- •Методичний збірник
- •Розробив викладач
- •Тема: Історія розвитку засобів обчислювальної техніки
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •Література
- •Самостійна тема № 2 (Урок № 4) Тема: Основні характеристики пристроїв вводу-виводу пк. Клавіатура пк, монітор, принтер, сканер, модем.
- •2. Клавіатура та її характеристика.
- •3. Миша та її характеристики.
- •5 Сканер та модем. Їх характеристики.
- •Література
- •Самостійна тема № 3 (Урок № 5) Тема: Структура програмного забезпечення для пк
- •4. Комерційні різновиди програм.
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •Література
- •Самостійна тема № 4 (Урок № 6) Тема: Операційні системи. Характеристика та складові частини ос Windows та ms dos.
- •3. Інтерфейс користувача Віндовс хр.
- •4. Завершення роботи ос.
- •Література:
- •Провідник
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •Література
- •Самостійна тема № 6 (Урок № 12) Тема: Операційна система msdos. Завантаження та работа в ос. Робота з файлами, каталогами та дисками в ms dos
- •Найбільш поширені розширення
- •Призначення деяких клавіш при роботі в ms dos
- •Зовнішній вигляд програми dos
- •2. Команди для роботи з файлами:
- •3. Команди для роботи з каталогами:
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •2. Поняття про інтерпретацію та компіляцію програм.
- •3. Алгоритми та блок-схеми.
- •Алгоритм повинен мати такі властивості:
- •Форми подання алгоритмів:
- •Навчальна алгоритмічна мова
- •4. Системи програмування низького рівня.
- •5. Системи програмування високого рівня.
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •Вікно елементів керування
- •Вікно властивостей
- •Загальні властивості елементів керування
- •Вікно екранної форми
- •Вікно провідника проекту
- •Збереження файлів проекту
- •Вікно редактора коду
- •2. Алфавіт мови Visual basic.
- •Робота із змінними у програмі
- •Робота з функціями
- •InputBox (аргументі]:, аргумент2....])
- •Друкування форми
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •Література
- •Самостійна тема № 9 (Урок № 22) Тема: Текстовий редактор Word. Загальні характеристики та можливості.
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •Створення таблиці
- •Переміщення таблиці
- •3. Робота з графічними об’єктами.
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •3. Автоматичне розставлення переносів.
- •4. Тезаурус.
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •4. Діаграми. Створення автофігури, кола або квадрата
- •Вставка об’єкта WordArt
- •Вставка тексту в автофігуру
- •6. Форматування та друкування тексту.
- •Зміна параметрів друку
- •Відправлення документу факсом
- •Вставка формули
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •Створення географічної карти
- •Введення даних у географічну карту
- •Вставка рядків
- •Вставка стовпців
- •Одержання додаткових довідкових зведень про географічні карти
- •2. Створення діаграм.
- •Зміна діапазону комірок, які використовуються для створення діаграми
- •3. Створення графіків. Створення зображень осередків, діаграм і інших об’єктів
- •Створення зображення комірок із прив’язкою до вихідних даних
- •Створення зображення діаграми, комірок або об’єкта
- •Відновлення зображення комірок листа Excel
- •4. Створення і збереження файлів книг. Створення книги
- •Перегляд і збереження файлів інших програм у форматі книг Mіcrosoft Excel
- •Збереження книги Mіcrosoft Excel в іншому форматі (для використання в іншому додатку)
- •Імпорт текстового файлу в Mіcrosoft Excel
- •Розбивка скопійованого тексту на стовпці
- •5. Перегляд і друкування книг.
- •Друк листа, виділеного діапазону або книги цілком
- •6. Введення і редагування даних.
- •7. Форматування чарунок і діапазонів.
- •2. Редагування та обробка записів.
- •Використання Майстра підстановок
- •Застосування маски
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •2. Поняття і складання запиту.
- •3. Створення форми.
- •Пошук даних
- •4. Макроси
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •Література
- •Самостійне тема №16 (Урок №48) Тема: Робота з браузером. Безпека в мережі.
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •Апаратні засоби лом
- •2. Робота в локальних мережах.
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •2. Історія електронної пошти.
- •3. Створення власної електронної поштової скриньки.
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •Література
- •Самостійна тема № 19 (Урок № 53) Тема: Самостійне індивідуальне завдання
- •Вимоги до реферату
- •Література
- •Самостійна тема № 20 (Урок № 54) Тема: Перспективи розвитку сучасних інформаційних технологій. Нанотехнології.
- •1. Інформаційні технології
- •2. Види сучасних інформаційних технологій
- •Класифікація
- •3. Використання та розповсюдження.
