- •ВСТУП
- •1. ПОХОДЖЕННЯ, СКЛАД І ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТІВ
- •1.1. Гранулометричний склад ґрунтів
- •1.2. Мінералогічний склад ґрунтів
- •1.3. Ґрунтотворні породи
- •1.4. Суть ґрунтотворного процесу
- •1.5. Морфологічні ознаки ґрунту
- •1.6. Органічна частина ґрунту
- •1.7. Вбирна здатність і реакція ґрунту
- •1.8. Водні властивості і водний режим ґрунту
- •1.9. Повітряні властивості і повітряний режим ґрунтів
- •1.10. Теплові властивості і тепловий режим ґрунтів
- •2. РОДЮЧІСТЬ ҐРУНТІВ
- •3. ОСНОВНІ ГЕНЕТИЧНІ ТИПИ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ
- •3.1. Фактори і умови ґрунтоутворення
- •3.2. Основні закономірності розміщення ґрунтів
- •3.3. Класифікація і систематика ґрунтів
- •3.4. Номенклатура ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •8. ЗАСОЛЕНІ ҐРУНТИ І СОЛОДІ
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •10. ҐРУНТИ ГІРСЬКОГО КРИМУ
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •12.2. Агровиробниче групування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •13. ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР
- •13.1. Економічна оцінка земель
- •14. СКЛАД І ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН
- •14.1. Роль макро- і мікроелементів
- •14.2. Винос поживних речовин культурами
- •14.3. Баланс поживних речовин
- •14.4. Рослинна діагностика
- •14.5. Живлення рослин
- •Контрольні запитання
- •15. АГРОХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТІВ
- •15.1. Вміст елементів живлення у ґрунті і їх значення
- •15.2. Агрохімічні властивості ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •16. ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ
- •17. ХІМІЧНА МЕЛІОРАЦІЯ ҐРУНТІВ
- •17.1. Вапнування ґрунтів
- •17.2. Гіпсування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •18. МІНЕРАЛЬНІ ДОБРИВА
- •18.1. Азотні добрива
- •18.2. Рідкі азотні добрива
- •18.3. Інгібітори нітрифікації
- •18.4. Фосфорні добрива
- •18.5. Калійні добрива
- •18.6. Комплексні добрива
- •18.6.1. Застосування комплексних добрив
- •18.7. Рідкі комплексні добрива
- •Контрольні запитання
- •19. ОРГАНІЧНІ ДОБРИВА
- •19.2. Пташиний послід
- •19.3. Торф
- •19.4. Компости
- •19.5. Сапропель
- •19.6. Зелене добриво
- •Контрольні запитання
- •20. ЗНАЧЕННЯ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ І МІКРОДОБРИВ
- •20.1. Мікродобрива
- •Контрольні запитання
- •21. СКЛАДИ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ДОБРИВ
- •22. СИСТЕМА ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ
- •22.1. Система удобрення у сівозмінах
- •22.2. Удобрення овочевих культур
- •22.3. Удобрення плодових і ягідних культур
- •22.4. Удобрення сінокосів і пасовищ
- •22.5. Система удобрення в умовах зрошення
- •22.7. Програмування врожаю
- •Контрольні запитання
- •23.1.3. Агрохімічне дослідження ґрунтів
- •23.1.4. Агрохімічні картограми
- •23.1.5. Моніторинг ґрунтів
- •23.1.6. Агрохімічний паспорт
- •23.1.7. Проектно-кошторисна документація
- •23.1.8. Контроль якості засобів хімізації
- •23.1.9. Агрохімічне обслуговування
- •23.1.10. Формування «Сільгоспхімія»
- •23.1.11. Пункти хімізації
- •23.2. Економіка застосування добрив
- •Контрольні запитання
- •24.2. Вода
- •24.4. Теплота
- •Контрольні запитання
- •25.1. Біологічні особливості бур’янів
- •25.2. Класифікація бур’янів
- •25.3. Заходи боротьби з бур’янами
- •Контрольні запитання
- •26. СІВОЗМІНИ В ЗЕМЛЕРОБСТВІ УКРАЇНИ
- •26.1. Наукові основи сівозмін
- •26.2. Класифікація сівозмін
- •26.5. Проміжні культури в сівозміні
- •Контрольні запитання
- •27. ОБРОБІТОК ҐРУНТУ
- •27.2. Заходи і способи обробітку ґрунту
- •27.3. Системи обробітку ґрунту
- •27.3.1. Зяблевий обробіток ґрунту
- •27.3.2. Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури
- •27.3.3. Обробіток ґрунту під озимі культури
- •Контрольні запитання
- •28.1. Агротехнічні вимоги до якості насіння
- •28.2. Зберігання насіння
- •28.3. Підготовка насіння до сівби
- •28.4. Сівба сільськогосподарських культур
- •Контрольні запитання
- •29. СИСТЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА
- •29.1. Розвиток систем землеробства
- •29.2. Сучасні інтенсивні системи землеробства
- •29.4. Системи землеробства на зрошуваних землях
- •Контрольні запитання
- •СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
18. Мінеральні добрива
Для внесення фосфоритного борошна застосовують пневматичні транспортні засоби, щоб зменшити його втрати. Транспортують і вносять фосфоритне борошно за двома технологіями: 1) прямоточною — навантаження на складі у тракторні або автомобільні розкидачі з наступним транспортуванням і внесенням у ґрунт; 2) перевантажувальною — навантаження на складі у транспортні засоби, транспортування, перевантаження на полі у тракторні розкидачі і внесення ними.
