- •Вступ
- •1. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ І ВИЗНАЧЕННЯ ГІДРОПРИВОДУ
- •1.1. Поняття гідропривід
- •1.2. Терміни і визначення основних гідропристроїв об’ємного гідроприводу
- •1.3. Аналогія об’ємної гідропередачі з механічною, пневматичною та електричною
- •1.4. Кінематичні і силові характеристики об’ємного гідроприводу
- •2.1. Основні властивості робочих рідин
- •2.2. Характеристики робочих рідин
- •3. КОНДИЦІОНЕРИ РОБОЧОЇ РІДИНИ
- •4. ГІДРОПОСУДИНИ
- •5. ОБ’ЄМНІ ГІДРОМАШИНИ
- •5.1. Шестеренні гідромашини
- •5.1.1. Шестеренні насоси
- •5.1.2. Шестеренні гідромотори
- •5.2. Поршневі гідромашини
- •5.2.1. Аксіально-поршневі гідромашини
- •5.2.2. Радіально-поршневі гідромашини
- •5.2.3. Поршневі насоси гідроприводів гальм, зчеплень
- •5.3. Планетарні гідромашини
- •5.3.1. Насоси-дозатори
- •5.3.2. Планетарні гідромотори
- •5.3.3. Планетарні гідрообертачі
- •5.4. Пластинчасті гідромашини
- •5.5. Гвинтові гідромашини
- •5.6. Порівняльні характеристики насосів і гідромоторів
- •5.7. Гідродвигуни
- •5.7.1. Гідроциліндри
- •5.7.2. Гідродвигуни зворотно-поступального руху
- •5.7.3. Поворотні гідродвигуни
- •6. ГІДРОАПАРАТУРА
- •6.1. Гідророзподільники
- •6.1.1. Золотникові розподільники
- •6.1.2. Кранові розподільники
- •6.1.3. Клапанні розподільники
- •6.2. Гідроклапани
- •6.2.1. Клапани тиску
- •6.3. Гідродроселі
- •6.4. Регулятори витрати
- •6.5. Гідравлічний довантажувач ведучих коліс трактора
- •6.6. Стабілізатори тиску
- •6.7. Гідравлічні підсилювачі
- •7.1. Трубопроводи
- •7.2. Трубопровідні з’єднання
- •8. УЩІЛЬНЮВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ
- •9. ОБ’ЄМНІ ГІДРОПРИВОДИ
- •9.1. Класифікація
- •9.2. Переваги і недоліки об’ємного гідроприводу
- •9.4. Гідроприводи активних виконуючих органів
- •9.5. Гідроприводи рульових керувань
- •9.6. Гідроприводи ведучих коліс самохідних машин
- •9.7. Гідроприводи гальм, зчеплень та муфт повороту
- •9.8. Гідропривід візка дощувальних машин типу «Фрегат»
- •9.9. Гідравлічні системи автоматичного керування
- •9.9.1. Регулювання параметрів робочих органів
- •9.9.2. Стежні гідроприводи
- •9.10. Гідроприводи з дросельним керуванням
- •9.11. Гідроприводи з машинним (об’ємним) керуванням
- •10. ВАЛИ ВІДБОРУ ПОТУЖНОСТІ
- •10.1. Гідравлічна система відбору потужності (ГСВП)
- •10.2. Вал відбору потужності з гідравлічним керуванням
- •11. МОНТАЖ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ГІДРОПРИВОДУ
- •11.1. Правила монтажу гідропристроїв
- •11.2. Підготовка гідроприводу до роботи
- •11.3. Типові несправності гідроприводу та способи їх усунення
- •11.4. Режими експлуатації гідроприводу та стан робочої рідини
- •11.5. Стенди для випробування гідроприводів сільськогосподарської техніки
- •11.6. Діагностування гідропристроїв гідроприводу
- •11.7. Перевірка технічного стану об’ємного гідроприводу ведучих коліс
- •12. ГІДРОДИНАМІЧНІ ПЕРЕДАЧІ
- •13. ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ І РОЗРАХУНКУ ОБ’ЄМНОГО ГІДРОПРИВОДУ
- •13.1. Складання принципової схеми гідроприводу
- •13.2. Вибір робочої рідини
- •13.3. Попередній розрахунок об’ємного гідроприводу поступального руху
- •13.4. Перевірний розрахунок об’ємного гідроприводу поступального руху
- •13.5. Розрахунок об’ємного гідроприводу обертального руху
- •ДОДАТКИ
- •Список рекомендованої літератури
Розділ 5
при агрегатуванні СПТ-60 з трактором Т-150К
n = QηV = 86 0,95 =129,6 об/хв, Vp 0,630
при агрегатуванні з трактором МТЗ-80
n = QηV = 43 0,95 = 64,8 об/хв. Vp 0,630
5.4. Пластинчасті гідромашини
Пластинчасті гідромашини — це насоси і гідромотори. Вони мо- жуть бути регульованими і нерегульованими, реверсивними і нере- версивними.
