18. Мінеральні добрива

Для внесення фосфоритного борошна застосовують пневматичні транспортні засоби, щоб зменшити його втрати. Транспортують і вносять фосфоритне борошно за двома технологіями: 1) прямоточною — навантаження на складі у тракторні або автомобільні розкидачі з наступним транспортуванням і внесенням у ґрунт; 2) перевантажувальною — навантаження на складі у транспортні засоби, транспортування, перевантаження на полі у тракторні розкидачі і внесення ними.

18.5.Калійні добрива

ВІвано-Франківській та Львівській областях знаходяться найбільше в світі Прикарпатське родовище калійних солей сульфат- но-хлоридного типу.

Залежно від вмісту сірки і хлору калійні добрива поділяють на дві форми: хлоридну та безхлорну (сульфатну). До хлоридної форми відносять калій хлористий, калійну сіль, каїніт; до безхлорної — калій сірчанокислий, калімаг, калійно-магнієвий концентрат. Усі калійні добрива добре розчинні у воді.

ВУкраїні прикарпатські родовища дають змогу виробляти безхлорні калійні добрива. Основними калійними добривами є калій хлористий і 40% калійна сіль змішана, калій магнезія.

Калій хлористий КСl. Масова частка калію становить 53–

60,6% К2О. Вологи не більш як 1%. Білого або червонувато-бу- рого кольору. Злежується. Для зменшення злежування добавляють аміни. Випускають у вигляді гранул, дрібних і крупних кристалів.

Часточок крупних кристалів розміром 1–4 мм повинно бути не менш як 90%. При внесенні у ґрунт КСl розчиняється і поглинається ґрунтовим вбирним комплексом, який утримує калій, що запобігає його вимиванню. При внесенні високих норм калію він може переміщуватись у підорні шари ґрунтів легкого гранулометричного складу.

Крім обмінного поглинання калію, може бути і необмінна фіксація глинистими мінералами монтморилонітової групи і гідрослюдами, що мають тришарову кристалічну решітку. Поперемінне пересихання та зволоження ґрунту сприяє необмінному

173

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

поглинанню калію. Тому калійні добрива вносять у зволожені прошарки ґрунту (в рядки, для підживлення та як основне удобрення).

Калійна сіль змішана 40%. Суміш калію хлористого і каїніту або сільвініту. Масова частка калію становить 40% К2О. Крім калію містить магній, натрій, сірку, інші елементи. Сірого або чер- воно-бурого кольору. Мало гігроскопічна. Вносять у рядки, використовують для підживлення та в основне удобрення.

Встановлена більша ефективність калійної солі порівняно з калієм хлористим і комплексними добривами при внесенні під цукрові і кормові буряки, застосуванні на луках і пасовищах.

Калій сірчанокислий К2SO4. Масова частка калію 48–52% К2О. Білого кольору з жовтим відтінком. Не гігроскопічний, не злежується. Випускають у гранульованому і не гранульованому вигляді. У гранульованому вигляді фракція 1–4 мм становить не менш як 90%.

Крім калію, цінною у цьому добриві є сірка. При внесенні під картоплю, виноград, тютюн, льон, хміль підвищується не тільки врожай, а й поліпшується його якість порівняно з внесенням калію хлористого.

Калійно-магнієвий концентрат. Масова частка калію становить 17,5–19,5% К2О, магнію — до 9% MgO. Містить також сірку, натрій, хлор, різні мікроелементи. Вміст вологи до 5%. Не злежується. Найбільш ефективний калійно-магнієвий концентрат при внесенні на ґрунтах легкого гранулометричного складу під картоплю, коренеплоди, капусту, трави.

Калімагнезія К2SO4 + MgSO4. Масова частка калію становить 28–30% К2О, магнію — 8–10% MgO. Білого кольору з сірим або рожевим відтінком. Порошкоподібне або гранульоване, не злежується. Високоефективне на бідних на магній ґрунтах при внесенні під картоплю, виноград, льон, гречку. Удобрення картоплі калімагнезією підвищує вміст у бульбах вітаміну С та білка. Сприяє нагромадженню білка в зерні озимої пшениці.

Каїніт KCl•MgSO4•3Н2О. Масова частка калію становить 10– 14% К2О, 6–7% MgO, 15–17% S03, 22–25% Na2O, хлору — понад 46%. Сірого кольору з окремими червоними кристалами. Злежується. При правильному застосуванні каїніту і 40% калійної солі прирости врожаю основних культур однакові. При внесенні каїніту під зяблеву оранку, особливо на ґрунтах легкого гранулометричного

174