- •ВСТУП
- •1. ПОХОДЖЕННЯ, СКЛАД І ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТІВ
- •1.1. Гранулометричний склад ґрунтів
- •1.2. Мінералогічний склад ґрунтів
- •1.3. Ґрунтотворні породи
- •1.4. Суть ґрунтотворного процесу
- •1.5. Морфологічні ознаки ґрунту
- •1.6. Органічна частина ґрунту
- •1.7. Вбирна здатність і реакція ґрунту
- •1.8. Водні властивості і водний режим ґрунту
- •1.9. Повітряні властивості і повітряний режим ґрунтів
- •1.10. Теплові властивості і тепловий режим ґрунтів
- •2. РОДЮЧІСТЬ ҐРУНТІВ
- •3. ОСНОВНІ ГЕНЕТИЧНІ ТИПИ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ
- •3.1. Фактори і умови ґрунтоутворення
- •3.2. Основні закономірності розміщення ґрунтів
- •3.3. Класифікація і систематика ґрунтів
- •3.4. Номенклатура ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •8. ЗАСОЛЕНІ ҐРУНТИ І СОЛОДІ
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •10. ҐРУНТИ ГІРСЬКОГО КРИМУ
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •12.2. Агровиробниче групування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •13. ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР
- •13.1. Економічна оцінка земель
- •14. СКЛАД І ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН
- •14.1. Роль макро- і мікроелементів
- •14.2. Винос поживних речовин культурами
- •14.3. Баланс поживних речовин
- •14.4. Рослинна діагностика
- •14.5. Живлення рослин
- •Контрольні запитання
- •15. АГРОХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТІВ
- •15.1. Вміст елементів живлення у ґрунті і їх значення
- •15.2. Агрохімічні властивості ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •16. ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ
- •17. ХІМІЧНА МЕЛІОРАЦІЯ ҐРУНТІВ
- •17.1. Вапнування ґрунтів
- •17.2. Гіпсування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •18. МІНЕРАЛЬНІ ДОБРИВА
- •18.1. Азотні добрива
- •18.2. Рідкі азотні добрива
- •18.3. Інгібітори нітрифікації
- •18.4. Фосфорні добрива
- •18.5. Калійні добрива
- •18.6. Комплексні добрива
- •18.6.1. Застосування комплексних добрив
- •18.7. Рідкі комплексні добрива
- •Контрольні запитання
- •19. ОРГАНІЧНІ ДОБРИВА
- •19.2. Пташиний послід
- •19.3. Торф
- •19.4. Компости
- •19.5. Сапропель
- •19.6. Зелене добриво
- •Контрольні запитання
- •20. ЗНАЧЕННЯ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ І МІКРОДОБРИВ
- •20.1. Мікродобрива
- •Контрольні запитання
- •21. СКЛАДИ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ДОБРИВ
- •22. СИСТЕМА ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ
- •22.1. Система удобрення у сівозмінах
- •22.2. Удобрення овочевих культур
- •22.3. Удобрення плодових і ягідних культур
- •22.4. Удобрення сінокосів і пасовищ
- •22.5. Система удобрення в умовах зрошення
- •22.7. Програмування врожаю
- •Контрольні запитання
- •23.1.3. Агрохімічне дослідження ґрунтів
- •23.1.4. Агрохімічні картограми
- •23.1.5. Моніторинг ґрунтів
- •23.1.6. Агрохімічний паспорт
- •23.1.7. Проектно-кошторисна документація
- •23.1.8. Контроль якості засобів хімізації
- •23.1.9. Агрохімічне обслуговування
- •23.1.10. Формування «Сільгоспхімія»
- •23.1.11. Пункти хімізації
- •23.2. Економіка застосування добрив
- •Контрольні запитання
- •24.2. Вода
- •24.4. Теплота
- •Контрольні запитання
- •25.1. Біологічні особливості бур’янів
- •25.2. Класифікація бур’янів
- •25.3. Заходи боротьби з бур’янами
- •Контрольні запитання
- •26. СІВОЗМІНИ В ЗЕМЛЕРОБСТВІ УКРАЇНИ
- •26.1. Наукові основи сівозмін
- •26.2. Класифікація сівозмін
- •26.5. Проміжні культури в сівозміні
- •Контрольні запитання
- •27. ОБРОБІТОК ҐРУНТУ
- •27.2. Заходи і способи обробітку ґрунту
- •27.3. Системи обробітку ґрунту
- •27.3.1. Зяблевий обробіток ґрунту
- •27.3.2. Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури
- •27.3.3. Обробіток ґрунту під озимі культури
- •Контрольні запитання
- •28.1. Агротехнічні вимоги до якості насіння
- •28.2. Зберігання насіння
- •28.3. Підготовка насіння до сівби
- •28.4. Сівба сільськогосподарських культур
- •Контрольні запитання
- •29. СИСТЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА
- •29.1. Розвиток систем землеробства
- •29.2. Сучасні інтенсивні системи землеробства
- •29.4. Системи землеробства на зрошуваних землях
- •Контрольні запитання
- •СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
21. Склади для зберігання добрив
21. СКЛАДИ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ДОБРИВ
Основною функцією складів для засобів хімізації (добрив, пестицидів, кормових добавок тощо) є не тільки зберігання, а й комплексна механізація всіх видів робіт для розвантажування, навантажування та підготовки їх до використання.