Пластинчастим насосом називають роторний насос з робочи- ми камерами, утвореними робочими поверхнями ротора, статора, двох суміжних пластин і бічних кришок. Вони бувають одноходової (рис. 5.44) і двоходової (рис. 5.45) дії.
Насос одноходової дії складається із статора 1 (рис. 5.44) і ротора 2, та двох бокових кришок. Ротор розміщений ексцентрично статору. В пазах ротора є пластини 4, що вільно можуть переміщуватись у пазах. Ротор приводиться в обертальний рух за допомогою вала 3. На бічних кришках є два вікна: всмоктувальне А і напірне Б. Роз-
мір перемички тп між
|
вікнами не більший за |
||||
|
кутовий |
розмір |
між |
||
|
двома суміжними пла- |
||||
|
стинами. |
обертання |
|||
|
|
Під |
час |
||
|
ротора |
пластини |
по- |
||
|
стійно |
притискаються |
|||
|
до статора крім пружи- |
||||
|
ни |
відцентровими |
си- |
||
|
лами. |
За |
наявності |
||
|
ексцентриситету е пла- |
||||
|
стини |
|
здійснюють |
||
|
складний рух: оберта- |
||||
|
ються з ротором і зво- |
||||
Рис. 5.44. Пластинчастий насос одноходової |
ротно-поступально ру- |
||||
хаються |
в |
пазах. |
При |
||
дії: |
обертанні |
ротора, |
на- |
||
а — конструктивна схема; б — умовне позначен- |
|||||
ня регульованого насоса на принципових схемах; |
приклад за стрілкою |
||||
в — напівконструктивна схема; 1 — статор; 2 — |
годинника, |
робочі |
ка- |
||
ротор; 3 — вал; 4 — пластина; тп — перемичка; |
мери, розміщені зліва |
||||
е — ексцентриситет; А і Б — відповідно всмокту- |
від |
вертикальної |
осі |
||
вальне і напірне вікна |
104
Об’ємні гідромашини
ротора, сполучається із всмоктувальним вікном А. Їх об’єм збільшу- ється, виникає вакуум і робоча рідина під дією перепаду тисків над- ходить із бака та заповнює робочі камери. В зоні перемички між ві- кнами об’єм робочих камер не змінюється. Робочі камери, розміщені справа вертикальної осі ротора, сполучаються з напірним вікном Б. Їх об’єми зменшуються, і рідина, що знаходиться в них, витискуєть- ся через вікно Б на вихід в напірну лінію.
Робочий об’єм пластинчастого насоса одноходової дії визначають за залежністю
Vp = 2e(2πR − zS)b, |
(5.23) |
де е — ексцентриситет; R — радіус статора; z — кількість пластин; S — товщина пластини; b — ширина пластини.
Робочий об’єм насоса регулюють, змінюючи ексцентриситет. Змі- щенням статора можна отримати різні значення ексцентриситету по обидва боки ротора, що дає можливість реверсувати потік рідин.
Для розвантаження опор ро- |
|
тора від радіальних сил, що ви- |
|
никають від дії тиску рідини, |
|
застосовують пластинчасті насо- |
|
си двоходової дії (рис. 5.45). Під |
|
час обертання ротора за стрілкою |
|
годинника всмоктування робочої |
|
рідини відбувається через діаме- |
|
трально розміщені всмоктуваль- |
|
ні вікна В1 і В2, а витискання |
|
через напірні вікна Н1 і Н2. |
|
Оскільки тиск рідини діє на діа- |
|
метрально протилежні боки ро- |
|
тора, то опóри ротора розванта- |
Рис. 5.45. Схема пластинчастого |
жуються від тиску рідини. Для |
|
забезпечення підтискання плас- |
насоса двоходової дії: |
В1 і В2 — всмоктувальні вікна; Н1 і |
|
тин до статора по кільцевій про- |
Н2 — напірні вікна; А — кільцева про- |
точці А підводиться рідина із |
точка |
напірної лінії. |
|
Робочий об’єм пластинчастого насоса двоходової дії визначають
за залежністю |
|
Vp = 2π(R2 −r2 )b, |
(5.24) |
де R — радіус більшої півосі статора; r — радіус ротора; b — ширина пластини.
В залежності (5.24) не враховано об’єм, що займають пластини, крім цього залежність вказує, що такі насоси нерегульовані.
