Глава 29. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самовряду­вання та об'єднань громадян

§ 1. Поняття і види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян

Родовим об'єктом злочинів, відповідальність за які встанов­лена розділом XV КК, є охоронювані законом суспільні відно­сини, що складаються у сфері здійснення адміністративно-роз­порядчих функцій органів державної влади та місцевого само­врядування, а також у сфері реалізації фізичними та юридич­ними особами відповідних прав та законних інтересів. Згадані склади злочинів можна поділити на такі групи:

1. злочини у сфері використання державних символів(ст.ст. 338 і 339);

2. злочини, що перешкоджають законній діяльності організа­цій та об'єднань громадян (ст.ст. 340 і 341);

3. злочини, що посягають на життя, здоров'я, власність пра­цівників правоохоронних органів, членів громадських фор­мувань (ст.ст. 342—353);

4. злочини у сфері використанні документів і засобів отри­мання інформації (ст.ст. 357—360);

5. окремі злочини проти авторитету органів державної влади,органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян(ст.ст. 354—356).

Злочини проти авторитету органів державної влади

235

Злочинами у сфері використання державних символів є:

• наруга над державними символами (ст. 338). Особа відпові­дає за публічну наругу над Державним Прапором України,Державним Гербом України або Державним Гімном Украї­ни (ч. 1) і за публічну наругу над офіційно встановленимабо піднятим прапором чи гербом іноземної держави;

• незаконне підняття Державного Прапора України на річ­ковому або морському судні (ст. 339).

Злочинами, що перешкоджають законній діяльності ор­ганізацій та об'єднань громадян є:

• незаконне перешкоджання організації або проведенню збо­рів, мітингів, походів і демонстрацій (ст. 340);

• захоплення державних або громадських будівель чи споруд(ст. 341).

Злочинами, що посягають на життя, здоров'я, власність працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань є:

• опір представникові влади, працівникові правоохоронногооргану, члену громадського формування з охорони громад­ського порядку і державного кордону або військовослужбо­вцеві (ст. 342);

• втручання в діяльність праі\івника правоохоронного органу(ст. 343). Означає вплив у будь-якій формі на працівникаправоохоронного органу з метою перешкодити виконаннюним службових обов'язків або добитися прийняття незакон­них рішень;

• втручання у діяльність державного діяча (ст. 344). Полягаєу незаконному впливі у будь-якій формі на державного дія­ча з метою перешкодити виконанню ними службових обо­в'язків або добитися прийняття незаконних рішень. Особи,яких закон відносить до числа держаних діячів, визначені вст. 344 КК;

• погроза або насильство щодо працівника правоохоронногооргану (ст. 345). Кримінально караним є такі дії вчиненіщодо працівника правоохоронного органу, а також щодойого близьких родичів. А саме з виконанням цим працівни­ком службових обов'язків: а) погроза вбивством, насильст­вом або знищенням чи пошкодженням майна (ч. 1.); б)умисне заподіяння побоїв, легких або середньої тяжкості

236 Глава 29.

тілесних ушкоджень (ч. 2); в) умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (ч. 3);

• погроза або насильство щодо державного чи громадськогодіяча (ст. 346). Законом встановлена відповідальність за та­кі дії, вчинені щодо державного чи громадського діяча (атакож щодо їх близьких родичів), у зв'язку з їх державноючи громадською діяльністю: погроза вбивством, заподіян­ням шкоди здоров'ю, знищенням або пошкодженням майна,а також викраденням або позбавленням волі (ч. 1); умиснезаподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень чи лег­ких тілесних ушкоджень, нанесення побоїв чи вчинення ін­ших насильницьких дій (ч. 2); умисне тяжких тілесних уш­коджень (ч. 3). Перелік осіб, яких закон відносить до дер­жавних та громадських діячів, наведений в ст. 346 КК.

