- •Глава 1. Основні положення кримінального права 8
- •§ 2. Кримінальна відповідальність та її підстава
- •§ 3. Закон про кримінальну відповідальність
- •Глава 2. Злочин і склад злочину
- •§ 1. Поняття та ознаки злочину
- •Глава 2.
- •§ 2. Склад злочину та його елементи
- •Глава 3. Стадії злочину
- •Глава 4. Співучасть у злочині
- •§ 1. Поняття, ознаки та форми співучасті
- •§ 2. Види та відповідальність співучасників
- •Глава 5. Множинність злочинів
- •§ 1. Поняття та види одиничних складів злочинів
- •§ 2. Повторність злочинів
- •Глава 5.
- •§ 3. Сукупність злочинів
- •§ 4. Рецидив злочинів
- •Глава 5.
- •Глава 6. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
- •Глава 6.
- •§ 2. Кримінально-правова характеристика обставин, що виключають злочинність діяння
- •Глава 6.
- •Глава 6.
- •Глава 6.
- •Глава 7. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 1. Поняття звільнення
- •§ 2. Кримінально-правова характеристика окремих підстав звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава 7.
- •Глава 8. Поняття, система і види покарань
- •§ 1. Поняття і мета покарання
- •§ 2. Система і види покарань
- •Глава 8.
- •Глава 9. Призначення покарання
- •§ 1. Загальні засади призначення покарання
- •§ 2. Правила призначення покарання
- •Глава 10. Звільнення від покарання та його відбування
- •§ 1. Поняття і види звільнення від покарання та його відбування
- •§ 2. Кримінально-правова характеристика окремих підстав звільнення від покарання та його відбування
- •Глава 11. Поняття та значення судимості
- •Глава 12. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •§ 1. Примусові заходи медичного характеру
- •§ 2. Примусове лікування
- •Глава 12.
- •Глава 13. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •Глава 14. Поняття і система особливої частини кримінального права. Кваліфікація злочинів
- •§ 1. Поняття і система Особливої частини кримінального права
- •§ 2. Наукові основи кваліфікації злочинів
- •Глава 15. Злочини проти основ національної безпеки
- •§ 1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки
- •§ 2. Окремі злочини проти основ національної безпеки
- •Глава 16. Злочини проти життя та здоров'я особи
- •§ 1. Злочини проти життя особи
- •124 Глава 16.
- •§ 2. Злочини проти здоров'я особи
- •§ 3. Інші злочини, небезпечні для життя та здоров'я особи
- •Глава 17. Злочини проти волі, честі та гідності особи
- •142 Глава 18.
- •Глава 18. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
- •Глава 19. Злочини проти виборчих,
- •§1. Загальна характеристика злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
- •§ 2. Злочини проти виборчих прав громадян
- •§ 3. Злочини проти трудових прав громадян
- •Глава 20. Злочини проти власності
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти власності
- •Глава 20.
- •§ 2. Окремі злочини проти власності
- •Глава 20.
- •Глава 20.
- •Глава 21. Злочини у сфері
- •§ 1. Поняття і система злочинів у сфері господарської діяльності
- •Глава 21.
- •§ 2. Злочини у сфері фінансової, банківської та бюджетної систем
- •12 — 4-Ьіі
- •Глава 21.
- •§ 3. Злочини у сфері підприємництва, конкуренції, банкрутства і обігу цінних паперів
- •Глава 21.
- •Глава 22. Злочини проти довкілля
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти довкілля
- •188 Глава 22.
- •§ 2. Окремі злочини проти довкілля
- •Глава 23. Злочини проти громадської безпеки
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти громадської безпеки
- •Глава 23.
- •§ 2. Окремі злочини протії громадської безпеки
- •Глава 24. Злочини проти
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва
- •§ 2. Окремі злочини проти безпеки виробництва
- •Глава 25. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •§ 2. Окремі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •Глава 26. Злочини проти громадського порядку та моральності
- •§ 1. Поняття і види злочинів
- •§ 2. Окремі злочини проти громадського порядку та моральності
- •Глава 27. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення
- •§ 1. Поняття і види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовий, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення
- •§ 2. Окремі злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
- •Глава 28. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •§ 1. Поняття і види злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •§ 2. Окремі злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •Глава 29. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •§ 2. Окремі злочини, пов'язані з перешкоджанням діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •§ 3. Окремі злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації
- •Глава 31. Злочини у сфері службової діяльності
- •§ 1. Поняття і види злочинів у сфері службової діяльності
- •§ 2. Окремі злочини у сфері службової діяльності
- •Глава 32. Злочини проти правосуддя
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти правосуддя
- •§ 2. Окремі злочини проти правосуддя
- •Глава 33. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)
- •§ 1. Поняття і види військових злочинів
- •§ 2. Окремі військові злочини
- •Глава 34. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •§ 2. Окремі склади злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •Глава 34.
