- •Глава 1. Основні положення кримінального права 8
- •§ 2. Кримінальна відповідальність та її підстава
- •§ 3. Закон про кримінальну відповідальність
- •Глава 2. Злочин і склад злочину
- •§ 1. Поняття та ознаки злочину
- •Глава 2.
- •§ 2. Склад злочину та його елементи
- •Глава 3. Стадії злочину
- •Глава 4. Співучасть у злочині
- •§ 1. Поняття, ознаки та форми співучасті
- •§ 2. Види та відповідальність співучасників
- •Глава 5. Множинність злочинів
- •§ 1. Поняття та види одиничних складів злочинів
- •§ 2. Повторність злочинів
- •Глава 5.
- •§ 3. Сукупність злочинів
- •§ 4. Рецидив злочинів
- •Глава 5.
- •Глава 6. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
- •Глава 6.
- •§ 2. Кримінально-правова характеристика обставин, що виключають злочинність діяння
- •Глава 6.
- •Глава 6.
- •Глава 6.
- •Глава 7. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 1. Поняття звільнення
- •§ 2. Кримінально-правова характеристика окремих підстав звільнення від кримінальної відповідальності
- •Глава 7.
- •Глава 8. Поняття, система і види покарань
- •§ 1. Поняття і мета покарання
- •§ 2. Система і види покарань
- •Глава 8.
- •Глава 9. Призначення покарання
- •§ 1. Загальні засади призначення покарання
- •§ 2. Правила призначення покарання
- •Глава 10. Звільнення від покарання та його відбування
- •§ 1. Поняття і види звільнення від покарання та його відбування
- •§ 2. Кримінально-правова характеристика окремих підстав звільнення від покарання та його відбування
- •Глава 11. Поняття та значення судимості
- •Глава 12. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •§ 1. Примусові заходи медичного характеру
- •§ 2. Примусове лікування
- •Глава 12.
- •Глава 13. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •Глава 14. Поняття і система особливої частини кримінального права. Кваліфікація злочинів
- •§ 1. Поняття і система Особливої частини кримінального права
- •§ 2. Наукові основи кваліфікації злочинів
- •Глава 15. Злочини проти основ національної безпеки
- •§ 1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки
- •§ 2. Окремі злочини проти основ національної безпеки
- •Глава 16. Злочини проти життя та здоров'я особи
- •§ 1. Злочини проти життя особи
- •124 Глава 16.
- •§ 2. Злочини проти здоров'я особи
- •§ 3. Інші злочини, небезпечні для життя та здоров'я особи
- •Глава 17. Злочини проти волі, честі та гідності особи
- •142 Глава 18.
- •Глава 18. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
- •Глава 19. Злочини проти виборчих,
- •§1. Загальна характеристика злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
- •§ 2. Злочини проти виборчих прав громадян
- •§ 3. Злочини проти трудових прав громадян
- •Глава 20. Злочини проти власності
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти власності
- •Глава 20.
- •§ 2. Окремі злочини проти власності
- •Глава 20.
- •Глава 20.
- •Глава 21. Злочини у сфері
- •§ 1. Поняття і система злочинів у сфері господарської діяльності
- •Глава 21.
- •§ 2. Злочини у сфері фінансової, банківської та бюджетної систем
- •12 — 4-Ьіі
- •Глава 21.
- •§ 3. Злочини у сфері підприємництва, конкуренції, банкрутства і обігу цінних паперів
- •Глава 21.
- •Глава 22. Злочини проти довкілля
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти довкілля
- •188 Глава 22.
- •§ 2. Окремі злочини проти довкілля
- •Глава 23. Злочини проти громадської безпеки
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти громадської безпеки
- •Глава 23.
- •§ 2. Окремі злочини протії громадської безпеки
- •Глава 24. Злочини проти
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва
- •§ 2. Окремі злочини проти безпеки виробництва
- •Глава 25. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •§ 2. Окремі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •Глава 26. Злочини проти громадського порядку та моральності
- •§ 1. Поняття і види злочинів
- •§ 2. Окремі злочини проти громадського порядку та моральності
- •Глава 27. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення
- •§ 1. Поняття і види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовий, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення
- •§ 2. Окремі злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
- •Глава 28. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •§ 1. Поняття і види злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •§ 2. Окремі злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •Глава 29. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •§ 2. Окремі злочини, пов'язані з перешкоджанням діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •§ 3. Окремі злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації
- •Глава 31. Злочини у сфері службової діяльності
- •§ 1. Поняття і види злочинів у сфері службової діяльності
- •§ 2. Окремі злочини у сфері службової діяльності
- •Глава 32. Злочини проти правосуддя
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти правосуддя
- •§ 2. Окремі злочини проти правосуддя
- •Глава 33. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)
- •§ 1. Поняття і види військових злочинів
- •§ 2. Окремі військові злочини
- •Глава 34. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •§ 2. Окремі склади злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •Глава 34.
