Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Zemlerobstvo-Gudz.pdf
Скачиваний:
430
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
3.24 Mб
Скачать

25. Бур’яни і заходи боротьби з ними. Шкода від бур’янів

а

б

Рис. 30. Карантинні бур’яни:

а— паслін колючий; б — гірчак рожевий

ітриквітковий, гірчак рожевий (рис. 30). Бур’яни зовнішнього карантину — це амброзія приморська, бузинник пазушний, усі види стриги, деякі види дикого соняшнику.

25.3. Заходи боротьби з бур’янами

Засмічення ґрунту та посівів насінням бур’янів відбувається переважно при внесенні неправильно заготовлених органічних добрив, використанні для сівби некондиційного насіння, внаслідок порушень технологій у системах обробітку ґрунту тощо.

Для розробки та успішного застосування науково обґрунтованих комплексних заходів боротьби з бур’янами треба щорічно проводити облік засміченості сільськогосподарських угідь. За його показниками складають карту засміченості полів, де крім

277

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

Таблиця 64

Оцінка засміченості посівів, бали

Наявність бур’янів

Бал

Засміченість

Поодинокі бур’яни

1

невелика

Наявність бур’янів залежно від кількос-

2

середня

ті культурних рослин не більше 25%

 

 

25–50%

3

велика

більше як 50%

4

дуже велика

ступеня засміченості зазначають його характер та переважаючі види й групи бур’янів. На виробництві здебільшого використовують найпростіший окомірний метод обліку видового складу вегетуючих бур’янів та ступінь засміченості посівів за бальною системою, розробленою О. І. Мальцевим (табл. 64).

Обстеження кожного поля сівозміни здійснюють по його діагоналі у певний для кожної культури час. Облікові ділянки розміщують на певній відстані одна від одної. Тип забур’яненості кожного поля або його частини визначають при поєднанні різних груп бур’янів або за переважаючою групою: малорічні, кореневищні, коренепаросткові або змішані. Крім окомірного методу обліку засміченості посівів, існують кількісний та кількісно-ваговий методи. Останній найточніший, проте трохи громіздкий, і тому більше застосовується з науковою метою.

Одержані результати наносять на карту полів сівозміни чи окремих земельних ділянок, позначаючи умовними знаками дані про забур’яненість посівів по полях різними біологічними групами бур’янів. Карти забур’яненості посівів використовують для розробки комплексу заходів боротьби з бур’янами.

Облік засміченості ґрунту насінням бур’янів. Для визначення засміченості ґрунту насінням бур’янів відбирають ґрунтові проби з певної глибини бурами Шевелєва або Калентьєва в 8–10 місцях поля. Ґрунтові зразки з відповідних глибин відмивають на ситах з отворами 0,25 мм. Насіння бур’янів та органічні частини залишаються на ситі, а мінеральні проходять через нього. Залишок на ситі просушують і з нього вибирають насіння, перераховуючи його загальну кількість та по видах на 1 га. Вважають, коли в посівному шарі менше 10 млн шт. насінин бур’янів, засміченість ґрунту слабка, при 10–50 — середня і понад 50 млн — сильна.

278

25. Бур’яни і заходи боротьби з ними. Шкода від бур’янів

Цим методом не можна врахувати насіння, дрібніше 0,25 мм. Це — насіння вовчка соняшникового та гіллястого, а також сушениці болотної, гулявника весняного. Для їх відокремлення і насамперед для обліку вовчків використовують важкі розчини поташу або хлористого цинку.

Облік засміченості ґрунту органами вегетативного розмноження. Органами вегетативного розмноження є цибулини, бульби, кореневища (підземні стебла) та корені коренепаросткових бур’янів з наявними на них бруньками. Цибулини та бульби в ґрунті обліковують у той час, що і насіння бур’янів за раніше визначеним методом.

Для обліку корневищ та кореневих паростків використовують невеликі пробні ділянки, на яких викопують підземні органи розмноження. Після відокремлення від ґрунтової маси підраховують їх довжину, масу та кількість наявних бруньок. Ці дані перераховують на 1 га. Одержані дані наносять на карту забур’яненості полів сівозмін.

