- •Вступ
- •1. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ І ВИЗНАЧЕННЯ ГІДРОПРИВОДУ
- •1.1. Поняття гідропривід
- •1.2. Терміни і визначення основних гідропристроїв об’ємного гідроприводу
- •1.3. Аналогія об’ємної гідропередачі з механічною, пневматичною та електричною
- •1.4. Кінематичні і силові характеристики об’ємного гідроприводу
- •2.1. Основні властивості робочих рідин
- •2.2. Характеристики робочих рідин
- •3. КОНДИЦІОНЕРИ РОБОЧОЇ РІДИНИ
- •4. ГІДРОПОСУДИНИ
- •5. ОБ’ЄМНІ ГІДРОМАШИНИ
- •5.1. Шестеренні гідромашини
- •5.1.1. Шестеренні насоси
- •5.1.2. Шестеренні гідромотори
- •5.2. Поршневі гідромашини
- •5.2.1. Аксіально-поршневі гідромашини
- •5.2.2. Радіально-поршневі гідромашини
- •5.2.3. Поршневі насоси гідроприводів гальм, зчеплень
- •5.3. Планетарні гідромашини
- •5.3.1. Насоси-дозатори
- •5.3.2. Планетарні гідромотори
- •5.3.3. Планетарні гідрообертачі
- •5.4. Пластинчасті гідромашини
- •5.5. Гвинтові гідромашини
- •5.6. Порівняльні характеристики насосів і гідромоторів
- •5.7. Гідродвигуни
- •5.7.1. Гідроциліндри
- •5.7.2. Гідродвигуни зворотно-поступального руху
- •5.7.3. Поворотні гідродвигуни
- •6. ГІДРОАПАРАТУРА
- •6.1. Гідророзподільники
- •6.1.1. Золотникові розподільники
- •6.1.2. Кранові розподільники
- •6.1.3. Клапанні розподільники
- •6.2. Гідроклапани
- •6.2.1. Клапани тиску
- •6.3. Гідродроселі
- •6.4. Регулятори витрати
- •6.5. Гідравлічний довантажувач ведучих коліс трактора
- •6.6. Стабілізатори тиску
- •6.7. Гідравлічні підсилювачі
- •7.1. Трубопроводи
- •7.2. Трубопровідні з’єднання
- •8. УЩІЛЬНЮВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ
- •9. ОБ’ЄМНІ ГІДРОПРИВОДИ
- •9.1. Класифікація
- •9.2. Переваги і недоліки об’ємного гідроприводу
- •9.4. Гідроприводи активних виконуючих органів
- •9.5. Гідроприводи рульових керувань
- •9.6. Гідроприводи ведучих коліс самохідних машин
- •9.7. Гідроприводи гальм, зчеплень та муфт повороту
- •9.8. Гідропривід візка дощувальних машин типу «Фрегат»
- •9.9. Гідравлічні системи автоматичного керування
- •9.9.1. Регулювання параметрів робочих органів
- •9.9.2. Стежні гідроприводи
- •9.10. Гідроприводи з дросельним керуванням
- •9.11. Гідроприводи з машинним (об’ємним) керуванням
- •10. ВАЛИ ВІДБОРУ ПОТУЖНОСТІ
- •10.1. Гідравлічна система відбору потужності (ГСВП)
- •10.2. Вал відбору потужності з гідравлічним керуванням
- •11. МОНТАЖ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ГІДРОПРИВОДУ
- •11.1. Правила монтажу гідропристроїв
- •11.2. Підготовка гідроприводу до роботи
- •11.3. Типові несправності гідроприводу та способи їх усунення
- •11.4. Режими експлуатації гідроприводу та стан робочої рідини
- •11.5. Стенди для випробування гідроприводів сільськогосподарської техніки
- •11.6. Діагностування гідропристроїв гідроприводу
- •11.7. Перевірка технічного стану об’ємного гідроприводу ведучих коліс
- •12. ГІДРОДИНАМІЧНІ ПЕРЕДАЧІ
- •13. ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ І РОЗРАХУНКУ ОБ’ЄМНОГО ГІДРОПРИВОДУ
- •13.1. Складання принципової схеми гідроприводу
- •13.2. Вибір робочої рідини
- •13.3. Попередній розрахунок об’ємного гідроприводу поступального руху
- •13.4. Перевірний розрахунок об’ємного гідроприводу поступального руху
- •13.5. Розрахунок об’ємного гідроприводу обертального руху
- •ДОДАТКИ
- •Список рекомендованої літератури
Загальні поняття і визначення гідроприводу
ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ І ВИЗНАЧЕННЯ 1. ГІДРОПРИВОДУ
1.1. Поняття гідропривід
Гідропривід — це сукупність гідропристроїв (гідромашин, гідро- апаратів, кондиціонерів, гідропосудин і гідропроводів), призначених для передачі механічної енергії від привідного двигуна (електродви- гуна, дизеля тощо) до виконуючого органа машини (різального апа- рата, розкидального диска, ведучих коліс та ін.) і перетворення руху (обертального на поступальний та ін.) за допомогою робочої рідини.
