- •Вступ
- •1. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ І ВИЗНАЧЕННЯ ГІДРОПРИВОДУ
- •1.1. Поняття гідропривід
- •1.2. Терміни і визначення основних гідропристроїв об’ємного гідроприводу
- •1.3. Аналогія об’ємної гідропередачі з механічною, пневматичною та електричною
- •1.4. Кінематичні і силові характеристики об’ємного гідроприводу
- •2.1. Основні властивості робочих рідин
- •2.2. Характеристики робочих рідин
- •3. КОНДИЦІОНЕРИ РОБОЧОЇ РІДИНИ
- •4. ГІДРОПОСУДИНИ
- •5. ОБ’ЄМНІ ГІДРОМАШИНИ
- •5.1. Шестеренні гідромашини
- •5.1.1. Шестеренні насоси
- •5.1.2. Шестеренні гідромотори
- •5.2. Поршневі гідромашини
- •5.2.1. Аксіально-поршневі гідромашини
- •5.2.2. Радіально-поршневі гідромашини
- •5.2.3. Поршневі насоси гідроприводів гальм, зчеплень
- •5.3. Планетарні гідромашини
- •5.3.1. Насоси-дозатори
- •5.3.2. Планетарні гідромотори
- •5.3.3. Планетарні гідрообертачі
- •5.4. Пластинчасті гідромашини
- •5.5. Гвинтові гідромашини
- •5.6. Порівняльні характеристики насосів і гідромоторів
- •5.7. Гідродвигуни
- •5.7.1. Гідроциліндри
- •5.7.2. Гідродвигуни зворотно-поступального руху
- •5.7.3. Поворотні гідродвигуни
- •6. ГІДРОАПАРАТУРА
- •6.1. Гідророзподільники
- •6.1.1. Золотникові розподільники
- •6.1.2. Кранові розподільники
- •6.1.3. Клапанні розподільники
- •6.2. Гідроклапани
- •6.2.1. Клапани тиску
- •6.3. Гідродроселі
- •6.4. Регулятори витрати
- •6.5. Гідравлічний довантажувач ведучих коліс трактора
- •6.6. Стабілізатори тиску
- •6.7. Гідравлічні підсилювачі
- •7.1. Трубопроводи
- •7.2. Трубопровідні з’єднання
- •8. УЩІЛЬНЮВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ
- •9. ОБ’ЄМНІ ГІДРОПРИВОДИ
- •9.1. Класифікація
- •9.2. Переваги і недоліки об’ємного гідроприводу
- •9.4. Гідроприводи активних виконуючих органів
- •9.5. Гідроприводи рульових керувань
- •9.6. Гідроприводи ведучих коліс самохідних машин
- •9.7. Гідроприводи гальм, зчеплень та муфт повороту
- •9.8. Гідропривід візка дощувальних машин типу «Фрегат»
- •9.9. Гідравлічні системи автоматичного керування
- •9.9.1. Регулювання параметрів робочих органів
- •9.9.2. Стежні гідроприводи
- •9.10. Гідроприводи з дросельним керуванням
- •9.11. Гідроприводи з машинним (об’ємним) керуванням
- •10. ВАЛИ ВІДБОРУ ПОТУЖНОСТІ
- •10.1. Гідравлічна система відбору потужності (ГСВП)
- •10.2. Вал відбору потужності з гідравлічним керуванням
- •11. МОНТАЖ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ГІДРОПРИВОДУ
- •11.1. Правила монтажу гідропристроїв
- •11.2. Підготовка гідроприводу до роботи
- •11.3. Типові несправності гідроприводу та способи їх усунення
- •11.4. Режими експлуатації гідроприводу та стан робочої рідини
- •11.5. Стенди для випробування гідроприводів сільськогосподарської техніки
- •11.6. Діагностування гідропристроїв гідроприводу
- •11.7. Перевірка технічного стану об’ємного гідроприводу ведучих коліс
- •12. ГІДРОДИНАМІЧНІ ПЕРЕДАЧІ
- •13. ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ І РОЗРАХУНКУ ОБ’ЄМНОГО ГІДРОПРИВОДУ
- •13.1. Складання принципової схеми гідроприводу
- •13.2. Вибір робочої рідини
- •13.3. Попередній розрахунок об’ємного гідроприводу поступального руху
- •13.4. Перевірний розрахунок об’ємного гідроприводу поступального руху
- •13.5. Розрахунок об’ємного гідроприводу обертального руху
- •ДОДАТКИ
- •Список рекомендованої літератури
Розділ 1
1.2.Терміни і визначення основних гідропристроїв об’ємного гідроприводу
Об’ємні гідромашини — це об’ємні насоси і гідродвигуни. Об’ємні насоси (шестеренні, поршневі, планетарні й ін.) —
джерела гідравлічної енергії. Вони перетворюють механічну енер- гію привідного двигуна (наприклад, дизеля) на потенціальну енер- гію потоку робочої рідини.
