18. Мінеральні добрива

заходи: 1) забезпечити збалансоване живлення рослин; 2) проводити ґрунтову і рослинну діагностику; 3) забезпечувати високий рівень агротехніки; 4) застосовувати інтегровану систему захисту рослин. Забороняється застосовувати азотні добрива на території першого поясу санітарної охорони джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, по замерзлому або покритому снігом ґрунті.

18.4. Фосфорні добрива

Сировиною для виробництва фосфорних добрив є апатити й фосфорити. За розчинністю фосфорні добрива поділяють на водорозчинні, розчинні у слабких кислотах і важкорозчинні.

До водорозчинних добрив належать суперфосфати. До розчинних у слабких кислотах (цитратно- і лимоннорозчинні) належать преципітат, знефторений фосфат, фосфатшлаки. Фосфоритне борошно відносять до важкорозчинних добрив, розчинних у концентрованих кислотах — соляній, азотній. Рослини добре засвоюють сполуки фосфору з водорозчинних добрив і розчинних у слабких кислотах. Фосфор із фосфоритного борошна засвоюється рослинами важко.

Вносять фосфорні добрива з розрахунку на вміст засвоюваної або загальної фосфорної кислоти (для фосфоритного борошна) в перерахунку на Р2О5.

Суперфосфат Ca(Н2РО4)2•Н2О + Н3РО4 + CaSO4. Масова частка засвоюваної фосфорної кислоти у порошкоподібному добриві становить 14–21% Р2О5, в гранульованому –18– 21%. Вміст вільної фосфорної кислоти 2,5–5% у перерахунку на Р2О5. Гіпс суперфосфату є джерелом сірки для рослин і мікроорганізмів.

Сполуки фосфору у суперфосфаті представлені водорозчинними (фосфорна кислота), засвоюваними (фосфорна кислота, дигідрофосфат кальцію, фосфати заліза і алюмінію) та нерозчинними (нерозкладений апатит або фосфорит). Кількість засвоюваних сполук фосфору становить 75–90% від загального його вмісту. Розкладанням апатиту або фосфориту сірчаною кислотою добувають простий порошкоподібний суперфосфат.

169

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

Після гранулювання порошкоподібного суперфосфату отримують гранульований суперфосфат. У гранульованому суперфосфаті вміст засвоюваної фосфорної кислоти становить 18–21%. Вміст гранул розміром 1–4 мм не менш як 90%, вільної фосфорної кислоти 1–2,5% Р2О5,води — 3,5–4%.

У ґрунті відбувається біологічне, хімічне та обмінне поглинання фосфору суперфосфату. Хімічне поглинання фосфору відбувається інтенсивно у перші 24 години, далі поглинання — за рахунок фізичної сорбції. Хімічне поглинання зумовлює утворення в ґрунті менш доступних для рослин сполук фосфору. Незважаючи на те, що цей процес тривалий і в цілому негативний, він сприяє закріпленню сполук фосфору в місцях його внесення, завдяки чому фосфор суперфосфату з ґрунту практично не вимивається. При адсорбції суперфосфату ґрунтом сполуки фосфору в результаті обмінних реакцій переходять у ґрунтовий розчин, поглинаються рослинами або хімічно ґрунтом.

Застосовують суперфосфат на всіх типах ґрунтів як основне добриво, в рядки, для підживлення. Ефективність рядкового внесення суперфосфату вища, ніж розкидного. Від внесення 1 т суперфосфату в рядки приріст зерна пшениці становить 5,8 т, під плуг в розкид — 1,8 т.

Суперфосфат амонізований. Виробляють шляхом нейтралізації звичайного суперфосфату аміаком. Крім фосфору містить 6% азоту.

Суперфосфат подвійний Ca(Н2РО4)2•Н2О + Н3РО4. На відміну від простого суперфосфату в подвійному суперфосфаті фосфор представлений дигідрофосфатом кальцію та вільною фосфорною кислотою. Гіпс у ньому є домішкою. Масова частка засвоюваної фосфорної кислоти становить 40–50% Р2О5, водорозчинної — 37–42%. Вміст вільної фосфорної кислоти досягає 5% Р2О5, води — 4–5%. Кількість гранул розміром 1–4 мм має бути не менш як 80%.

Процеси поглинання ґрунтом подвійного суперфосфату, вбирання рослинами такі самі, як простого суперфосфату. Суперфосфат подвійний гранульований застосовують на всіх ґрунтах для основного і рядкового внесення та для підживлення.

Преципітат СаНРО4•2Н2О. Масова частка засвоюваної цитратнорозчинної фосфорної кислоти 27–46% Р2О5. Преципітат

170

18. Мінеральні добрива

має добрі фізичні властивості (розсипчастий, негігроскопічний), застосовують для основного внесений на ґрунтах з кислою реакцією.