18.5.Калійні добрива
ВІвано-Франківській та Львівській областях знаходяться найбільше в світі Прикарпатське родовище калійних солей сульфат- но-хлоридного типу.
Залежно від вмісту сірки і хлору калійні добрива поділяють на дві форми: хлоридну та безхлорну (сульфатну). До хлоридної форми відносять калій хлористий, калійну сіль, каїніт; до безхлорної — калій сірчанокислий, калімаг, калійно-магнієвий концентрат. Усі калійні добрива добре розчинні у воді.
ВУкраїні прикарпатські родовища дають змогу виробляти безхлорні калійні добрива. Основними калійними добривами є калій хлористий і 40% калійна сіль змішана, калій магнезія.
Калій хлористий КСl. Масова частка калію становить 53–
60,6% К2О. Вологи не більш як 1%. Білого або червонувато-бу- рого кольору. Злежується. Для зменшення злежування добавляють аміни. Випускають у вигляді гранул, дрібних і крупних кристалів.
Часточок крупних кристалів розміром 1–4 мм повинно бути не менш як 90%. При внесенні у ґрунт КСl розчиняється і поглинається ґрунтовим вбирним комплексом, який утримує калій, що запобігає його вимиванню. При внесенні високих норм калію він може переміщуватись у підорні шари ґрунтів легкого гранулометричного складу.
Крім обмінного поглинання калію, може бути і необмінна фіксація глинистими мінералами монтморилонітової групи і гідрослюдами, що мають тришарову кристалічну решітку. Поперемінне пересихання та зволоження ґрунту сприяє необмінному
173
Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії
поглинанню калію. Тому калійні добрива вносять у зволожені прошарки ґрунту (в рядки, для підживлення та як основне удобрення).
Калійна сіль змішана 40%. Суміш калію хлористого і каїніту або сільвініту. Масова частка калію становить 40% К2О. Крім калію містить магній, натрій, сірку, інші елементи. Сірого або чер- воно-бурого кольору. Мало гігроскопічна. Вносять у рядки, використовують для підживлення та в основне удобрення.
Встановлена більша ефективність калійної солі порівняно з калієм хлористим і комплексними добривами при внесенні під цукрові і кормові буряки, застосуванні на луках і пасовищах.
Калій сірчанокислий К2SO4. Масова частка калію 48–52% К2О. Білого кольору з жовтим відтінком. Не гігроскопічний, не злежується. Випускають у гранульованому і не гранульованому вигляді. У гранульованому вигляді фракція 1–4 мм становить не менш як 90%.
Крім калію, цінною у цьому добриві є сірка. При внесенні під картоплю, виноград, тютюн, льон, хміль підвищується не тільки врожай, а й поліпшується його якість порівняно з внесенням калію хлористого.
Калійно-магнієвий концентрат. Масова частка калію становить 17,5–19,5% К2О, магнію — до 9% MgO. Містить також сірку, натрій, хлор, різні мікроелементи. Вміст вологи до 5%. Не злежується. Найбільш ефективний калійно-магнієвий концентрат при внесенні на ґрунтах легкого гранулометричного складу під картоплю, коренеплоди, капусту, трави.
Калімагнезія К2SO4 + MgSO4. Масова частка калію становить 28–30% К2О, магнію — 8–10% MgO. Білого кольору з сірим або рожевим відтінком. Порошкоподібне або гранульоване, не злежується. Високоефективне на бідних на магній ґрунтах при внесенні під картоплю, виноград, льон, гречку. Удобрення картоплі калімагнезією підвищує вміст у бульбах вітаміну С та білка. Сприяє нагромадженню білка в зерні озимої пшениці.
Каїніт KCl•MgSO4•3Н2О. Масова частка калію становить 10– 14% К2О, 6–7% MgO, 15–17% S03, 22–25% Na2O, хлору — понад 46%. Сірого кольору з окремими червоними кристалами. Злежується. При правильному застосуванні каїніту і 40% калійної солі прирости врожаю основних культур однакові. При внесенні каїніту під зяблеву оранку, особливо на ґрунтах легкого гранулометричного
174