Розділ 6
ходження рідини з вхідного каналу перекриванням отворів проб- ками 12.
Регулюють витрату рідини зміщенням втулки-дроселя 3 за допо- могою гвинта 4, що повертається валиком 6 з лімбом 8. Початкове положення лімба встановлюють так, щоб при повністю закритому дроселі витрата рідини крізь нього не перевищувала 30 см3/хв. По- вне осьове зміщення втулки-дроселя 3 відбувається за чотири обер- ти лімба, що забезпечує достатній діапазон і плавність регулювання витрати рідини. Після кожного повного оберту лімб за допомогою штифта 9 повертає на 0,25 оберта покажчик 5, на торці якого нане- сені цифри 1 – 4. Самочинному повороту покажчика запобігає куль- ковий фіксатор.
Основними параметрами будь-якого регулятора потоку є: умовний прохід (зведений діаметр), номінальний тиск на вході, номінальна витрата рідини, перепад тиску, допустимі відхилення витрати і витік рідини, маса.
6.5. Гідравлічний довантажувач ведучих коліс трактора
Збільшити силу тяги колісного трактора при тій самій величині буксування можна, поліпшивши зчеплення ведучих коліс з ґрунтом. Для цього потрібно частину сили тяжіння агрегатованої сільського- сподарської машини перенести на задні ведучі колеса. З цією метою трактори обладнують механічними або гідравлічними довантажу- вачами ведучих коліс.
Механічний довантажувач — це кронштейн, жорстко при-
кріплений до каркаса трактора. У кронштейні є ряд отворів для кріплення переднього кінця центральної тяги начіпного механізму. Переставляючи центральну тягу у певні отвори кронштейна, змі- нюють зусилля довантаження. Чим нижче на кронштейні розміще- на центральна тяга, тим більше зусилля довантаження, і навпаки.
Гідравлічний довантажувач, порівняно з механічним. є
більш досконалим, оскільки забезпечує швидке і плавне, регульо- ване на ходу під час проходження складної ділянки шляху, дован- таження ведучих коліс.
Гідравлічний довантажувач складається із гідрозбільшувача 8 (рис. 6.62, а зчіпної ваги (ГЗВ) і пружинного гідроакумулятора 9.
ГЗВ створює у гідроциліндрі гідроприводу начіпного механізму невеликий тиск (0,8 – 3,5 МПа) підпору. Величина тиску (до 3,5 МПа) недостатня для підняття начіпної машини (для підняття начіпної машини необхідний тиск рідини понад 12,5 МПа), тому копіювання рельєфу поля не порушується, а частина сили тяжіння сільськогосподарської машини «знімається» з її опорного колеса і «переноситься» на трактор, довантажуючи задні ведучі колеса.
188
Гідроапаратура
Рис. 6.62. Гідравлічний довантажувач ведучих коліс трактора:
а — схема розміщення гідродовантажувача у гідроприводі начіпного механізму; б — будова гідродовантажувача; 1 — насос; 2 — гідробак; 3 — розподільник гід- роприводу; 4 — рукоятка; 5 — важіль; 6 — гідроциліндр; 7 — маховичок; 8 — гідрозбільшувач зчіпної ваги (ГЗВ); 9 — гідроакумулятор; 10 — повзуни; 11, 12 і 15 — відповідно запірний, зворотний і запобіжний клапани; 13 — плунжер гідро- збільшувача зчіпної ваги; 14 — пружина; 16 — золотник
Гідроакумулятор працює разом з ГЗВ і призначений для підтри- мування у гідроциліндрі гідроприводу необхідного тиску рідини, що виникає під дією пружини гідроакумулятора.
Гідрозбільшувач зчіпної ваги — це клапанно-золотниковий пристрій, що має корпус, в якому є повзун 10 (див. рис. 6.62, б), ре- гулятор тиску із золотником 16 на нерухомому плунжері 13 та три клапани: запірний 11, зворотний 12 і запобіжний 15.
189
Розділ 6
Повзун 10 з’єднаний з важелем 5 керування, який можна вста- новити у чотирьох положеннях: «Заперто», «Вимкнено», «Ввімкнено» і «Скидання тиску». У перших трьох положеннях повзун фіксується, а у положенні «Скидання тиску» не фіксується, тому його потрібно підтримувати ручкою. Якщо руку зняти з важеля, повзун автомати- чно стає у положення «Ввімкнено».
Якщо важіль ГЗВ перемістити у положення «Ввімкнено», одно- часно рукоятка розподільника 3 (рис. 6.63, а) встановлюється у по- ложення «Піднімання». Робоча рідина, що подається насосом 2 з бака 1 у розподільник 3, починає надходити у ГЗВ і гідроакумуля- тор, заряджає його й одночасно надходить у гідроциліндр, підпира- ючи поршень. Цьому сприяють золотник і зворотний клапан ГЗВ.
Як тільки тиск у гідроакумуляторі досягне необхідного підпору (гідроакумулятор повністю зарядиться) — рідина від насоса спряму- ється на злив, а підпирання поршня підтримуватиметься гідроаку- мулятором (див. рис. 6.63, б). Навантаження на опорне колесо сіль- ськогосподарської машини зменшиться, тому частина сили тяжіння останньої «перенесеться» на задні колеса трактора.
Якщо важіль ГЗВ перемістити у положення «Вимкнено» (див. рис. 6.63, в), керування гідроциліндром здійснюватиметься рукоят- кою гідророзподільника гідроприводу, оскільки рідина від насоса не надходитиме в ГЗВ.
При переміщенні важеля ГЗВ у положення «Заперто» (див. рис. 6.63, г) гідроциліндр від’єднується від гідроприводу.
Якщо важіль ГЗВ перемістити у крайнє нижнє положення «Ски- дання тиску» перед початком роботи тракторного агрегата, сільсько- господарська машина із транспортного положення опуститься в ро- боче, рукоятка гідророзподільника установиться у положенні «Під- німання». Після зняття зусилля з важеля ГЗВ він автоматично встановиться у положенні «Ввімкнено».
При роботі трактора з використанням ГЗВ потрібно:
а) провернути маховичок 7 (див. рис. 6.62, б) до упору проти стрі- лки годинника, відрегулювавши цим самим максимальний тиск підпору поршня у гідроциліндрі;
б) заїхавши у загінку, перемістити важіль 5 у крайнє нижнє по- ложення «Скидання тиску» і затримати його у цьому положенні;
в) після повного опускання навісної сільськогосподарської маши- ни відпустити важіль 5;
г) перевірити, чи копіює опорне колесо рельєф поля; за потреби маховичком 7 відрегулювати тиск підпору поршня у гідроциліндрі. Після правильного регулювання тиску підпору поршня опорне ко- лесо машини копіює рельєф, не відриваючись від поверхні і не за- лишаючи глибокого сліду, а трактор нормально керується внаслідок розвантаження напрямних коліс.
190
Рис. 6.63. Схема роботи гідравлічного довантажувача:
а, б, в і г — положення важеля ГЗВ і рукоятки розподільника; 1 — бак; 2 — насос; 3 — гідророзподільник; 4 — ГЗВ; 5 — гідроакумулятор; 6 — гідроциліндр
191
Гідроапаратура