Боротьба з бур’янами означає знищення їх або зниження їх шкідливої дії різними способами. Велике значення у боротьбі з бур’янами мають своєчасність та висока якість виконання всіх сільськогосподарських робіт, повне дотримання встановленого чергування культур у сівозмінах, проведення науково обґрунтованого комплексу запобіжних та винищувальних заходів.

Усі заходи боротьби з бур’янами поділяються на запобіжні та винищувальні. Запобіжні заходи мають бути спрямовані на усунення джерел і шляхів розповсюдження бур’янів, а винищувальні — на знищення бур’янів механічними, фізичними, біологічними та хімічними методами.

Науково обґрунтоване застосування методів боротьби з бур’я- нами в певних умовах, спрямоване на зменшення кількості їх до рівня економічного порогу шкідливості, називається інтегрованою системою боротьби з бур’янами. Економічним порогом шкідливості є мінімальна кількість бур’янів, знищення яких забезпечує одержання приросту врожаю, який окуповує витрати на винищувальні заходи та збирання додаткової продукції. Велике значення при виборі строків і заходів боротьби з бур’янами має визначення критичного порогу шкідливості, тобто найменшої кількості бур’янів, за якою встановлюють статистичне зниження врожаю культури або її якості.

279

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

Основою інтегрованої системи заходів боротьби з бур’янами є правильне використання біологічних особливостей культурних рослин і бур’янів, на які впливають відповідними заходами агротехніки та виконанням комплексу запобіжних заходів.

Запобіжні заходи боротьби з бур’янами передбачають проведення таких робіт: очищення посівного матеріалу від насіння бур’янів і використання для сівби кондиційного насіння І або II класу; правильне зберігання та використання напівперепрілого та перепрілого гною, згодовування тваринам тільки в розмеленому або в запареному вигляді кормів, якщо в них міститься велика кількість насіння бур’янів; обкошування доріг, меж, полезахисних смуг, меліоративних каналів до або під час цвітіння бу- р’янів; дотримування оптимальних строків і способів сівби та норм висіву насіння; очищення поливної води від насіння бур’я- нів у системі зрошувальних каналів; суворе додержання правил карантину; своєчасне та якісне збирання врожаю з герметизацією сепаруючих органів збиральних машин для запобігання розсіванню насіння бур’янів; впровадження прогресивних способів збирання зернових культур з вивезенням з полів усієї біологічної маси врожаю.

До запобіжних заходів боротьби з бур’янами належать обробіток ґрунту, зокрема лущення стерні, боронування, зяблевий, передпосівний обробіток та обробіток парів.

Винищувальні заходи. Механічні заходи боротьби з бур’я- нами передбачають пряме знищення бур’янів, що ростуть на полях. До них насамперед відносять раціональний механічний обробіток ґрунту та його прополювання.

Після обробітку ґрунту наявне в ньому насіння бур’янів проростає, а потім їх сходи знищують. Так, післяжнивне лущення стерні, проведене після або вслід за збиранням зернових, сприяє (за належних умов) масовому проростанню насіння бур’янів, сходи яких знищують під час наступного обробітку ґрунту. Велике значення для знищення бур’янів має паровий обробіток ґрунту з пошаровим очищенням його від насіння бур’янів та їх вегетативних органів. Раннє весняне боронування зябу та передпосівна культивація також сприяють зменшенню засміченості полів.

Під час боротьби з кореневищними бур’янами ефективна система парового або напівпарового обробітку ґрунту. Після

280

25. Бур’яни і заходи боротьби з ними. Шкода від бур’янів

збирання культури ґрунт обробляють дисковими знаряддями на глибину 10–12 см, тобто на глибину розміщення основної маси кореневищ. На подрібнених кореневищах з бруньок утворюються проростки. При появі масових сходів пирію (шилець) ґрунт глибоко орють плугом з передплужником. У ґрунті проростки бур’я- ну, позбавлені світла та доступу кисню, задихаються і гинуть. Цей спосіб знищення пирію називається способом удушення. Існують й інші способи знищення кореневищ багаторічних бур’янів (вичісування, висушування та виморожування), проте вони малоефективні і мають багато недоліків.

