Глава 21.

інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близь­кими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна за відсутності ознак вимагання;

легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шля­хом (ст. 209) полягає у вчиненні фінансової операції чи укладенні угоди з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчиненні дій, спрямованих на приховання чи маску­вання незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набутті, володінні або використанні коштів чи ін­шого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно не­безпечного протиправного діяння, що передувало легаліза­ції (відмиванню) доходів;

умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло­чинним шляхом (ст. 209 ^і). Злочинним визнається повторне умисне неподання інформації про фінансові операції або повторне умисне подання завідомо недостовірної інформа­ції про фінансові операції, які підлягають внутрішньому або обов'язковому фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінан­сового моніторингу;

поруиіення порядку здійснення операцій з металобрухтом (ст. 213). За цією статтею притягаються до кримінальної відповідальності особи, за здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого перед­бачено законодавством, або надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийо­му, схову та збуту металобрухту;

порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцін­ного каміння (ст. 214). Законодавець встановлює відповіда­льність за ухилення від передбачених законом обов'язкової здачі на афінаж або обов'язкового продажу видобутих із надр, отриманих із вторинної сировини, піднятих чи знай­дених дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння, як-

Злочини > сфері господарської діяльності 183

що це діяння вчинене у великому розмірі, а також ухилен­ня від обов'язкової здачі на афінаж або для обов'язкового продажу скуплених дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних чи побутових виробів з них або лому таких виробів;

в шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222) є злочином у випадку надання громадянином-підприємцем або заснов­ником чи власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам мі­сцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності;

в порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів (ст. 223) вважається протиправним у разі випуску (емісії") громадянином або службовою особою суб'єкта господарсь­кої діяльності цінних паперів у формі їх відкритого розмі­щення без реєстрації емісії у встановленому законом поряд­ку (ч. 1); внесення громадянином або службовою особою суб'єкта господарської діяльності в документи, які подають­ся для реєстрації емісії цінних паперів, завідомо недостові­рної інформації, а також затвердження таких документів, якщо ці дії заподіяли велику матеріальну шкоду інвесторові (ч. 2).

Виготовлення, збут та використання підроблених недер­жавних цінних паперів (ст. 224).

Безпосереднім об'єктом даного злочину є відносини, пов'я­зані з обігом недержавних цінних паперів.

Предметом злочину виступають недержавні цінні папери. Об'єктивна сторона злочину полягає в: а) виготовленні з метою збуту підроблених недержавних цінних паперів; б) їх збуті; в) використанні їх іншим чином.

Суб'єкт злочину загальний, тобто фізична, осудна особа, якій до вчинення злочину виповнилось 16 років.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 224) є:

184 Глава 21.

• вчинення його повторно (повторним у ст. 224 визнаєтьсязлочин, вчинений особою, яка раніше вчинила злочин, пе­редбачений цією статтею або ст. 199 КК);

• заподіяння ним великої матеріальної шкоди (матеріальнашкода вважається великою, якщо вона у триста і більшеразів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів грома­дян).

Особливо кваліфікуючими обставинами (ч. З ст. 224) є:

• вчинення його організованою групою (див. ч. З ст. 28);

• заподіяння ним особливо великої матеріальної шкоди (та­кої, що у тисячу і більше разів перевищує неоподатковува­ний мінімум доходів громадян).

• Примушування до антиконкурентних узгодженш дій (ст. 228). Вказані дії заборонені законом про захист економічної кон­куренції у тому випадку, якщо вони вчиняються шляхом насильства чи заподіяння матеріальної шкоди або погрози застосування насильства чи заподіяння такої шкоди;

о незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмо­вого найменування, кваліфікованого зазначення походження товару (ст. 229). Законодавець забороняє такі діяння, інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало ма­теріальної шкоди у великому розмірі (якщо її розмір у двіс­ті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум до­ходів громадян), в особливо великому розмірі (якщо розмір шкоди у тисячу і більше разів перевищує неоподатковува­ний мінімум доходів громадян);

в незаконне збирання з метою використання або викорис­тання відомостей, що становлять комерційну таємницю (ст. 231). В Україні криміналізовано умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну таєм­ницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей (комерційне шпигунство), а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істот­ну шкоду суб'єкту господарської діяльності;

в розголошення комерційної таємниці (ст. 232). Особа підля­гає відповідальності за умисне розголошення комерційної таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця ві­дома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих моти­вів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяль­ності.

Злочини протії довкілля 185