Розділ 11

11.6. Діагностування гідропристроїв гідроприводу

Технічний стан насоса визначають за його подачею на стендах або безпосередньо на сільськогосподарській машині за допомогою приладу КИ-1097-1 (рис. 11.2).

Принцип дії приладу ґрунтується на тому, що при тиску 10 МПа і температурі 50 ºС витрата рідини, яку визначають за поділками лімба 7 (0 – 90 л/хв), відповідає певному значенню прохідного пере- різу щілини дроселя для рідин в’язкістю (48...80)•10–6 м2/с. При ін- ших тисках застосовують поправні коефіцієнти.

Перед перевіркою подачі насоса прилад встановлюють у напірну лінію гідроприводу машини. Позначку «відкрито» розміщують на- впроти стрілки корпусу. Після запуску дизеля і прогрівання робочої рідини до 50 ºС встановлюють номінальну частоту обертання колін-

Рис. 11.2. Прилад КИ-1097-1 для перевірки гідропристроїв гідроприво- дів сільськогосподарської техніки:

1 — корпус; 2 — гільза; 3 — плунжер; 4 — установний гвинт; 5 — стрижень; 6 — рукоятка дроселя; 7 — лімб; 8 — упорна гайка; 9, 10, 11, 12 — ущільнювальні прокладки; 13 — манометр; 14 — спеціальна гайка; 15 — гайка демпфера; 16 — пластина демпфера; 17 — обмежувач; 18 — стрілка-покажчик

318

Монтаж та експлуатація гідроприводу

частого вала дизеля і рукоятку дроселя 6 повертають у напрямку закривання до моменту, коли тиск за манометром 11 досягне 10 МПа. При цьому подача насоса (л/хв) відповідатиме цифрі на шкалі лімб 7.

Допустимі значення подачі для шестеренних насосів наведено у табл. 11.4.

11.4. Подача шестерних насосів при номінальній частоті обертання

Марка	Подача		Марка	Подача
насоса	номіналь-	гранично	насоса	номіналь-	гранично
	на	допустима		на	допустима
НШ-10Е	10,5	6	НШ-50-2	49	25
НШ-32-2	31,7	14,0	НШ-67-2	71	34
НШ-46У	48,5	25	НШ-100	101,5	40

Технічний стан гідророзподільників залежить від витікання ро-

бочої рідини, тиску спрацювання автоматів повернення золотників у вихідне положення і запобіжного клапана, стану елементів пере- ливного клапана.

Для визначення витікання у секціях розподільника прилад КИ-1097-1 необхідно під’єднати до штуцерів виносних та основних гідроциліндрів, встановити важіль певного золотника у позицію «Піднімання», прогріти робочу рідину до 50 ºС, потім за допомогою рукоятки дроселя встановити тиск 10 МПа і за шкалою визначити витрату робочої рідини. Витікання робочої рідини у будь-якій секції визначають як різницю між подачею насоса і витратою через розпо- дільник за того самого режиму.

Тиск спрацювання запобіжного клапана гідрозподільника пере- віряють також при температурі робочої рідини 50 ºС і номінальній частоті обертання колінчастого вала дизеля.

Витікання у гідроциліндрі перевіряють при приєднаному при- ладі КИ-1097-1 до напірного трубопроводу гідроциліндра. У цьому разі трубопровід зливу заглушують. При позиції «Піднімання» за допомогою приладу створюють тиск 10 МПа і через 3 хв визначають усадку поршня.

Герметичність клапана обмежувача ходу поршня визначають за усадкою його протягом 3 хв при ввімкненому приладі КИ-1097-1 у напірну лінію розподільника — штокова порожнина гідроциліндра за наведеною вище методикою.

Граничні значення витікання для гідроциліндрів наведено у табл. 11.5.

319

Розділ 11

11.5. Показники технічного стану гідроциліндрів

	Гранична швидкість			Гранична швидкість
	усадки поршня у гідро-			усадки поршня у гідро-
Марка	циліндрі, мм/хв		Марка	циліндрі, мм/хв
	герметич-	герметич-		герметич-	герметич-
гідроцилін-		ність кла-	гідроцилін-		ність кла-
дра	ність гідро-	пана обме-	дра	ність гідро-	пана обме-
	циліндра	ження ходу		циліндра	ження ходу
		поршня			поршня
Ц50	2	3,3	Ц100	2	2,7
Ц55	2	3,3	Ц125	2,5	2,7
Ц75	2	3,3	Ц140	2,5	2,7
Ц90	2	1,7

Допустимі витікання через ущільнення поршня гідроциліндрів при випробуванні на стендах наведено у табл. 11.6.

