- •Статистика
- •Тема 1. Предмет і метод статистики.
- •1.1. Статистика як суспільна наука
- •1.2. Предмет статистичної науки.
- •1.3. Поняття, категорії і показники статистичної науки
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Поняття про статистичне спостереження, як перший етап статистичного дослідження
- •2.2. Основні організаційні форми статистичного спостереження, його види і способи проведення
- •2.3. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- •2.4. Помилки статистичного спостереження та заходи щодо їх усунення
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних.
- •2.1. Суть, організація і техніка статистичного зведення. Методологічні аспекти статистичних групувань.
- •3.2. Основні завдання і види статистичних групувань
- •Виробництво жирних сирів за видами в Україні.
- •У таблиці 3.3. Наведено приклад аналітичного групування.
- •Характеристика залежності прибутку малих
- •3.3. Принципи вибору групувальної ознаки та утворення груп
- •3.4. Статистичні ряди розподілу
- •3.5. Статистичні таблиці.
- •Макет статистичної таблиці
- •Територія та чисельність населення Галичини
- •Тема 4. Статистичні показники
- •4.1. Суть і види статистичних показників
- •4.2. Абсолютні статистичні величини
- •4.3. Відносні величини, їх суть та значення, види та способи розрахунку.
- •4.4. Середня, її суть і види
- •4.5. Середня арифметична проста і зважена.
- •Математичні властивості середньої арифметичної та її розрахунок.
- •4.6. Середня гармонічна та умови її застосування.
- •4.7. Порядкові середні величини.
- •4.8. Поняття варіації та її основні показники.
- •4.9. Математичні властивості дисперсії та способи її обчислення.
- •4.10. Види дисперсій та правило їх додавання.
- •4.11. Дисперсія альтернативної (якісної) ознаки.
- •Тема 5. Аналіз рядів розподілу.
- •5.1. Суть ряду розподілу. Види рядів розподілу, їх частотний аналіз.
- •5.2. Коефіцієнти варіації.
- •Тема 6. Вибірковий метод.
- •6.1. Поняття про вибіркове спостереження та його основні завдання
- •6.2. Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •6.3. Знаходження середньої і граничної помилок.
- •Для середньої
- •6.4. Визначення обсягу вибірки.
- •Тема 7. Аналіз таблиць взаємної спряженості.
- •7.1. Таблиці взаємної спряженості.
- •7.2. Методологія проведення аналізу взаємної спряженості.
- •Розділ 8. Статистичні методи аналізу кореляційних звязків .
- •8.1. Види взаємозв’язків між явищами.
- •8.2. Метод аналітичного групування.
- •8.3. Основи кореляційно-регресійного аналізу.
- •Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку. Множинна регресія.
- •Тема 9. Аналіз інтенсивності динаміки.
- •9.1. Поняття про ряди динаміки, їх види та правила побудови.
- •Парк тракторів у сільських спілках району
- •9.2. Основні характеристики рядів динаміки.
- •9.3. Середні показники динаміки.
- •Тема 10. Аналіз тенденцій розвитку.
- •Оцінка прискорення (уповільнення) розвитку.
- •10.2. Сезонні коливання, метолди їх вимірювання.
- •10.3. Аналіз тенденцій розвитку.
- •10.4. Ковзна середня.
- •Тема 11. Індекси.
- •11.1. Поняття статистичних індексів, їх види та роль.
- •11.2 Методологічні принципи побудови індексів.
- •11.3. Агрегатний індекс - основна форма загального індексу
- •11.4. Середньозважені індекси.
- •11.5. Індекси середніх величин.
- •Тема 12. Графічний метод.
- •12.1.Поняття статистичного графіка.
- •12.2. Основні елементи статистичних графіків.
- •Класифікація графіків.
- •12.4. Графіки рядів розподілу.
- •12.5. Графіки динаміки.
- •Список осоновної рекомендованої літератури
- •Список додаткової рекомендованої літератури
4.4. Середня, її суть і види
Середньою величиною в статистиці називають узагальнюючий показник, який характеризує типовий рівень варіюючої ознаки в розрахунку на одиницю однорідної сукупності. Вона відображає в собі те спільне, характерне, що об’єднує всю масу елементів, тобто статистичну сукупність.
Середні, що застосовуються в статистиці, відносяться до класу степеневих середніх, формула яких має вигляд:
де - степенева середня;
х - рівень ознаки - варіанта;
n - число варіантів;
∑ - знак суми;
m - показник ступеня середньої.
Зміна значення степені (m) середньої визначає її вид:
при m = 1, середня арифметична;
m = 0, середня геометрична;
m = -1, середня гармонійна;
m = -2, середня квадратична;
m = -3, середня кубічна, їх формули мають такий вигляд:
Степінь |
Назва Середньої |
Формула розрахунку | |
Проста |
Зважена | ||
1 |
Середня арифметична |
|
|
- 1 |
Середня гармонічна |
|
|
0 |
Середня геометрична |
|
|
2 |
Середня квадратична |
|
|
Із степеневих середніх в статистиці найчастіше використовується середня арифметична, рідше - середня гармонічна, середня геометрична використовується тільки при обчисленні середніх темпів динаміки, а середня квадратична - при розрахунках показників варіації. Середня кубічна практично не використовується. Питання про те, який вид середньої необхідно використовувати в окремому випадку, вирішується шляхом конкретного аналізу сукупності, що вивчається.
Кожна середня може набувати дві форми : просту та зважену.
Проста форма середньої застосовується у тому випадку коли дані не згруповані (первинні), тобто коли відома кількість елементів сукупності і кожному елементу відповідає тільки одне значення групувальної ознаки.
Наприклад: В цеху працює бригада робітників з 10 чоловік. Кожен робітник виробляє певну кількість деталей.
Таблиця 5.2.
Порядковий № робітника |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Всього |
Кількість вироблених деталей, шт. |
21 |
22 |
19 |
21 |
20 |
22 |
21 |
21 |
22 |
19 |
210 |
Зважена форма середньої застосовується якщо середня обчислюється за згрупованими даними, тобто коли кожне значення ознаки “х” зустрічається декілька раз.
Наприклад: згрупуємо дані таблиці 5.2. за кількістю вироблених деталей.
Виробіток деталей, шт. |
Кількість робітників,чол |
Кількість вироблених деталей, шт. |
19 20 21 22 |
2 1 4 3 |
38 20 84 66 |
Всього |
10 |
210 |
При обчисленні середніх у соціально-економічних дослідженнях потрібно усвідомити визначальну властивість сукупності (алгебраїчний зв’язок між індивідуальними значеннями ознаки та її загальним обсягом – сума, добуток, степінь тощо) та логічну формулу середньої. Наприклад: середня заробітна плата = Фонд оплати праці / Кількість працюючих; середня урожайність = Валовий збір / Посівна площа.
Вибір форми середньої залежить від наявної інформації. Слід пам’ятати, що вагами при обчисленні середньої з відносних величин виступають не частоти, а знаменники тих логічних формул, за допомогою яких обчислюють індивідуальні відносні показники. З цього випливає правило застосування середніх величин:
Якщо в логічній формулі не відомий знаменник, то застосовується формула середньої гармонічної зваженої, якщо невідомий чисельник – середньої арифметичної зваженої.