22. Система застосування добрив

22. СИСТЕМА ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ

Сучасний рівень виробництва і використання органічних та мінеральних добрив, мікроелементів вимагає застосування їх відповідно до встановленої системи удобрення культур у сівозміні.

Система удобрення є складовою частиною організаційно-гос- подарських і агротехнічних заходів, спрямованих на економне використання засобів хімізації. Вона являє собою план використання органічних і мінеральних добрив, який складають на ротацію сівозміни з урахуванням норм, доз і способів використання добрив, засобів хімічної меліорації в конкретних ґрунтово-кліма- тичних умовах для одержання сталого запланованого врожаю високої якості, підвищення родючості ґрунту з урахуванням охорони навколишнього середовища.

При складанні системи удобрення враховують обсяг, виробництво органічних добрив, необхідність проведення хімічної меліорації, родючість ґрунтів, культуру землеробства, біологічні особливості сорту, заплановані врожаї, можливості застосування мінеральних добрив, рекомендації наукових установ і досвід з використання добрив в інтенсивних технологіях вирощування культур.

Під час складання системи удобрення культур у сівозміні треба враховувати: необхідність проведення хімічної меліорації; місце внесення меліорантів; місце і норми внесення органічних добрив та насичення ними сівозміни; місце, норми, дози і способи внесення мінеральних добрив та насичення ними сівозміни. Згідно з системою удобрення, щороку складають план застосування добрив у сівозміні.

Норми удобрення сільськогосподарських культур визначають такими методами: 1) використання результатів польових дослідів з добривами; 2) балансово-розрахунковим; 3) комплексним та економіко-математичними.

У результаті проведення польових дослідів з добривами встановлюють рекомендовані норми добрив при складанні системи удобрення культур сівозміни (табл. 45). Наведені рекомендовані середні норми добрив після введення поправок на

211

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

ґрунтово-кліматичні умови, дані про рівень забезпечення рослин поживними речовинами та врожайність використовують для складання системи удобрення культур.

Із балансово-розрахункових методів поширені такі: 1) розрахунок норм добрив за запасами поживних речовин у ґрунті на запланований урожай; 2) розрахунок норм добрив на приріст урожаю. Суть першого полягає у визначенні норм добрив за різницею між виносом поживного елемента та запланованим урожаєм і наявністю цього елемента в ґрунті. При цьому враховують коефіцієнти використання поживних речовин з ґрунту і добрив. Основною відмінністю першого методу від другого є та, що розрахунки норм добрив здійснюють на величину приросту врожаю. При цьому витрати добрив на одиницю врожаю значно менші. Тому цей метод ширше застосовується.

Норми добрив можна визначити за даними про бонітет ґрунту. Матеріали якісної оцінки земель використовують при розподілі добрив, плануванні врожаю та аналізі виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств. Добрива розподіляють з урахуванням наявних їх ресурсів, площі орних земель і середньозваженого бонітету ґрунту:

P1,..., n = [P(S1,…, n · K1,…, n)] / [(S1 · К1) + (S2 · K2) + (Sn · K n)] , де Р1,..., n — кількість добрив (NPK), кг;

Р — ресурси добрив (NPK), кг;

S1,.., n — площа, га;

К1,..., n — коефіцієнт потенціальної продуктивності земель, який показує, наскільки родючість даного ґрунту менша або більша за еталон землі.

При встановленні очікуваної (планованої) врожайності враховують бальну оцінку землі, оптимальні або фактичні ресурси органічних і мінеральних добрив, агротехнічні і сортові резерви, наявність основних виробничих фондів.

При використанні нормативу витрат добрив на одиницю врожаю норму добрива розраховують за формулою

Д = У · Н · К,

де Д — норма N, Р2О5 або К2О для вирощування запланованого врожаю, кг/га;

У — запланований урожай, ц/га;

212

22. Система застосування добрив

Н — норматив затрат добрива на одиницю врожаю, кг/ц; К — поправочний коефіцієнт на вміст рухомих сполук фос-

фору і калію в ґрунті.