Об’ємні гіродвигуни (гідроциліндри, гідромотори та ін.) — спо- живачі гідравлічної енергії. Вони перетворюють потенціальну енер- гію потоку робочої рідини на механічну енергію на їх вихідній ланці (шток поршня, вал гідромотора).
Гідроапарати — це гідророзподільники, клапани, дроселі, ре- гулятори тощо. Вони змінюють параметри потоку робочої рідини (тиск, витрату, напрямок руху) або підтримують їх задані значення.
Кондиціонери — підтримують необхідні якісні показники і стан робочої рідини. До кондиціонерів відносять фільтри, охолоджувачі і підігрівачі, сапуни та ін.
Гідропосудини (гідромісткості) — забезпечують живлення гідроприводу робочою рідиною (гідробаки) та акумулювання і повер- нення енергії робочій рідині, що знаходиться під тиском (гідроаку- мулятори).
Гідропроводи (гідролінії) — металеві трубопроводи, рукави, ка- нали для всмоктування, нагнітання, зливу та дренажу робочої рідини.
Схему класифікації гідропристроїв об’ємного гідроприводу наве- дено у дод. 1.
1.3.Аналогія об’ємної гідропередачі з механічною, пневматичною та електричною
Механізм передачі енергії в об’ємній гідропередачі можна порів- няти з кульковою механічною передачею.
Ведуча зірочка 1 (рис. 1.6), обертаючись, своїми зубцями виштов- хує кульки 3 в кулькопровід 2. Кульки, натискаючи одна на одну, потрапляють у впадини веденої зірочки 4 і провертають її. Витис- нені кульки спрямовуються до впадин ведучої зірочки. Така пере- дача працюватиме надійно, якщо кульки (робоче тіло) не деформу- ються і зазор між ними практично відсутній.
Якщо кількість зубців ведучої і веденої зірочок однакова, то час- тота їх обертання також буде однаковою. При збільшенні числа зу- бців ведучої зірочки, наприклад, вдвічі частота обертання веденої зірочки також збільшиться в двічі.
Аналогічний механізм передачі енергії і в об’ємній гідропередачі із замкненою циркуляцією рідини (див. рис. 1.4, а). Рідина, що
10
1.4.Кінематичні і силові характеристики об’ємного гідроприводу
Принцип дії об’ємного гідроприводу ґрунтується на високому мо- дулі пружності (незначному стисканні) робочої рідини і на законі Паскаля. Суть цього закону полягає в тому, що жодна зміна тиску в кожній точці крапельної рідини, яка перебуває у стані спокою, не порушує стану її рівноваги і передається в усі її точки без змін. Цей принцип відображує схема гідроприводу (рис. 1.7, а).
Два циліндри 1 і 2 заповнені рідиною і сполучені трубопроводом 3. Поршень площею S1 циліндра 1 під дією сили F1 переміщується із
11
Розділ 1
швидкістю v1 вниз на відстань h1, витискаючи рідину в циліндр 2. Під дією тиску Р рідини поршень цього циліндра площею S2 пере- міщується зі швидкістю v2 вгору на відстань h2, створюючи підйом- ну силу F2. Якщо знехтувати втратами тиску в системі, то, згідно із законом Паскаля, тиск в циліндрах буде однаковим, тобто
P = |
F1 |
= |
F2 |
. |
(1.1) |
|
S |
S |
2 |
||||
|
1 |
|
|
|
|
Враховуючи незначне стискання рідини, можна записати: h1S1=
h2S2 (об’єми) або v1S1 = v2S2 (витрати рідини).
