- •Глава 1. Основні положення кримінального права 8
- •§ 2. Кримінальна відповідальність та її підстава
- •§ 3. Закон про кримінальну відповідальність
- •Глава 2. Злочин і склад злочину
- •§ 1. Поняття та ознаки злочину
- •Глава 2.
- •§ 2. Склад злочину та його елементи
- •Глава 3. Стадії злочину
- •Глава 4. Співучасть у злочині
- •§ 1. Поняття, ознаки та форми співучасті
- •§ 2. Види та відповідальність співучасників
- •Глава 5. Множинність злочинів
- •§ 1. Поняття та види одиничних складів злочинів
- •§ 2. Повторність злочинів
- •Глава 5.
- •§ 3. Сукупність злочинів
- •§ 4. Рецидив злочинів
- •Глава 5.
- •Глава 6. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
- •Глава 6.
- •§ 2. Кримінально-правова характеристика обставин, що виключають злочинність діяння
- •Глава 6.
- •Глава 6.
- •Глава 6.
- •Глава 7. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 1. Поняття звільнення
- •§ 2. Кримінально-правова характеристика окремих підстав звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава 7.
- •Глава 8. Поняття, система і види покарань
- •§ 1. Поняття і мета покарання
- •§ 2. Система і види покарань
- •Глава 8.
- •Глава 9. Призначення покарання
- •§ 1. Загальні засади призначення покарання
- •§ 2. Правила призначення покарання
- •Глава 10. Звільнення від покарання та його відбування
- •§ 1. Поняття і види звільнення від покарання та його відбування
- •§ 2. Кримінально-правова характеристика окремих підстав звільнення від покарання та його відбування
- •Глава 11. Поняття та значення судимості
- •Глава 12. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •§ 1. Примусові заходи медичного характеру
- •§ 2. Примусове лікування
- •Глава 12.
- •Глава 13. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •Глава 14. Поняття і система особливої частини кримінального права. Кваліфікація злочинів
- •§ 1. Поняття і система Особливої частини кримінального права
- •§ 2. Наукові основи кваліфікації злочинів
- •Глава 15. Злочини проти основ національної безпеки
- •§ 1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки
- •§ 2. Окремі злочини проти основ національної безпеки
- •Глава 16. Злочини проти життя та здоров'я особи
- •§ 1. Злочини проти життя особи
- •124 Глава 16.
- •§ 2. Злочини проти здоров'я особи
- •§ 3. Інші злочини, небезпечні для життя та здоров'я особи
- •Глава 17. Злочини проти волі, честі та гідності особи
- •142 Глава 18.
- •Глава 18. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
- •Глава 19. Злочини проти виборчих,
- •§1. Загальна характеристика злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
- •§ 2. Злочини проти виборчих прав громадян
- •§ 3. Злочини проти трудових прав громадян
- •Глава 20. Злочини проти власності
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти власності
- •Глава 20.
- •§ 2. Окремі злочини проти власності
- •Глава 20.
- •Глава 20.
- •Глава 21. Злочини у сфері
- •§ 1. Поняття і система злочинів у сфері господарської діяльності
- •Глава 21.
- •§ 2. Злочини у сфері фінансової, банківської та бюджетної систем
- •12 — 4-Ьіі
- •Глава 21.
- •§ 3. Злочини у сфері підприємництва, конкуренції, банкрутства і обігу цінних паперів
- •Глава 21.
- •Глава 22. Злочини проти довкілля
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти довкілля
- •188 Глава 22.
- •§ 2. Окремі злочини проти довкілля
- •Глава 23. Злочини проти громадської безпеки
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти громадської безпеки
- •Глава 23.
- •§ 2. Окремі злочини протії громадської безпеки
- •Глава 24. Злочини проти
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва
- •§ 2. Окремі злочини проти безпеки виробництва
- •Глава 25. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •§ 2. Окремі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •Глава 26. Злочини проти громадського порядку та моральності
- •§ 1. Поняття і види злочинів
- •§ 2. Окремі злочини проти громадського порядку та моральності
- •Глава 27. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення
- •§ 1. Поняття і види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовий, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення
- •§ 2. Окремі злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
- •Глава 28. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •§ 1. Поняття і види злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •§ 2. Окремі злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •Глава 29. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •§ 2. Окремі злочини, пов'язані з перешкоджанням діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •§ 3. Окремі злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації
- •Глава 31. Злочини у сфері службової діяльності
- •§ 1. Поняття і види злочинів у сфері службової діяльності
- •§ 2. Окремі злочини у сфері службової діяльності
- •Глава 32. Злочини проти правосуддя
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти правосуддя
- •§ 2. Окремі злочини проти правосуддя
- •Глава 33. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)
- •§ 1. Поняття і види військових злочинів
- •§ 2. Окремі військові злочини
- •Глава 34. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •§ 2. Окремі склади злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •Глава 34.
§ 2. Окремі злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
Розголошення державної таємниці (ст. 328).
Кримінально караним є розголошення відомостей, що становлять державну таємницю особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства. Ч. 2 ст. 328 передбачає відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.
Безпосереднім об'єктом є встановлений згідно з вимогами відповідних актів законодавства єдиний порядок забезпечення охорони державної таємниці, який слугує забезпеченню безпеки держави, тобто режим державної таємниці.
Предмет злочину — це відомості, що становлять державну таємницю. У ст. 1 Закону України "Про державну таємницю" від 21 січня 1994 року (в редакції Закону України від 21 вересня 1999 року) державна таємниця визначається як вид інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які в порядку встановленому цим законом визнані державною таємницею і підлягають охороні державою.
