Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

Склад гумусу солодей близький до складу гумусу підзолистих ґрунтів. Його кількість невелика — 2–3%. До складу обмінних катіонів, крім катіонів Са2+, Мg2+, входять катіони натрію. В горизонтах НЕ і Е в багатьох випадках виявлено катіони обмінного H+ та Аl3+. У зв’язку з цим у солодях горизонти НЕ і Е мають кислу реакцію середовища, а ілювіальний — нейтральну або лужну.

Природна родючість солодей низька. У верхніх осолоділих горизонтах мало органічних речовин та поживних елементів. Тому для підвищення родючості солодей треба вносити органічні і мінеральні добрива. При кислій реакції верхніх осолоділих горизонтів слід проводити вапнування. Важливим агротехнічним заходом, що поліпшує водно-фізичні властивості солодей, є глибоке розпушування і збагачення їх на органічну речовину.

Використання солодей під посів сільськогосподарських культур у більшості випадків обмежене і залежить від їх залягання на рельєфі. Для поліпшення водного режиму солодей проводять дренаж, відводять їх під полезахисні насадження або використовують під продуктивні сінокоси.

Контрольні запитання

1.Які причини утворення засолених ґрунтів?

2.Де зустрічаються солончаки, солонці та солоді?

3.Які особливості солончаків?

4.Як класифікують солончаки?

5.Які заходи корінного поліпшення солончаків?

6.Як утворюються солонці?

7.Які особливості солонців?

8.Які заходи меліорації солонців?

9.Як утворюються солоді?

10.Які заходи для підвищення родючості солодей?

104

8.Засолені ґрунти і солоді

9.ҐРУНТИ КАРПАТСЬКОЇ БУРОЗЕМНО-ЛІСОВОЇ

ОБЛАСТІ

До складу області входять гірські Українські Карпати, Передкарпатська височина, Закарпатське передгір’я і Притисенська височина. Кожному з цих районів притаманні свої геологічні і біокліматичні особливості, проте їх об’єднує специфічний ґрунтоутворюючий процес — кисле буроземоутворення.

Кислий буроземоутворюючий процес протікає під широколистяними (дубово-буково-грабовими) і хвойними (смереково-яли- новими) лісами, сільськогосподарськими культурами, а також під високогірними луками (полонинами) в умовах теплого, помірного і холодного вологого клімату на достатньо дренованих породах. Під сукупною дією цих факторів при промивному типі водного режиму утворюються буроземи кислі (бурі лісові кислі ґрунти).

Характеризуються вони достатньо глибоким профілем (70– 100 см) (рис. 15).

H0

Н0 — лісова підстилка (0–3 см);

Нd Нd — дернинно-гумусовий горизонт (4–8 см), темно-сірий, зернисто-грудкуватий, переплете-

Hний корінцями, перехід виражений;

Н— гумусовий горизонт (9–35 см), коричне- вато-бурий або охристо-бурий, грудкуватий, пронизаний корінцями, перехід поступовий;

		Hp	Нр — верхній перехідний горизонт (36–55 см),
			світло-бурий, грудкуватий, щільніший за попе-
			редній, щебенюватий, перехід поступовий;
		Рh	Рh — нижній перехідний горизонт (56–75 см),
			оливково-бурий, слабоущільнений, щебенюва-
			тий, перехід поступовий;
			Р — оливково-палевий дрібнозем на фоні гру-
			бого скелету, дрібнозернистого пісковика.

P

Рис. 15. Будова профілю буроземів кислих

105

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

Якщо ґрунтоутворюючі породи мають низьку водопроникність, то формуються різні буроземні оглеєні ґрунти з елювіально-ілю- віальною будовою профілю.

Характерною особливістю всіх буроземних ґрунтів Українських Карпат є: 1) інтенсивне внутрішньоґрунтове глиноутворення; 2) сильна вилуженість ґрунтів по відношенню до вмісту Са, Мg, K, Na, Fe, Al та інших елементів; 3) висока кислотність; 4) сильна ненасиченість ГВК основами; 5) нагромадження великої кількості обмінного алюмінію; 6) гуматно-фульватний тип гумусу, який зв’язаний з півтораоксидами і забарвлює ґрунт в бурі, палеві, сірувато-жовті кольори; 7) відносне збагачення ґрунту рухомими півтораоксидами; 8) дуже низький вміст рухомого фосфору. Сильна вилуженість і висока кислотність — це ті ознаки, що відрізняють Карпатські буроземи від буроземів інших областей.

Придатність буроземів кислих для вирощування певних видів сільськогосподарських культур визначається абсолютною висотою місцевості над рівнем моря (як правило, це теплий вертикальний кліматичний пояс — 300–250 м і нижче та помірно теплий — 800–300 м над рівнем моря).

Контрольні запитання

1.За яких природних умов протікає процес буроземоутворення?

2.Які особливості буроземельних ґрунтів Українських Карпат?

3.Яка будова профілю буроземів кислих Карпатської буроземно-лісо- вої області?

106