§ 1. Загальні засади призначення покарання
- •§ 2. Правила призначення покарання
- •Глава 10. Звільнення від покарання та його відбування
- •§ 1. Поняття і види звільнення від покарання та його відбування
- •§ 2. Кримінально-правова характеристика окремих підстав звільнення від покарання та його відбування
- •Глава 11. Поняття та значення судимості
- •Глава 12. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •§ 1. Примусові заходи медичного характеру
- •§ 2. Примусове лікування
- •Глава 12.
- •Глава 13. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •Глава 14. Поняття і система особливої частини кримінального права. Кваліфікація злочинів
- •§ 1. Поняття і система Особливої частини кримінального права
- •§ 2. Наукові основи кваліфікації злочинів
- •Глава 15. Злочини проти основ національної безпеки
- •§ 1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки
- •§ 2. Окремі злочини проти основ національної безпеки
- •Глава 16. Злочини проти життя та здоров'я особи
- •§ 1. Злочини проти життя особи
- •124 Глава 16.
- •§ 2. Злочини проти здоров'я особи
- •§ 3. Інші злочини, небезпечні для життя та здоров'я особи
- •Глава 17. Злочини проти волі, честі та гідності особи
- •142 Глава 18.
- •Глава 18. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
- •Глава 19. Злочини проти виборчих,
- •§1. Загальна характеристика злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
- •§ 2. Злочини проти виборчих прав громадян
- •§ 3. Злочини проти трудових прав громадян
- •Глава 20. Злочини проти власності
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти власності
- •Глава 20.
- •§ 2. Окремі злочини проти власності
- •Глава 20.
- •Глава 20.
- •Глава 21. Злочини у сфері
- •§ 1. Поняття і система злочинів у сфері господарської діяльності
- •Глава 21.
- •§ 2. Злочини у сфері фінансової, банківської та бюджетної систем
- •12 — 4-Ьіі
- •Глава 21.
- •§ 3. Злочини у сфері підприємництва, конкуренції, банкрутства і обігу цінних паперів
- •Глава 21.
- •Глава 22. Злочини проти довкілля
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти довкілля
- •188 Глава 22.
- •§ 2. Окремі злочини проти довкілля
- •Глава 23. Злочини проти громадської безпеки
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти громадської безпеки
- •Глава 23.
- •§ 2. Окремі злочини протії громадської безпеки
- •Глава 24. Злочини проти
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва
- •§ 2. Окремі злочини проти безпеки виробництва
- •Глава 25. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •§ 2. Окремі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •Глава 26. Злочини проти громадського порядку та моральності
- •§ 1. Поняття і види злочинів
- •§ 2. Окремі злочини проти громадського порядку та моральності
- •Глава 27. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення
- •§ 1. Поняття і види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовий, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення
- •§ 2. Окремі злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
- •Глава 28. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •§ 1. Поняття і види злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •§ 2. Окремі злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •Глава 29. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •§ 2. Окремі злочини, пов'язані з перешкоджанням діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •§ 3. Окремі злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації
- •Глава 31. Злочини у сфері службової діяльності
- •§ 1. Поняття і види злочинів у сфері службової діяльності
- •§ 2. Окремі злочини у сфері службової діяльності
- •Глава 32. Злочини проти правосуддя
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти правосуддя
- •§ 2. Окремі злочини проти правосуддя
- •Глава 33. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)
- •§ 1. Поняття і види військових злочинів
- •§ 2. Окремі військові злочини
- •Глава 34. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •§ 2. Окремі склади злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •Глава 34.
§ 2. Окремі злочини проти правосуддя
Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 377).
Кримінальний закон передбачає як окремі склади злочину вчинення щодо судді, народного засідателя чи присяжного, а також щодо їх близьких родичів у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя таких дій:
погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна;
умисне заподіяння побоїв, легких або середньої тяжкостітілесних ушкоджень;
умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження.
Основним безпосереднім об'єктом злочину є охоронювані кримінальним законом відносини у сфері здійснення правосуддя, а саме діяльності судді, народного засідателя чи присяжно-
262 Глава 32.
го. Додатковим об'єктом злочину є недоторканність і здоров'я особи. Потерпілими від злочину можуть бути: а) суддя; б) народний засідатель; в) присяжний; г) їхні близькі родичі.
Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні таких дій: а) погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо судді, народного засідателя чи присяжного, а також щодо їх близьких родичів (ч. І ст. 377); б) умисне заподіянні побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень (ч. 2 ст. 377); в) умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (ч. З ст. 377).
Ці діяння вчиняються у зв'язку з діяльністю зазначених осіб, пов'язаною із здійсненням правосуддя. Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного, а також щодо їх близьких родичів, якщо вони вчинені не у зв'язку зі здійсненням правосуддя потерпілим (їх близькими родичами), є злочинами проти здоров'я особи і кваліфікуються за відповідними статтями Особливої частини КК (ст.ст. 121, 122, 125, 129).
Розглянутий склад злочину є спеціальним складом злочину відносно побоїв — ст. 126, легких тілесних ушкоджень — ст. 125, середньої тяжкості тілесних ушкоджень — ст. 122, тяжких тілесних ушкоджень — ст. 121.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 377, є закінченим з моменту висловлення і сприйняття погрози потерпілим, а злочин, передбачений ч. 2 і 3 — з моменту заподіяння відповідних тілесних ушкоджень. Вчинення насильницьких дій у вигляді побоїв (ч. 2 ст. 377) є закінченим з моменту їх завдання.
Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 377, а також умисного заподіяння потерпілому побоїв та легких тілесних ушкоджень (ч. 2 ст. 377) є особа, яка досягла 16 років, а суб'єктом заподіяння умисного середньої тяжкості (ч. 2 ст. 377) і тяжкого тілесного ушкодження (ч. З ст. 377) — особа яка досягла 14 років.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину є усвідомлення винним соціального статусу потерпілого та зв'язку його дій з діяльністю потерпілого, пов'язаною із здійснення ним (його близьким родичем) правосудця. Мотивами вчинення злочину є бажання припинити певні дії судді, народного засідателя чи присяжного або помста за їх діяльність.
Злочини проти правосуддя 263
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 377 — виправні роботи на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років; ч. 2 ст. 377 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до шести років; ч. З ст. 377 — позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383)
Об'єктивна сторона злочину характеризується повідомленні суду, прокурору, слідчому або органу дізнання про вчинення злочину, якого насправді не було, або повідомлення про вчинення певного злочину особою, яка завідомо для винного його не вчиняла.
Злочин вважається закінченим з моменту надходження неправдивого повідомлення до суду, прокурора, слідчого або органу дізнання.
Суб'єкт злочину — це особа, яка досягла 16 річного віку.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.
Кваліфікуючими ознаками завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину є:
їх вчинення у поєднані з обвинуваченням у тяжкому чиособливо тяжкому злочині;
їх вчинення у поєднані зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту,
вчинення з корисливих мотивів — ч. 2 ст. 393 КК.
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 383 — виправні роботи на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до двох років; ч. 2 ст. 383 — обмеження волі на строк від двох до п'яти років або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.
Завідомо неправдиве показання (ст. 384).
Об'єктивна сторона злочину характеризується: а) завідомо неправдивим показанням свідка чи потерпілого; б) завідомо неправдивим висновком експерта; в) завідомо неправильним перекладом.
Завідомо неправдиві показання — це показання, які даються свідком чи потерпілим в ході слідчої чи судової дії (напри-
264 Глава 32.
клад, допиту, очної ставки) і містять повністю або частково перекручені відомості.
Завідомо неправдивий висновок експерта — це висновок експерта, що робиться в установленому законом і порядку і містить частково або повністю перекручені відомості, або неправильну оцінку наявних даних.
Неправильний переклад — це переклад, зроблений перекладачем у встановленому законом порядку (усний або письмовий) і містить або перекручування відомостей, або замовчування певних даних.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених дій.
Суб'єкт злочину — особа, досягла 16-річного віку і дає показання як свідок чи потерпілий у справі, призначена експертом або залучена як перекладач.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу.
Кваліфікуючими ознаками завідомо неправдивих показань свідка чи потерпілого, висновку експерта або перекладу, зробленого перекладачем є:
їх вчинення у поєднані з обвинуваченням у тяжкому чиособливо тяжкому злочині;
їх вчинення у поєднані зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту,
вчинення з корисливих мотивів — ч. 2 ст. 393 КК.
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 384 — виправні роботи на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років; ч. 2 ст. 384 — виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.
Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків (ст. 385).
Об'єктивна сторона злочину характеризується: а) відмова свідка від давання показань; б) відмова експерта від виконання покладених на нього обов'язків; в) відмова перекладача від виконання покладених на нього обов'язків. Обов'язки свідка давати показання, а також обов'язки експерта і перекладача визначаються КПК України.
Суб'єкт злочину — це особа, яка досягла 16 річного віку і бере участь у справі як свідок, експерт, перекладач.
Злочини протії правосуддя 265
Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу.
Покарання за злочин: за ст. 385: штраф від п'ятдесяти дотрьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян абоарешт на строк до шести місяців.І Законом встановлено, що особа не підлягає кримінальній
І відповідальності за відмову давати показання під час прова-
дження дізнання, досудового слідства або в суді щодо себе, а також членів її сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 393).
Об'єктивна сторона злочину полягає у самовільному залишенні місця позбавлення волі або місця перебування під вартою особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі або арешту чи перебуває в попередньому ув'язненні. Самовільним визнається залишення, яке здійснено без відповідного дозволу та законних підстав. Злочин вважається закінченим з моменту фактичного залишення місця позбавлення волі або місця утримання під вартою.
Суб'єкт злочину — це особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі або арешту, або до якої застосовано запобіжний захід у виді взяття під варту.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу.
Кваліфікуючими ознаками втечі з місця позбавлення волі або з-під варти є:
вчинення втечі повторно або за попередньою змовою групою осіб;
вчинення втечі способом, небезпечним для життя чи здоров'я інших осіб;
втеча поєднана із заволодінням зброєю чи з її використанням;
втеча поєднана із застосуванням насильства чи погрозоюйого застосування;
вчинення втечі шляхом підкопу,
втеча поєднана з пошкодженням інженерно-технічних засобів охорони — ч. 2 ст. 393 КК.
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 393 — позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років; ч. 2 ст. 393 — позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
266 Глава 33.