- •Глава 1. Основні положення кримінального права 8
- •§ 2. Кримінальна відповідальність та її підстава
- •§ 3. Закон про кримінальну відповідальність
- •Глава 2. Злочин і склад злочину
- •§ 1. Поняття та ознаки злочину
- •Глава 2.
- •§ 2. Склад злочину та його елементи
- •Глава 3. Стадії злочину
- •Глава 4. Співучасть у злочині
- •§ 1. Поняття, ознаки та форми співучасті
- •§ 2. Види та відповідальність співучасників
- •Глава 5. Множинність злочинів
- •§ 1. Поняття та види одиничних складів злочинів
- •§ 2. Повторність злочинів
- •Глава 5.
- •§ 3. Сукупність злочинів
- •§ 4. Рецидив злочинів
- •Глава 5.
- •Глава 6. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
- •Глава 6.
- •§ 2. Кримінально-правова характеристика обставин, що виключають злочинність діяння
- •Глава 6.
- •Глава 6.
- •Глава 6.
- •Глава 7. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 1. Поняття звільнення
- •§ 2. Кримінально-правова характеристика окремих підстав звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава 7.
- •Глава 8. Поняття, система і види покарань
- •§ 1. Поняття і мета покарання
- •§ 2. Система і види покарань
- •Глава 8.
- •Глава 9. Призначення покарання
- •§ 1. Загальні засади призначення покарання
- •§ 2. Правила призначення покарання
- •Глава 10. Звільнення від покарання та його відбування
- •§ 1. Поняття і види звільнення від покарання та його відбування
- •§ 2. Кримінально-правова характеристика окремих підстав звільнення від покарання та його відбування
- •Глава 11. Поняття та значення судимості
- •Глава 12. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •§ 1. Примусові заходи медичного характеру
- •§ 2. Примусове лікування
- •Глава 12.
- •Глава 13. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •Глава 14. Поняття і система особливої частини кримінального права. Кваліфікація злочинів
- •§ 1. Поняття і система Особливої частини кримінального права
- •§ 2. Наукові основи кваліфікації злочинів
- •Глава 15. Злочини проти основ національної безпеки
- •§ 1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки
- •§ 2. Окремі злочини проти основ національної безпеки
- •Глава 16. Злочини проти життя та здоров'я особи
- •§ 1. Злочини проти життя особи
- •124 Глава 16.
- •§ 2. Злочини проти здоров'я особи
- •§ 3. Інші злочини, небезпечні для життя та здоров'я особи
- •Глава 17. Злочини проти волі, честі та гідності особи
- •142 Глава 18.
- •Глава 18. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
- •Глава 19. Злочини проти виборчих,
- •§1. Загальна характеристика злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
- •§ 2. Злочини проти виборчих прав громадян
- •§ 3. Злочини проти трудових прав громадян
- •Глава 20. Злочини проти власності
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти власності
- •Глава 20.
- •§ 2. Окремі злочини проти власності
- •Глава 20.
- •Глава 20.
- •Глава 21. Злочини у сфері
- •§ 1. Поняття і система злочинів у сфері господарської діяльності
- •Глава 21.
- •§ 2. Злочини у сфері фінансової, банківської та бюджетної систем
- •12 — 4-Ьіі
- •Глава 21.
- •§ 3. Злочини у сфері підприємництва, конкуренції, банкрутства і обігу цінних паперів
- •Глава 21.
- •Глава 22. Злочини проти довкілля
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти довкілля
- •188 Глава 22.
- •§ 2. Окремі злочини проти довкілля
- •Глава 23. Злочини проти громадської безпеки
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти громадської безпеки
- •Глава 23.
- •§ 2. Окремі злочини протії громадської безпеки
- •Глава 24. Злочини проти
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва
- •§ 2. Окремі злочини проти безпеки виробництва
- •Глава 25. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •§ 2. Окремі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •Глава 26. Злочини проти громадського порядку та моральності
- •§ 1. Поняття і види злочинів
- •§ 2. Окремі злочини проти громадського порядку та моральності
- •Глава 27. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення
- •§ 1. Поняття і види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовий, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення
- •§ 2. Окремі злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
- •Глава 28. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •§ 1. Поняття і види злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •§ 2. Окремі злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •Глава 29. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •§ 2. Окремі злочини, пов'язані з перешкоджанням діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •§ 3. Окремі злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації
- •Глава 31. Злочини у сфері службової діяльності
- •§ 1. Поняття і види злочинів у сфері службової діяльності
- •§ 2. Окремі злочини у сфері службової діяльності
- •Глава 32. Злочини проти правосуддя
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти правосуддя
- •§ 2. Окремі злочини проти правосуддя
- •Глава 33. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)
- •§ 1. Поняття і види військових злочинів
- •§ 2. Окремі військові злочини
- •Глава 34. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •§ 2. Окремі склади злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •Глава 34.
Глава 14. Поняття і система особливої частини кримінального права. Кваліфікація злочинів
§ 1. Поняття і система Особливої частини кримінального права
Як зазначалося у Главі 1 даного посібника, кримінальне право поділяється на дві частини:
Загальну, яка визначає підставу кримінальної відповідальності, поняття та стадії злочину, види покарань, підставизвільнення від відповідальності та покарання тощо;
Особливу, в якій містяться конкретні норми, розміщені увідповідних розділах, у певній ієрархічній послідовності, івстановлюють відповідальність за конкретні злочинні діяння.
