Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВСТУП3.doc
Скачиваний:
245
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
2.79 Mб
Скачать

1.3. Устаткування очищувальне

1.3.1. Призначення і класифікація устаткування очищувального

Для видалення з картоплі, овочів, цибулі і риби поверхневого шару використовується очищувальне устаткування.

У закладах ресторанного господарства використовуються маши­ни та змінні механізми для чищення коренебульбоплодів, цибулі та пристрій для чищення риби.

Чищення коренебульбоплодів, серед яких найбільший відсоток припадає на картоплю, може здійснюватися термічним (вогняним або паровим), хімічним або гідромеханічним способами.

Класифікація очищувального устаткування

У машинах для чищення картоплі використовується гідромеха­нічний спосіб чищення. Більш поширеними є машини періодичної дії.

Ефективність чищення картоплі при механічному способі залежить від: форми і розмірів камери і робочого органа; траєкторії і швидкості руху бульб у робочій камері; швидкості відносного руху, що створюється між продуктом, що обробляється, і робочою поверхнею; інтенсивності притискування продукту до поверхні робо­чої камери; рівномірності дотику всієї поверхні продукту до поверхні робочого органа.

Перевагою механічного способу чищення картоплі є можливість використання вторинної сировини для приготування крохмалю.

Недоліками є: великий відсоток лушпиння; видалення поверхне­вого, найбільш корисного шару бульб; необхідність ручного доочи­щування; необхідність сортування, калібрування, миття перед чищен­ням бульб.

Характеристика машин наведена у табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Характеристика очищувального устаткування за призначенням та будовою робочого органа

Марка машини

Продуктивність, кг/год

Робочий орган

Машини періодичної дії

К7 МОК-125

Картопля  125

Абразивний конус і стінки

МОК-150

Картопля  150

Цибуля  100

Абразивний конус, стінки  сталь з отворами

МОК-250

Картопля  250

Те саме

МОК-300-04

Картопля

і коренеплоди  300

Цибуля  150

- " -

МОК-350

Картопля  350

- " -

МОК-400

Картопля – 400

- " -

МОЛ-100

Цибуля – 100

Абразивний диск, стінки гладкі

МООЛ-500М

Картопля  300

Морква  300

Цибуля  500

Абразивний конус, стінки  сталь з отворами

МООЛ 250/125

Будь-які овочі  250

Цибуля  125

Те саме

УОМ

Будь-які овочі  300

- " -

Закінчення табл.1.1

Марка машини

Продуктивність, кг/год

Робочий орган

РЗ КЮВ

Цибуля  500

Очищення і обрізання  ножами, видалення  повітрям

Model 167126

(Швеція) 167142

167143

Картопля – 150

Овочі – 125

Абразивний диск і стінки

Те саме

Ножі, що обертаються

Pioner К

(Італія)

Картопля – 150

Морква – 150

Абразивний диск і стінки

KG-1501

(Угорщина)

Картопля  50

Те саме

ДМ-200

(Угорщина)

Картопля  200

Те саме

Змінні механізми універсальних кухонних машин

МКС-250

УММ-Пр-Пс

Картопля  250

Картопля  5

Диск абразивний

Машини безперервної дії

КНА-600М

МОК-1200

Картопля

Картопля

Роликова, абразивне покриття роликів

1.3.2. Машини періодичної дії для чищення картоплі

Машини цієї групи підлогового типу з гідромеханічним спосо­бом чищення мають принципово однакову будову, відрізняються продуктивністю, габаритними розмірами, потужністю двигуна і деякими конструктивними особливостями.

Залежно від форми робочі органи машин періодичної дії поді­ля­ються на конусні та дискові (рис. 1.9)

Рис. 1.9. Робочі органи машин періодичної дії для чищення картоплі:

аконусний;бдисковий

Конусний робочий орган виконаний у вигляді усіченого конуса, в якому дно і поверхня конічної частини з внутрішнього боку виготовлені з абразивного матеріалу.

Дискові машини мають робочий орган у вигляді диска, що обертається, поверхня якого має хвилеподібні виступи, висота яких збільшується поступово від середини до країв. Поверхня диска вкрита абразивним матеріалом.