Залежно від використання розрізняють склади прирейкові, глибинні (рис. 18–20) та склади пунктів хімізації. Прирейкові склади пристосовані для зберігання аміачної селітри, твердих пожежо- вибухонебезпечних та інших твердих добрив, пиловидних вапнякових матеріалів і фосфоритного борошна, рідкого аміаку, аміачної води, РКД, пестицидів і мають пристосування для їх розвантажування із залізничних вагонів та інших транспортних засобів. Можуть виконувати роль перевалочних баз.
У складські комплекси місткістю від 900 до 6400 т і більше входять окремі спеціальні приміщення для зберігання пожежо-
Рис.18. Прирейковий склад:
1 — естакада; 2 — залізнична колія; 3–12 відсіки для зберігання добрив; 13 — службове приміщення
207
Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії
Рис. 19. Склад силосного типу добрив:
1 — камерний навантажувач; 2 — приймальний бункер; 3 — залізничний вагон; 4 — розвантажувальна машина; 5 — завантажувальна система; 6, 7, 8 — силоси; 9 — навантажувачі; 10 — транспортний засіб
та вибухонебезпечних добрив, склади для аміачної селітри, рідких добрив, пестицидів, навіси для використання машин і механізмів для змішування і внесення добрив, вагове господарство. Такі склади є виробничим центром районного формування «Сільгоспхімія», пункту хімізації району.
Глибинні склади обслуговують певну кількість господарств району. Виробничі підрозділи формувань «Сільгоспхімії» приймають, зберігають добрива та інші засоби хімізації, доставляють їх у господарства. Згідно з договорами господарств підрозділи «Сільгоспхімія» вносять добрива і пестициди на їх поля.
Склади пунктів хімізації господарств повинні мати місткості, які б могли одноразово вмістити половину річної кількості добрив і всю кількість пестицидів. Наявність складів у господарствах для зберігання аміачної селітри, твердих і рідких добрив дає змогу не тільки використовувати добрива згідно з планом, а й
208
21. Склади для зберігання добрив
Рис. 20. Глибинний склад для мінеральних добрив:
1 — відсік для затарених добрив; 2 — відсіки для незатарених добрив; 3
— технологічний відсік; 4 — транспортні засоби; 5 — подрібнювач добрив; 6 — навантажувач добрив; 7 — змішувач добрив; 8 — агрегат для внесення добрив; 9 — відсіки для зберігання добрив; 10 — відсік для зберігання аміачної селітри; 11 — навантажувач; 12 — накриття для техніки
запобігти їх втратам. Тверді добрива зберігають у наземних складах, пиловидні — у силосних місткостях (рис. 19), рідкі — в резервуарах. Їх об’єми і виробничі можливості визначаються рівнем хімізації району. Добрива, які транспортують насипом, зберігають у відсіках. Висота насипу суперфосфату порошкоподібного, калійної солі, калію хлористого має становити 1,5–2,5 м, амонію сірчанокислого — 2,5–3 м, калію хлористого кристалічного незлежуваного — 3–4 м.
Сечовину, аміачну селітру складають у мішках навхрест штабелями у 12–15 рядів. Суперфосфат простий і подвійний, амофос, нітроамофоску, нітрофос зберігають у мішках, які складають у штабелі у 20 рядів. Простір між добривами, які зберігають у мішках, насипом, між стінами складу, має становити 0,5–1 м.
209
Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії
Прирейкові склади мають стаціонарні та мобільні засоби механізації, глибинні — тільки мобільні.
Приймають добрива згідно з документом про якість, де зазначені назва добрив та підприємство-виготовлювач, технічні вимоги нормативно-технічної документації (НТД), відомості про властивості (пожежота вибухонебезпечність, токсичність, тощо), номер партії, маса, номер залізничного вагона чи іншого транспортного засобу, дата виробництва, підпис і штамп служби технічного контролю.
Прогресивною технологією транспортування і зберігання твердих мінеральних добрив є контейнерна з використанням м’яких спеціалізованих контейнерів. Застосування контейнерів багаторазового використання (МК), разового (МКР) та оборотних (МКО) дає змогу зменшити витрати на добрива порівняно із витратами на добрива, які затарюють у поліетиленові мішки масою 50 кг.
Транспортування добрив у пакетах дає змогу підвищити продуктивність праці у 2–3 рази, скоротити простої транспорту, поліпшити умови праці, запобігти втратам добрив.
Використання механізмів для змішування добрив дає можливість виготовляти змішані добрива, склад і співвідношення елементів живлення у яких відповідає рівню забезпечення рослин поживними речовинами з ґрунту і добрив біологічним особливостям культури, величині та якості запланованого врожаю.
210