Об'єктивна сторона злочину — розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, іншою мовою — протиправне їх розголошення. Для вирішення питань про те, чи становлять державну таємницю ті чи інші відомості, чи є особа такою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, необхідно звернутися до інших нормативно-правових актів, тобто диспозиція статті 328 є бланкетною. Діяння може полягати як у дії, так і в бездіяльності, які призведи до того, що таємні відомості стали надбанням сторонніх осіб.
Злочин вважається закінченим з моменту, коли таємні відомості стали відомі хоча б одній сторонній особі, тобто з моменту їх розголошення.
Ч. 2 ст. 328 передбачає кваліфікуючу ознаку — спричинення тяжких наслідків, поняття яких закон не дає, а тому їх
Злочини у сфері охорони державної таємниці ... 231
зміст визначають виходячи з конкретних обставин кримінальної справи.
Суб'єкт злочину — спеціальний, тобто особа якій відомості, що становлять державну таємницю, були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків і яка досягла 16-річного віку. Це може бути як службова особа, так і інша (шифрувальник, секретар тощо). Військовослужбовці за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, несуть відповідальність за статтею 422 КК.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується будь-якою формою вини: як умислом (прямим і непрямим), так і необережністю (злочинною самовпевненістю і злочинною недбалістю).
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 328 — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого; ч. 2 ст. 328 — позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Незаконне перетинання державного кордону (ст. 331).
Кримінальна відповідальність настає за перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України, але без відповідних документів чи дозволу.
Ч. 2 цієї статті передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яка раніше була засуджена за такий самий злочин, а ч. З — за дії, передбачені ч. 1 або 2 цієї статті, що поєднані із застосуванням зброї.
Ч. 4 передбачає, що чинність цієї статті не поширюється на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства, без відповідних документів чи дозволу для використання права притулку відповідно до Конституції України, а також з метою набуття статусу біженця, і на випадки прибуття в Україну без встановленого документа її громадян, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми.
Безпосереднім об'єктом злочину є порядок перетинання державного кордону України, що забезпечує державну безпеку.
Об'єктивна сторона злочину полягає у діях, які виражаються у переході (незалежно від напрямку) державного кордону України і може проявлятися у трьох таких формах: а) перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України; б) пе-
232 Глава 28.
ретинання державного кордону України в пунктах пропуску через державний кордон України, але без відповідних документів; в) перетинання державного кордону України в пунктах пропуску через державний кордон України, але без дозволу. Державний кордон є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочину, тому що вона характеризує місце його вчинення.
Злочин вважається закінченим з моменту перетинання особою державного кордону — по морю чи інших водоймах, повітря або під землею, по суходолу.
Суб'єкт злочину — загальний.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу.
Особа, яка вчинила перетинання державного кордону з необережності (заблукала, помилково сіла на судно, яке вийшло в закордонний рейс) не підлягає кримінальній відповідальності заст. 331 КК.
Мотив і мета незаконного перетинання кордону на його кваліфікацію не впливають.
Ч. 2 ст. 331 передбачає кваліфікований вид незаконного перетинання державного кордону, яким є вчинення цього злочину особою, яка раніше була засуджена за такий самий злочин.
Особливо кваліфікованим видом перетинання державного кордону є дії, передбачені ч. 1 або 2 цієї статті, поєднані із застосуванням зброї (ч. З ст. 331).
Спеціальні ситуації, які виключають провадження по справі про незаконне перетинання державного кордону України щодо певних суб'єктів передбачає ч. 4 ст. 331. Чинність цієї статті не поширюється:
на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства без відповідних документів чи дозволу для використання права притулку відповідно до Конституції України або з метою набуття статусу біженця;
на випадки прибуття в Україну її громадян, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми.
За наявності вказаних ситуацій кримінальна справа не може бути порушена, а порушена — підлягає закриттю за відсутністю складу злочину.
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 331 — карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на
Злочини у сфері охорони державної таємниці ... 233
строк до трьох років; ч. 2 ст. 331 — караються арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років; ч. З ст. 331 — караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів (ст. 337).
Кримінально караним є ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом. Ч. 2 ст. 337 передбачає відповідальність за ухилення військовозобов'язаного від навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.
Безпосередній об'єкт злочину — це встановлений з метою забезпечення нормальної діяльності органів державної виконавчої влади порядок ведення військового обліку та організації відповідних зборів.
Об'єктивна сторона злочину може мати дві форми: а) ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом (ч. 1 ст. 337); б) ухилення від навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.
Військовий облік військовозобов'язаних (за винятком військовозобов'язаних СБУ) ведуть районні (міські) військові комісаріати. Військовозобов'язані повинні стати на військовий облік у відповідному військовому комісаріаті в 7-денний строк з дня прибуття на нове місце постійного або фактичного проживання. Невиконання вказаного обов'язку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом, з урахуванням терміну, необхідного для проїзду до комісаріату, містить закінчений склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 337 КК.
Порядок проходження навчальних (перевірних) або спеціальних зборів встановлений Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу".
Способи ухилення військовозобов'язаних від військового обліку або від зборів можуть бути різними: симуляція хвороби, самоскалічення, підроблення документів, пряма відмова від постановки на військовий облік або від з'явлення на збори, фактичне неприбуття у вказаний строк до Військового комісаріату без поважних причин тощо.
Суб'єктами злочину є тільки військовозобов'язані, тобто особи, які перебувають у запасі Збройних Сил чи інших війсь-
234 Глава 29.
кових формувань (більш докладно див. Коментар до ст. 401), і не є ними допризовники, призовники, військовослужбовці.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 337 — карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців; ч. 2 ст. 337 — карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.