• умисне знищення або пошкодження майна працівника пра­воохоронного органу (ст. 347). Відповідальність настає ли­ше у разі, якщо воно вчинене у зв'язку з виконанням згада­ним працівником службових обов'язків;

• посягання на життя працівника правоохоронного органу, чле­на громадського формування з охорони громадського порядкуі державного кордону або військовослужбовця (ст. 348);

• захоплення представника влади або працівника правоохо­ронного органу як заручника (ст. 349). Законом встановленавідповідальність за захоплення або тримання як заручниказгаданих осіб чи їх близьких родичів з метою спонуканнядержавної, чи іншої установи, підприємства, організації абослужбової особи вчинити, або утриматися від вчиненнябудь-якої дії як умови звільнення заручника;

• погроза або насильство щодо службової особи чи громадя­нина, який виконує громадський обов'язок (ст. 350). Кримі­нальний закон передбачає як окремі склади злочину вчи­нення щодо службової особи чи її близьких або до грома­дянина, який виконує громадський обов'язок, застосована зметою припинення діяльності службової особи чи громадя­нина, який виконує громадський обов'язок, або зміни її ха­рактеру в інтересах того, хто погрожує таких дій: а) по­гроза вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкодженьабо знищенням чи пошкодженням майна загальнонебезпеч-ним способом; б) умисне нанесення побоїв або заподіяннялегкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження;в) умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження;

Злочини проти авторитету органів державної влади ... 237

• перешкоджання діяльності народного депутата Україната депутата місцевої ради (ст. 351). Кримінально карани­ми діяннями є невиконання службовою особою законнихвимог народного депутата України, депутата місцевої ради,створення штучних перешкод їх роботі, надання їм завідо-мо неправдивої інформації (ч. 1), а також невиконання слу­жбовою особою законних вимог комітетів Верховної РадиУкраїни чи тимчасових слідчих комісій Верховної Ради Ук­раїни (ч. 2);

• умисне знищення або пошкодження мата службової особичи громадянина, який виконує громадський обов'язок (ст. 352).Цим складом злочину охоплюються лише дії, що поляга­ють в умисному знищенні або пошкодженні майна, що на­лежить службовій особі чи громадянинові, який виконуєгромадський обов'язок (або їх близьким родичам), за умо­ви, якщо вони вчинені у зв'язку з їхньою службовою чигромадською діяльністю.

• самовільне присвоєння владних повноважень або звання слу­жбової особи (ст. 353). Особа відповідає за самовільне при­своєння владних повноважень або звання службової особи,якщо ці дії були поєднані із вчиненням будь-яких суспіль­но небезпечних діянь.

Злочини у сфері використання документів і засобів отри­мання інформації:

• викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів,печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловжи­вання службовим становищем або їх пошкодження (ст. 357);

• підроблення документів, печаток, штампів та бланків, 'іхзбут, використання підроблених документів (ст. 358);

• незаконне використання спеціальних технічних засобів не­гласного отримання інформації (ст. 359);

• умисне пошкодження ліній зв'язку (ст. 360). За умисне по­шкодження кабельної, радіорелейної, повітряної лінії зв'язку,проводового мовлення або споруд чи обладнання, які вхо­дять до їх складу настає кримінальна відповідальність, якщотакими діями спричинено тимчасове припинення зв'язку.

Окремі злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань гро­мадян:

238 Глава 29.

• одержання незаконної винагороди працівником державногопідприємства, установи чи організації (ст. 354). Працівникдержавного підприємства, установи чи організації, який неє службовою особою підлягає кримінальній відповідаль­ності за незаконне одержання шляхом вимагання в будь-якому вигляді матеріальних благ або вигід майнового хара­ктеру в значному розмірі (два і більше разів перевищує не­оподатковуваний мінімум доходів громадян) за виконаннячи невиконання будь-яких дій з використанням становища,яке він займає на підприємстві, в установі чи організації;

• примушування до виконання чи невиконання цивільно-право­вих зобов'язань (ст. 355). За цією статтею розуміється вимо­га виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивіль­но-правове зобов'язання з погрозою насильства над потер­пілим або його близькими родичами, пошкодження чи зни­щення їх майна. Умовою є відсутність ознак вимагання;

• самоправство (ст. 356). Самоправства — це самовільне,всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим грома­дянином або підприємством, установою чи організацією,якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересамгромадянина, державним чи громадським інтересам або ін­тересам власника.