105
Розділ 5
Пластинчастий гідромотор (рис. 5.46) за будовою не відрізняється від пластинчастого насоса.
Крутний момент на валу гідромо- тора створюється при підведенні рі- дини під тиском в робочу камеру і він виникає в результаті різниці тисків
|
на дві суміжні пластини, тобто |
|
|
Mi = P(S1L1 −S2L2 ), |
(5.25) |
|
де Р — тиск робочої рідини; S1, S2 — |
|
Рис. 5.46. Схема роботи плас- |
робоча площа пластини; L1, L2 — пле- |
|
тинчастого гідромотора: |
чі дії рівнодійної сили тиску. |
|
1 — статор; 2 — пластина; 3 — |
Повний крутний момент дорівнює |
|
робоча камера; 4 — ротор; е — |
сумі складових моментів робочих ка- |
|
ексцентриситет; L1 і L2 — плечі |
||
дії рівнодійної сили тиску рідини |
мер, що сполучені з напірними вік- |
нами, тобто
M= ∑Mi .
Вінженерних розрахунках повний крутний момент визначають за залежністю (5.14).
П р и к л а д 5.13. Визначити потужність пластинчастого насоса одноходової дії, якщо вакуум на вході Р1 = 30 кПа, манометричний тиск, що створює насос
Р2 = 1,5 МПа, радіус статора R = 30 мм, кількість пластин z = 8, ексцентриситет
е = 3 мм, частота обертання n = 1000 хв–1, об’ємний ККД ηV = 0,65, загальний
ККД η = 0,55.
Розв ’ язок. Визначаємо робочий об’єм за залежністю (5.23)
Vp = 2e(2πR − zS)b = 2 0,3(2 3,14 3 −8 0,2) 3 = 31 |
см3. |
||||||||||||
Подача насоса |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Q = |
Vpn |
ηV |
= |
31 1000 |
0,65 |
= 336 |
см |
3 |
/с = 0,336 10 |
−3 |
м |
3 |
/с. |
60 |
60 |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тиск насоса
Р = Р1 + Р2 =1,5 +0,033 =1,53 МПа.
Корисна потужність насоса
Nк = PQ =1,53 106 0,336 10−3 = 514 Вт.
Потужність для приводу насоса
N = Nηк = 0,55514 = 935 Вт.
106
Об’ємні гідромашини
Пластинчасті гідромашини у гідроприводах сільськогосподарсь- кої техніки нині широкого застосування не набули. Вони можуть забезпечити потужність до 85 кВт, працювати при тисках до 18 МПа з частотою обертання вала ротора до 1800 об/хв, малошумні, здатні забезпечити великі подачі (витрати) при тисках до 18 МПа та висо- кому ККД, тому в перспективі вони знайдуть широке застосування у гідроприводах сільськогосподарської техніки. Застосовують такі гідромашини у гідроприводах металорізальних верстатів з помір- ним тиском (до 14 МПа).
Технічні характеристики деяких пластинчастих гідромашин на- ведено в табл. 5.13.
5.13. Технічні характеристики пластинчастих гідромашин
|
|
Насоси |
|
Гідромотори |
||
Показник |
Г12-31 |
Г12-32 |
Г12-33 |
МГ16-13 |
МГ16-14 |
МГ16-15 |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
Робочий об’єм, см3 |
12,5 |
25 |
40 |
36 |
70 |
140 |
Тиск, МПа |
6,3 |
6,3 |
6,3 |
5 |
5 |
5 |
номінальний |
||||||
максимальний |
7 |
7 |
7 |
6,5 |
6,5 |
6,5 |
Частота обертання, с–1 |
16 |
16 |
16 |
— |
— |
— |
номінальна |
||||||
максимальна |
25 |
25 |
25 |
36,5 |
30 |
25 |
мінімальна |
10 |
10 |
10 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
Номінальна потужність, кВт |
1,50 |
2,65 |
4,50 |
4,12 |
8,40 |
14,3 |
ККД |
0,71 |
0,79 |
0,91 |
0,75 |
0,80 |
0,88 |
об’ємний |
||||||
загальний |
0,55 |
0,77 |
0,80 |
0,50 |
0,55 |
0,64 |
Маса, кг |
8,7 |
8,7 |
8,7 |
10 |
24 |
86 |
5.5. Гвинтові гідромашини
Гвинтові гідромашини представлені в гідроприводах машин пе- реважно насосами. В гідроприводах сільськогосподарської техніки вони набувають застосування завдяки тому, що забезпечують рів- номірну подачу рідини при невисоких тисках і малошумні.
Залежно від кількості гвинтів насоси бувають одно-, дво-, три- і багатогвинтовими. Найбільш широко застосовують тригвинтові на- соси з циклоїдальним зачепленням.
