- •Вступ
- •1. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ І ВИЗНАЧЕННЯ ГІДРОПРИВОДУ
- •1.1. Поняття гідропривід
- •1.2. Терміни і визначення основних гідропристроїв об’ємного гідроприводу
- •1.3. Аналогія об’ємної гідропередачі з механічною, пневматичною та електричною
- •1.4. Кінематичні і силові характеристики об’ємного гідроприводу
- •2.1. Основні властивості робочих рідин
- •2.2. Характеристики робочих рідин
- •3. КОНДИЦІОНЕРИ РОБОЧОЇ РІДИНИ
- •4. ГІДРОПОСУДИНИ
- •5. ОБ’ЄМНІ ГІДРОМАШИНИ
- •5.1. Шестеренні гідромашини
- •5.1.1. Шестеренні насоси
- •5.1.2. Шестеренні гідромотори
- •5.2. Поршневі гідромашини
- •5.2.1. Аксіально-поршневі гідромашини
- •5.2.2. Радіально-поршневі гідромашини
- •5.2.3. Поршневі насоси гідроприводів гальм, зчеплень
- •5.3. Планетарні гідромашини
- •5.3.1. Насоси-дозатори
- •5.3.2. Планетарні гідромотори
- •5.3.3. Планетарні гідрообертачі
- •5.4. Пластинчасті гідромашини
- •5.5. Гвинтові гідромашини
- •5.6. Порівняльні характеристики насосів і гідромоторів
- •5.7. Гідродвигуни
- •5.7.1. Гідроциліндри
- •5.7.2. Гідродвигуни зворотно-поступального руху
- •5.7.3. Поворотні гідродвигуни
- •6. ГІДРОАПАРАТУРА
- •6.1. Гідророзподільники
- •6.1.1. Золотникові розподільники
- •6.1.2. Кранові розподільники
- •6.1.3. Клапанні розподільники
- •6.2. Гідроклапани
- •6.2.1. Клапани тиску
- •6.3. Гідродроселі
- •6.4. Регулятори витрати
- •6.5. Гідравлічний довантажувач ведучих коліс трактора
- •6.6. Стабілізатори тиску
- •6.7. Гідравлічні підсилювачі
- •7.1. Трубопроводи
- •7.2. Трубопровідні з’єднання
- •8. УЩІЛЬНЮВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ
- •9. ОБ’ЄМНІ ГІДРОПРИВОДИ
- •9.1. Класифікація
- •9.2. Переваги і недоліки об’ємного гідроприводу
- •9.4. Гідроприводи активних виконуючих органів
- •9.5. Гідроприводи рульових керувань
- •9.6. Гідроприводи ведучих коліс самохідних машин
- •9.7. Гідроприводи гальм, зчеплень та муфт повороту
- •9.8. Гідропривід візка дощувальних машин типу «Фрегат»
- •9.9. Гідравлічні системи автоматичного керування
- •9.9.1. Регулювання параметрів робочих органів
- •9.9.2. Стежні гідроприводи
- •9.10. Гідроприводи з дросельним керуванням
- •9.11. Гідроприводи з машинним (об’ємним) керуванням
- •10. ВАЛИ ВІДБОРУ ПОТУЖНОСТІ
- •10.1. Гідравлічна система відбору потужності (ГСВП)
- •10.2. Вал відбору потужності з гідравлічним керуванням
- •11. МОНТАЖ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ГІДРОПРИВОДУ
- •11.1. Правила монтажу гідропристроїв
- •11.2. Підготовка гідроприводу до роботи
- •11.3. Типові несправності гідроприводу та способи їх усунення
- •11.4. Режими експлуатації гідроприводу та стан робочої рідини
- •11.5. Стенди для випробування гідроприводів сільськогосподарської техніки
- •11.6. Діагностування гідропристроїв гідроприводу
- •11.7. Перевірка технічного стану об’ємного гідроприводу ведучих коліс
- •12. ГІДРОДИНАМІЧНІ ПЕРЕДАЧІ
- •13. ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ І РОЗРАХУНКУ ОБ’ЄМНОГО ГІДРОПРИВОДУ
- •13.1. Складання принципової схеми гідроприводу
- •13.2. Вибір робочої рідини
- •13.3. Попередній розрахунок об’ємного гідроприводу поступального руху
