- •Методичний збірник
- •Розробив викладач
- •Тема: Історія розвитку засобів обчислювальної техніки
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •Література
- •Самостійна тема № 2 (Урок № 4) Тема: Основні характеристики пристроїв вводу-виводу пк. Клавіатура пк, монітор, принтер, сканер, модем.
- •2. Клавіатура та її характеристика.
- •3. Миша та її характеристики.
- •5 Сканер та модем. Їх характеристики.
- •Література
- •Самостійна тема № 3 (Урок № 5) Тема: Структура програмного забезпечення для пк
- •4. Комерційні різновиди програм.
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •Література
- •Самостійна тема № 4 (Урок № 6) Тема: Операційні системи. Характеристика та складові частини ос Windows та ms dos.
- •3. Інтерфейс користувача Віндовс хр.
- •4. Завершення роботи ос.
- •Література:
- •Провідник
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •Література
- •Самостійна тема № 6 (Урок № 12) Тема: Операційна система msdos. Завантаження та работа в ос. Робота з файлами, каталогами та дисками в ms dos
- •Найбільш поширені розширення
- •Призначення деяких клавіш при роботі в ms dos
- •Зовнішній вигляд програми dos
- •2. Команди для роботи з файлами:
- •3. Команди для роботи з каталогами:
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •2. Поняття про інтерпретацію та компіляцію програм.
- •3. Алгоритми та блок-схеми.
- •Алгоритм повинен мати такі властивості:
- •Форми подання алгоритмів:
- •Навчальна алгоритмічна мова
- •4. Системи програмування низького рівня.
- •5. Системи програмування високого рівня.
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •Вікно елементів керування
- •Вікно властивостей
- •Загальні властивості елементів керування
- •Вікно екранної форми
- •Вікно провідника проекту
- •Збереження файлів проекту
- •Вікно редактора коду
- •2. Алфавіт мови Visual basic.
- •Робота із змінними у програмі
- •Робота з функціями
- •InputBox (аргументі]:, аргумент2....])
- •Друкування форми
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •Література
- •Самостійна тема № 9 (Урок № 22) Тема: Текстовий редактор Word. Загальні характеристики та можливості.
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •Створення таблиці
- •Переміщення таблиці
- •3. Робота з графічними об’єктами.
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •3. Автоматичне розставлення переносів.
- •4. Тезаурус.
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •4. Діаграми. Створення автофігури, кола або квадрата
- •Вставка об’єкта WordArt
- •Вставка тексту в автофігуру
- •6. Форматування та друкування тексту.
- •Зміна параметрів друку
- •Відправлення документу факсом
- •Вставка формули
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •Створення географічної карти
- •Введення даних у географічну карту
- •Вставка рядків
- •Вставка стовпців
- •Одержання додаткових довідкових зведень про географічні карти
- •2. Створення діаграм.
- •Зміна діапазону комірок, які використовуються для створення діаграми
- •3. Створення графіків. Створення зображень осередків, діаграм і інших об’єктів
- •Створення зображення комірок із прив’язкою до вихідних даних
- •Створення зображення діаграми, комірок або об’єкта
- •Відновлення зображення комірок листа Excel
- •4. Створення і збереження файлів книг. Створення книги
- •Перегляд і збереження файлів інших програм у форматі книг Mіcrosoft Excel
- •Збереження книги Mіcrosoft Excel в іншому форматі (для використання в іншому додатку)
- •Імпорт текстового файлу в Mіcrosoft Excel
- •Розбивка скопійованого тексту на стовпці
- •5. Перегляд і друкування книг.
- •Друк листа, виділеного діапазону або книги цілком
- •6. Введення і редагування даних.
- •7. Форматування чарунок і діапазонів.
- •2. Редагування та обробка записів.
- •Використання Майстра підстановок
- •Застосування маски
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •2. Поняття і складання запиту.
- •3. Створення форми.
- •Пошук даних
- •4. Макроси
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •Література
- •Самостійне тема №16 (Урок №48) Тема: Робота з браузером. Безпека в мережі.
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •Апаратні засоби лом
- •2. Робота в локальних мережах.
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •2. Історія електронної пошти.
- •3. Створення власної електронної поштової скриньки.
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •Література
- •Самостійна тема № 19 (Урок № 53) Тема: Самостійне індивідуальне завдання
- •Вимоги до реферату
- •Література
- •Самостійна тема № 20 (Урок № 54) Тема: Перспективи розвитку сучасних інформаційних технологій. Нанотехнології.
- •1. Інформаційні технології
- •2. Види сучасних інформаційних технологій
- •Класифікація
- •3. Використання та розповсюдження.
- •4. Нанотехнології.
- •Питання для контролю вивченого матеріалу
- •Література
- •Рекомендована література:
Питання для контролю вивченого матеріалу
1. Поняття браузер.
2. Призначення браузера.
3. Види браузерів.
4. Рішення безпеки в мережі.
Література
1. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Посіб. / За ред. О.І. Пушкаря – К.: “Академія”.
2. Дибкова Л.М. Інформатика та комп’ютерна техніка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: “Академія”, 2002.
Самостійне тема №17 (Урок №49)
Тема: Локальні комп’ютерні мережі. Принципи їх побудови та організації доступу до ресурсів.
1. Класифікація локальних мереж.
2. Робота в локальних мережах.
1. Класифікація локальних мереж.