11.6. Допустимі витікання через ущільнення поршня гідроциліндрів

		Умови випробу-		Витікання, см3,
	Марка гідроциліндра	вання
				не більше
		тиск,	термін,
		МПа	хв
	Ц55	10	3	1,4
	Ц75, Ц75Б	10	3	2,6
	Ц90	10	3	3,8
	Ц100, Ц100-2	10...16	3	4,7
	Ц50-2	16	3	1,2
	Ц63-2	16	3	1,8
	Ц80-2	16	3	3,0
	Ц110, Ц110М	10	3	6,7
	Ц125-І, Ц125ІІ	10	3	7,4
	Гідроциліндр повороту трактора Т-150	12	3	Не допускається
	Гідроциліндр повороту трактора	15	1	«
	К-700(К-701)
	Гідроциліндри самохідних комбайнів:	10	10	«
	ГА-24000А
	ГА-25010	10	3	«
	ГА-38000	7,5	3	«
	34-9-5	7,5	3	«
	34-9-9	7,5	3	«

Технічний стан гідропристроїв без зупинки дизелів перевіря-

ють, використовуючи пристрій КИ-6272. Прилад разом із пристроєм КИ-1097-1 призначений для визначення технічного стану гідропристроїв начіпних систем і рульових керувань тракторів.

Технічний стан гідросистем трансмісій і ВВП перевіряють за допомогою приладу КИ-6285.

320

Монтаж та експлуатація гідроприводу

Короткі технічні характеристики гідросистем трансмісій наведе- но у табл. 11.7.

11.7. Технічні характеристики гідросистем трансмісій

		-	Подача		Тиск у		Тиск спра-		Тиск спра-
		Номінальначастота обертаннявала дизе хв/об,ля			гідросис-		цювання		цювання		спрацюванняТиск плавногоклапана вмикання, МПа
			номінальна	допустима	-номіналь ний	допустимий	нижній	верхній	нижній	верхній
			насоса,		темі коро-		запобіж-		перелив-
			л/хв		бок пере-		ного кла-		ного кла-
	Марка				дач, МПа		пана, МПа		пана, МПа
	трактора
	К-701	1700	48	30	1,5	0,4	1,4	1,6	0,85	0,95	0,7
	Т-150	2100	40	28	1	0,3	1,4	1,8	0,95	1,05	1,2
	МТЗ-102	1800	22	16	1	0,4	1,2	1,4	0,95	1,05	—
	МТЗ-100/102

11.7. Перевірка технічного стану об’ємного гідроприводу ведучих коліс

Упевнившись в наявності оливи в гідроприводі, запускають ди- зель і доводять температуру оливи до 45 – 55 °С.

При зупиненому дизелі приєднують манометри (рис. 11.3) із комплекту КИ-11382М до спеціальних отворів насоса і гідромотора (рис. 11.4), вигвинтивши пробки (7/16′′-20И-2А).

Контрольний вакуум- метр 2 (див. рис. 11.3) разом із штатним при- єднують до отвору на корпусі фільтра, де був приєднаний штатний вакуумметр.

Рис. 11.3. Приєднання ма- нометрів для замірювання тиску оливи при роботі гідроприводу ведучих коліс:

1 — манометр до 4 МПа; 2 — вакуумметр до 0,06 МПа; 3 — манометр до 60 МПа; 4 — манометр до 0,6 МПа

321

Розділ 11

Рис. 11.4. Насос (а) і гідромотор (б) гідроприводу ведучих коліс ГСТ-90:

1 — важіль керування золотником; 2 — розподільник; 3 — отвір для замірю- вання тиску спрацювання запобіжного клапана підживлювального насоса; 4 — корпус основного насоса; 5 — запобіжний клапан підживлювального насоса; 6 — підживлювальний насос; 7 — зворотний клапан; 8 — гідроциліндр; 9 — привідний вал; 10 — шунтувальний золотник; 11 — переливний клапан піджи- влювальної лінії; 12 — корпус гідромотора; 13 — отвір для замірювання тиску у порожнині корпуса; 14 — запобіжний клапан лінії високого тиску; 15, 16 — отвори для замірювання тиску спрацювання запобіжних клапанів високого тис- ку; 17 — отвір для замірювання тиску спрацювання переливного клапана

Покази контрольного вакуумметра 0,025 МПа вважають нормаль- ними при холостому ході і навантаженні гідроприводу.