На рис. 5.47 показано насос, що має три двозахідні гвинти, із яких середній 5 — ведучий і два інших 4 — ведені. Напрямки нарі- зки на ведучому і веденому гвинтах протилежні. У корпусі 1 вста- новлено обойму 2, залиту бабітом і сполучену своїми вікнами із всмоктувальним патрубком 6. Гвинти розміщені в обоймі з мініма-
107
Розділ 5
Рис. 5.47. Тригвинтовий насос:
1 — корпус; 2 — обойма; 3 — напірний патрубок; 4 — ведені гвинти; 5 — веду- чий гвинт; 6 — всмоктувальний патрубок
льними зазорами. При зачеплені вони утворюють робочі камери, які під час обертання, переміщуються разом з рідиною вздовж осі до напірного патрубка 3.
При такому конструктивному виконанні гвинти розвантажені від радіальних сил тиску, а виникаючі осьові сили сприймаються упор- ними підшипниками. Основне навантаження припадає на ведучий гвинт, ведені гвинти виконують роль замикачів (герметизаторів) робочих камер.
Основні технічні характеристики тригвинтових насосів наведено
втабл. 5.14.
5.14.Технічні характеристики тригвинтових насосів
Марка |
|
|
Частота |
Потужність |
|
Подача, л/хв |
Тиск, МПа |
обертання, |
|||
насоса |
насоса, кВт |
||||
|
|
об/хв |
|||
ЗВ0,25/25 |
3,33; 6,67 |
1,0; 2,5 |
3000; 2800 |
0,5; 1,0 |
|
ЗВ1/100 |
25 |
10 |
2900 |
8,0 |
|
ЗВ2,5/100 |
50 |
10 |
2900 |
16 |
|
ЗВ4/160 |
66,6 |
16 |
2900 |
34 |
|
ЗВ16/25 |
367 |
0,6; 2,5 |
2900 |
11; 21 |
|
ЗВ40/25 |
583; 533 |
0,45; 2,5 |
1450 |
7,0; 32 |
|
ЗВ125/16 |
1500 |
0,6; 2,5 |
1450 |
22,5; 80 |
П р и м і т к и: 1. Допустима вакуумметрична висота всмоктування для всіх наве- дених насосів 5 – 6 м, для насоса ЗВ1/100 — 4 м.
2. Наведені насоси призначені для подачі чистих мінеральних олив, нафтопро- дуктів та інших добре змащувальних і неагресивних рідин.
108
Об’ємні гідромашини
Тригвинтові насоси здатні розвивати тиск до 10...20 МПа. При- чому, чим більший тиск, тим довшими мають бути гвинти для за- безпечення необхідної герметичності. Мінімальна довжина гвинта L = 1,25t, де t — крок гвинтів. Залежно від тиску довжину гвинта тригвинтового насоса приймають в межах: при Р = 1,5...2,0 МПа —
L = (1,5...2)t, при Р = 5...7,5 МПа — L = (3...4)t; при Р = 15...20 МПа — L = (6...8)t.
Робочий об’єм насоса з трьома однаковими гвинтами
V |
p |
= (S −S |
г |
)t =1,243d2t, |
(5.26) |
|
|
з |
|
де S — площа перерізу розточки корпусу; Sг — площа перерізу гвин- тів; t — крок гвинта; dз — внутрішній діаметр ведучого гвинта або
зовнішній діаметр веденого гвинта. Крок гвинта
t = |
10d . |
(5.27) |
|
|
3 |
з |
|
Об’ємний ККД для насосів |
високого |
тиску приймають |
ηV = 0,7...0,8 і ηV = 0,90...0,95 для насосів низького тиску.
Приклад 5.14. Визначити потужність тригвинтового насоса при частоті обертання п = 2900 об/хв, якщо тиск, що створюється ним, Р = 2,2 МПа, а зовніш- ній діаметр веденого гвинта dз = 62 мм, об’ємний ККД ηV = 0,8, загальний ККД
насоса η = 0,78.
Розв ’ язок. Визначимо крок гвинта за залежністю (5.27), а робочий об’єм за залежністю (5.26), тобто
t =103 dз =103 62 = 207 мм.
V |
p |
=1,243d2t =1,243 6,22 |
20,7 = 989 см3. |
|
з |
|
Тоді подача насоса
Q = VpnηV = 0,989 2900 0,8 = 38 л/с. 60 60
Корисна потужність
Nк = PQ = 2,2 106 0,0382 = 8,41 104 Вт = 84,1 кВт.
Потужність насоса
N = Nηк = 0,7884,1 =107,9 кВт.
109