- •Статистика
- •Тема 1. Предмет і метод статистики.
- •1.1. Статистика як суспільна наука
- •1.2. Предмет статистичної науки.
- •1.3. Поняття, категорії і показники статистичної науки
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Поняття про статистичне спостереження, як перший етап статистичного дослідження
- •2.2. Основні організаційні форми статистичного спостереження, його види і способи проведення
- •2.3. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- •2.4. Помилки статистичного спостереження та заходи щодо їх усунення
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних.
- •2.1. Суть, організація і техніка статистичного зведення. Методологічні аспекти статистичних групувань.
- •3.2. Основні завдання і види статистичних групувань
- •Виробництво жирних сирів за видами в Україні.
- •У таблиці 3.3. Наведено приклад аналітичного групування.
- •Характеристика залежності прибутку малих
- •3.3. Принципи вибору групувальної ознаки та утворення груп
- •3.4. Статистичні ряди розподілу
- •3.5. Статистичні таблиці.
- •Макет статистичної таблиці
- •Територія та чисельність населення Галичини
- •Тема 4. Статистичні показники
- •4.1. Суть і види статистичних показників
- •4.2. Абсолютні статистичні величини
- •4.3. Відносні величини, їх суть та значення, види та способи розрахунку.
- •4.4. Середня, її суть і види
- •4.5. Середня арифметична проста і зважена.
- •Математичні властивості середньої арифметичної та її розрахунок.
- •4.6. Середня гармонічна та умови її застосування.
- •4.7. Порядкові середні величини.
- •4.8. Поняття варіації та її основні показники.
- •4.9. Математичні властивості дисперсії та способи її обчислення.
- •4.10. Види дисперсій та правило їх додавання.
- •4.11. Дисперсія альтернативної (якісної) ознаки.
- •Тема 5. Аналіз рядів розподілу.
- •5.1. Суть ряду розподілу. Види рядів розподілу, їх частотний аналіз.
- •5.2. Коефіцієнти варіації.
- •Тема 6. Вибірковий метод.
- •6.1. Поняття про вибіркове спостереження та його основні завдання
- •6.2. Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •6.3. Знаходження середньої і граничної помилок.
- •Для середньої
- •6.4. Визначення обсягу вибірки.
- •Тема 7. Аналіз таблиць взаємної спряженості.
- •7.1. Таблиці взаємної спряженості.
- •7.2. Методологія проведення аналізу взаємної спряженості.
- •Розділ 8. Статистичні методи аналізу кореляційних звязків .
- •8.1. Види взаємозв’язків між явищами.
- •8.2. Метод аналітичного групування.
- •8.3. Основи кореляційно-регресійного аналізу.
- •Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку. Множинна регресія.
- •Тема 9. Аналіз інтенсивності динаміки.
- •9.1. Поняття про ряди динаміки, їх види та правила побудови.
- •Парк тракторів у сільських спілках району
- •9.2. Основні характеристики рядів динаміки.
- •9.3. Середні показники динаміки.
- •Тема 10. Аналіз тенденцій розвитку.
- •Оцінка прискорення (уповільнення) розвитку.
- •10.2. Сезонні коливання, метолди їх вимірювання.
- •10.3. Аналіз тенденцій розвитку.
- •10.4. Ковзна середня.
- •Тема 11. Індекси.
- •11.1. Поняття статистичних індексів, їх види та роль.
- •11.2 Методологічні принципи побудови індексів.
- •11.3. Агрегатний індекс - основна форма загального індексу
- •11.4. Середньозважені індекси.
- •11.5. Індекси середніх величин.
- •Тема 12. Графічний метод.
- •12.1.Поняття статистичного графіка.
- •12.2. Основні елементи статистичних графіків.
- •Класифікація графіків.
- •12.4. Графіки рядів розподілу.
- •12.5. Графіки динаміки.
- •Список осоновної рекомендованої літератури
- •Список додаткової рекомендованої літератури
11.4. Середньозважені індекси.
