- •Статистика
- •Тема 1. Предмет і метод статистики.
- •1.1. Статистика як суспільна наука
- •1.2. Предмет статистичної науки.
- •1.3. Поняття, категорії і показники статистичної науки
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Поняття про статистичне спостереження, як перший етап статистичного дослідження
- •2.2. Основні організаційні форми статистичного спостереження, його види і способи проведення
- •2.3. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- •2.4. Помилки статистичного спостереження та заходи щодо їх усунення
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних.
- •2.1. Суть, організація і техніка статистичного зведення. Методологічні аспекти статистичних групувань.
- •3.2. Основні завдання і види статистичних групувань
- •Виробництво жирних сирів за видами в Україні.
- •У таблиці 3.3. Наведено приклад аналітичного групування.
- •Характеристика залежності прибутку малих
- •3.3. Принципи вибору групувальної ознаки та утворення груп
- •3.4. Статистичні ряди розподілу
- •3.5. Статистичні таблиці.
- •Макет статистичної таблиці
- •Територія та чисельність населення Галичини
- •Тема 4. Статистичні показники
- •4.1. Суть і види статистичних показників
- •4.2. Абсолютні статистичні величини
- •4.3. Відносні величини, їх суть та значення, види та способи розрахунку.
- •4.4. Середня, її суть і види
- •4.5. Середня арифметична проста і зважена.
- •Математичні властивості середньої арифметичної та її розрахунок.
- •4.6. Середня гармонічна та умови її застосування.
- •4.7. Порядкові середні величини.
- •4.8. Поняття варіації та її основні показники.
- •4.9. Математичні властивості дисперсії та способи її обчислення.
- •4.10. Види дисперсій та правило їх додавання.
- •4.11. Дисперсія альтернативної (якісної) ознаки.
- •Тема 5. Аналіз рядів розподілу.
- •5.1. Суть ряду розподілу. Види рядів розподілу, їх частотний аналіз.
- •5.2. Коефіцієнти варіації.
- •Тема 6. Вибірковий метод.
- •6.1. Поняття про вибіркове спостереження та його основні завдання
- •6.2. Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •6.3. Знаходження середньої і граничної помилок.
- •Для середньої
- •6.4. Визначення обсягу вибірки.
- •Тема 7. Аналіз таблиць взаємної спряженості.
- •7.1. Таблиці взаємної спряженості.
- •7.2. Методологія проведення аналізу взаємної спряженості.
- •Розділ 8. Статистичні методи аналізу кореляційних звязків .
- •8.1. Види взаємозв’язків між явищами.
- •8.2. Метод аналітичного групування.
- •8.3. Основи кореляційно-регресійного аналізу.
- •Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку. Множинна регресія.
- •Тема 9. Аналіз інтенсивності динаміки.
- •9.1. Поняття про ряди динаміки, їх види та правила побудови.
- •Парк тракторів у сільських спілках району
- •9.2. Основні характеристики рядів динаміки.
- •9.3. Середні показники динаміки.
- •Тема 10. Аналіз тенденцій розвитку.
- •Оцінка прискорення (уповільнення) розвитку.
- •10.2. Сезонні коливання, метолди їх вимірювання.
- •10.3. Аналіз тенденцій розвитку.
- •10.4. Ковзна середня.
- •Тема 11. Індекси.
- •11.1. Поняття статистичних індексів, їх види та роль.
- •11.2 Методологічні принципи побудови індексів.
- •11.3. Агрегатний індекс - основна форма загального індексу
- •11.4. Середньозважені індекси.
- •11.5. Індекси середніх величин.
- •Тема 12. Графічний метод.
- •12.1.Поняття статистичного графіка.
- •12.2. Основні елементи статистичних графіків.
- •Класифікація графіків.
- •12.4. Графіки рядів розподілу.
- •12.5. Графіки динаміки.
- •Список осоновної рекомендованої літератури
- •Список додаткової рекомендованої літератури
6.2. Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
Відбір одиниць із генеральної сукупності у вибіркову в залежності від умов може проводитися по-різному, як відомо з математичної статистики, всі види відбору (крім механічного) можуть бути повторними і без повторними. Механічний відбір завжди без повторний.
Повторною називається вибірка, при якій кожна раніше відібрана одиниця повертається у генеральну сукупність і може повторно брати участь у вибірці.
Без повторною називається вибірка, при якій кожна раніше відібрана одиниця не повертається в генеральну сукупність і в подальшій вибірці участі не бере.
Повторний і без повторний методи відбору в залежності від характеру відбору одиниць поділяються на такі три види:
індивідуальний - відбір окремих одиниць сукупності;
груповий (серійний) - відбір груп (серій) одиниць;
комбінований - комбінація індивідуального і групового.
Різні види вибірки здійснюються різними способами відбору. Розрізняють такі види відбору даних для спостереження (види вибіркового спостереження):
1) простий випадковий відбір;
2) механічний відбір;
3) розшарований (типовий, районований) відбір;
4) серійний (гніздовий) відбір;
5) комбінований відбір;
6) одноступінчастий і багатоступінчастий відбір;
7) однофазний і багатофазний відбір;
8) інші види вибірок.
Власне випадковою називається вибірка, при якій відбір одиниць з генеральної сукупності є випадковим. Часто для цього застосовують жеребкування або таблицю випадкових чисел. Ця вибірка дає добрі результати за умови, коли між одиницями досліджуваної сукупності немає значних відхилень, тобто при однорідній сукупності.