За принципом дії гідроприводи поділяють на об’ємні та дина- мічні.
Розглянемо гідропривід зміни положення корпусу плуга типу ПГП-7-40 або який ще називають гідропневматичним запобіжником плуга.
Плуг призначений для роботи на кам’янистих ґрунтах. Кожний корпус 12 (рис. 1.1) такого плуга жорстко закріплено до гряділя і до рами. На рамі розміщений пневмогідроакумулятор 7. Це гідропосу- дина, в нижній частині якої під поршнем 5 знаходиться робоча рі- дина, а у верхній — під тиском газ (як правило азот). Пневмогідро- акумулятор і гідроциліндр сполучені між собою трубопроводом 8. Трубопровід 8 через кран 3 сполучений із гідросистемою трактора. На трубопроводі розміщений манометр 4 для контролю тиску робо- чої рідини. Всі гідропристрої заповнюють робочою рідиною від гід- росистеми трактора, а газ під тиском нагнітають в пневмогідроаку- мулятор.
Працює запобіжник так. При потраплянні корпусу плуга на пе- решкоду гряділь з корпусом повертаються (див. рис. 1.1, б), поршень гідроциліндра, зміщуючись, нагнітає робочу рідину в пневмогідроа- кумулятор, стискуючи в ньому газ. В пневмогідроакумуляторі нако- пичується енергія. Як тільки корпус минає перешкоду, газ, розши- рюючись, тисне на робочу рідину, а вона на поршень гідроциліндра і корпус повертається у вихідне положення (див. рис. 1.1, а), процес обробітку ґрунту продовжується.
В цій системі джерелом гідравлічної енергії є пневмогідроакуму- лятор, а споживачем її — гідроциліндр. Передача енергії відбува-
5
Розділ 1
Рис. 1.1. Схема гідропневматичного запобіжника плуга ПГП-7-40:
а — в робочому положенні; б — при подоланні корпусом перешкоди; 1, 2 і 8 — трубопроводи; 3 — крани; 4 — манометр; 5 — поршень; 6 — штуцер; 7 — пнев- могідроакумулятор; 9 — кронштейн; 10 — гряділь; 11 — кутознімач; 12 — кор- пус; 13 — перо; 14 — долото; 15 — перешкода; 16 і 17 — кронштейн рами; 18 — гідроциліндр
ється завдяки робочій рідині, що знаходиться під тиском. Це і є гід- ропривід. Такий гідропривід ще називають об’ємним акумулятор- ним, поступального руху.
Ще один приклад. Поставлено завдання: спроектувати схему ме- ханічного приводу від електродвигуна 1 (рис. 1.2) до заслінки 5 бун-
Рис. 1.2. Кінематична схема механічного приводу заслінки бункерів:
1 — електродвигун; 2 — муфта пуску і зупинки; 3 — коробка діапазонів; 4 — бункери; 5 — заслінка; 6 — гвинт; 7 — гайка; 8 — запобіжна муфта; 9 — реверс
6
Загальні поняття і визначення гідроприводу
керів 4, швидкість заслінки має бути регульована, а переміщення — реверсивне.
Схема приводу може бути така. Заслінку жорстко закріпити до гайки 7 гвинта 6. Щоб гвинт обертався за стрілкою годинника і про- ти, треба передбачити реверс 9. Швидкість обертання гвинта можна змінити за допомогою коробки діапазонів 3, а пуск і зупинку здійс- нити за допомогою муфти 2. Запобіжна муфта 8 захистить привід від перевантаження.
Таким чином, в такому механічному електроприводі заслінки передача енергії від електродвигуна до заслінки здійснюється за- вдяки механічній передачі: муфта вмикання, коробка діапазонів, реверс, запобіжна муфта, гвинтова пара.
Компактнішим і зручнішим для керування буде гідропривід (рис. 1.3.), якщо його виконати за такою схемою. Замість гвинтової пари встановити гідроциліндр 6. Регулювання швидкості заслінки (штока поршня гідроциліндра) здійснити за допомогою дроселів 7 і 8 (змінювати подачу робочої рідини). Замість муфти вмикання і ре- верса встановити гідророзподільник 3 («Нейтральне» положення, пуск «Вперед», пуск «Назад»). Надійно захистить привід від перева- нтаження запобіжний клапан 10. Подачу робочої рідини під певним тиском у гідроциліндр забезпечить насос 2, що приводиться у дію від електродвигуна 1.