- •4. Нанотехнології.
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •Література
- •Рекомендована література:
Навчальна алгоритмічна мова
Навчальна алгоритмічна мова.
Спілкування між споживачами інформації здійснюється за допомогою деякої мови.
Мова — це сукупність засобів для фіксації повідомлень і передавання їх від джерела інформації до споживача.
Алгоритмічні мови — мови, призначені для фіксації алгоритмів у вигляді деяких повідомлень і передавання таких повідомлень споживачеві інформації (виконавцеві алгоритму).
Алфавіт алгоритмічної мови — сукупність символів, які дозволяються використовувати При описанні алгоритмів на тій чи іншій алгоритмічній мові.
Синтаксис алгоритмічної мови — сукупність правил опису на алгоритмічній мові.
Вказівка (команда) — окреме повідомлення про деяку операцію, що повинна виконати машина.
Алфавіт навчальної алгоритмічної мови включає в себе великі і малі букви українського і латинського алфавітів, цифри десяткової системи числення, спеціальні символи, символи математичних операцій.
Для більш зрозумілого і виразного запису алгоритмів алфавіт алгоритмічної мови доповнено службовими словами.
Сукупність знаків і правил, за допомогою яких описуються алгоритми, утворюють алгоритмічну мову.
Велике поширення дістав графічний спосіб задання алгоритму у вигляді схем.
Схема алгоритму — графічне зображення його структури, в якому кожний етап процесу перероблення даних подається у вигляді різних геометричних фігур (символів).
Ці фігури з’єднуються між собою лініями потоку, які для кожного етапу вказують можливих наступників. Усередині фігури дається опис відповідного етапу, якщо він не є занадто громіздким. У противному разі такий опис наводиться в додатку до схеми, а замість нього у відповідній фігурі записується номер або яке-небудь позначення цього етапу. Біля фігури можуть бути деякі зауваження, наприклад такі, що показують, в якому випадку вибір наступника буде робитися відповідно до лінії потоку.
Символам присвоюють порядкові номери, які проставляються в розриві лінії контуру в лівій частині верхнього боку зображення символу. Лінії потоку проводять паралельно лініям зовнішньої рамки схеми. Напрямок лінії потоку зверху вниз і зліва направо прийнято за основний і, якщо вони не мають зламів, стрілками їх можна не позначати. В інших випадках їхній напрямок обов’язково позначають стрілкою. Лінію потоку, як правило, підводять до середини символу.
Відстань між паралельними лініями потоку має бути не меншою від 3 мм, між іншими символами — не меншою від 5 мм. Лінію потоку можна обривати, використовуючи на місці обриву з’єднувачі, якщо схему виконано на двох і більше аркушах, або якщо символи, які з’єднуються, розташовано на значній відстані один від одного.
Запис усередині символу або поруч із ним потрібно виконувати машинописом з одним інтервалом або креслярським шрифтом.
Перевагою схем є те, що з їх допомогою можна наочно зобразити структуру алгоритму в цілому, відобразивши його логічну суть (показати розгалуження шляхів розв’язання задачі залежно від виконання деякої умови, відобразити багаторазове повторення окремих етапів обчислювального процесу). Особливо це важливо для задач економічного характеру і задач управління. Вони містять велику кількість операцій порівняння, логічних, арифметичних й інших операцій, і тому відразу важко встановити їх послідовність у процесі розв’язування задачі.
Графічне зображення алгоритму у вигляді схем полегшує складання програми для розв’язання задачі на комп’ютері.
У таблиці наведено символи, що найчастіше використовуються в схемах алгоритмів.
Найменування символу |
Графічне зображення |
Функція символу |
1. Процес |
Виконання операції або групи операцій, завдяки яким змінюються значення, форма подання або розташування даних | |
2. Розв’язування |
Вибір напрямку виконання алгоритму або програми залежно від деяких змінних умов | |
3. Введення-виведення |
Перетворення даних у форму, придатну для оброблення (введення) або відображення здобутих результатів (виведення) | |
4. З’єднувач |
Зазначення зв’язку між перерваними лініями потоку, що зв’язують символи | |
5. Пуск-зупин |
Початок, кінець, переривання процесу оброблення даних або виконання програми | |
6. Коментар |
Зв’язок між елементом схеми і пояснення | |
7. Лінія потоку |
Зазначення послідовності зв’язків міх символами | |
8. Міжсторінковий з’єднувач |
Зазначення зв’язку міх роз’єднаними частинами схем алгоритмів і програм, розташованих на різних аркушах |
Розмір а має вибиратися з ряду 10, 15, 20 мм. Допускається збільшувати розмір а на число кратне 5. Розмір b=1,5а.