Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

бродіння виділяється значна кількість газу, який можна використовувати для побутових потреб.

Сучасні технології за рахунок інтенсивного біологічного окислення дають можливість відходам тваринницьких ферм надавати однорідного рідинного стану і вносити його в ґрунт.

Застосування вермикультури дає можливість отримувати з відходів рослинництва та органічних добрив вермикомпост, який містить 40–45% органічної речовини, 0,9–3,5% загального азоту, 0,8–2,2% Р2О5, 0,8–2,1% К2О та інші елементи.

Штучний гній. Для його виготовлення використовують подрібнену солому, стоки тваринницьких комплексів,покидьки рослин. Подрібнену солому, різні рослинні залишки розстелюють рівним шаром товщиною 30–35 см на ширину 3–3,5 м. Шар ущільнюють, змочують водою. Укладають солому пошарово до висоти 2,5 м. Температура у бурті піднімається до 25–30 градусів. Після цього бурт поливають водою, рідким гноєм, стоками тваринницьких комплексів. За 3–4 міс штучний гній готовий.

19.5. Сапропель

Сапропель — продукт відкладів прісних озер і ставків, який належить до органічних або вапнякових добрив. Склад сапропелів дуже неоднорідний (табл. 40).

Таблиця 40

Агрохімічна характеристика сапропелів України, % на суху речовину (М. Й. Шевчук, 1996)

Родовище	Волога	Зола	рН	СаО	Fе2О3	Р2О5	Азот	Сірка
Волинська обл.	9,42	28,6	5,76–8,42	7,18	3,74	0,47	1,85	0,30
Київська обл.	87,5	46,0	6,0–8,1	14,0	4,8	0,82	2,23	1,60

У сапропелях міститься до 30, інколи до 50% і більше, органічної речовини, 20–30% карбонатів кальцію та магнію. Органічні сполуки представлені гуміновими кислотами (11,3– 43,4%), фульвокислотами (2,1–23,5%), негідролізованим залишком (5,1– 22,6%), геміцелюлозою (9,8–52,5%), целюлозою (0,4-6,0%), водорозчинними сполуками (2,4–13,5%), бітумами А (3,4–10,9%) і бітумами С (2,1–6,6%) (Бракш та ін., 1962). За

196

19. Органічні добрива

вмістом золи сапропелі поділяють на малозольні (до 30% золи), середньозольні (30–50%), підвищенозольні (50–70%), високозольні (75–85%). Сапропелі із масовою часткою золи більш як 85% називаються мулом. Сполуки азоту знаходяться у сапропелі у важкодоступних для рослин формах. Вміст фосфору низький, а калію і мікроелементів дуже низький.

Сапропелі використовують на добриво, з них виготовляють органо-мінеральні добрива (табл. 41).

Таблиця 41

Технічні вимоги до сапропелевої сировини різного походження для використання її на добриво,

% на суху речовину (М. Й. Шевчук, 1996)

		Показники норм по видах сапропелів
		Органічних	органо-	органо-
			вапнянових	кремземлистих
	Вміст органічної ре-	50	15	30
	човини
	Вміст азоту	1,5	0,7	1,0
	не більше	12	–	17
	СаО не менше	–	17	–
	Fе2О3 не більше	10	10	10
	SО3 не більше	3	7	3
	рН сол., не менше	5	не обмежено	5
	Радіоактивне забру-	5·10–7	5·10–7	5·10–7
	днення цезієм, Кі/кг

Використовують такі технології використання сапропелей на добриво: 1) гідротехнічну; 2) технологію намиву на поля; 3) технологію добування екскаваторами. Остання технологія має переваги перед гідротехнічною, які полягають у простоті добування, використанні серійних машин. Вона в 3 рази менш капіталоємна, собівартість добрив у 2 рази менша. Технологію намиву на поля застосовують при корінному поліпшенні малопродуктивних ґрунтів. Для отримання такого самого приросту врожаю від застосування сапропелю, як і від гною, його потрібно вносити в 2–3 рази більше. За даними Гомельської ПРСХ, урожай картоплі на дерново-підзолистих ґрунтах при внесенні N70P60K120 становив 139 ц/га, при внесенні 40 ц/га гною — 177 ц/га, при внесенні 40 і 80 т/га сапропелю — відповідно 124 і 174 ц/га.

197

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

19.6. Зелене добриво

Зелене добриво, або сидерати, надійний засіб підвищення родючості ґрунтів, особливо дерново-підзолистих легкого гранулометричного складу. На зелене добриво використовують бобові культури, які накопичують велику вегетативну масу багату на азот (люпин, серадела, буркун) і небобові (ріпак, озиме жито, олійну редьку, гречку, гірчицю і ін.).

Сидеральні культури вирощують окремо, в ущільнених або проміжних посівах. Доцільно зелену масу сидератів використовувати на корм або силос, а пожнивні та кореневі рештки заорювати. Рослини люпину залишають у ґрунті 150–200 кг/га азоту, поглинають фосфор з важкорозчинних добрив і мобілізують важкорозчинні сполуки ґрунту, що використовуються культурами, які висівають після них.

При вирощуванні люпину на зелене добриво його заорюють у фазі сизих бобиків (табл. 42). Ефективність зеленого добрива прирівнюється до ефективності 30–40 т/га гною. Коефіцієнт використання азоту із зеленого добрива в перший рік дії удвоє більший, ніж з гною.

Таблиця 42

Вміст елементів живлення в зеленій масі сидератів і гної, %

Добриво	N	Р2О5	К2О	СаО	MgO
Гній змішаний	0,50	0,34	0,55	0,70	0,15
Зелена маса люпину	0,45	0,10	0,17	0,47	0,12
Зелена маса буркуну	0,77	0,05	0,19	0,97	0,10

Удобрення люпину фосфорними добривами позитивно впливає на розвиток та азотфіксуючу здатність бактерій, посилює синтез білка, прискорює дозрівання насіння. Максимальну ефективність фосфорні добрива виявляють при забезпеченні рослин сіркою і магнієм. Ефективність фосфорних добрив підвищується на фоні калійних. Особливо великі потреби рослин у калії на ґрунтах піщаного гранулометричного складу. Перед висіванням насіння бобових сидеральних культур обробляють бактеріальними препаратами. Останні роки почали широко застосовувати посіви небобових культур на зелене добриво. Небобові культури

198

19. Органічні добрива

формують свою зелену масу за рахунок поживних речовин ґрунту. Підвищити їх продуктивність і відшкодувати затрат на їх вирощування можливо при застосуванні добрив. В зеленій масі, яку заорюють, міститься мало азоту. При зароблянні зеленої маси небобових культур вносять мінеральні добрива. Позитивна роль зеленої маси небобових культур з насиченням сівозміни мінеральними добривами знижується. Тому доцільно поєднувати вирощування бобових і небобових культур на зелене добриво.

Застосування зелених добрив, вапнування ґрунтів, внесення органічних і мінеральних добрив дають змогу підвищити родючість ґрунтів та продуктивність рослин.

Контрольні запитання

1.Які добрива відносять до органічних? Їх склад.

2.Склад твердого (підстилкового) і рідкого гною, особливості використання.

3.Вплив органічних добрив на процеси, які відбуваються у ґрунті.

4.Економічна ефективність використання різних органічних добрив.

5.Вплив органічних добрив на навколишнє середовище.

199