На рис. 1.3 зображено конструктивну схему об’ємного насосного електрогідроприводу поступального руху регульованого. На відміну
Рис. 1.3. Конструктивна схема об’ємного гідроприводу заслінки бункерів:
1 — електродвигун; 2 — шестеренний насос; 3 — гідророзподільник; 4 — бун- кери; 5 — заслінка; 6 — гідроциліндр; 7 і 8 — дроселі; 9 — бак; 10 — запобіж- ний клапан; 11 — трубопровід
7
Розділ 1
від гідроприводу, зображеного на рис. 1.1, джерелом гідравлічної енергії є шестеренний насос, а не пневмогідроакумулятор. Крім то- го, в цьому гідроприводі є ще й гідроапаратура (розподільник, кла- пан, дроселі).
Гідроприводи корпусу плуга (див. рис. 1.1) та заслінки (див. рис. 1.3) є об’ємними.
Для об’ємного гідроприводу характерно: наявність об’ємних гід- ромашин, наприклад, шестеренний насос і поршневий гідроци- ліндр; робоча рідина знаходиться в замкненому об’ємі і забезпечує зв’язок між елементами гідроприводу завдяки власному об’єму; принцип роботи ґрунтується на використанні енергії потоку стисне- ної рідини, а тиск передається за законом Паскаля, причому робоча рідина практично не змінює свого об’єму (не стискується) і потік її нерозривний.
Вгідроприводах машин сільськогосподарського призначення найширше застосовують саме об’ємні гідроприводи. Це пояснюється тим, що на вихідних ланках гідродвигунів (штоках поршнів гідро- циліндрів, валах гідромоторів) можна досягти значних зусиль або крутних моментів. Швидкість руху робочої рідини в об’ємних приво- дах невелика і взагалі не перевищує 10 м/с, в зв’язку з чим такі приводи іноді називають гідростатичними, що неприпустимо згід-
но з ГОСТ 17752–81.
Об’ємна гідропередача — це частина насосного гідроприводу, призначена для передачі руху від привідного двигуна до виконую- чого органа машини.
Вмеханічному приводі, наприклад, зображеному на рис. 1.2, пе- редача (трансмісія) складається з муфти вмикання, коробки діапа- зонів, реверса, запобіжної муфти, гвинтової пари.
Воб’ємному гідроприводі, зображеному на рис. 1.3, гідропереда- ча складається з шестеренного насоса і гідродвигуна (гідроцилінд- ра), а також гідропроводів. Забезпечують роботу цієї передачі роз-
Рис. 1.4. Принципова схема об’ємної гідро- передачі (а) і об’ємного гідроприводу гвинта плаваючої косарки (б):
1, 5 — реверсивний регульований насос; 2 і 6 — гідропроводи; 3, 7 — реверсивний гідромотор; 4 — дизель; 8 — гвинт
подільник, запобіжний клапан, дроселі, гідро- бак, робоча рідина. Приклад гідропередачі і гідроприводу показа- но на рис. 1.4.
Об’ємні гідропередачі іноді називають об’єм-
ними гідротрансмісія-
ми, що неприпустимо згідно з ГОСТ 17752–81.
Часто поняття об’єм- ний гідропривід ототож- нюють з поняттям гід-
8
Загальні поняття і визначення гідроприводу
росистема. Це не зовсім вірно (система мащення дизеля — це гідро- система, але не гідропривід).
Гідросистема — це сукупність гідропристроїв, що входять до складу об’ємного гідроприводу.
Якщо на тракторі встановлено бак, шестеренний насос, розподі- льник, гідроциліндр для приводу навісного обладнання, то це є «об’ємний гідропривід переведення плуга з робочого положення в транспортне».
Останнім часом на тракторах застосовують гідродинамічний привід.
Основою гідродинамічного приводу є гідродинамічна передача
(гідромуфта, гідротрансформатор). Вона має лопатевий (відцентро- вий) насос і гідродвигун (турбіну). Вал робочого колеса насоса з’єднано з валом привідного двигуна (наприклад, дизеля), а вал тур- біни — з виконуючим органом (наприклад, ведучими колесами трак- тора). Енергія від насоса до турбіни передається гідродинамічною взаємодією робочої рідини і робочих коліс цих гідромашин. Таким чином, в цих передачах в основному використовується кінетична енергія рідини (швидкісний напір), тоді як в об’ємних гідропереда- чах в основному використовується енергія тиску.
Принцип дії найпростішої гідродинамічної передачі показано на рис. 1.5. Насос 1 і гідротурбіна 4 для наочності показані окремо. В практиці таких передач не існує.
Рис. 1.5. Принципова схема гідродинамічної передачі:
1 — насос; 2, 5, 7 і 9 — трубопроводи; 3 — спрямівний апарат; 4 — гідротурбіна; 6 і 8 — баки
9