Коренепаросткові бур’яни найбільш ефективно знищувати, систематично підрізуючи їх кореневу систему в міру появи сходів у вигляді розеток листя. Такі заходи можна здійснювати при застосуванні систем парового (особливо на чистих парах) та зяблевого обробітку ґрунту. Тому на полі після збирання врожаю в разі засміченості його коренепаростковими бур’янами проводять 2– 3 лущення стерні, збільшуючи щоразу глибину підрізування кореневих пагонів робочими органами знарядь, після чого поле глибоко переорюють. Багаторазове підрізування березки польової або осоту рожевого з наступною оранкою на глибину 28–30 см приводить майже до повної загибелі життєздатних бруньок цих бур’янів. Цей. спосіб боротьби з коренепаростковими бур’янами називається способом виснаження, тобто відбувається виснаження запасів пластичних речовин у відрізках коренів не без поповнення їх внаслідок асиміляції. Тому при застосуванні цього методу, дуже важливим є своєчасність наступного поверхневого обробітку ґрунту з підрізуванням проростків бур’янів.

Спосіб виснаження можна застосовувати і в посівах просапних культур під час міжрядних розпушувань на різну глибину підрізними робочими органами культиваторів, а також у системах передпосівного обробітку ґрунту під ранні та пізні ярі культури.

Для знищення ярих, зимуючих та озимих бур’янів найефективнішою є система парового обробітку, особливо на чистих парах з пошаровим обробітком ґрунту, де кожне наступне розпушування проводять на 1–2 см мілкіше, ніж попереднє. Для знищення цієї групи бур’янів ефективними є також системи зяблевого раннього обробітку, післяпосівного обробітку просапних та передпосівного обробітку під ранні та пізні ярі культури.

281

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

Ефективність механічних заходів під час знищення бур’янів підвищується тоді, коли їх застосовують при появі сходів. Це особливо характерно для таких заходів поверхневого обробітку ґрунту, як боронування, що ефективне під час післяпосівного догляду за посівами кукурудзи, картоплі, проса та інших культур, а також при ранньовесняному боронуванні посівів озимих культур.

Біологічні способи боротьби з бур’янами. Найбільше значення серед біологічних способів боротьби з бур’янами має застосування в сівозмінах науково обґрунтованого чергування сільськогосподарських культур.

Оскільки більшість бур’янів пристосувалася до способів вирощування культурних рослин і вони стали характерними для деяких з них, чергування культур у полях сівозміни значно зменшує забур’яненість посівів. Проте є бур’яни, які дуже чутливі до окремих факторів життя. Так, пирій повзучий дуже чутливий до нестачі світла. І тому на піщаних ґрунтах Полісся одним з ефективних способів його знищення є повторні посіви жита, яке добре затінює пирій. На більш зв’язних ґрунтах чергування посівів жита та гречки з викосумішкою дає змогу протягом 2–3 років очистити поле від пирію. Чергування посівів озимих культур з чистим паром сприяє очищенню поля від злісного бур’яну — гірчаку рожевого, поширеного у південних районах України.

Для боротьби з бур’янами використовують також комах і гриби. Так, для боротьби з вовчком розводять мушку фітомізу, яка відкладає яйця у квітки бур’яну-паразита, знищуючи його насінну продуктивність. Для знищення амброзії полинолистої почали використовувати каліфорнійську совку, яка живиться тільки листками цієї рослини і протягом вегетаційного періоду дає 3–4 покоління. Обприскування рослин повитиць спорами гриба альтернарії приводить до їх відмирання.

В останні роки для боротьби з бур’янами почали застосовувати патогенні гриби, концентрати яких називаються біологічними гербіцидами.

Хімічні заходи боротьби з бур’янами. У системі заходів боротьби з бур’янами широко застосовують хімічні способи знищення бур’янів, їх здійснюють за допомогою хімічних речовин або гербіцидів (від лат. herba — трава, ceadere — убивати).