- •13.4. Перевірний розрахунок об’ємного гідроприводу поступального руху
- •13.5. Розрахунок об’ємного гідроприводу обертального руху
- •ДОДАТКИ
- •Список рекомендованої літератури
Об’ємні гідромашини
Принцип дії. При дії на педаль 1 завдяки тязі 2 і штоку 3 по- ршень 12 переміщується вправо в циліндрі 11, стискуючи пружину 10. Як тільки поршень манжетою 13 перекриє компенсаційний отвір 5 в днищі бачка 6, робоча рідина під тиском надходить через кла- пан 8 у трубопровід 9 і до колісного гідроциліндра, колодки галь- мують колесо. Якщо зняти зусилля із педалі (система розгальмуєть- ся), поршень під дією пружини 10 переміщуються вліво. Рідина із колісного циліндра через зворотний клапан 7 надходить в праву порожнину циліндра 11. Якщо рідина з якоїсь причини просочуєть- ся із правої порожнини циліндра, в ній створюється розрідження. Тоді рідина із бачка 6 через перепускний отвір 4 і підживлюваль- ний отвір 14 поршня, відтискує гумову манжету 13 і надходить в праву порожнину циліндра.
Будова і принцип дії насосів гідроприводу зчеплень аналогічна. За будовою такі насоси відрізняються конструкцією бачка для робо- чої рідини.
5.3. Планетарні гідромашини
До планетарних гідромашин належать насоси-дозатори, гідромо- тори та гідрообертачі. Особливістю планетарних гідромашин є те, що їх основний робочий орган у процесі роботи здійснює складний рух — обертальний навколо своєї осі та обертальний по орбіті.
Планетарні гідромашини ще називають орбітальними або геро- торними.
5.3.1. Насоси-дозатори
Насоси-дозатори призначені для дозованої подачі робочої рідини в гідроциліндри повороту керованих коліс самохідних сільськогос- подарських машин.
У гідрооб’ємному рульовому керуванні застосовують такі марки насосів-дозаторів: ГА-36000А (розробляє ДСКБ м. Таганрог, а виго- товляє Омський завод гідроприводів «Омськгідропривод»); ХУ-85 (виготовляє Болгарія).
Конструкція таких гідромашин має загальну схему: нерухома кі- льцева напрямна шестерня (статор); сателіт (ротор), що виконує обертальний та планетарний (орбітальний) рух; розподільник дозу- ючого насоса, який може бути золотникового типу або торцевий.
Насос-дозатор ГА-36000А застосовують в гідроприводах рульового керування самохідних сільськогосподарських машин СК- 5, СК-6, КПС-5Г, КСК-4, СКТ-2 та ін.
Робочі елементи насоса-дозатора — нерухома напрямна 6 (рис. 5.37), що має сім роликів 12 та сателіт 11, що має шість зубів епітро- хоїдного профілю — утворюють цівкове зачеплення. Вони розміщені
91
Розділ 5
Рис. 5.37. Насос-дозатор ГА-36000А:
а — будова; б — умовне позначення на принципових схемах; 1, 8 — ущільню- вальні кільця; 2, 10 — штифти; 3 — плаваючий вал; 4 — золотник; 5 — канал; 6 — напрямна; 7 — кришка; 9 — отвір; 11 — сателіт; 12 — ролик; 13 — пласти- на; 14 — кільце; 15 — кільцева виточка; 16 — штуцер; 17 — корпус; 18, 20 — підшипники; 19 — вал; 21 — радіальний отвір; 22 — паз; 23 — центральний осьовий канал; 24 — робоча камера
92
Об’ємні гідромашини
між пластиною 13 і кришкою 7, що болтами прикріплені до корпусу 17. Товщина напрямної більша за товщину роликів і сателіта, це дає змогу останнім вільно обертатись.
