Розділ 7

7. ГІДРОПРОВОДИ

Гідропроводом (гідролінією) називають пристрій, призначений для проходження оливи від одного елемента гідроприводу до іншого під час роботи гідроприводу. Схему класифікації гідропроводів на- ведено у дод. 11.

За призначенням гідропроводи поділяють на всмоктувальні,

напірні, зливні, керувальні та дренажні. По всмоктувальних гідро-

проводах олива рухається до самовсмоктувальних насосів; по напір- них — під тиском від насоса, гідроакумулятора або гідромагістралі; по зливних — до гідробаків; по керувальних — до пристроїв для ке- рування ними; по дренажних гідропроводах відводиться олива, що просочилась крізь ущільнення.

Конструктивно гідропроводи — це трубопроводи, канали і з’єднання.

7.1. Трубопроводи

Трубопроводи бувають жорсткі і гнучкі.

Жорсткі трубопроводи виготовляють із сталі, міді та сплавів алюмінію. Стальні труби застосовують за всіх тисків і витрат, що характерні для гідроприводів сільськогосподарської техніки. Їх ви- готовляють безшовними холоднотягнутими і холоднокатаними (при зведеному (внутрішньому) діаметрі d < 30 мм) або безшовними га- рячекатаними (при d > 30 мм). Матеріал труб — вуглецева і легова- на сталь (сталь 20, 20Х тощо) та корозійностійка сталь (12Х18Н10Т та ін.).

Мідні труби застосовують за тисків рідини менших ніж 16 МПа і d ≤16 мм. Перевага мідних труб, порівняно зі стальними, — їх гну-

чкість, що забезпечує монтаж складних за конфігурацією гідросхем. Проте вони більш важкі, дорого коштують та менш міцні.

Труби із сплавів алюмінію легкі, гнучкі, зручні під час монтажу гідропристроїв, їх застосовують за тисків до 20 МПа у гідроприводах з обмеженою масою, а також як зливні і всмоктувальні гідропрово- ди.

200

Гідропроводи

Гнучкі трубопроводи — це рукави високого тиску (РВТ). Їх за- стосовують для з’єднання гідропристроїв гідроприводу, що розміще- ні на рухомих частинах машин, які можуть переміщуватись одна відносно одної. Рукав має внутрішній шар 1 (рис. 7.1), бавовняну обплітку 2, металеву обплітку 3 і 5, проміжний 4 і зовнішній 6 гумо- ві шари. Застосовують також РВТ з внутрішньою фторопластовою трубкою.

Рис. 7.1. Схема рукава:

1 — внутрішній шар; 2 і 13 — бавовняна обплітка; 3, 5 і 7 — металеві обплітки; 4 і 6 відповідно проміжний і зовнішній гумові шари; 8 — гумова камера; 9 — накидна гайка; 10 — ніпель; 11 — муфта; 12 — прогумована тканина

Способи запаковування рукавів в арматурі показано на рис. 7.2. На рис. 7.2, а показано спосіб затиснення рукава за допомогою за- катки у профільний наконечник. Такий спосіб застосовують при тис-

ках рідини до 16 МПа і біль-
ше. Він забезпечує надійну
герметичність і допускає зна-
чні осьові навантаження. За
робочих тисків	до 0,5 МПа
рукав нагвинчують на ні-
пель, що має гребінчасту по-
верхню (див. рис. 7.2, б).
З метою зменшення втрат
тиску оливи на подолання
гідравлічного опору необхідно
дотримуватись	певних	пра-
вил монтажу РВТ (рис. 7.3).
У деяких випадках гідро-
проводи можуть бути безтруб-
ними. Це тоді, коли окремі
елементи гідроприводу		роз-	Рис. 7.2. Способи запакування рукавів:
міщені близько один від од-			а — при тисках рідини до 16 МПа і більше;
ного або на спільній основі. В			б — при тисках рідини до 0,5 МПа; 1 —
такому разі елементи гідро-			гайка; 2 — ніпель; 3 — муфта; А — мета-
			лева обплітка; Б — внутрішній гумовий
приводу сполучаються		кана-	шар; В — зовнішній гумовий шар

201

Розділ 7

Рис. 7.3. Схеми монтажу рукавів високого тиску

лами, що виконані свердленням, штампуванням чи литвом у корпу- сах цих елементів або у спеціальних монтажних плитах стикового та модульного монтажу.

7.2. Трубопровідні з’єднання

Жорсткі та гнучкі трубопроводи приєднують один до одного, а також до гідромашин, гідророзподільників тощо за допомогою спе- ціальних деталей, які називають з’єднувальною арматурою (з’єднанням). Такі з’єднання мають бути міцними і герметичними.

З’єднання бувають нерозбірними і розбірними.

Нерозбірне з’єднання — це перехідна втулка 2 (рис. 7.4, а), яку приварюють (припаюють) до металевих труб 1. Таке з’єднання застосовують для трубопроводів, що не підлягають демонтажу.

Розбірні з’єднання нерухомі — це з’єднання за допомогою фланців, штуцерів, ніпелів тощо.