282

25. Бур’яни і заходи боротьби з ними. Шкода від бур’янів

За характером дії на рослини гербіциди поділяють на дві групи: вибіркової та суцільної дії. Гербіциди вибіркової дії знищують бур’яни і не пошкоджують культурні рослини. До них належить більшість препаратів, які використовують на посівах сільськогосподарських культур. Гербіциди суцільної дії знищують усю рослинність, тому їх застосовують на ділянках несільськогосподарського використання у післяжнивний період проти багаторічних бур’янів, на чистих парах тощо.

Проте такий поділ гербіцидів умовний. Гербіциди першої групи виявляють свою вибірковість при дотриманні оптимальних доз, способів та строків їх застосування. При підвищених дозах вони можуть бути використані як препарати суцільної дії. Залежно від характеру дії на рослину гербіциди вибіркової та суцільної дії поділяють на дві групи: системні (що переміщуються) та контактної дії.

Гербіциди системної дії (органічні), потрапляючи на листки або корені, переміщуються по судинно-провідній системі рослин і взаємодіють з продуктами обміну та порушують загальний хід фі- зіолого-біохімічних процесів, призводячи до патологічних явищ та загибелі рослин. До таких гербіцидів належать препарати 2,4-Д, 2М-4ХМ, 2М-4ХП та ін.

Залежно від ботанічних класів рослин гербіциди поділяють на дві групи: протидвосім’ядольні та протизлакові (табл. 65). Препарати першої групи, наприклад 2,4-Д, 2М-4Х, застосовують для знищення широколистяних двосім’ядольних бур’янів у посівах односім’ядольних (злакових) культур. Протизлакові гербіциди, наприклад ТХА, далапон, використовують у посівах широколистяних культур — соняшнику, картоплі, буряків — для знищення переважно односім’ядольних бур’янів.

Гербіциди контактної дії, як правило, по судинно-провідній системі рослин не переміщуються, а пошкоджують тільки ті її органи та тканини, на які потрапили. До цієї групи гербіцидів входять реглан, нітрофен тощо. Системні гербіциди проникають в органи рослин і по судинах кореня і стебла надходять до точок росту, внаслідок чого спричинюють фізіологічні та біохімічні зміни (порушують дихання, обмін речовин, живлення), призводять до загибелі їх.

Залежно від способів застосування виділяють ґрунтові гербіциди, які вносять у ґрунт, та гербіциди, що діють на вегетуючі органи рослин.

283

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

Таблиця 65

Гербіциди в посівах сільськогосподарських культур

 

Норма

 

 

Гербіцид

гербіциду,

Період застосу-

Група бур’янів, які

кг/га або

вання гербіциду

знищуються

 

 

л/га*

 

 

 

 

Зернові колосові

 

Агрітокс

1,0–1,5

Фаза кущення

Однорічні двосімя-

дольні

 

 

 

Базагран

2,0–4,0

Фаза кущення

Однорічні двосімя-

дольні

 

 

 

Гроділ

0,02–0,05

Фаза кущення

Однорічні двосімя-

дольні

 

 

 

Пума супер

1,0–1,1

Фаза кущення

Однорічні злакові

Хармоні

0,03–0,07

Фаза кущення

Однорічні двосімя-

дольні

 

 

 

2,4-Амінна

0,7–1,2

Фаза кущення

Однорічні двосімя-

сіль

дольні

 

 

 

 

Кукурудза

 

Раундап

2,0–4,0

За 2 тижні до сівби

Однорічні і багато-

річні двосім’ядольні

Аценіт

3,0–5,0

До сходів

Однорічні злакові

Базагран

2,0–4,0

Фаза 3–5 листків

Однорічні дводольні

Бюктрил-Д

1,5–1,7

Фаза 3–5 листків

Однорічні дводольні

2,4-Д-

0,9–1,7

Фаза 3–5 листків

Однорічні дводольні

Амінна сіль

 

 

 

Діален

1,9–3,0

Фаза 3–5 листків

Однорічні дводольні

Дуал

1,6–2,1

До сівби з загор-

Однорічні злакові

танням в ґрунт

 

 

 

Ерадікан

4,5–8,0

До сівби з загор-

Багаторічні та од-

танням в ґрунт

норічні злакові

 

