4. Комерційні різновиди програм.

Комерційні програми. Більшість програм поширюється на комерційній основі. Такі програми звичайно продаються в коробках, які містять дискети або компакт-диски, документацію, реєстраційну картку і т.д. Набір дискет або компакт-дисків, на якому поширюється програма, називається дистрибутивом.

Безкоштовні програми (freeware). Існують програми, поширювані безкоштовно. Типові канали їх поширення – глобальна електронна мережа Іnternet, електронні дошки оголошень (BBS) і т.д.

Умовно-безкоштовні програми. Проміжне положення між безкоштовними і комерційними програмами займають умовно-безкоштовні програми (shareware). Їх можна одержати і випробувати безкоштовно, але для систематичного їх використання необхідно сплатити розробникам і розповсюджувачам програми визначену (найчастіше невелику) суму. Часто після цього розроблювач висилає реєстраційний ключ (комбінацію символів), що дозволяє задіяти додаткові можливості програми.

Піратські копії програм.Багато торговців продають незаконно виготовлені копії програм. Часто такі програми називаються піратськими хоча вірніше було б їх називати краденими. Звичайно вони розповсюджуються на компакт-дисках без будь-якої документації, причому на одному диску часто міститься безліч (іноді десятки або навіть сотні) програм. Часто піратські компакт-диски містять не останні, а попередні випуски програм, які не працюють як треба. Багато піратських дисків швидко виходять із ладу, тому що вони робляться на дешевому списаному обладнанні.

Питання для контролю вивченого матеріалу

1. Як розділяються прикладні програми?

2. Що роблять і які ви знаєте системні програми?

3. Наведіть приклади систем програмування?

4. Які ви знаєте комерційні різновиди програм?

Література

1. Руденко В.Д., Макарчук О.М., Патланжоглу М.О. Практичний курс інформатики / За ред. Мадзігона В.М. – К.: Фенікс, 1997. – с. 26-28.

2. Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователя. Краткий курс. – М.: ИНФРА-М, 1999. – С. 52-61.

3. Степаненко О.С. Персональный компьютер. Учебный курс. – М.: «Вильямс», 1999. – С. 164-167.

Самостійна тема № 4 (Урок № 6) Тема: Операційні системи. Характеристика та складові частини ос Windows та ms dos.

1. Класифікація програмного забезпечення.

2. ОС та її функції.

3. Інтерфейс користувача Виндовс ХР.

4. Завершення роботи ОС.

5. Панель керування. Настроювання параметрів ОС Виндовс.

1. Під програмним забезпеченням розуміють сукупність програм які виконує комп’ютер. Програмне забезпечення – невід’ємна частина комп’ютерної системи . Воно є логічним продовженням апаратних засобів. Сфера застосування комп’ютера визначається створеним (інстальованим) для нього програмним забезпеченням.

Сам по собі комп’ютер не містить знань з жодної галузі застосування: все це зосереджено у програмах, які виконуються на комп’ютері.

Під програмою будемо розуміти – запис алгоритму розв’язання певної задачі у вигляді послідовності команд або операторів мовою, яку розуміє комп’ютер.

Програмне забезпечення сучасних комп’ютерів охоплює мільйони програм – від ігрових до наукових.

Усі програми можна умовно поділити на три категорії:

• системні програми

• прикладні програми

• інструментальні програмні системи, що полегшують процес створення нових програм для комп’ютера.

Але стрімкий розвиток комп’ютерних технологій не дає однозначної відповіді відносно класифікації програмного забезпечення, тому іноді розглядають такі групи програмного забезпечення:

• операційні системи та оболонки

• мережене програмне забезпечення, сервера.

• системи програмування ( транслятори, компілятори, бібліотеки, відгадчики, де багери, тощо)

• прикладне програмне забезпечення

• інтегровані пакети програм.

2 . ОС та її функції.

Системні програми призначені для керування ресурсами комп’ютера і виконуються разом з прикладними. Серед різноманітності системних програм, особливе місце займають операційні системи, що забезпечують керування ресурсами, виконання прикладних програм.

Операційна система – це комплекс взаємозалежних системних програм, які призначені для організації взаємодії користувача з комп’ютером, керування ресурсами комп’ютера і виконання всіх інших програм.

Операційна система виконує роль сполучної ланки між апаратною частиною ПК, з одного боку, і прикладними програмами з іншого.

Операційна система зберігається в зовнішній програмі комп’ютера – на диску. При ввімкнені комп’ютера вона зчитується з дискової пам’яті й розмішується в операційній. Цей процес називається завантаженням системи.

Функції ОС:

• здійснення діалогу с користувачем

• введення-виведення та керування даними

• планування і організація процесу оброблення програм

• розподіл ресурсів ( операційної пам’яті, кеша, процесора, зовнішніх пристроїв)

• запуск програми на виконання

• допоміжні операції обслуговування

• передання інформації між різними внутрішніми пристроями

• програмна підтримка роботи периферійних пристроїв ( дисплея, клавіатура, принтер)

Нині у світі розповсюджені багато Ос, які представляють різними виробниками. Розглянемо деякі з най розповсюджених.

Операційні системи сімейства Віндовс. Такими Ос є :

• Windows NT – графічна операційна система.

• Windows 95 - універсальна багатозадачна і багато потокова Ос з графічним інтерфейсом.

• Windows 98

• Windows 2000 Pro – операційна система нового покоління.

• Windows XP (Pro, Home) 32 bit, 64 bit. – файлова система NTFS

• Windows Server 2003

• Windows Vista. – нова файлова система WinFS.

Операційна система Unix – багатозначна операційна система, здатна забезпечувати роботу одночасно великої кількості користувачів.

Операційна система Linux – почав створювати фінський студент Лінус Торвальдс. В 1991 році він поширив перший прототип своєї операційної системи. З цього моменту програмістів почали підтримувати Лінукс. На даному етапі існує багато різновидів цієї операційної системи, від комерційних до безкоштовних: РедХед, Убумта, Debian, Open – Suse та ішні.