Глава 21. Злочини у сфері

ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

§ 1. Поняття і система злочинів у сфері господарської діяльності

Злочини у сфері господарської діяльності -— це передбачені нормами КК суспільно небезпечні, винні діяння, які посягають на суспільні відносини, що складаються у процесі господарсь­кої діяльності.

В залежності від безпосередніх об'єктів злочинів, які вхо­дять у дану групу, усі злочини у сфері господарської діяльнос­ті можна систематизувати наступним чином:

1. злочини у сфері фінансової, банківської та бюджетної сис­тем (ст.ст. 199—201, 204, 207, 208, 210—212, 215,216);

2. злочини у сфері підприємництва, конкуренції, банкрутства іобігу цінних паперів (ст.ст. 203, 203^і, 205, 206, 209, 209^і,213, 214, 222—224, 228—232);

3. злочини у сфері обслуговування споживачів (ст.ст. 217,225—227);

4. злочини у сфері приватизації державного та комунальногомайна (ст.ст. 233—235).

Безпосередніми об'єктами даних злочинів виступають кон­кретні охоронювані кримінальним законом суспільні відноси­ни, які складаються у певній сфері господарської діяльності. Так, скажімо, основним безпосереднім об'єктом злочину пе­редбаченого ст. 201 "Контрабанда" є охоронювані криміналь­ним законом суспільні відносини з приводу встановленого державою порядку переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України.

За особливістю конструкції об'єктивної сторони складу злочину більшість злочинів у сфері господарської діяльності відносяться до злочинів з формальним складом. Тобто для ви­знання цих злочинів закінченими не потрібно настання сус­пільно небезпечних наслідків, достатнім є лише вчинення сус­пільно небезпечного діяння (у формі дії або бездіяльності), на­приклад ст, 200, ч. 1 ст. 207 тощо.

Окремі злочини у сфері господарської діяльності мають ма­теріальний склад. У даних злочинах в якості суспільно небез­печних наслідків, як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони

174

Глава 21.

складу злочину, переважно виступають: отруєння людей (ч. З ст. 204), інші тяжкі наслідки (ч. З ст. 204, ч. З ст. 206), велика шкода (ч. З ст. 206), значні розміри, великі розміри, особливо великі розміри (ст. 212), велика матеріальна шкода (ст. 219, ст. 220, ст. 221, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 224) тощо.

Переважна більшість із вказаних наслідків відносяться до оціночних ознак і жодним чином не визначені на рівні законо­давства, що суттєво ускладнює правозастосування. Окремі з них (наприклад, ст. 218) містять формально визначені ознаки, що забезпечує єдині критерії встановлення суті таких ознак.

Суб'єкт переважної більшості злочинів у сфері господарсь­кої діяльності є загальним. Проте, при наявності спеціальної вказівки у законі (наприклад, ст. 211) виступає у якості спеці­ального суб'єкта.

Суб'єктивна сторона злочинів у сфері господарської діяль­ності характеризується виною у формі умислу. Окремі злочи­ни передбачають мотив (наприклад ст. 219) або мету (напри­клад ч. 1 ст. 204) у якості обов'язкових ознак суб'єктивної сторони складу злочину.

Кримінальна відповідальність за злочини у сфері обслуго­вування споживачів передбачена у таких складах злочинів:

• незаконне виготовлення, збут або використання державно­го пробірного клейма (ст. 217);

• обман покупців та замовників (ст. 225). Під обманом розу­міється умисне обмірювання, обважування, обраховуваннячи інший обман покупців або замовників під час реалізаціїтоварів або надання послуг, якщо ці дії вчинені у значнихрозмірах. Обманом покупців та замовників у значних роз­мірах слід вважати обман, що спричинив громадяниновіматеріальну шкоду в сумі, що перевищує три неоподатко­вуваних мінімум доходів громадян;

• фальсифікація засобів вимірювання (ст. 226). Кримінальнавідповідальність встановлюється за виготовлення або пере­роблення з метою використання чи збуту, а також збут фа­льсифікованих вимірювальних приладів чи інструментів;

• випуск або реалізація недоброякісної продукції (ст. 227),тобто такої, що не відповідає встановленим стандартам, но­рмам, правилам і технічним умовам, або некомплектноїпродукції та товарів, якщо такі дії вчинені у великих розмі­рах. Під випуском або реалізацією недоброякісної продук­ції, вчиненими у великих розмірах, слід вважати розміри,

Злочини у сфері господарської діяльності 175

що перевищують триста неоподатковуваних мінімум дохо­дів громадян.

За вчинення злочинів у сфері приватизації державного або комунального майна передбачається відповідальність у таких складах злочинів:

• незаконна приватизація державного, комунального майна(ст. 233). Незаконною вважається приватизація державного,комунального майна шляхом заниження його вартості черезвизначення її у спосіб, не передбачений законом, або вико­ристання підроблених приватизаційних документів, а такожсама приватизація майна, яке не підлягає приватизації згід­но з законом, або приватизація неправомочною особою;

• незаконні діі щодо приватизаційних паперів (ст. 234). Зако­нодавством встановлена кримінально-правова заборона напродаж або іншу незаконну передачу приватизаційних па­перів особою, яка не є власником цих документів, їх купів­ля або розміщення та інші операції з приватизаційними до­кументами без належного дозволу;

• недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизаціїдержавного, комунального майна або підприємств та їхподальшого використання (ст. 235). За даною нормою осо­ба підлягає кримінальній відповідальності за подання не­правдивих відомостей у декларації щодо походження кош­тів, за які приватизується державне, комунальне майно абопідприємство, та інших документах, необхідних для їх при­ватизації, недотримання вимог щодо подальшого викорис­тання приватизованого об'єкта та інших обов'язкових умовприватизації, встановлених законами та іншими норматив­но-правовими актами.