При використанні нормативу витрат добрив на одиницю приросту врожаю, норму добрива розраховують за формулою

Д = Уп · Н · К,

де Д — норма N, Р2О5, К2О для вирощування запланованого врожаю, кг/га;

Уп — запланований приріст урожаю за рахунок добрив, ц/га; Н — норматив витрат добрив на одиницю приросту врожаю,

кг/ц; К — поправочний коефіцієнт на вміст рухомих сполук фос-

фору і калію у ґрунті (для встановлення норми азоту К = 1).

Дані про ефективність застосування добрив в умовах дослідних установ та виробництва України дали змогу використати економіко-математичні методи для встановлення кількісної оцінки закономірностей (функцій) зміни врожайності від рівня вмісту, поживних елементів у ґрунті і норм внесення їх з добривами. Суть методу встановлення норм добрив, що ґрунтується на використанні кількісної оцінки закономірностей (функцій), полягає у визначенні рівня врожайності за рахунок ефективної родючості ґрунту з урахуванням сорту культури, агровиробничого групування ґрунтів поля, середньозваженого вмісту поживних речовин, оцінки попередників і культури землеробства, погодних умов. Використання функцій дало можливість розробити нормативи витрат добрив на утворення одиниці планового врожаю сільськогосподарських культур з урахуванням гранулометричного складу ґрунту, вмісту в ньому рухомих сполук фосфору і калію, культури землеробства (табл. 45).

В табл. 45 с означає, що крім добрив і сприятливих погодних умов для вирощування вказаного рівня урожайності необхідний високий рівень землеробства та організації, добрий попередник, а — крім вказаних у с вимог можливе внесення добрив у рядки і під культивацію, в — високий рівень культури землеробства та організації, добрий попередник.

За табл. 45 для вирощування 50 ц /га озимої пшениці при вмісті у чорноземі типовому 11,8 мг на 100 г рухомих сполук

213

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

фосфору і 11,2 мг на 100 г обмінного калію при високому рівні агротехніки і доброму попереднику необхідно внести азоту (2,04×50) 100 кг, фосфору (1,41×50) 70,5 кг, калію (1,70×50) 85 кг з розрахунку на діючу речовину.

Таблиця 45

Нормативи витрат добрив на вирощування 50 ц/га зерна пшениці на чорноземі типовому

Вміст	Вміст К2О			Норматив
Р2О5	мг/100 г
мг/ 100 г		7,8	11,2	14,6	18,0	21,4	25,0
3,4	N	1,47с	1,47с	1,47с	1,47с	1,47с	1,47с
	Р2О5	1,09с	1,09с	1,09с	1,09с	1,09с	1,09с
	К2О	0,87с	0,77с	0,68с	0,60а	0,60а	0,60а
5,1	N	1,32с	1,32с	1,32с	1,32с	1,32с	1,32с
	Р2О5	0,98с	0,98с	0,98с	0,98с	0,98с	0,98с
	К2О	0,87с	0,77с	0,68с	0,60с	0,60с	0,60с
6,8	N	1,19с	1,19с	1,19с	1,19с	1,19с	1,19с
	Р2О5	0,87с	0,87с	0,87с	0,87с	0,87с	0,87с
	К2О	0,87с	0,77с	0,68с	0,60а	0,60а	0,60а
	N	2,18в	2,17в	2,17в	2,17в	2,17в	2,17в
8,5	Р2О5	1,64в	1,64в	1,64в	1,64в	1,64в	1,64в
	К2О	1,82в	1,70в	1,59в	1,48в	1,38в	1,27в
	N	2,18в	2,04в	2,02в	2,02в	2,02в	2,02в
10,2	Р2О5	1,52в	1,52в	1,52в	1,52в	1,52в	1,52в
	К2О	1,82в	1,70в	1,59в	1,48в	1,38в	1,27в
	N	2,18в	2,04в	1,92в	1,89в	1,89в	1,89в
11,8	Р2О5	1,41в	1,41в	1,41в	1,41в	1,41в	1,41в
	К2О	1,82в	1,70в	1,59в	1,48в	1,38в	1,27в

22.1. Система удобрення у сівозмінах

Полісся. Враховуючи, що ґрунти Полісся мають переважно легкий гранулометричний склад, бідні на органічну речовину, кислі, містять малу кількість рухомих поживних речовин, при складанні системи удобрення головну увагу треба приділяти вапнуванню та визначенню місця внесення вапна, рівня насичення сівозміни органічними та мінеральними добривами, щоб отри-

214

22. Система застосування добрив

мати плановий урожай високої якості з найменшими затратами праці і засобів виробництва, підвищити родючість ґрунтів і сприяти охороні навколишнього середовища. Вапнякові матеріали рекомендують вносити під озиму пшеницю, картоплю, кукурудзу, багаторічні трави, перед заорюванням зеленої маси, кореневих і пожнивних решток люпину. Щоб баланс гумусу у ґрунті був бездефіцитним, насичення сівозміни органічними добривами має становити 15–18 т/га (табл. 46).

