22. Система застосування добрив

воду на формування одиниці врожаю. Бездефіцитного балансу гумусу досягають при внесенні 8–9 т/га органічних добрив на рік. Добре розкладений гній вносять у парове поле, під озиму пшеницю, кукурудзу. Високоефективним є застосування концентрованих мінеральних добрив. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва зумовила підвищення ефективності калійних добрив, незважаючи на значний вміст обмінного калію в чорноземних і каштанових ґрунтах багатьох районів Степу. Гіпс вносять у парове поле або під кукурудзу.

Орієнтовну систему удобрення у 10-пільній сівозміні на чорноземах звичайних малогумусних наведено в табл. 48.

Таблиця 48

Орієнтовна система удобрення у зоні Степу (А. П. Лісовал, В. М. Макаренко, С. М. Кравченко)

		Органічні			Мінеральні добрива, кг/га
N										Піджив-
	Культура	добрива,		Основне			Припосівне
поля										лення
		т/га
			N		Р2О5	К2О	N	Р2О5	К2О	N
1	Чорний пар	25
2	Озима пшениця				60	30				30
3	Кукурудза на		90		90	90		10
	зерно
4	Кукурудза на	30						10	10
	силос
5	Озима пшениця		30		60	40				60
6	Ячмінь + еспарцет		40		40	40
7	Еспарцет
8	Озима пшениця		30		60	40				60
9	Кукурудза на	30	60		60	60		10
	зерно
10	Соняшник		30		60	30

22.2. Удобрення овочевих культур

Овочеві культури характеризуються коротким вегетаційним періодом, малорозвинутою кореневою системою, високою чутливістю до реакції ґрунту, концентрації ґрунтового розчину. Тому кислі ґрунти вапнують, а слабко- і середньосолонцюваті — гіпсують. Органічні добрива вносять насамперед під огірки, середньо-

217

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

і пізньостиглі сорти капусти, цибулю. Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту, азотні — восени або навесні з урахуванням властивостей ґрунту та умов його зволоження. Овочеві культури добре реагують на припосівне внесення добрив, підживлення, застосування мікроелементів, особливо при вирощуванні розсади.

В умовах закритого ґрунту за допомогою добрив і інших факторів формують урожай певної величини і якості. Контрольовані умови вирощування овочевих культур вимагають знань складу субстратів і поживних розчинів, режиму освітлення і певної температури стосовно фазам росту і розвитку рослин, сортових особливостей, їх складу. Сучасна вимірювальна і компютерна техніка дає можливість застосовувати фітомоніторинг і підвищувати продуктивність культур.

22.3.Удобрення плодових і ягідних культур

Уживленні плодових і ягідних культур розрізняють два періоди. Перший триває від початку вегетації до закінчення росту пагонів у довжину і збирання врожаю. У другий період закладається основа майбутнього врожаю після закінчення росту пагонів та збирання врожаю до пізньої осені.

Навесні плодові культури починають рости і розвиватися за рахунок запасів елементів живлення, накопичених у процесі життєдіяльності за попередній рік. У цей період для рослин необхідне посилене азотно-фосфорно-калійне живлення. Воно має забезпечити інтенсивне цвітіння рослин, ріст кореневої системи, пагонів і плодів. У другу половину літа поживні речовини інтенсивно використовуються на ріст плодів та закладання плодових бруньок. Після збирання врожаю, коли інтенсивно розвиваються плодові і ростові бруньки та відкладаються запасні поживні речовини, має бути посилене фосфорно-калійне живлення рослин при пониженому азотному.

Вимоги плодових культур до добрив залежать від їх віку і продуктивності.

Для вирощування плодових культур застосовують передсадівне удобрення, удобрення молодих насаджень і удобрення

218

22. Система застосування добрив

плодоносних насаджень. Для передсадивного внесення органічні і мінеральні добрива вносять під плантажну чи поглиблену передсадивну оранку. Використовують сидерати (бобові, суміш бобових і злакових тощо). Фосфорно-калійні добрива вносять на основі розрахункових методів встановлення доз добрив з урахуванням даних агрохімічних досліджень.

У рік садіння дерев добрива не вносять. На 2–3-й рік вносять N60. Органічні добрива вносять раз за 3-4 роки, а мінеральні щороку з урахуванням вмісту поживних речовин у ґрунті і стану рослин (табл. 49, 50).

Для основних зон садівництва України в таблиці 50 наведені норми азотних добрив для плодоносних садів.

Таблиця 49

Норми мінеральних добрив для садів з урожайністю 200 ц/га при середньому забезпеченні рослин поживними

речовинами, кг/га (П. Г. Копитко, 2001)

	Зона, ґрунт та його утримання	N	Р2О5	К2О
	в міжряддях
	Дерново-підзолистий	180	60	120
	Світло-сірий і сірий опідзолений
	при паровому утриманні міжрядь	120	60	120
	при залуженні міжрядь	150	90	150
	Темно-сірий опідзолений, чорнозем
	опідзолений і вилугований
	при паровому утриманні міжрядь
	незрошувані сади	120	60	120
	зрошувані сади	150	90	150
	при залуженні міжрядь
	незрошувані сади	150	60	180
	зрошувані сади	180	90	180
	Чорнозем звичайний і південний
	незрошувані сади	120	60	60
	Темно – каштановий
	незрошувані сади	120	60	45

219

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

Таблиця 50

Орієнтовні норми азотних добрив для плодоносних насаджень різної продуктивності, кг/га

	Зона, ґрунт та його утриман-	Урожайність, ц/га
	ня в міжряддях
		10–20	20–30	> 30
	Полісся
	Дерново-підзолистий і бурозем-
	но-підзолистий
	паросидеральна система	60–90	90–120	120
	залуження	120–150	150–180	180
	Лісостеп
	Світло-сірий і сірий опідзолений
	парова система	60–90	90–100	110
	залуження при зрошенні	100–120	90–110	110
	Темно-сірий опідзолений і чор-
	нозем (опідзолений, вилугуваний,
	типовий)
	парова система	60–90	90–100	100
	залуження при зрошенні	90–110	110–130	130
	Степ
	Чорнозем звичайний і південний
	парова система	60–90	90–100	100
	залуження при зрошенні	100–120	120–140	140

22.4. Удобрення сінокосів і пасовищ

Обсяг виробництва продуктів тваринництва, їх собівартість і якість залежать від рівня розвитку кормовиробництва. Застосування добрив дає можливість підвищити продуктивність сінокосів і пасовищ у 1,5–3 рази, а сумісне застосування добрив і зрощення — у 5 разів і більше. Злакові трави врожайністю 50 ц/га сіна виносять 60–70 кг/га азоту, 30–35 Р2О5, 70–80 К2О, 30–45 кг/га СаО. У 1000 корм. од. корму, вирощеного на пасовищах, міститься 75 кг азоту, 7 — фосфору і 35 кг калію.

Удобрення на фоні проведення культуртехнічних робіт (хімічної меліорації, регулювання водного режиму ґрунту, створення культурних пасовищ) — один з головних засобів підвищення

220