 

Прімекстра

4,0–5,0

До сівби з загор-

Однорічні і багато-

танням в ґрунт

річні дводольні

 

 

 

Зернобобові культури

 

 

 

Після сівби до поя-

Однота дво-

Прометрин

1,5–2,5

сім’ядольні одноріч-

 

 

ви сходів

ні, двосім’ядольні

 

 

 

Базагран

1,5–3,0

У фазі 3–5 листочків

Однорічні дводольні

Набу

1,5–2,0

У фазі 2–4 листочків

Однорічні злакові

Півот

0,5–1,0

У фазі 2–4 листочків

Однорічні одно- і

дводольні

 

 

 

284

25. Бур’яни і заходи боротьби з ними. Шкода від бур’янів

Продовження табл. 65

 

Норма

 

 

Гербіцид

гербіциду,

Період застосу-

Група бур’янів, які

кг/га або

вання гербіциду

знищуються

 

 

л/га*

 

 

Поаст

1,5–2,0

У фазі 2–4 листочків

Однорічні злакові

Трофі

1,5–2,0

До сівби

Однорічні злакові

 

 

Цукрові буряки

 

Фюзілат

1,0–1,5

У фазі 2–4 листочків

Однорічні злакові

супер

 

 

 

Бетанал

1,5–2,5

У фазі 2–4 листочків

Однорічні дводольні

прогрес

 

 

 

Дуал

1,6–2,6

До сходів

Однорічні злакові

Ерадікан

3,0–5,0

До сівби

Багаторічні і одно-

річні злакові

 

 

 

Зелек супер

0,3–0,5

У фазі 2–6 листочків

Однорічні злакові

Набу

1,0–3,0

У фазі 2–6 листочків

Однорічні злакові

Пірамін

4,0–8,0

До сівби

Однорічні злакові

Тарга

1,0–2,0

2–3 листочки

Однорічні злакові

ТХА

20–30

Восени по ранньо-

Багаторічні і одно-

му зябу

річні однодольні

 

 

Фюзилад

0,7–0,8

У фазі 3–4 листочків

Однота багаторіч-

 

 

 

ні злакові

Лонтрел

2,0–3,0

У фазі 1–2 справж-

Двосім’ядольні

ніх листочків

 

 

 

ТХА + піра-

6–7 + 3–

У фазі 1–2 пар лис-

Однота дво-

мін

3,5

точків

сім’ядольні

Ацетлур

8–12

Під час сівби або до

Однота дво-

появи сходів

сім’ядольні

 

 

ТХА + лена-

6–7 + 0,8–

У фазі 1–2 пар лис-

Однота дво-

цил

1,2

точків

сім’ядольні

 

 

Льон-довгунець

 

Аргітокс

0,7–1,2

У фазі «ялинки»

Однорічні дводольні

Базагран

2,5–3,0

У фазі «ялинки»

Однорічні дводольні

2М-4Х

0,5–0,75

У фазі «ялинки»

Однорічні дводольні

Дуал

1,0–2,1

До сівби

Однорічні злакові

Зелек су-

1,0–1,25

У фазі «ялинки»

Багаторічні і одно-

пер

річні злакові

 

 

Тарга

1,0–2,0

У фазі «ялинки»

Багаторічні і одно-

річні злакові

 

 

 

285

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

Продовження табл. 65

 

Норма

 

 

Гербіцид

гербіциду,

Період застосу-

Група бур’янів, які

кг/га або

вання гербіциду

знищуються

 

 

л/га*

 

 

Трефлан

0,8–1,0

До сівби

Багаторічні і одно-

річні злакові

 

 

 

 

 

Соняшник

 

Треф лан

2,0–5,0

Напередодні сівби

Злакові

Гезагард

2,0–4,0

До сходів

Однорічні одно- і

дводольні

 

 

 

Дуал

1,6–2,6

До сходів

Однорічні злакові

ТХА

1,5–2,0

До посіву

Однорічні злакові

Харнес

1,5–3,0

До посіву

Однорічні одно- і

дводольні

 

 

 

 

 

Картопля

 

Агрітокс

0,9–1,7

До сходів

Однорічні дводольні

Гезагард

3,0–4,0

До сходів

Однорічні двота

однодольні

 

 

 

2М-4Х

0,5–1,2

До сходів

Однорічні дводольні

Аценіт

3,0–5,0

До сходів

Однорічні злакові

Зенкор

0,7–1,5

До сходів

Однорічні дводольні

* Норма гербіциду по діючій речовині.