Використовують два види середніх індексів – арифметичний та гармонічний. Вибір виду середньої ґрунтується на загальних засадах: середньозважений індекс має бути тотожним відповідному індексу агрегатної форми.
Якщо з індивідуальних індексів якісного показника, наприклад, цін визначити, чому дорівнює якісний показник базисного періоду і підставити його значення в агрегатну форму індексу якісного показника, то одержимо індекс якісного показника у вигляді середньої гармонічної. Середньозважений індекс цін буде мати вигляд:
;
У такому вигляді індекс цін – це середня гармонічна величина індивідуальних індексів цін, зважених за сумою фактичного товарообороту звітного періоду (р1q1). У вихідній агрегатній формі індексу цін чисельник є величиною реальною, а знаменник – умовною.
Звернемося до кількісного показника, наприклад, фізичного обсягу продукції. Якщо з індивідуальних індексів об’ємної ознаки визначити кількісний показник звітного періоду і підставити його значення у вихідну агрегатну форму індексу, то одержимо загальний індекс об’ємної ознаки у формі середньої арифметичної. Формула середньоарифметичного індексу фізичного обсягу має вигляд:
;
У даному випадку у вихідній агрегатній формі індексу реальна величина – обсяг товарообороту в базисному періоді – знаходиться у знаменнику, тоді як у чисельнику наведена умовна величина, яка складається з цін базисного періоду і обсягів звітного періоду. Тому перетворення агрегату здійснюється у чисельнику, що приводить до трансформації агрегатної форми індексу у середню арифметичну.
Індекс у формі середньої гармонійної може застосовуватися для визначення собівартості продукції в середньому на ряд виробів, якщо будуть відомі затрати на їх виготовлення у звітному періоді і зміна рівня собівартості. Він може застосовуватися також для побудови індексу врожайності при наявності даних про валовий збір по кожній ділянці чи виду культур у звітному періоді і змінах врожайності по них, індексу середньої оплати праці та інших якісних ознак.
Середній арифметичний індекс може широко застосовуватися в практиці економічної роботи. Наприклад, в оптовій торгівлі на базах, де не ведеться облік зміни кількості кожного виду товару в натуральному виразі, загальний індекс фізичного обсягу можна визначити у формі середньої арифметичної.
11.5. Індекси середніх величин.
При вивченні процесів, що відбуваються в народному господарстві, поряд з абсолютними величинами широко використовуються і середні величини. Наприклад, у сільському господарстві вивчають, як змінюється врожайність сільськогосподарських культур чи продуктивність поголів'я худоби. Середній рівень розраховується тут для якісних ознак і визначається він як середня арифметична зважена:
де х – значення ознаки ; f – частота ; df – частка складової сукупності.
Очевидно, що динаміка середньої визначається цими факторами:
а). зміною значень ознаки х ;
б). структурними зрушеннями.
Вплив кожного фактору вивчається за допомогою системи індексів середніх величин: змінного складу, фіксованого складу та структурних зрушень.
Відношення середніх рівнів інтенсивного показника за поточний та базисний періоди являє собою індекс змінного складу І з.с. . Цей індекс відбиває зміну не тільки значень ознаки х , а й зміни у структурі сукупності.
І з.с
Визначити зміну середнього показника за рахунок зміни першого (інтенсивного) фактора дозволяє індекс фіксованого складу І ф.с.. У цьому індексі структура сукупності фіксується, що і надає змогу проаналізувати зміну середньої лише за рахунок зміни рівнів інтенсивного показника.
І ф.с.
Зміну середнього рівня інтенсивного показника за рахунок зміни екстенсивного фактору вивчають за допомогою загального індексу структурних зрушень І ст.з.. У цьому індексі фіксується на рівні базисного періоду інтенсивний показник і, таким чином, визначається зміна середньої за рахунок структурних зрушень.
І ст.з.
Між індексами середніх величин існує тісний взаємозв’язок: загальний індекс змінного складу дорівнює добутку індексів фіксованого складу та структурних зрушень.
І з.с. = І ф.с. ∙ І ст..з.