З’єднання з розвальцюванням (по зовнішньому конусу) засто-

совують для труб діаметром 30 – 35 мм, виготовлених із кольорових

202

Гідропроводи

Рис. 7.4. Трубопровідні з’єднання:

а — нерозбірне; б — з розвальцювальним (по зовніш- ньому конусу); в — по внутрішньому конусу; г — з врізувальними кільцями; д — фланцеве; е — шар- нірне обертове; 1 — труби; 2 — перехідна втулка; 3 — ніпель; 4 — накидні гайки; 5 — прохідник; 6 — шту- цер; 7 — кільце; 8 — фланець; 9 — прокладка; 10 — проставка; А — деталь, що обертається

металів або ковкої сталі. Таке з’єднання відрізняється простотою, але має обмежене число повторних демонтувань, застосовують його при тисках не більш як 30 МПа. Труби 1 (див. рис. 7.4, б) з’єднують прохідником 5 за допомогою ніпеля 3 і двох накидних гайок 4.

З’єднання труб по внутрішньому конусу див. (рис. 7.4, в) за-

стосовують у гідроприводах з робочим тиском до 40 МПа у разі час- того демонтування трубопроводів. Герметичність цього з’єднання забезпечується контактом кулькового ніпеля 3 з конічною поверх- нею втулки 2 за допомогою накидної гайки 4.

З’єднання труб з врізувальними кільцями (див. рис. 7.4, г)

широко застосовують у гідроприводах, що працюють при високих тисках (до 40 МПа). Надійна герметичність забезпечується врізан- ням кільця 7 із твердої цементованої сталі у більш м’який матеріал труби 1. При цьому накидна гайка 4 нагвинчується на штуцер 6.

Фланцеве з’єднання трубопроводів (див. див. рис. 7.4, д) засто- совують для труб діаметром понад 40 мм. Ущільнюють фланці 8 за допомогою м’яких прокладок 9 (мідних або алюмінієвих) або гумо- вих кілець.

Стальні труби з’єднують з рукавами за допомогою швидкороз- німних муфт (нерухомі з’єднання) для запобігання витіканню оливи і її забрудненню при роз’єднанні. Муфти поділяють на запірні і роз- ривні.

203

Розділ 7

Запірна муфта складається з двох корпусів 4 (рис. 7.5, а) і зво- ротних клапанів І і II. Обидва корпуси стягують накидною гайкою 5, при цьому кульки 3, опираючись одна на одну, відходять від своїх сідел і звільняють прохід робочій рідині. Якщо накидну гайку від- пустити, кульки під дією пружини щільно сядуть у сідла, перекри- ючи вихід рідини із трубопроводів. Такі муфти застосовують, на- приклад, при з’єднанні трубопроводів жатки і молотарки зернозби- ральних комбайнів.

Докладніше будову запірної муфти розглянуто у розділі «Гідро- апарати» (див. рис. 6.49).

Розривні муфти з’єднують рукави з виносними гідроциліндра- ми на причіпних машинах, і запобігають розриву рукавів та виті- канню рідини при аварійному роз’єднанні агрегата. Корпуси 4 роз- ривної муфти (див. рис. 7.5, б), на відміну від запірної, з’єднані ста-

Рис. 7.5. Муфти:

а — запірна; б — розривна; 1 — ніпель; 2, 5 — накидні гайки; 3 — кульки зво- ротних клапанів; 4 — корпус муфти; 6, 10 — пружини; 7 — кульковий фіксатор; 8 — стакан; 9 — кронштейн; І, ІІ — відповідно ліва і права півмуфти

204

Гідропроводи

каном 8 з кульковим фіксатором 7. При аварійному роз’єднанні трактора і сільськогосподарської машини рукави натягуються і при зусиллі 150 – 200 Н обидва корпуси муфт переміщуються відносно стакана до виходу кульок фіксатора 7 лівого корпусу, після чого муфта роз’єднується (див. також рис. 6.50).

Розбірні з’єднання рухомі бувають: обертовими, поворотними, телескопічними та сферичними. Такі з’єднання допускають віднос- не переміщення одного трубопроводу відносно іншого, забезпечуючи прохід рідини в ці трубопроводи.

На рис. 7.4, е показано шарнірне обертове з’єднання, яке застосо- вують у гідроприводах, наприклад варіаторів молотильних апара- тів, платформ-підбирачів зернозбиральних комбайнів. Герметиза- ція в таких з’єднаннях забезпечується гумовими кільцями із шкіря- ними або фторопластовими проставками 10.

Рис. 7.6. Умовні графічні позначення елементів гідропроводів:

1 — гідропровід (загальне позначення); 2 — з’єднання гідропроводів; 3 — пере- хрещування гідропроводів (без з’єднання); 4 — гідропроводи: а — всмоктуваль- ний, напірний, зливний; б — керувальний; в — дренажний; 5 — гідропровід гнучкий (рукав); 6 — трубопроводне з’єднання: а — фланцеве; б — штуцерне різьбове; 7 — гідропроводи: а — напірний; б — зливний; 8 — швидкорознімна муфта без зворотних клапанів; 9 — швидкорознімна муфта зі зворотними кла- панами; 10 — місце гідравлічного опору у гідропроводі; 11 — місце видалення повітря з гідропроводу

Умовні графічні позначення елементів гідропроводів показано на рис. 7.6, а їх класифікацію — в дод. 10.

?	Запитання для самоконтролю
	1. Що розуміють під поняттям «гідропровід»? 2. Класифікація гід-
	ропроводів. 3. Які використовують типи з’єднань трубопроводів? 4. Яке
	призначення запірної і розривної муфт? 5. Назвіть основні елементи
	гнучкого трубопроводу (РВТ).

205