За хімічним складом гербіциди поділяють на неорганічні та органічні. Гербіциди, які належать до групи неорганічних, використовують переважно для суцільного знищення бур’янів, а також як гербіциди вибіркової дії. До групи органічних гербіцидів входить більшість препаратів похідних хлорфеноксиоцтової кислоти (2,4-Д, 2М-4Х), похідні карбонових кислот (ТХА, далапон), симетричних триазинів (атразин, майязин, прометрин), похідні сечовини (дихлоральсечовина, лінурон, глін, каторан, метурін), гетероциклічних сполук (базагран, ленацил, пірамін, тордон), бензойної кислоти (банвел-Д, полімід), карбамінової та тіокарбамінової кислот (бетанал, карбін, сатури, тілам, ептам, ерадикан), комбіновані препарати (агелон, ацетлур, діален, прімекстра, сітрин), піколінової кислоти (лонтрел) тощо.

Хімічна промисловість випускає гербіциди у різних формах: у вигляді порошків, що добре розчиняються у воді (2М-4Х, ТХА);

286

25. Бур’яни і заходи боротьби з ними. Шкода від бур’янів

порошків, що змочуються водою, і до складу яких входять наповнювачі та поверхнево-активні речовини (такі препарати утворюють з водою стійку суспензію — симазин, прометрин); паст, розчинних у воді (нітрофен); концентратів емульсії (ефіри, 2,4-Д, ептам); мікрокапсульних форм, в яких діюча речовина знаходиться в нейтральному носії — капсулі і перебуває у рідкій фазі; гра- нульованих-препаратів; мінерально-мастильних суспензій тощо.

Багато гербіцидів є токсичними і для сільськогосподарських культур. Так, препарати 2,4-Д у рекомендованих дозах пригнічують ріст кукурудзи, а препарати ТХА та ептам — цукрових буряків на початкових фазах розвитку. Щоб уникнути цього небажаного впливу, синтезовано хімічні речовини, які захищають культурні рослини від негативної дії гербіциду. Ці речовини називаються антидотами.

Залежно від форми препаратів застосовують різні способи їх внесення: суцільний, рядковий, стрічковий, місцевий, авіаційне та наземне обприскування. Для наземного внесення гербіцидів використовують штангові обприскувачі (ОПШ-1500, ОМ-400, ОП- 2000-2-01, ОСШ-2500 та ін.) та оприскувачі вентиляторні (ОВ- 630-01, ОВ-400, ОВП-2000, ОВ-630). Обприскування може бути крупнокрапельним (діаметр крапель > 500 мкм), звичайним (300–500 мкм), дрібнокрапельним (80–100 мкм) та аерозольним (1–30 мкм). При авіаобприскуванні середній діаметр крапель водних розчинів може бути від 80 до 280 мкм.

Кількість води для обприскування змінюється залежно від форми препарату та характеру його дії і при наземному обробітку становить від 300–500 до 250–400 л/га, а при авіаобприскуванні — до 50–100 л/га.

Найкраще обробляти бур’яни гербіцидами у безвітряну теплу погоду. Недоцільно застосовувати гербіциди у посушливий період та перевищувати визначену норму рідини, щоб розчин стікав з рослин на ґрунт. При внесенні препаратів у ґрунт їх необхідно рівномірно розподіляти на поверхні поля і добре заробляти у ґрунт.

Техніка застосування гербіцидів. Основний спосіб внесення гербіцидів — обприскування, їх застосовують у вигляді розчинів, суспензій, емульсій, порошків, гранул, аерозолей. Для внесення гербіцидів використовують наземну техніку та авіацію.