Укорпусі 17 встановлено вал 19, хвостовик якого нерухомо з’єднаний з валом рульового колеса. Вал 19 встановлено у радіаль- но-голчастому підшипнику 20 і упорному підшипнику 18, штифтом 2 з’єднано із золотником 4. Плаваючий вал 3 з двома штифтами 10 утворює карданну передачу між валом 19 і сателітом 11. Золотник 4 має центральний осьовий канал 23, через який проходить плаваю- чий вал 3, та шість радіальних отворів 21. На зовнішній поверхні золотника знаходяться шість пазів 22. Корпус 17 всередині має дві кільцеві виточки (кільцева виточка 15 сполучена з одним штуце- ром, а друга — із штуцером 16) та сім косих каналів 5.
Упластині 13 є також сім отворів 9, що з одного боку сполуча- ються з косими каналами 5, а з другого — з робочими камерами 24 насоса. Камери утворені двома роликами 12, внутрішньою поверх- нею напрямної 6 і бічною поверхнею сателіта 11, що контактує з ро- ликами.
При обертанні рульового колеса разом з ним обертається золот- ник 12 (рис. 5.38) та сателіт. Сателіт крім обертання навколо влас- ної осі обертається ще й по орбіті. Зуби сателіта 2 проковзують по роликах 1 і входять або виходять з робочих камер 7, чим змінюють
Рис. 5.38. Схема роботи насоса-дозатора:
а, в — витіснення рідини; б — всмоктування рідини; 1, 4 — ролики; 2, 6 — зуби сателіта; 3 — отвір; 5 — напрямна; 7 — робоча камера; 8 — канал; 9 — паз; 10, 11, 13 — штуцери; 12 — золотник; 14 — кільцеві виточки; 15 — центральний осьовий канал; 16 — радіальний отвір
93
Розділ 5
їх об’єм. Коли зуб 2 знаходиться між роликами 1 і 4 напрямної 5 (див. рис. 5.38, а) робочий об’єм камери 7 зменшується до нуля. При обертанні сателіта, наприклад, проти годинникової стрілки (див. рис. 5.38, б) у камері 7 утворюється вакуум і тоді із штуцера 11 через кільцеву виточку корпусу, паз 9 золотника 12, косий канал 8 корпу- су в камеру 7 всмоктується олива. При подальшому обертанні сате- літа зуб 6 (див. рис. 5.38, в) заходять між ролики і витісняє оливу з камери 7, яка через косий канал корпусу 8, радіальний отвір 16 зо- лотника, центральний осьовий канал 15, кільцеву виточку корпусу нагнітається в штуцер 13.
Аналогічно відбувається процес всмоктування і нагнітання в ін- ших камерах. При зміні напрямку обертання (за стрілкою годинни- ка) напрямок руху оливи змінюється на зворотний. Олива всмокту- ється через центральний осьовий канал, радіальний отвір золотни- ка та кільцеву виточку 10 корпусу.
Отже, насос-дозатор у системі рульового керування самохідних машин працює в режимі реверсивного насоса.
Робоча рідина для насоса-дозатора — моторні оливи: влітку —
М-10В2, М-10Г2; взимку — М-8В2, М-8Г2.
Технічні характеристики насоса-дозатора ГА-36000А: Робочий об’єм — 120 см3; номінальний тиск — 1,5 МПа; максимальний тиск 10 МПа; частота обертання, с–1: номінальна — 1, мінімальна — 0,1, максимальна — 2; загальний ККД — 0,75; маса — 8 кг.
Насос-дозатор ХУ-85 встановлюють в гідроприводі рульового керування кормозбиральних комбайнів типу КСК -100 та корене-
збиральних машинах типу КС-6Б. Особливістю цього насоса порів-
няно з насосом-дозатором ГА-36000А є те, що в його корпусі вмонтовано розподільник та систему клапанів керування 2, 3, 6 і 8 (рис. 5.39). Сам дозувальний насос 7 і перелічені вище складові, що об’єднані в один агрегат, умовно називають насосом- дозатором.
