- •Глава 1. Основні положення кримінального права 8
- •§ 2. Кримінальна відповідальність та її підстава
- •§ 3. Закон про кримінальну відповідальність
- •Глава 2. Злочин і склад злочину
- •§ 1. Поняття та ознаки злочину
- •Глава 2.
- •§ 2. Склад злочину та його елементи
- •Глава 3. Стадії злочину
- •Глава 4. Співучасть у злочині
- •§ 1. Поняття, ознаки та форми співучасті
- •§ 2. Види та відповідальність співучасників
- •Глава 5. Множинність злочинів
- •§ 1. Поняття та види одиничних складів злочинів
- •§ 2. Повторність злочинів
- •Глава 5.
- •§ 3. Сукупність злочинів
- •§ 4. Рецидив злочинів
- •Глава 5.
- •Глава 6. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
- •Глава 6.
- •§ 2. Кримінально-правова характеристика обставин, що виключають злочинність діяння
- •Глава 6.
- •Глава 6.
- •Глава 6.
- •Глава 7. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 1. Поняття звільнення
- •§ 2. Кримінально-правова характеристика окремих підстав звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава 7.
- •Глава 8. Поняття, система і види покарань
- •§ 1. Поняття і мета покарання
- •§ 2. Система і види покарань
- •Глава 8.
- •Глава 9. Призначення покарання
- •§ 1. Загальні засади призначення покарання
- •§ 2. Правила призначення покарання
- •Глава 10. Звільнення від покарання та його відбування
- •§ 1. Поняття і види звільнення від покарання та його відбування
- •§ 2. Кримінально-правова характеристика окремих підстав звільнення від покарання та його відбування
- •Глава 11. Поняття та значення судимості
- •Глава 12. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •§ 1. Примусові заходи медичного характеру
- •§ 2. Примусове лікування
- •Глава 12.
- •Глава 13. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •Глава 14. Поняття і система особливої частини кримінального права. Кваліфікація злочинів
- •§ 1. Поняття і система Особливої частини кримінального права
- •§ 2. Наукові основи кваліфікації злочинів
- •Глава 15. Злочини проти основ національної безпеки
- •§ 1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки
- •§ 2. Окремі злочини проти основ національної безпеки
- •Глава 16. Злочини проти життя та здоров'я особи
- •§ 1. Злочини проти життя особи
- •124 Глава 16.
- •§ 2. Злочини проти здоров'я особи
- •§ 3. Інші злочини, небезпечні для життя та здоров'я особи
- •Глава 17. Злочини проти волі, честі та гідності особи
- •142 Глава 18.
- •Глава 18. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
- •Глава 19. Злочини проти виборчих,
- •§1. Загальна характеристика злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
- •§ 2. Злочини проти виборчих прав громадян
- •§ 3. Злочини проти трудових прав громадян
- •Глава 20. Злочини проти власності
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти власності
- •Глава 20.
- •§ 2. Окремі злочини проти власності
- •Глава 20.
- •Глава 20.
- •Глава 21. Злочини у сфері
- •§ 1. Поняття і система злочинів у сфері господарської діяльності
- •Глава 21.
- •§ 2. Злочини у сфері фінансової, банківської та бюджетної систем
- •12 — 4-Ьіі
- •Глава 21.
- •§ 3. Злочини у сфері підприємництва, конкуренції, банкрутства і обігу цінних паперів
- •Глава 21.
- •Глава 22. Злочини проти довкілля
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти довкілля
- •188 Глава 22.
- •§ 2. Окремі злочини проти довкілля
- •Глава 23. Злочини проти громадської безпеки
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти громадської безпеки
- •Глава 23.