§ 2. Примусове лікування
Нормами кримінального законодавства України передбачений і такий інститут, як примусове лікування — крішінально-право-вий захід, який застосовується до осіб, що вчинили злочин та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб і спрямований на вилікування такої особи, профілактик та недопущення розповсюдження цієї хвороби в суспільстві.
Примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочин та мають хворобу, небезпечну для здоров'я інших осіб. До таких хвороб відносять туберкульоз, венеричні захворювання, СНІД, алкоголізм, наркоманію.
У разі призначення покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі примусове лікування здійснюється за місцем
100
Глава 12.
в примусовому порядку. Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом передбачена ч. 4 ст. 94 КК для осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння, не пов'язані з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становлять загрози для суспільства. Для особи ж, що вчинила суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом становить загрозу для суспільства, передбачена госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом (ч. 5 ст. 94 КК). Слід зауважити, що законодавець окремо вирізняє посягання на життя інших осіб серед решти суспільно небезпечних діянь як ознаку, що вказує на необхідність госпіталізації психічно хворої особи в психіатричному закладі із суворим наглядом. Таке положення цілком відповідає Конституції України, в якій визначено, що життя людини визнається в нашій країні найвищим благом, а саме тому повинно охоронятись особливо ретельно.
Оскільки не кожна психічно хвора особа є суспільно небезпечною, суд може передати її на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом. Підстави такої передачі, закріплені в ч. 6 ст. 94 КК: якщо не буде визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення таких заходів.
Продовження, зміна, або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється виключно судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), що надавав особі психіатричну допомогу, до якої додається обґрунтований висновок комісії лікарів-психіатрів (ст. 95 КК). Необхідність висновку комісії лікарів-психіатрів (двох або більше фахівців в сфері психіатрії, які колегіально вирішують питання, пов'язані з наданням психіатричної допомоги) вказує на визначену кримінальним законодавством важливість правильного діагностування психічної хвороби, встановлення її тяжкості, можливості подальшого лікування та соціальної реабілітації особи. Адже відомо, що стан психічно хворої людини, якій надається психіатрична допомога, під впливом різних факторів може змінюватися, така особа може вилікуватись.
Огляди медичною комісією лікарів-психіатрів таких осіб, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру мають проводитися не рідше, ніж один раз на 6 місяців, задля вирішення питання про наявність підстав для звернення до
Особливості кримінальної відповідальності ... 103
та більш низьку — 14 років за вчинення деяких злочинів, перелік яких наводиться в ст. 22 КК.
Неповнолітній у віці від 14 до 16 років підлягають кримінальній відповідальності за вчинення зазначених злочинів не лише, як їх виконавець, а й як співучасник, не лише за вчинення закінченого злочину, а й за замах на особливо тяжкий, тяжкий та злочин середньої чи невеликої тяжкості, а також за готування до особливо тяжкого, тяжкого чи злочину середньої тяжкості. Перелік злочинів, наведений в ч. 2 ст. 22 КК, за вчинення яких кримінальна відповідальність настає з 14-річного віку, є вичерпним.
Отже, точне встановлення віку особи може мати вирішальне значення при розгляді питання про притягнення її до кримінальної відповідальності. Вік особи вимірюється часом, календарним періодом життя на певну дату. Вік, з якого настає кримінальна відповідальність, обчислюється на момент вчинення злочину: для неповнолітнього — встановлюється на підставі відповідного документа (копії свідоцтва про народження).
При встановленні вікової межі кримінальної відповідальності законодавець виходив з того, що з досягненням 16 чи 14 років неповнолітні здатні повністю усвідомлювати значення своїх діянь (їх суспільну небезпечність і забороненість) та керувати ними. Однак, треба враховувати й можливу відсталість в розвитку конкретного неповнолітнього, тому при провадженні до-судового слідства та розгляді в суді справи про злочини неповнолітнього необхідно з'ясувати стан його здоров'я та загального розвитку.
Встановлення віку кримінальної відповідальності (16 років, а в певних випадках 14 років) не означає, що кримінальний закон визнає неповнолітніх, які досягли цього віку, повною мірою соціально зрілим. До 18 років вони залишаються неповнолітніми, не є дорослими, а відповідальність неповнолітніх, які вчинили злочин, має свою специфіку. В КК виділено окремий розділ XV "Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх." Норми цього розділу покликані забезпечити врахування вікових, соціально-психологічних, психофізичних та інших особливостей розвитку неповнолітніх, які вчинили злочин.
В нормах розділу XV КК втілюється ідея менш суворої відповідальності неповнолітніх порівняно з дорослими. Окрім того, особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх відображені і в деяких нормах інших розділів Загальної части-
102 Глава 13.
відбування покарання. У разі призначення інших видів покарань примусове лікування здійснюється у спеціальних лікувальних закладах (ст. 96 КК).