Глава 4. Співучасть у злочині
§ 1. Поняття, ознаки та форми співучасті
Злочин може бути вчинений як однією особою, так і спільними умисними діями декількох (двох і більше) осіб. Вчинення злочину у співучасті полегшує його вчинення та приховування і тому становить більшу суспільну небезпеку, ніж вчинення його однією особою. Поняття співучасті у злочині важливе як у теоретичному так і в практичному плані. У теоретичному плані воно актуальне у зв'язку з тим, що його визначення співвідноситься з реально існуючими видами злочинної діяльності і породжує цілу низку дисткусійних питань. У практичному плані поняття співучасті важливе тому, що в багатьох випадках кваліфікація конкретних злочинів, вчинених кількома суб'єктами, ускладнюється відсутністю відповідної законодавчої рекомендації і суперечливістю правозастосовчої практики.
Вчинення злочину у співучасті визнається обставиною, яка обтяжує відповідальність і покарання. Наприклад, умисне вбивство, розбій, де обтяжуючими (кваліфікуючими) ознаками є їх вчинення у співучасті (за попередньою змовою групою осіб).
У ст. 26 КК міститься законодавче визначення співучасті: умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину. Таким чином, співучасть — це об'єднання,
3 — 4-673
34 Глава 4.
коли кілька осіб вчинюють один і той же злочин спільно і умисно.
Об'єктивні ознаки співучасті — вчинення одного і того самого злочину спільно декількома (двома або більше) особами.
Суб'єктивні ознаки співучасті — це умисна спільна участь у вчиненні умисного злочину. У злочинах, які скоюються з необережності, співучасті бути не може. Не буде співучасті і тоді, коли одна особа діє умисно, а інша — з необережності.
Кожен із співучасників повинен мати ознаки суб'єкта злочину — тобто бути фізичною особою, досягти віку кримінальної відповідальності (16 років, а в окремих випадках — 14 років) або мати ознаки спеціального суб'єкта (наприклад, службова особа, військовослужбовець тощо).
За об'єктивними ознаками співучасть поділяється на просту і складну.
Проста співучасть (співвиконавство) — це форма, де всі співучасники є виконавцями конкретного злочину і виконують однакову роль. Наприклад, один тримає потерпілого, другий наносить удари, третій — вилучає особисті речі потерпілого.
Специфічна ознака співвиконавства — співучасники повністю або частково вчиняють дії, які входять до об'єктивної сторони юридичного складу того закінченого злочину, який вони вчиняють спільними зусиллями. Дана ознака зумовлює основну особливість кваліфікації дій співвиконавців — формула кваліфікації не передбачає посилання на ст. 27 КК, дії співвиконавців кваліфікуються безпосередньо за статтею Особливої частини КК.
Складна співучасть (співучасть з розподілом ролей) — має місце у випадку, коли співучасники виконують різні ролі: виконавець, організатор, підбурювач, пособник.
Загальна ознака даної форми співучасті — наявність (крім виконавця) принаймні ще одного: організатора, підбурювача чи пособника. По суті саме ця форма співучасті найбільш повно регламентована в ст. 27 КК.
Загальною особливістю кваліфікації злочинів, що вчиняються у співучасті з розподілом ролей (крім кваліфікації дій виконавця чи співвиконавців) — є обов'язкове посилання на відповідну частину ст. 27 КК та ту статтю Особливої частини КК, яка передбачає вчинений даним співучасником злочин.
За суб'єктивними ознаками (за стійкістю зв'язків, стійкістю умислу) розрізняться такі форми співучасті:
Співучасть у злочині 35
вчинення злочину групою осіб (злочин визнається таким, щовчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька(два або більше) виконавців без попередньої змови між собою);
вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб (злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групоюосіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення);
вчинення злочину організованою групою (злочин визнаєтьсявчиненим організованою групою, якщо в його готуванні абовчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчиненняцього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих надосягнення цього плану, відомого всім учасникам групи);
вчинення злочину злочинною організацією (злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєнийстійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (три і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності зметою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництвачи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, такі інших злочинних груп).
Співучасть є самостійним інститутом і має важливе значення в кримінальному праві, оскільки дає змогу правильного застосування норм Кримінального кодексу, принципу заперечує реалізацію індивідуалізації кримінальної відповідальності й покарання.