- •§ 2. Окремі злочини протії громадської безпеки
- •Глава 24. Злочини проти
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва
- •§ 2. Окремі злочини проти безпеки виробництва
- •Глава 25. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •§ 2. Окремі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •Глава 26. Злочини проти громадського порядку та моральності
- •§ 1. Поняття і види злочинів
- •§ 2. Окремі злочини проти громадського порядку та моральності
- •Глава 27. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення
- •§ 1. Поняття і види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовий, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення
- •§ 2. Окремі злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
- •Глава 28. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •§ 1. Поняття і види злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •§ 2. Окремі злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •Глава 29. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •§ 2. Окремі злочини, пов'язані з перешкоджанням діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •§ 3. Окремі злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації
- •Глава 31. Злочини у сфері службової діяльності
- •§ 1. Поняття і види злочинів у сфері службової діяльності
- •§ 2. Окремі злочини у сфері службової діяльності
- •Глава 32. Злочини проти правосуддя
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти правосуддя
- •§ 2. Окремі злочини проти правосуддя
- •Глава 33. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)
- •§ 1. Поняття і види військових злочинів
- •§ 2. Окремі військові злочини
- •Глава 34. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •§ 2. Окремі склади злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •Глава 34.
Глава 20. Злочини проти власності
§ 1. Поняття і види злочинів проти власності
У розділі VI Особливої частини КК України „Злочини проти власності" передбачено низку складів злочинів, родовим об'єктом яких є охоронювані кримінальним законом суспільні правовідносини власності, тобто відносини з приводу володіння, користування і розпорядження майном. Для деяких складів злочинів додатковим об'єктом виступають відносини в сфері охорони життя, здоров'я та недоторканності особи. Передусім, це насильницький грабіж (ст. 186 КК), розбій (ст. 187), вимагання (ст. 189) та деякі інші.
Предметом переважної більшості злочинів проти власності є майно, тобто речі матеріального світу, які мають такі ознаки:
фізичні — можуть бути вилучені з законного володіння,спожиті, пошкоджені чи знищені;
економічні — мають корисні властивості і грошову оцінку;
юридичні — майно є чужим, тобто не перебуває у власності чи законному володінні винного.
158
Глава 20.
Не можуть бути предметом злочинів проти власності гардеробні номерки, квитанції, чеки, довіреності, а також офіційні та приватні документи, що не мають грошової оцінки. Аналогічно не можуть бути предметом цих злочинів окремі природні багатства — дикі тварини у лісі, риба у природних водоймах тощо.
Посягання, предметом яких є зброя, бойові припаси, транспортні засоби, наркотичні та психотропні речовини, документи, штампи, печатки, військова та спеціальна техніка та ін. підлягають кваліфікації за окремими статтями КК (262, 289, 308, 312, 313, 357, 297, 410, 432) і не є злочинами проти власності
Злочини проти власності можуть бути поділені на такі три групи:
1) злочини, що характеризуються протиправним безоплатнимвилученням чужого майна і оберненням його на користьвинної особи або інших осіб, що завдає шкоди власниковічи іншому володільцю цього майна:
крадіжка (ст. 185); грабіж (ст. 186); розбій (ст. 187); вимагання (ст. 189); шахрайство (ст. 190);
привласнення і розтрата, вчинені особою, якій майно ввірене чи перебуває в ЇЇ віданні (ч. 1 ст. 191);
привласнення, розтрата, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 191);
викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж:, кабельних лінів зв'язку та їх обладнання(ст. 188). Характеристика цих злочинів міститься в наступному параграфі;
2) діяння, які характеризуються протиправним, як правило корисливим, заподіянням шкоди власникові без обернення насвою користь чи користь інших осіб чужого майна (тобто,безпосередньо не заподіюються збитки власникові), або зоберненням на свою користь майна, яке є нічийним:
• заподіяння майнової шкоди шляхам обману або зловживання довірою (ст. 192). Особливістю цього злочину є те, щопри його вчиненні не відбувається вилучення чужого майна,винний отримує вигоду в результаті використання майна,яке він мав би передати у розпорядження власника. Самецим даний злочин відрізняється від шахрайства (ст. 190);
Злочини проти власності 159
привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося в неї (ст. 193). Цим складом злочинуохоплюються лише діяння щодо майна, яке є чужим длявинного, знайдене винним чи випадково опинилося в ньогоі має особливу історичну, наукову, художню, культурнуцінність або є скарбом;
придбання або збут майна, завідомо здобутого злочиннимшляхом (ст. 198).