Сучасні моделі машин, зокрема фірм Alecxanrwerk, Rolet можуть мати змінні робочі органи, різні за структурою робочі поверхні, а саме: абразивні (на бакелітовій, магнезіальній та інших основах), шорсткі металеві або пластмасові, лезові, щіткові, гнучкі, гумові. При цьому машини можуть працювати і в режимі миття.

Технічні характеристики машин наведені у табл. 1.2.

Будова та принцип дії машини для чищення картоплі періодич­ної дії (рис. 1.10).

Таблиця 1.2

Технічні характеристики машин періодичної дії

для чищення картоплі

Показники

МОК-125/250/

/300

МОО-300-04

М-5, -10,-15

SWH-4T, -8S, -15S, -35S

Англія

ФРН

Продуктивність,

кг/год

125/250/300

300

130/280/400

80/200/400/500-120

Маса продукту, що завантажується разово, кг

4/8/12

10

5/10/15

4/8/15

Потужність, кВт

0,38/0,5/0,55

0,55

0,25/0,37/0,37

0,12/0,37/0,55/2,2

Габарити, мм

довжина

400/420/920

660

285/285

465/591/646/905

ширина

420/500/1100

500

448/448

316/573/623/639

висота

440/600/1250

900

335/335

493/810/876/1153

Маса, кг

25/31/36

70

34/45,5

Машина складається із основи та корпусу, встановлених на опорах. У верхній частині корпусу знаходиться циліндрична робоча камера із завантажувальною воронкою і розвантажувальний люк з дверцятами.

Робочим органом машини є диск з абразивним покриттям. Абразивною є і внутрішня поверхня робочої камери. За допомогою цих поверхонь знімається шкірка з поверхонь бульб.

Диск насаджений на верхній кінець робочого вала, який приво­диться у рух електродвигуном через клинопасову передачу.

У верхній частині робочої камери знаходиться розприскувач з краном подачі води.

У нижній частині робочої камери розміщено патрубок і зливний шланг для видалення води з лушпинням.

Очищення бульб від шкірки здійснюється у робочих камерах гострими гранями абразивних зерен. Картоплина, що потрапляє на абразивну поверхню, набуває стосовно до неї відносного руху під дією інерційних сил. У момент стикання картоплини з абразивною поверхнею виникає сила тертя, спрямована у напрямі, протилежному інерційній силі. Одночасно мікрозубці абразива проникають у поверхню бульби, при цьому відбувається стирання з неї зовнішнього покрову з одночасним закручуванням бульби. Величина закручування, зміна швидкості і напряму руху картоплини внаслідок стикання її з абразивною поверхнею залежить від розташування сусідніх картоплин, їх форми і місця стикання поверхні бульби з абразивною поверхнею.

Рис. 1.10. Машина для чищення картоплі періодичної дії:

1 – основа; 2 – крильчатка; 3 – електродвигун; 4,6 – шківи; 5 – багатошаровий пас; 7 – корпус; 8 – робоча камера; 9 – алюмінієвий диск; 10 – диск з абразивним покриттям; 11 – вивантажувальний отвір; 12 – шланг для води; 13 – кран для подання води; 14 – гумова прокладка дверцят; 15 – кришка; 16 – завантажувальний отвір; 17 – дверцята розвантажувального отвору; 18 – ручка

Під час роботи у дискових машинах для чищення картоплі бульби розташовуються так, як це зображено на рис. 1.11.

Рух окремої картоплини здійснюється у такій послідовності (рис.1.12). Бульба, розміщена у центрі диска (І) починає обертатися разом з ним (ІІ). Досягнувши певної кутової швидкості обертання бульба завдяки відцентровій силі просувається до краю диска (ІІІ). Біля стінки робочої камери швидкість бульби стає меншою. Ударяючись об хвилю диска, бульба повертається, і саме в цей час відбувається інтенсивне обдирання шкірочки з поверхні бульби.

Хвиля забезпечує бульбі рух у бік обертання диска (ІV). Проходячи під бульбою, хвиля підіймає його вгору. Цьому сприяють і сусідні бульби, що знаходяться на диску. Вони ніби виштовхують бульби, що знаходяться біля стінки. При цьому вони інтенсивно повертаються і вся маса бульб обертається (V–VII). Обертаючись вздовж стінки робочої камери, бульба втрачає свою швидкість і її відцентрової сили стає недостатньо для притискування до стінки, в результаті чого картоплина скочується до центру диска. Траєкторія її руху спрямована вниз по спіралі (VIII).