Надмірний вакуум у всмоктувальній лінії підживлювального насоса свідчить про забруднення фільтра, занижений — про спра- цювання робочого комплекту насоса, а відсутність вакууму — про несправність приводу підживлювального насоса.

Манометр 1 фіксує тиск спрацювання запобіжного клапана під- живлювального насоса. При нейтральному положенні важеля роз- подільника аксіально-плунжерного насоса і частоті обертання колін- частого вала дизеля 1000 хв–1 покази манометра мають становити

1,2 – 1,5 МПа, а при 1500 – 2000 хв–1 — 1,5 – 1,8 МПа. Якщо важіль повернути в положення «Вперед» і «Назад», покази манометра ма- ють бути 1 – 13 МПа. Коли тиск спрацювання запобіжного клапана нижче ніж 0,8 МПа або вище за зазначені, то клапан регулюють.

Тиск спрацювання переливного клапана має бути нижчим на 0,2 – 0,3 МПа від тиску спрацювання запобіжного. Його контро- люють цим самим манометром, під’єднавши до різьбового отвору

322

Монтаж та експлуатація гідроприводу

(закритий пробкою) з торця клапанної коробки гідромотора. Пе- реливний клапан спрацьовує, якщо вал гідромотора обертається, тобто важіль розподільника аксіально-плунжерного насоса треба перемістити в положення «Вперед», а потім «Назад».

Тиск оливи в порожнинах аксіально-плунжерного насоса і гідро- мотора контролюють манометром 4, під’єднаним до різьбового отво- ру корпуса гідромотора. Покази манометра мають становити не біль- ше як 0,25 МПа при нейтральному положенні важеля розподільни- ка і максимальній частоті обертання колінчастого вала дизеля. Ко- нтроль цього тиску дає можливість визначити дійсний тиск у напір- ній лінії підживлювального насоса. Для цього від величини тиску спрацювання запобіжного клапана віднімають величину тиску в порожнинах насоса і гідромотора.

Тиск спрацювання запобіжних клапанів високого тиску (35 МПа) контролюють за манометром 3, який приєднують спочатку до одно- го, а потім до другого різьбового отворів (закритих пробками, див. рис. 11.4.) на горизонтальній площині корпусу клапанної коробки гідромотора. Покази манометра мають бути 33 – 34 МПа при частоті обертання колінчастого вала дизеля 80 – 1000 хв–1, загальмованих колесах машини і переміщенні важеля розподільника із положення «Вперед» в положення «Назад». На деяких клапанах номінальне значення тиску спрацювання вибито на їх пробках. У разі відхи- лення величини тиску від нормального клапани регулюють.

Розбирати гідропристрої можна тільки висококваліфікованим спеціалістам у спеціальних майстернях.

Запитання для самоконтролю

?	1. Назвіть основні правила монтажу	насосів. 2. Назвіть основні
	правила монтажу гідроциліндрів. 3. Назвіть основні правила монтажу
	гідропроводів. 4. Вихідні ланки гідродвигунів не переміщуються (не
	обертаються). Причина? 5. Швидкість переміщення (обертання) вихід-
	них ланок гідродвигунів нижче норми. Причина? 6. Олива перегріва-
	ється. Причина? 7. Надмірний шум	у гідроприводі. Причина?
	8. Підвищене зусилля на рульовому колесі. Причина? 9. Машина не

переміщується ні вперед ні назад (оснащена гідроприводом ведучих коліс). Причина? 10. Які показники обумовлюють режими роботи гідроприводу?

11.Назвіть марки стендів, що використовують для випробування гідроприводу.

12.Назвіть прилади, що використовують для діагностування гідропристроїв гідроприводу безпосередньо на машині.

323