3) некорисливі посягання на власність, пов'язані з заподіянням майнової шкоди власникові іншим чином:
умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194);
необережне знищення або пошкодження майна (ст. 196).Передбачення відповідальність за необережне знищенняабо пошкодження чужого майна, у разі, якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей;
погроза знищення майна (ст. 195). Особа відповідає за погрозу знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху абоіншим загальнонебезпечним способом, за умови, якщо булиреальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози;
порушення обов'язків щодо охорони майна (ст. 197): йдеться про невиконання або неналежне виконання особою, якійдоручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов'язків, якщо це спричинило тяжкі наслідки для власникамайна.
Вивчення злочинів проти власності передбачає необхідність з'ясування наступних положень, необхідних для розуміння як відповідних складів злочинів, так і їх кваліфікуючих обставин.
Корисливий мотив полягає в прагненні винного протиправно збагатитися, або, іншими словами, обернути чуже чи нічийне майно на свою (або іншої особи) користь, а також отримати майнову вигоду без обернення чужого майна на свою користь. В результаті таких дій власник (а також законний володілець) майна позбавляється можливості відповідно володіти, користуватися і розпоряджатися майном. Відсутність корисливого мотиву в ряді випадків виключає злочинність діяння.
Чуже майно — це майно, яке не належить винному на праві власності і не перебуває у володінні на законних підставах. Не є чужим майно, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, членів однієї сім'ї, членів селянського (фермерського) господарства.
160 Глава 20.
Житло — це житловий будинок чи житлове приміщення, які призначені для постійного чи тимчасового проживання людей, а також ті їх складові частини, які використовуються для відпочинку, зберігання майна або задоволення інших потреб людини.
Інше приміщення — це різноманітні постійні, тимчасові, стаціонарні або пересувні будівлі чи споруди, призначені для розміщення людей чи матеріальних цінностей.
Сховище — це частина території, призначена для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, яка обладнана огорожею або певними технічними засобами чи може бути забезпечена іншою охороною, а також залізничні цистерни, сейфи і т.ін.
Проникнення -— це вторгнення у житло, інше приміщення чи сховище з метою вчинити злочин незалежно від способу такого проникнення. Вторгнення може здійснюватися як таємно, так і відкрито, як з подоланням перешкод або опору людей, так і без такого, шляхом обману, а також за допомогою різних знарядь, які дають змогу особі викрасти майно із житла, іншого приміщення чи сховища не входячи безпосередньо до нього (наприклад, витягти якусь річ через вікно).
Значна шкода — це кваліфікуюча обставина злочинів, передбачених ст.ст. 185, 186, 189, 190 КК, що визначається з урахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому завдані збитки на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян — 17 грн.). Йдеться про два критерії визначення розміру шкоди — врахування матеріального становища потерпілого і розміру завданих йому збитків. Визначення критерію спричинення значних збитків потерпілому застосовується лише у випадку посягання на майно, яке є приватною власністю. Для визначення вартості викраденого майна, а також майна, яким винний протиправно заволодів у інший спосіб, розміру матеріальних збитків, необхідно керуватися нормами законодавства про ціни і ціноутворення та спеціальними нормативно-правовими актами, які встановлюють порядок визначення розміру шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації викраденням, нестачею, умисним знищенням, умисним псуванням матеріальних цінностей.
Великий розмір — це особливо кваліфікуюча обставина злочинів, передбачених ст.ст. 185— 191. Вчиненим у великих
Злочини проти власності 161
розмірах визнається злочин, вчинений однією особою чи групою осіб на суму від двісті п'ятдесяти до шістисот неоподатковуваних мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
Особливо великий розмір — це особливо кваліфікуюча обставина злочинів, передбачених ст.ст. 185—187 та 189— 191. Вчиненим в особливо великих розмірах визнається злочин, вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
Повторність злочинів проти власності — це кваліфікуюча обставина і особливий вид повторності однорідних злочинів, суть якого полягає в тому, що повторним визнається злочин, передбачений ст.ст. 185, 186 та 189—191, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із цих злочинів, а також якщо особа раніше вчинила злочин, передбачений ст.ст. 187, 262 КК.