Єдність та нерозривний зв'язок Загальної і Особливої частин КК полягає у неможливості застосування норм Особливої частини без врахування положень Загальної частини, зокрема неможливо кваліфікувати діяння кількох злочинців, які спільно вчинили умисний злочин без узагальнення положень, які врегульовують особливості кваліфікації злочинів при співучасті, охарактеризованих на рівні Загальної частини.
Особлива частина КК — це система норм, які встановлюють коло суспільно небезпечних діянь, котрі визнаються злочинами, види і межі покарань, застосовуваних судам до осіб, що їх вчинили, а також спеціальні підстави звільнення від відповідальності при позитивній посткримінальній поведінці.
Необхідно відзначити, що перелік складів злочинів в Особливій частині КК є вичерпним, тобто особа не може бути притягнена до кримінальної відповідальності за діяння, яке прямо не заборонене законодавством про кримінальну відповідальність.
Норми Особливої частини КК об'єднані у певні розділи, розміщені між собою у чіткій послідовності залежно від ступеня суспільної небезпечності діянь, які посягають на охоро-нювані кримінальним законодавством суспільні відносини. Дане послідовне розміщення розділів і є системою Особливої частини КК:
І. Злочини проти основ національної безпеки України II. Злочини проти життя та здоров'я особи III. Злочини проти волі, честі та гідності особи
Поняття і система особливої частини кримінального права. 109
IV. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи
V. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина VI. Злочини проти власності VII. Злочини у сфері господарської діяльності VIII. Злочини проти довкілля IX. Злочини проти громадської безпеки X. Злочини проти безпеки виробництва XI. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту XII. Злочини проти громадського порядку та моральності
Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення
Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову тамобілізації
XV. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян XVI. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку XVII. Злочини у сфері службової діяльності XVIII. Злочини проти правосуддя
XIX. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)
XX. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Узагальнення даної системи дозволяє зробити висновок, що вона побудована з урахуванням родового об'єкта злочинів. Тобто в рамках одного розділу Особливої частини об'єднані склади злочинів, які мають спільний родовий об'єкт.
Родовим об'єктом є однорідна група суспільних відносин яким спричиняється, або створюється небезпека спричинення шкоди в результаті вчинення злочинних діянь
Так, у розділі І Особливої частини КК об'єднані норми, які встановлюють відповідальність за посягання на основи національної безпеки України. Родовим об'єктом усіх злочинів, що
ПО Глава 14.
містяться у даному розділі є охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, які забезпечують національну безпеку України. Цей об'єкт єдиний для даної (однорідної) групи злочинів. Він є критерієм класифікації усіх кримінально-правових норм, які встановлюють відповідальність за вчинення злочинів. Саме ця його властивість і є основою побудови Особливої частини КК України.
Однак, не можна з упевненістю стверджувати, що дана думка є істиною в останній інстанції. Як правило, основним критерієм класифікації злочинів і розгрупування їх у розділах є родовий об'єкт, але не він один. Так, якщо брати злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини), то тут, очевидно, при включенні складів злочинів до даного розділу мав відношення не об'єкт, а суб'єкт даного злочину. Тому стверджувати, що при систематизації Особливої частини на розділи береться до уваги лише родовий об'єкт — не зовсім вірно.
Систематизація злочинів має важливе значення для спрощення пошуку конкретних складів злочинів серед великої кількості норм Особливої частини КК України. А саме, для того, щоб відшукати певний склад злочину — достатньо встановити його родовий об'єкт, а відтак і визначити розділ Особливої частини КК, у якому знаходиться даний злочин, а потім серед норм цього розділу відшукати конкретний злочин. Наприклад, для того щоб знайти у Особливій частині КК такий склад злочину, як "Крадіжка", необхідно визначити родовий об'єкт даного злочину — охоронювані кримінальним законом суспільні відносини власності. Встановивши, що даний родовий об'єкт поставлений законодавцем під охорону у розділі VI Особливої частини КК, відшукавши цей розділ, ми відразу знаходимо ст. 185 КК ("Крадіжка"). Звичайно, цим не обмежується важливість систематизації Особливої частини КК. Зокрема, вона встановлює значимість суспільних відносин, які охороняються законом, має кодифікаційне значення тощо.
Норми Особливої частини КК України за змістом поділяються на групи: забороняючі; роз'яснюючі; заохочувальні.
Забороняючі — встановлюють пряму заборону вчиняти діяння, які окреслені у рамках диспозиції норми, під загрозою за-
Поняття і система особливої частини кримінального права. 111
стосування відповідних санкцій. Дана група норм становить переважну більшість в Особливій частині КК. У свою чергу дані норми (за структурою) складаються з двох елементів: диспозиції та санкції.
Роз 'яснюючі — розтлумачують зміст термінів, які містяться у диспозиціях кримінально-правових норм.
Заохочувальні — передбачають можливість звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності у випадку дотримання нею тих обов'язкових умов, передбачених цими нормами після вчинення злочину (так звана позитивна постаримінальна поведінка).