Органічні добрива вносять через 2–3 роки. Мінеральні добрива рекомендують застосовувати насамперед під льон-довгу- нець, зернові культури, картоплю, кормові культури. Для зменшення втрат азоту азотні добрива вносять навесні з урахуванням властивостей ґрунтів. На Поліссі високоефективними є рядкове удобрення і підживлення. Ефективність мікроелементів значною мірою залежить від вмісту їх рухомих форм у ґрунті, застосування вапнякових матеріалів і органічних добрив.

Орієнтовну систему удобрення культур 8-пільної сівозміни на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся наведено в табл. 46. Вапно вносять під картоплю.

Таблиця 46

Орієнтовна система удобрення культур у сівозміні (А. П. Лісовал, В. М. Макаренко, С. М. Кравченко)

N

Органіч-

Мінеральні добрива, кг / га

по-

Культура

ні доб-

під оранку

азотні

для піджив-

ля

рива,

під куль-

лення

т/га

тивацію

N

Р

О

К

О

N Р О

5

К

О

2

5

2

2

2

1

Конюшина

60

60

2

Озима пшениця

25

–

45

45

50

3

Льон-довгунець

–

90

90

45

4Озима пшениця

	або жито на зе-			40	90	90		50
	лений корм
5	Картопля		50	–	70	120	90
6	Ячмінь			–	45	45	45
7	Кукурудза на си-
	лос (1/2 поля) +		50	–	80	120	120	30
	кормові	буряки		80	120	120		30
	(1/2 поля)
8	Ячмінь з підсівом				45	45	60
	трав

215

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

Лісостеп. У Лісостепу залягають ґрунти з нейтральною, кислою і слабколужною реакцією. Тому при складанні системи удобрення у сівозміні вирішують питання про необхідність хімічної меліорації (вапнування чи гіпсування). Вапнякові матеріали вносять під конюшину, цукрові буряки, кукурудзу, пшеницю, гіпс — під цукрові буряки, кукурудзу, у паровому полі. Бездефіцитним баланс гумусу може бути при насиченні сівозміни 13–14 т/ґа органічних добрив. У районах недостатнього зволоження ефективність мінеральних добрив мала, особливо при використанні їх для підживлень. Орієнтовну систему удобрення у сівозміні на чорноземах типових, вилугованих лісостепової зони наведено в табл. 47.

Вапнякові матеріали рекомендується вносити під першу пшеницю. Органічні добрива вносять під цукрові буряки, озиму пшеницю, кукурудзу.

Таблиця 47

Орієнтовна система удобрення у 10-пільній сівозміні Лісостепу (А. П. Лісовал, В. М. Макаренко, С. М. Кравченко)

N		Органічні		Мінеральні добрива, кг / га
по-			Основне				Припо-				Піджив-
	Культура	добрива,
ля								сівне				лення
		т/га
			N	Р2О5	К2О	N		Р2О5	К2О		N	Р2О5	К2О
1	Пар зайнятий		60	30	30
2	Озима пшениця	30	30	50	50						30
3	Цукрові буряки		150	160	170	10		15		10
4	Ярі зернові + ко-					10		10		10
	нюшина
5	Конюшина											30	45
6	Озима пшениця			80	80						60
7	Цукрові буряки	40	130	150	160	10		15		10
8	Кукурудза на зерно	40	80	80	80			10
9	Горох			40	40
10	Озима пшениця		30	80	80						60
11	Кукурудза на силос
	(1/2 поля)	50	90	80	80			10
	та соняшник
	(1/2 поля)		60	60	60

Степ. Ефективність мінеральних, особливо органічних добрив, в умовах Степу залежить від запасу вологи в ґрунті. Застосування добрив дає можливість рослині економніше використовувати

216