- •Статистика
- •Тема 1. Предмет і метод статистики.
- •1.1. Статистика як суспільна наука
- •1.2. Предмет статистичної науки.
- •1.3. Поняття, категорії і показники статистичної науки
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Поняття про статистичне спостереження, як перший етап статистичного дослідження
- •2.2. Основні організаційні форми статистичного спостереження, його види і способи проведення
- •2.3. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- •2.4. Помилки статистичного спостереження та заходи щодо їх усунення
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних.
- •2.1. Суть, організація і техніка статистичного зведення. Методологічні аспекти статистичних групувань.
- •3.2. Основні завдання і види статистичних групувань
- •Виробництво жирних сирів за видами в Україні.
- •У таблиці 3.3. Наведено приклад аналітичного групування.
- •Характеристика залежності прибутку малих
- •3.3. Принципи вибору групувальної ознаки та утворення груп
- •3.4. Статистичні ряди розподілу
- •3.5. Статистичні таблиці.
- •Макет статистичної таблиці
- •Територія та чисельність населення Галичини
- •Тема 4. Статистичні показники
- •4.1. Суть і види статистичних показників
- •4.2. Абсолютні статистичні величини
- •4.3. Відносні величини, їх суть та значення, види та способи розрахунку.
- •4.4. Середня, її суть і види
- •4.5. Середня арифметична проста і зважена.
- •Математичні властивості середньої арифметичної та її розрахунок.
- •4.6. Середня гармонічна та умови її застосування.
- •4.7. Порядкові середні величини.
- •4.8. Поняття варіації та її основні показники.
- •4.9. Математичні властивості дисперсії та способи її обчислення.
- •4.10. Види дисперсій та правило їх додавання.
- •4.11. Дисперсія альтернативної (якісної) ознаки.
- •Тема 5. Аналіз рядів розподілу.
- •5.1. Суть ряду розподілу. Види рядів розподілу, їх частотний аналіз.
- •5.2. Коефіцієнти варіації.
- •Тема 6. Вибірковий метод.
- •6.1. Поняття про вибіркове спостереження та його основні завдання
- •6.2. Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •6.3. Знаходження середньої і граничної помилок.
- •Для середньої
- •6.4. Визначення обсягу вибірки.
- •Тема 7. Аналіз таблиць взаємної спряженості.
- •7.1. Таблиці взаємної спряженості.
- •7.2. Методологія проведення аналізу взаємної спряженості.
- •Розділ 8. Статистичні методи аналізу кореляційних звязків .
- •8.1. Види взаємозв’язків між явищами.
- •8.2. Метод аналітичного групування.
- •8.3. Основи кореляційно-регресійного аналізу.
- •Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку. Множинна регресія.
- •Тема 9. Аналіз інтенсивності динаміки.
- •9.1. Поняття про ряди динаміки, їх види та правила побудови.
- •Парк тракторів у сільських спілках району
- •9.2. Основні характеристики рядів динаміки.
- •9.3. Середні показники динаміки.
- •Тема 10. Аналіз тенденцій розвитку.
- •Оцінка прискорення (уповільнення) розвитку.
- •10.2. Сезонні коливання, метолди їх вимірювання.
- •10.3. Аналіз тенденцій розвитку.
- •10.4. Ковзна середня.
- •Тема 11. Індекси.
- •11.1. Поняття статистичних індексів, їх види та роль.
- •11.2 Методологічні принципи побудови індексів.
- •11.3. Агрегатний індекс - основна форма загального індексу
- •11.4. Середньозважені індекси.
- •11.5. Індекси середніх величин.
- •Тема 12. Графічний метод.
- •12.1.Поняття статистичного графіка.
- •12.2. Основні елементи статистичних графіків.
- •Класифікація графіків.
- •12.4. Графіки рядів розподілу.
- •12.5. Графіки динаміки.
- •Список осоновної рекомендованої літератури
- •Список додаткової рекомендованої літератури
4.8. Поняття варіації та її основні показники.
Варіація - це коливання, мінливість значень будь-якої ознаки що є властивістю статистичної сукупності. Варіація зумовлена дією безлічі взаємопов'язаних причин, серед яких є основні і другорядні. Основні причини формують центр розподілу, другорядні — варіацію ознак, сукупна їх дія — форму розподілу.
Для виміру і оцінки варіації використовують систему абсолютних і відносних характеристик. До абсолютних характеристик відносяться: розмах варіації; середнє лінійне і середнє квадратичне відхилення; дисперсія. До відносних відносяться коефіцієнти варіації: коефіцієнт осциляції; квадратичний коефіцієнт варіації; лінійний коефіцієнт варіації.
Розмах варіації — це різниця між максимальним та мінімальним значеннями ознаки у сукупності. Показник характеризує межі, в яких змінюється значення ознаки. Розраховується розмах варіації за формулою:
R = xmax - xmin
Наприклад, вік робітників однієї бригади будівельників становить 25, 30, 34, 38, 45 років. Розмах варіації становить 45 – 25 = 20 років.
В інтервальному ряді розподілу розмах варіації визначають як різницю між верхньою межею останнього інтервалу і нижньою межею першого або як різницю між середніми значеннями цих інтервалі.
Дисперсія (σ2) – це середній квадрат відхилень. Це безрозмірна величина, яка на має економічного змісту та самостійного значення і являється показником, який необхідний для розрахунку середнього квадратичного відхилення.
Середнє квадратичне відхилення – це корінь квадратний з дисперсії. Характеризує величину на яку в середньому всі варіанти “х” відрізняються від середньої арифметичної величини. Чим менше варіація, тим менше значення середнього квадратичного та середнє лінійного відхилення. Чим менше середнє квадратичне відхилення, тим повніше середня арифметична відображає всю сукупність.
В таблиці 6.1. наведено розрахунок абсолютних характеристик варіації.
Таблиця 6.1.
Обчислення абсолютних характеристик варіації.
Показник |
Середнє відхилення |
Дисперсія | |
Лінійне |
Квадратичне | ||
За даними: Не згрупованими
Згрупованими
|
|
|
|
4.9. Математичні властивості дисперсії та способи її обчислення.
Дисперсія (середній квадрат відхилень) має ряд математичних властивостей, вираховування яких дозволяє значно спростити її обчислення. Перелічимо їх:
Якщо всі значення ознаки “х” зменшити (або збільшити) на постійне число “А”, дисперсія не зміниться.
Якщо всі значення ознаки “х” змінити у “А” раз (помножити, поділити), то дисперсія збільшиться (зменшиться) у “А2” раз.
Якщо всі частоти замінити частками, значення дисперсії не зміниться.
Дисперсія від любої величини “А” (яка хоч трохи відрізняється від середньої арифметичної), завжди буде більше дисперсії розрахованої від середньої арифметичної.
при чому буде більше на певну величину – квадрат різниці середньою і цією величиною А : (х – А)2. Тоді це можна виразити так:
Дисперсію можна також розрахувати як різницю квадратів: це різниця між середнім квадратом значень варіюючої ознаки та квадратом середнього значення середньої.
Розрахунок дисперсії представлено в таблиці 6.2.
Таблиця 6.2.
Методи обчислення дисперсії.
Дисперсія |
Дані не згруповані |
Дані згруповані |
|
|
|
Різниця квадратів |
|
|