Рис. 5.39. Принципова гідравлічна схема насоса-дозатора ХУ-85:
1 — зливний трубопровід; 2 — запобіжний клапан вхідного напірного трубопроводу; 3, 6 — запобіжні (протиударні) клапани гід- ропроводів гідроциліндрів; 4, 5 — гідро- проводи до гідроциліндрів; 7 — дозуючий насос; 8 — зворотний клапан; 9 — напір- ний гідропровід
94
Рис. 5.40. Насос-дозатор ХУ–85:
1 — розподільник; 2 — корпус клапана; 3 — статор; 4 — опорна пластина; 5 — сідло клапана; 6 — втулка; 7 — пру- жина; 8 — напрямна; 9 — кулька здвоєного запобіжного клапана; 10 — шайба; 11 — муфта; 12 — штифт; 13 — ра- діально-упорний підшипник; 14 — голчастий підшипник; 15, 17 — ущільнення; 16, 18 — шайби; 19 — золотник; 20 — керований (вхідний) вал; 21 — торсіонний вал; 22 — корпус насоса-дозатора; 23 — ротор; 24 — кришка; 25 — торцевий золотник; 26 — кардан; 27 — розбірна втулка
95
гідромашини ємні’Об
Розділ 5
Будову насоса-дозатора ХУ-85 показано на рис. 5.40. У корпусі 22 розміщені: керований (вхідний) вал 20 та золотник 19 (на частині його внутрішньої поверхні нарізано евольвенті шліци). Останній з розточками в корпусі утворює розподільник. У керованому валу за- пресовано штифт 12, що входить у паз золотника. Цей паз зроблено під кутом до осі золотника таким чином, що при обертанні вала зо- лотник переміщується в осьовому напрямку. Задній кінець вала 20 закінчується трьома профільованими шліцами, на яких із зазором встановлено муфту 11. На зовнішній частині муфти нарізано еволь- венті шліци, що входять у зачеплення з внутрішніми шліцами золо- тника 19. З останніми зв’язаний кардан 26, що входить другим кін- цем у зачеплення з ротором 23. Вал 20 і кардан 26 з’єднані торсіон- ним валом 21, він відіграє роль пружини, що скручується доти, поки не буде вибраний зазор між шліцами вала 20 і муфти 11.
До заднього торця прикріплені елементи дозуючого насоса: ротор 23, статор 3, розподільник 1, торцевий (плоский) золотник 25, опор- на пластина 4, розпірна втулка 27, кришка 24, корпус насоса- дозатора 22.
Кардан 26 обертає разом з ротором 23 і торцевий золотник 25.
У спеціальні отвори корпусу 22 вмонтовано: вхідний зворотний клапан, вхідний запобіжний клапан, всмоктувальні (протикавіта- ційні) зворотні клапани, здвоєний запобіжний клапан.
Принцип дії. При повороті рульового колеса (насос НШ-10Е працює) керований вал 20 обертається, що зумовлює поступальне пе- реміщення золотника 19. Через опір ротора 23 золотник 19 і кардан 26 не обертаються, а торсіонний вал 21 закручується на певний кут. При цьому рідина від насоса НШ-10Е надходить у відповідну робочу камеру насоса-дозатора і ротор починає обертатися. Водночас золот- ник зміщується і займає нейтральне положення. Золотник, обертаю- чись, безперервно «стежить» за обертанням вхідного вала. Кут «роз- біжностей» між вхідним валом і золотником визначається тиском ро- бочої рідини на виході насоса-дозатора (в циліндрах). Якщо опір по- вороту коліс настільки великий, що кут «розбіжності» більший за оп- тимальний, то золотник починає обертатися від вхідного вала. Якщо обертати рульове колесо при положенні коліс в упорі, то рідина пере- пускатиметься запобіжним клапаном. При нейтральному положенні золотника рідина від насоса надходить на злив у бак.
Коли напрямні колеса натикаються на перешкоду на дорозі, то з відповідних порожнин гідроциліндрів рідина надходить у дозуваль- ний насос, який починає працювати в режимі гідромотора, обертаючи кардан, а через нього і золотник. При нерухомому вхідному валі на- соса-дозатора обертання золотника через з’єднання «штифт — косий паз» перетворюється на поступальний рух. Золотник переміщується з нейтрального положення в таке, при якому робоча рідина від на-
96