За даними Географічної мережі дослідів з добривами на дер- ново-підзолистих ґрунтах, приріст соломки льону при внесенні суперфосфату в складі N30P60K90 становив 2,4 ц/га, преципітату — 2,2 ц/гa картоплі при внесенні N70P70K78 — відповідно 30 і 34 ц/га.

Фосфат знефторений 3CaO•Р2О5 + 4CaO•Р2О5•.SiO2. Масова частка засвоюваної фосфорної кислоти становить 26–38% Р2О5. Білого або сірого кольору. Порошкоподібний, негігроскопічний, незлежується. Використовують як основне добриво на ґрунтах з кислою реакцією.

За даними Географічної мережі дослідів з добривами на дер- ново-підзолистих ґрунтах від внесення знефтореного фосфату в основному удобренні під озимі та ярі культури, льон, картоплю й овочеві отримано такий самий приріст урожаю, як і від суперфосфату. Аналогічні закономірності в дії цих добрив встановлено на сірих опідзолених ґрунтах, чорноземах вилугованих та опідзолених. Вапнування не сприяє зниженню ефективності знефтореного фосфату. Оскільки концентрація знефтореного фосфату у 1,5–2 рази більша, ніж простого суперфосфату, застосування його дає змогу зменшити витрати на транспортування, зберігання і внесення.

Фосфатшлаки. При подрібненні металургійних сплавів виробляють фосфатшлак. Загальна формула 4СаО•Р2О5. Масова частка засвоюваної (лимонно-розчинної) фосфорної кислоти 14– 20% Р2О5. У шлаках міститься значна кількість кальцію (до 38– 59% СаО), магнію, кремнію, заліза, алюмінію, маргану та інших металів. Темно-сірого або чорного кольору, тонкорозмелений.

Вносять фосфатшлаки як основне добриво на кислих ґрунтах. При взаємодії фосфатшлаку з ґрунтом відбувається зменшення кислотності ґрунту, підвищується доступність сполук фосфору для рослин, ґрунт збагачується на кальцій та інші елементи.

У дослідах Черкаської дослідної станції на чорноземах опідзолених при внесенні суперфосфату врожайність цукрових буряків становила 414 ц/га, фосфатшлаку — 432 ц/га, на сірих опідзолених ґрунтах Вінницької дослідної станції — відповідно 435 і 430 ц/га.

Фосфоритне борошно Ca3(PO4)2•CaF2. Масова частка загальної фосфорної кислоти становить 16–35% Р2О5. Важкорозчинне.

171

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

Чорного або темно-сірого кольору, не злежується. Часточок розміром 0,03–0,14 мм повинно бути до 90%. При транспортуванні дуже розпорошується. Вміст вологи — не більш як 1,5%.

Високоефективне при основному внесенні на ґрунтах, гідролітична кислотність яких більша за 2,5 мг-екв/100 г ґрунту. Під впливом кислотності ґрунту фосфоритне борошно перетворюється на більш доступну сполуку СаНРО4, згодом на Са(Н2РО4)2. При цьому також зменшується кислотність ґрунту. Підсилення процесу нітрифікації та більший контакт добрива з ґрунтом сприяють утворенню значної кількості доступних сполук фосфору.

В Україні почали добувати жовнові фосфорити на Волині та зернисті у Рівненській області. Розвідані зернисті фосфорити в Донецькій, Чернігівській, Хмельницькій та Закарпатській областях. Вони містять 7–8% Р2О5, близько 40% СаО, кадмію, фтору, урану в них значно менше, ніж у фосфоритах Північної Африки і Близького Сходу. Їх доцільно застосовувати на бідних на фосфор дерново-підзолистих і сірих лісових ґрунтах.

Правильне використання фосфоритного борошна при основному внесенні дає можливість отримувати такі самі прирости врожаю, як і від внесення суперфосфату, фосфатшлаку (табл. 28) при значно нижчих витратах на виробництво одиниці продукції.

Вапнування знижує ефективність фосфоритного борошна. Тому це добриво потрібно вносити до вапнування. Високоефективне фосфоритне борошно при корінному поліпшенні лук і пасовищ.

Таблиця 28

Вплив форм фосфорних добрив на врожайність і якість зерна кукурудзи на лучно-чорноземних опідзолених ґрунтах (за Л. А. Левченком)

	Урожай-	Приріст,	Вміст
Варіант досліду	ність,		протеїну,	крохма-
	ц/га	ц/га	%	лю, %
Контроль	41,0	–	12,72	62,0
20 т/га гною + N50K50 –	67,0	–	13,26	64,0
фон
Фон + Рс 60	73,3	6,3	14,00	67,8
Фон + Рф.ш. 60	72,1	5,1	14,64	64,8
Фон + Рф 60	71,5	4,5	14,58	64,2

172