Тема 2. Статистичне спостереження

ПЛАН.

1. Поняття про статистичне спостереження, як перший етап статистичного дослідження.

2. Основні організаційні форми статистичного спостереження. Види та способи проведення статистичного спостереження.

3. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження.

4. Помилки статистичного спостереження та заходи щодо їх усунення.

2.1. Поняття про статистичне спостереження, як перший етап статистичного дослідження

Статистичне дослідження базується на масових первинних даних, одер­жаних шляхом обліку окремих фактів про явища і процеси, що вивчаються.

Відповідно до мети і завдання дослідження розпо­чинають з обліку фактів і збирання первинного матеріалу. Метод, що вико­ристовується на цьому етапі дослідження, називається статистичним спостереженням.

Статистичне спостереження - це спланований, систематичний та науково-організований збір даних про явища і проце­си суспільного життя.

У процесі статистичного спостереження формується необхідна статис­тична інформація, яка потім піддається систематизації, зведенню, обробці, аналізу і узагальненню.

До статистичних даних, придатних для науково обґрунтованих узагальнень, ставиться ряд вимог, зокрема, вони повинні бути:

• повними, а не випадковими, уривчастими. Повні дані одержують на основі реєстрації значення ознак всіх одиниць сукупності за певний період чи на певний момент часу;

• достовірними і точними. Статистичні дані тільки в тому випадку до­казові, якщо вони правдиві і достовірні;

• одноманітними, порівняльними. Одноманітність одержаних даних необхідна для узагальнення і зіставності їх в часі і просторі.

Таким чином, завданням статистичного спостереження є одержання до­стовірної вихідної інформації, яка об'єктивно висвітлює фактичний стан ре­чей. Якщо ж внаслідок неякісне проведеного спостереження буде одержаний дефектний матеріал, то і все дослідження в цьому випадку втрачає сенс.

2.2. Основні організаційні форми статистичного спостереження, його види і способи проведення

У статистичній практиці застосовують різні форми і види статистичного спостереження. З точки зору організації розрізняють дві його форми - звіт­ність і спеціально організоване спостереження.

Звітністю називають форму спостереження, при якій статистич­ні дані надходять у статистичні органи від підприємств і фірм у вигляді обов'язкових звітів про їх роботу за установленими формами та у відповідні строки.

Статистична звітність складається на основі даних первинного обліку, який ведеться на всіх підприємствах, організаціях і установах.

Розрізняють звіт­ність: загальнодержавну і відомчу. Перша - подається як у вищу організа­цію, так і в органи державної статистики. Друга подається лише у вищу ор­ганізацію.

За строками подання звітність поділяється на поточну, що подається на протязі року, і річну, яка складається за більш широкою програмою.

Спеціально організоване спостереження - це одержання статистичних даних на основі перепису, разових обліків та обстежень

Прикладом спе­ціально організованих спостережень можуть бути соціологічні обстеження, переписи населення, переписи худоби, переписи залишків матеріалів тощо. Статистичне спостереження може поділятися на окремі види за такими ознаками: за повнотою охоплення одиниць сукупності, за часом реєстрації фактів, за способом збирання даних та за джерелами відомостей, на основі яких встановлюються факти.

ВИДИ СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ.

Ознака	Види Спостереження	Різновиди Спостереження
За повнотою охоплення одиниць сукупності	Суцільне Несу цільне	– а) вибіркове; б) основного масиву; в) анкетне; г) монографічне.
За обліком фактів у часі	Поточне Періодичне Одноразове

Суцільним вважається спостереження, при якому обліком охоплюють­ся всі без винятку одиниці досліджуваної сукупності.

Не суцільним називається спостереження, при якому обліком охоплюю­ться не всі одиниці сукупності, що досліджуються, а лише їх певна частина. Не­ суцільне спостереження застосовується при вивченні якості продукції, дослі­дженні бюджетів сімей робітників, службовців і селян, вивченні цін на рин­ку.

Не суцільне спостереження залежно від завдань дослідження і характеру об'єкта поділяється на такі різновиди: вибіркове, основного масиву, моно­графічне, анкетне.

Вибіркове спостереження це такий вид не суцільного спостереження, при якому характеристика всієї сукупності одиниць подається по їх частині, відібраній у довільному порядку.

При спостереженні основного масиву обліку підлягають найбільш крупні одиниці сукупності , які містять в собі найбільший обсяг інформації. Так, наприклад, ор­ганізовано спостереження за ринками міста Києва, що дозволяє показати, як змінюється кон'юнктура торгових оборотів і цін на окремі групи товарів. В даному випадку будуть досліджуватись найкрупніші ринки міста – Володимирський, Бессарабський, Троєщина ін.

Монографічне спостереження є особливим видом статистичного до­слідження, яке полягає в глибокому і детальному вивченні та описі окремих, типових одиниць сукупності, наприклад, окремих підприємств, регіонів і т.ін. При монографічне дослідженні вивчається досвід організації роботи передо­вих підприємств (фірм), господарств чи об'єднань. Монографічне дослідження може також застосовуватися для виявлення не­доліків в роботі окремих підприємств.

Не суцільне спостереження може здійснюватись у вигляді анкетного, при якому особам, від яких необхідно одержати відомості, висилають анкети з проханням заповнити їх і вислати за відповідною адресою.

За мо­ментом реєстрації фактів розрізняють спостереження поточні, періодичні і разові (або одноразові).

При поточному спостереженні облік фактів здійснюють в міру їх вико­нання, тобто систематично, Такими, наприклад, є факти, що характеризують роботу підприємства, господарства чи виручку магазинів від реалізації това­рів, реєстрацію актів громадянського стану чи роботу транспорту.

Періодичним вважається таке спосте­реження, яке повторюється через певні проміжки часу. Найчастіше такі спо­стереження характеризують стан явищ на певний момент. Це, зокрема, щорі­чний облік худоби, який проводиться станом на 1 січня, облік спеціалістів у народному господарстві, облік залишків матеріальних цінностей (інвентаризація)та ін.

Одноразові спостереження здійснюються за необхідністю час від часу, без дотримання певної періодичності або ж взагалі проводяться один раз. Прикладом одноразових спостережень можуть виступати вивчення думки читачів чи глядачів з приводу того чи іншого питання, думки покупців про якість товарів і ін.

За джерелом одержання відомостей статистичне спостереження по­діляється на три види:

1. безпосереднє - при якому особи від органів статистики, що здійснюють облік фактів, шляхом особистого підрахунку, зважування одержують необ­хідну інформацію про досліджувану сукупність.

2. документальний облік фактів є спостереженням, при якому джерелом відомостей виступають відповідні документи. Цей спосіб використовується при складанні підприємствами і організаціями звітності, яка базується на ос­нові документів первинного обліку.

3. опитування - це спостереження, при якому відомості фіксуються зі слів опитуваного. До нього звертаються в тому випадку, коли інформацію про явища і процеси не можна одержати на основі безпосереднього чи доку­ментального спостереження, наприклад, при здійсненні перепису населення.

У свою чергу опитування може бути організоване по-різному. Розрізня­ють три способи опитування: експедиційний (усне опитування), самореєстрація і кореспондентський.

При експедиційному способі спеціально визначена особа опитує іншу особу (яка є одиницею спостереження), і з її слів заповнює бланк дослід­ження. При самореєстрація відповідні документи заповнюють самі опитувані. При кореспондентському способі відомості в органи, які ведуть спо­стереження, повідомляють їх кореспонденти. При цьому способі висилаються бланки дослідження з вказівками щодо їх заповнення підприємствами чи особам з проханням заповнити і надіслати на адресу організації, що їх висла­ла.