- •Статистика
- •Тема 1. Предмет і метод статистики.
- •1.1. Статистика як суспільна наука
- •1.2. Предмет статистичної науки.
- •1.3. Поняття, категорії і показники статистичної науки
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Поняття про статистичне спостереження, як перший етап статистичного дослідження
- •2.2. Основні організаційні форми статистичного спостереження, його види і способи проведення
- •2.3. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- •2.4. Помилки статистичного спостереження та заходи щодо їх усунення
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних.
- •2.1. Суть, організація і техніка статистичного зведення. Методологічні аспекти статистичних групувань.
- •3.2. Основні завдання і види статистичних групувань
- •Виробництво жирних сирів за видами в Україні.
- •У таблиці 3.3. Наведено приклад аналітичного групування.
- •Характеристика залежності прибутку малих
- •3.3. Принципи вибору групувальної ознаки та утворення груп
- •3.4. Статистичні ряди розподілу
- •3.5. Статистичні таблиці.
- •Макет статистичної таблиці
- •Територія та чисельність населення Галичини
- •Тема 4. Статистичні показники
- •4.1. Суть і види статистичних показників
- •4.2. Абсолютні статистичні величини
- •4.3. Відносні величини, їх суть та значення, види та способи розрахунку.
- •4.4. Середня, її суть і види
- •4.5. Середня арифметична проста і зважена.
- •Математичні властивості середньої арифметичної та її розрахунок.
- •4.6. Середня гармонічна та умови її застосування.
- •4.7. Порядкові середні величини.
- •4.8. Поняття варіації та її основні показники.
- •4.9. Математичні властивості дисперсії та способи її обчислення.
- •4.10. Види дисперсій та правило їх додавання.
- •4.11. Дисперсія альтернативної (якісної) ознаки.
- •Тема 5. Аналіз рядів розподілу.
- •5.1. Суть ряду розподілу. Види рядів розподілу, їх частотний аналіз.
- •5.2. Коефіцієнти варіації.
- •Тема 6. Вибірковий метод.
- •6.1. Поняття про вибіркове спостереження та його основні завдання
- •6.2. Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •6.3. Знаходження середньої і граничної помилок.
- •Для середньої
- •6.4. Визначення обсягу вибірки.
- •Тема 7. Аналіз таблиць взаємної спряженості.
- •7.1. Таблиці взаємної спряженості.
- •7.2. Методологія проведення аналізу взаємної спряженості.
- •Розділ 8. Статистичні методи аналізу кореляційних звязків .
- •8.1. Види взаємозв’язків між явищами.
- •8.2. Метод аналітичного групування.
- •8.3. Основи кореляційно-регресійного аналізу.
- •Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку. Множинна регресія.
- •Тема 9. Аналіз інтенсивності динаміки.
- •9.1. Поняття про ряди динаміки, їх види та правила побудови.
- •Парк тракторів у сільських спілках району
- •9.2. Основні характеристики рядів динаміки.
- •9.3. Середні показники динаміки.
- •Тема 10. Аналіз тенденцій розвитку.
- •Оцінка прискорення (уповільнення) розвитку.
- •10.2. Сезонні коливання, метолди їх вимірювання.
- •10.3. Аналіз тенденцій розвитку.
- •10.4. Ковзна середня.
- •Тема 11. Індекси.
- •11.1. Поняття статистичних індексів, їх види та роль.
- •11.2 Методологічні принципи побудови індексів.
- •11.3. Агрегатний індекс - основна форма загального індексу
- •11.4. Середньозважені індекси.
- •11.5. Індекси середніх величин.
- •Тема 12. Графічний метод.
- •12.1.Поняття статистичного графіка.
- •12.2. Основні елементи статистичних графіків.
- •Класифікація графіків.
- •12.4. Графіки рядів розподілу.
- •12.5. Графіки динаміки.
- •Список осоновної рекомендованої літератури
- •Список додаткової рекомендованої літератури
Класифікація графіків.
Класифікація графіків дає можливість визначити загальні риси, аналітичні можливості, техніку побудови.
Ознаки за якими класифікуються статистичні графіки:
За загальним призначенням – виділяють графіки групувань і рядів розподілу, графіки рядів динаміки, графіки взаємозвязку і графіки порівняння. Графіки групувань та рядів розподілу діляться в залежності від виду ознак, що покладена в основу їх побудови : це графіки групувань та рядів розподілу за номінальною ознакою, графіки варіаційних рядів розподілу, які в свою чергу поділяються на графіки дискретних рядів розподілу та графіки інтервальних рядів розподілу.
За видами поля – це картодіаграми, картограми та історико-географічні карти;
За формою графічного образу – це графікі крапкові, лінійні, площинні, просторові (обємні) і зображальні (фігурні);
За типом системи координат – виділяють графіки у прямлкутній та у полярній системі координат, а за типом масштабних шкал – графіки з рівномірними, нерівномірними (функціональними) і змішаними шкалами;
12.4. Графіки рядів розподілу.
Для побудови графіків розподілу застосовують, як правило, прямокутну систему координат. При цьому на осі абсцис відкладають значення варіюючої ознаки, а на осі ординат – відповідні частоти або частки, чи щільності розподілу.
Найпростішим видом графіків є одностовпчикові або однострічкові діаграми.При побудові багатостовпчикових і багатострічкових діаграм слід дотримуватись таких правил:
масштабна шкала стовпчиків і стрічок має починатися з нуля;
розрив шкали і відповідно стовпчиків і стрічок не допускається;
стовпчики та стрічки не повинні щільно прилягати один до одного.
Для зображення комбінаційного розподілу за двома номінальними ознаками використовують серійні багатостовпчикові чи багатострічкові діаграми.
Більш ефективним засобом графічного зображення комбінаційних рядів є компонентні діаграми. Такі діаграми можуть бути побудовані як на основі часот, так і часток комбінаційного ряду розподілу.
Секторні діаграми являють собою графічні зображення на площині круга. Круг ділять на стільки секторів, скільки різновидів має номінальна ознака. Секторні діаграми, як правило будують на основі часток, виражених у відсотках.
Способи і прийоми зображення варіаційних рядів розподілу залежать від типів групувальної ознаки, які бувають дискретними або безперервними. Їх можна побудувати на основі групових або кумулятивних частот (часток).
Для зображення дискретних рядів розподілу використовують полігон. При його побудові в системі прямокутних координат по осі абсцис відкладають значення дискретної ознаки, а на осі ординат – частоти або частки. Точки послідовно зєднуються та набувають вигляду ламаної лінії. За допомогою полігону можна визначити моду.
Найбільш поширеним видом графічного зображення інтервальних рядів розподілу є діаграма площин – гістограма. Спосіб її побудови залежить від того, з рівними чи нерівними інтервалами ряд розподілу. На основі гістограми можна також графічно визначити моду.
Для графічного порівняння двох і більше інтервальних рядів розподілу поряд з гістограмою застосовують полігон розподілу. Останній можна побудувати на основі гістограми, зєднуючи середини вершин прямокутників.
Для графічного порівняння двох або більше розподілів з рівними чи нерівними інтервалами використовують кумулятивні діаграми. На основі кумуляти розподілу можна визначити, скільки одиниць сукупності, що вивчають, або яка частка не перевищує певного значення групувальної ознаки та величину різних квантилів.
Різновидом кумуляти розподілу є огіва. При її побудові по осі абсцис відкладають кумулятивні частоти або частки, а по осі ординат – межі інтервалів ряду розподілу, тобто огіва є дзеркальним відображенням кумуляти розподілу.