Для жеребкування на кожну одиницю генеральної сукупності необхідно заготувати відповідну фішку; при використанні таблиць випадкових чисел усі елементи цієї сукупності мають бути пронумеровані.
Механічна вибірка - це послідовний вибір одиниць через рівні інтервали в порядку розташування їх в генеральній сукупності або в якому-небудь іншому переліку. Інтервали відбору визначаються залежно від питомої ваги одиниць вибіркової сукупності у генеральній (кожна п'ята, десята, сота і т.д.). Крок інтервалу обчислюється діленням обсягу сукупності N на передбачений обсяг вибірки n.
Механічний відбір здійснюють за списками або безпосередньо на місці за природнім розташуванням одиниць генеральної сукупності.
У практиці статистичної роботи найчастіше використовують розшаровану (типову або районовану) вибірку. Розшарований відбір – це спосіб формування вибірки з урахуванням структури генеральної сукупності. При типовому відборі генеральну сукупність спочатку поділяють на однорідні групи за певною ознакою, на райони, зони. Потім з кожної групи випадковим або механічним способом відбирають певну кількість одиниць пропорційно питомій вазі групи в загальній сукупності.
Досить часто в практиці вибіркового спостереження застосовують серійну (гніздову) вибірку. При серійній (гніздовій) вибірці відбір одиниць проводять цілими групами (серіями, гніздами) сукупності, в межах яких обстежують всі одиниці без винятку. Серії для спостереження відбирають випадково, частіше без повторним способом, а також способом механічної вибірки.
Серія складається з одиниць, які пов’язані або територіально (райони, селища), або організаційно (фірми, акціонерні товариства).
У статистичній практиці вибіркового спостереження часто комбінують два або кілька видів вибірок. Таку вибірку називають комбінованою. Перш за все можна комбінувати суцільне і вибіркове спостереження. У даному випадку за основною програмою обстежується вся генеральна сукупність, а за додатковою - вибіркова сукупність. Наприклад, перепис всього населення проводять за програмою, яка складається з 11 питань, а 25% з неї - по бланку з 18 питаннями (11 основних і 7 додаткових).
Можна комбінувати також серійну вибірку з власне випадковою. У цьому випадку спочатку розбивають генеральну сукупність на серії, відбирають потрібну кількість серій і проводять випадковий відбір одиниць з кожної серії.
Від того, як змінюється одиниця відбору, при послідовному проведенні ряду вибірок розрізняють одноступінчастий і багатоступінчастий відбір одиниць у досліджувану сукупність.
Вибірка, при якій із досліджуваної сукупності зразу відбираються одиниці або серії одиниць для безпосереднього обстеження, називається односгупінчастою.
Багатоступінчаста вибірка передбачає поступове вилучення із генеральної сукупності спочатку укрупнених груп одиниць, потім груп, менших за обсягом і так до тих пір, поки не відберуть відповідні групи або окремі одиниці, які й будуть досліджуватись. Вибірка може бути двох-, три- і більшеступінчастою. Однак потрібно уникати великого числа ступенів, детально продумуючи саму організацію вибіркового спостереження.
Якщо необхідні дані можна отримати на основі вивчення всіх первинно відібраних одиниць, застосовують однофазну вибірку, якщо ж тільки на основі деякої їх частини із початково проведеної вибірки - багатофазну.
Багатофазною називається вибірка, при якій зберігається на всіх її ступенях одна і та ж одиниця відбору, проводиться декілька стадій, фаз вибіркових обстежень, що відрізняються між собою широтою програми обстеження та обсягом вибірки. Вибірка може бути двофазна, трифазна, чотири-фазна і т.д.
Взаємопроникаючою називається вибірка, коли із однієї генеральної сукупності проводять одним і тим же способом декілька незалежних вибірок.
Взаємопроникаючі вибірки завжди проводять різні, незалежні один від одного дослідники, що дозволяє порівнювати підсумки по всіх частинах та забезпечити взаємну перевірку їх роботи. Взаємопроникаючі вибірки дають незалежні одна від одної оцінки значень досліджуваної сукупності, і якщо результати різних вибірок близькі між собою, то такі оцінки дуже переконливі.
Напрямлений відбір застосовують тоді, коли за відомим середнім значенням ознаки в генеральній сукупності вибіркова сукупність повинна характеризувати її структуру за іншими ознаками. Напрямлений відбір передбачає проведення відбору таким чином, щоб середній розмір відібраних одиниць дорівнював середньому розміру одиниць всієї сукупності.
Формування вибіркової сукупності проводять шляхом заміни одиниць сукупності, які за своїми розмірами значно відхиляються від середньої, іншими даними, відібраними з генеральної сукупності випадковим або типовим способами. При відсутності рівності середніх генеральних і вибіркових сукупностей процес заміни повторюється до тих пір, поки не буде досягнуто рівноваги.
Особливим видом вибіркового спостереження є моменте спостереження, суть якого полягає в тому, що на установлені моменти часу фіксується наявність окремих елементів досліджуваного явища. Моментне спостереження застосовується для вивчення використання робочого часу робітниками або часу роботи устаткування. У кожний момент спостереження фіксують, чи перебував робітник чи верстат в роботі, якщо ні, то з яких причин. Моментне спостереження охоплює роботу всіх робітників або верстатів цеху, а тому, в цьому плані, воно є суцільним. Вибірковим його вважають через те, що воно охоплює не весь час роботи цеху, а лише визначені моменти часу, коли здійснюється контроль за роботою робітників чи устаткування.