Потужність, що витрачається на переміщення поршня в циліндрі
1, визначається за залежністю |
|
N = F1v1 = РS1v1. |
(1.2) |
Оскільки величина S1v1 — це витрата рідини Q, то умову пере-
дачі енергії можна подати у вигляді |
|
F1v1 = РQ = F2v2, |
(1.3) |
де РQ — потужність потоку рідини; F2v2 — потужність, що створю-
ється поршнем циліндра 2.
Наведені залежності показують, що об’ємний гідропривід дає можливість значно збільшити зусилля, що передаються. Напри- клад, якщо площі поршнів S1 = 1 см2, S2 = 50 см2, а сила F1 = 20 Н,
то Р = 0,2 МПа, а F2 = 1000 Н. Вигравши в 50 разів у силі, стільки ж
програють в переміщенні, оскільки для піднімання поршня цилінд- ра 2 на 1 мм треба опустити поршень циліндра 1 на 50 мм.
Рівновагу сил, що наведені на рис. 1.7, а, можна порівняти з рів- новагою коромисла (рис. 1.7, б). Відповідно
|
F1 |
|
S1 |
і |
F1 |
l2 |
(1.4) |
|||
P = |
|
= |
|
|
|
= |
|
. |
||
F |
S |
2 |
F |
l |
||||||
|
2 |
|
|
|
2 |
1 |
|
|
Рис. 1.7. Силова схема найпростішого об’ємного гідроприводу (а) і коромисла (б):
1 і 2 — циліндри; 3 — трубопровід
12
Загальні поняття і визначення гідроприводу
Отже, при збільшені тиску в об’ємному гідроприводі і незмінній площі поршня гідроциліндра приводу виконуючого органу збільшу- ється зусилля на поршні. Останнє можна збільшити при незмінно- му тиску за рахунок збільшення площі поршня. Та сама закономір- ність існує й для коромисла (правило важеля).
Ось чому в гідроприводах існує тенденція збільшення тиску з ме- тою зменшення габаритів гідродвигунів. Так, раніше на машинах сільськогосподарського призначення використовували шестеренні насоси, розраховані на номінальний тиск 10 МПа (наприклад, насос НШ-32У), а на нині — на 16 МПа (НШ-32У-3) і більше.
Тиск та витрата рідини є головними параметрами, що характе- ризують роботу гідроприводу.
За одиницю тиску в Міжнародній системі одиниць (СІ) прийнято Паскаль (Па). Це тиск, який спричинюється силою в 1 Ньютон на поверхню 1 м2. Отже, 1 Па = 1 Н/м2. Як одиницю тиску використо- вують також і Мега Паскаль (МПа = 106 Па).
Існують одиниці вимірювання тиску — бар (1 бар = 105 Па; 1 МПа ≈ 10 кгс/см2). У деяких випадках тиск вимірюють в мілімет- рах ртутного чи водяного стовпа (1 мм рт. ст. = 133 Па, 1 мм вод.ст. = 9,81 Па).
За одиницю витрати в Міжнародній системі одиниць прийнято м3/с. Разом з тим широко застосовують позасистемну одиницю — літр за хвилину (л/хв). При цьому 1 м3 /с = 60 000 л/хв.
За одиницю потужності прийнято кіловат (кВт)
N = 61,2QP кВт,
де Q — витрата рідини, л/хв; Р — тиск рідини, МПа.
У літературі зустрічається одиниця вимірювання потужності — кінська сила (к.с.) 1 к.с. = 0,736 кВт, 1 кВт = 1,36 к.с, яка є застарі- лою.
Співвідношення між одиницями вимірювання параметрів гідро- приводу наведено у дод. 2.
Запитання для самоконтролю
? |
1. Що розуміють під поняттям «гідропривід»? |
2. Чим відрізняється |
об’ємна гідропередача від об’ємного гідроприводу? 3. |
В чому полягає анало- |
|
гія об’ємної гідропередачі з механічною, пневматичною та електричною? |
||
4. Кінематичні і силові характеристики об’ємного гідроприводу. 5. На чому |
||
ґрунтується принцип дії об’ємного гідроприводу? 6. Назвіть одиниці вимі- |
||
рювання тиску, подачі (витрати) та потужності об’ємного гідроприводу. |
13