287

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

Таблиця 66

Норми витрати водних розчинів гербіцидів

Форма

 

Гербіциди для вегету-

Грантові гербіциди

 

ючих рослин

препарату

 

 

 

 

системні

контактні

системні

контактні

 

 

 

Для наземних штангових оприскувачів

 

Концентрат

 

100–250

300–500

250–400

емульсії

 

 

 

 

 

 

Розчинні та

 

 

 

 

 

змочуючи по-

 

200–400

400–600

300–500

600-1000

рошки

 

 

 

 

 

 

Для авіаційних штангових оприскувачів

 

Концентрат

 

25–50

50–100

емульсії

 

 

 

 

 

 

Розчинні та

 

 

 

 

 

змочуючи по-

 

25–50

100–200

рошки

 

 

 

 

 

Штангові обприскувачі рівномірно розподіляють робочий розчин гербіциду по ширині захвату штанги і наносять його на посіви або ґрунт гідророзпилювачами.

Для приготування робочих розчинів гербіцидів використовують машини типу АПЖ-12 або водороздавач ВР-ЗМ. Технологія приготування робочих розчинів визначається фізичними властивостями препаратів.

Норма гербіциду залежить від фізико-хімічних його властивостей, забур’яненості та фази розвитку культурних рослин і бур’я- нів, ґрунтово-кліматичних, погодних та інших умов. Найбільшу токсичність гербіциди виявляють при температурі 18–24°С. Ґрунтові гербіциди найкраще діють у помірно теплу погоду з температурою повітря 15–20°С та при вологості ґрунту не менш як 20%.

Дози застосування гербіцидів подані у довідковій літературі в діючій речовині, але один і той самий препарат може мати різний вміст діючої речовини. Тому дозу технологічного препарату на 1 га, якщо вона не вказана в документах виробника, щоразу визначають за формулою

Д = А 10 ,

В

288

25. Бур’яни і заходи боротьби з ними. Шкода від бур’янів

де Д — доза технічного препарату, кг/га; А — рекомендована оптимальна доза діючої речовини, кг/га;

В — кількість діючої речовини в технічному препараті, %.

Витрата робочої рідини залежить від хімічної природи гербіциду, типу обприскувача та розчинів, погодних умов тощо.

Утабл. 66 наведено рекомендовані орієнтовні норми витрати водних розчинів гербіцидів.

При застосуванні гербіцидів важливим є те, щоб кількості розчину, яку вміщує обприскувач, було достатньо на парну кількість проходжень агрегату по полю, що дає змогу обмежитися одним заправочним пунктом.

Заходи і правила безпеки при застосуванні гербіцидів.

Усучасних умовах у сільському господарстві та інших галузях народного господарства застосовують значну кількість хімічних препаратів. Частина з них може потрапляти в продукти харчування людини, корм тварин, забруднювати ґрунт, воду та повітря. Для запобігання забрудненню біосфери І продуктів прийнято законодавчі документи, які регламентують застосування пестицидів та інших хімічних речовин.

Охорона навколишнього середовища під час використання пестицидів включає заходи, що запобігають забрудненню ними атмосферного повітря, ґрунту, водних джерел, продуктів харчування, а також захист тварин і рослинності від потрапляння в них хімічних препаратів. Потрапляючи на рослини, гербіциди виявляють певну біохімічну та фізіологічну дію. Чутливість або стійкість рослин проти гербіцидів залежить від їх сортових та видових особливостей, фази розвитку, складу препарату, його дози, способів внесення, погодних умов, вологості ґрунту, умов вирощування культур тощо. Так, гербіцид 2,4-Д, який застосовують для знищення двосім’ядольних бур’янів у посівах зернових, може згубно діяти і на Інші культури (гарбузові, пасльонові, цибулинні, бобові та ін.), а також на деревовидну та трав’яну рослинність. Похідні сечовини та триазинів, особливо у підвищених дозах, здатні знищувати деякі види злакових і двосім’ядольних культурних рослин.

Для запобігання пошкодженню посівів гербіцидами під час захисту їх від бур’янів треба точно дотримувати строки і техніку їх внесення, особливо під час авіаобприскувань. При цьому слід дотримуватися відповідних правил: швидкість вітру не повинна

289