Комп’ютерна мережа — сукупність комп’ютерів, об’єднаних засобами передачі даних.
За допомогою зв’язку один комп’ютер дістає доступ до таких ресурсів іншого, як дані, периферійні пристрої (принтери, модеми, факси тощо); ця властивість називається прозорістю мережі. Використання комп’ютерних мереж дає такі переваги підприємству, як розподіл ресурсів великої вартості, вдосконалення комунікацій, поліпшення доступу до інформації, швидке та якісне прийняття рішень, територіальний розподіл комп’ютерів.
Залежно від розташування комп’ютерів мережі поділяють на локальні та глобальні.
Глобальна мережа може включати інші такі мережі, локальні мережі, окремі віддалені комп’ютери. У свою чергу, глобальні мережі можуть бути міськими, регіональними, національними, транснаціональними. Елементи таких мереж можуть розташовуватися на значній відстані один від одного.
Локальні обчислювальні мережі (ЛОМ) об’єднують комп’ютери, розташовані на віддалі не більше кількох кілометрів, які з’єднуються між собою за допомогою швидкісних ліній зв’язку і спільно використовують програмні та апаратні ресурси. Як правило, ЛОМ створюють у межах однієї організації. Такі мережі також називаються корпоративними системами.
Апаратні засоби лом
Найпростіший тип ЛОМ — комп’ютери, що мають вбудовану мережну плату і з’єднані між собою за допомогою кабеля. Складнішою структурою є з’єднання комп’ютерів (робочих станцій) та потужного комп’ютера (сервера). Основні компоненти комп’ютерної мережі — це робочі станції, сервери, інтерфейсні плати, кабелі.
Комп’ютерні мережі складаються із вузлів (окрема фізична одиниця мережі), якими можуть бути комп’ютер, принтер або інший пристрій, зв’язаний з мережею. Комп’ютери поділяють на два типи: робочі станції, на яких працюють користувачі, та сервери, що обслуговують ці станції.
Сервери використовуються для об’єднання і розподілу ресурсів комп’ютерної мережі між клієнтами. Це можуть бути один досить потужний комп’ютер або кілька комп’ютерів, один із яких — головний, а решта — резервні, чи логічне розширення головного сервера. Сукупність сервера і підключених до нього комп’ютерів є доменом.
Існують файлові сервери (для роботи із файлами комп’ютерної мережі), принт-сервери, сервери зв’язку (для розширення можливостей факсу або модема) тощо.
Файловий сервер обслуговує всю комп’ютерну мережу, тому він повинен мати досить високі якісні характеристики, його накопичувачі — велику ємність пам’яті, тривалий термін роботи. Файлові сервери можуть використовувати іншу ОС, ніж робочі станції (наприклад, NetWare Novell). Комп’ютери, які одночасно можуть виконувати функції файлового сервера та робочої станції при роботі в мережі, утворюють однорангову комп’ютерну мережу, тобто таку, де всім вузлам мережі надано однаковий пріоритет, при цьому ресурси кожного вузла доступні іншим вузлам мережі. В комп’ютерних мережах такого типу файловий сервер може бути виділений (коли він виконує тільки функції сервера). Мережа типу «клієнт—сервер» — це мережа, в якій одні комп’ютери виконують функцію серверів, а інші — клієнтів.
Суперсервер комп’ютерної мережі має систему взаємодублюючих дискових накопичувачів для забезпечення надійного зберігання даних. У таких системах файли, записані на одному диску, автоматично відображаються на резервному диску. При відмові одного диска інформація миттєво зчитується з іншого, що створює високий ступінь безвідмовності роботи.
Потужний комп’ютер з великими ємностями оперативної пам’яті та жорсткого диска виділяють під прокси-сервер, який виконує кілька функцій. Це, по-перше, функція кешування, яка полягає в тому, що сервер зберігає Web-сторінку на своєму жорсткому диску і при наступному її запиті до Internet не звертається, завдяки чому значно прискорюється його робота. По-друге, це — функція обмеження доступу користувачів мережі до певних Web-сторінок (фільтрація). Ще одна функція прокси-сервера — ведення журналу реєстрації, де зберігаються дата виклику Web-сторінки, ім’я користувача, який її активізував, ім’я сайта виклику тощо.
Для об’єднання двох окремих однотипних комп’ютерних мереж або підмереж в одну мережу застосовуються мости — пристрої, що складаються з апаратних та програмних засобів і є необхідним елементом для підвищення ефективності, безпеки та далекості дії мережі. Мости можуть фільтрувати пакети даних відповідно до заданих критеріїв оптимальності, з’єднувати дві аналогічні комп’ютерні мережі з різними швидкостями передачі інформації, використовуватися в мережах із різними топологіями і середовищами передачі, а також застосовуватися для обмеження кількості робочих станцій, які приймають і відправляють інформацію інших мереж.
У великих комп’ютерних мережах із метою вибору найоптимальнішого шляху для передачі пакетів даних доцільно використовувати маршрутизатор. Існують статичні маршрутизатори, де маршрут вибирається у створених адміністратором комп’ютерної мережі маршрутних таблицях, і динамічні, які за допомогою спеціальних алгоритмів розраховують кількість переходів (тобто кількість маршрутизаторів), вибирають найоптимальніший, неперервно аналізують стан каналу, передають пакети з описом своїх зв’язків з іншими маршрутизаторами, самі коректують свої маршрутні таблиці.