Траєкторія руху картоплі в робочій камері машини регламентує вибір основних її параметрів.

Об’єм робочої камери визначається залежно від заданої теоре­тичної продуктивності машини.

Для забезпечення циркуляції бульб на робочому органі і можливості руху їх від центру диска до його стінок діаметр робочої камери повинен становити не менше чотирьох діаметрів бульб. Діаметр диска визначається, виходячи з того, що радіальний зазор між ним і стінкою робочої камери не повинен перевищувати 5 мм. Висота робочої камери має бути більша за висоту двох бульб. Зазвичай висоту циліндричної частини робочої камери вважають рівною радіусу робочої камери.

Частота обертання робочого органа може бути визначена за умови, що бульба, яка впала в центр диска, повинна бути відкинута відцентровою силою на його край. Для виконання цієї умови мінімальна відцентрова сила (Fвц), що діє на бульбу, повинна бути більшою за силу тертя між бульбою і поверхнею диска (Fтр):

Fвц Fтр (1.1)

Потрапивши на диск, картоплина починає обертатися разом з диском, але з меншою швидкістю, за рахунок проковзування, яке може бути враховане коефіцієнтом проковзування Кковз., що визначається за формулою 1.2:

, (1.2)

де р  кутова швидкість робочого органа;

пр  кутова швидкість продукту.

Виходячи з того, що

, (1.3)

, (1.4)

, (1.5)

де mпр  маса продукту, кг;

пр  кутова швидкість продукту, рад/с;

  кутова швидкість робочого органа, рад/с;

rпр  радіус бульби, м;

g  прискорення вільного падіння, м/с2;

fтр  коефіцієнт тертя між продуктом і робочою поверхнею, фор­мула (1.1) набуде вигляду

(1.6)

(1.7)

, (1.8)

де n  частота обертання диска, хв-1;

;

.

Враховуючи, що Кковз=0,2; fтр=0,8…1,3; rпр=0,03 м, то nmin>225 хв-1.

Для інтенсифікації процесу чищення картоплі у машинах періодичної дії дійсне число обертів з урахуванням певного запасу величини відцентрової сили збільшують: для машин з дисковим робочим органом  на 2025%, для конусних  на 5060%.

Пристрій для чищення риби

Чищення риби від луски забезпечується механічною дією загострених кромок скребка, що обертається з великою швидкістю, з одночасним пересуванням скребка у напрямі, протилежному напряму росту луски. На рис. 1.13 наведено будову пристрою для чищення риби.

Рис. 1.13. Пристрій для чищення риби від луски:

1 –затискач;2 –кронштейн;3 –електродвигун;4– муфта;5 – кожух вала; 6 – гнучкий вал;7 – ручка;8 – передавальний механізм;9 – захисний кожух;10– робочий орган

Скребок – це металева фреза зі спіральними зубцями, що закінчуються конусною шорсткою поверхнею з дрібною насічкою для чищення важкодоступних місць риби.

Скребок з’єднаний з проміжним валом і утримується у робочому положенні ручкою. Один кінець проміжного вала з’єднано зі скребком, а другий – через муфту з гнучким валом. Для захисту від можливого потрапляння на рухомий скребок, останній захищений кожухом.

Електродвигун передає рух скребку через гнучкий вал, який по всій довжині захищений кожухом.

Гнучкий вал під’єднаний до електродвигуна електроізоляційною муфтою. Електродвигун кріпиться до робочого столу кронштейном із гвинтовим затискачем. Пуск і зупинка електродвигуна здійснюється за допомогою вимикача.

Технічні характеристики пристроїв для чищення риби наведені у табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Технічні характеристики пристроїв для чищення риби

Показники

РО-ІМ

РО-ІМІ

УММ-17

Продуктивність, кг/год

50-60

Частота обертання робочого органа, с-1(об/хв)

2,33(1400)

2,33(1400)

2,33(1400)

Потужність, кВт

0,05

0,06

1,1

Габарити, мм:

довжина (з гнучким валом)

1750

1710

1700

ширина

185

110

110

висота

300

300

300

Маса, кг

7

8

4

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]