- •ВСТУП
- •1. ПОХОДЖЕННЯ, СКЛАД І ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТІВ
- •1.1. Гранулометричний склад ґрунтів
- •1.2. Мінералогічний склад ґрунтів
- •1.3. Ґрунтотворні породи
- •1.4. Суть ґрунтотворного процесу
- •1.5. Морфологічні ознаки ґрунту
- •1.6. Органічна частина ґрунту
- •1.7. Вбирна здатність і реакція ґрунту
- •1.8. Водні властивості і водний режим ґрунту
- •1.9. Повітряні властивості і повітряний режим ґрунтів
- •1.10. Теплові властивості і тепловий режим ґрунтів
- •2. РОДЮЧІСТЬ ҐРУНТІВ
- •3. ОСНОВНІ ГЕНЕТИЧНІ ТИПИ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ
- •3.1. Фактори і умови ґрунтоутворення
- •3.2. Основні закономірності розміщення ґрунтів
- •3.3. Класифікація і систематика ґрунтів
- •3.4. Номенклатура ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •8. ЗАСОЛЕНІ ҐРУНТИ І СОЛОДІ
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •10. ҐРУНТИ ГІРСЬКОГО КРИМУ
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •12.2. Агровиробниче групування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •13. ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР
- •13.1. Економічна оцінка земель
- •14. СКЛАД І ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН
- •14.1. Роль макро- і мікроелементів
- •14.2. Винос поживних речовин культурами
- •14.3. Баланс поживних речовин
- •14.4. Рослинна діагностика
- •14.5. Живлення рослин
- •Контрольні запитання
- •15. АГРОХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТІВ
- •15.1. Вміст елементів живлення у ґрунті і їх значення
- •15.2. Агрохімічні властивості ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •16. ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ
- •17. ХІМІЧНА МЕЛІОРАЦІЯ ҐРУНТІВ
- •17.1. Вапнування ґрунтів
- •17.2. Гіпсування ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •18. МІНЕРАЛЬНІ ДОБРИВА
- •18.1. Азотні добрива
- •18.2. Рідкі азотні добрива
- •18.3. Інгібітори нітрифікації
- •18.4. Фосфорні добрива
- •18.5. Калійні добрива
- •18.6. Комплексні добрива
- •18.6.1. Застосування комплексних добрив
- •18.7. Рідкі комплексні добрива
- •Контрольні запитання
- •19. ОРГАНІЧНІ ДОБРИВА
- •19.2. Пташиний послід
- •19.3. Торф
- •19.4. Компости
- •19.5. Сапропель
- •19.6. Зелене добриво
- •Контрольні запитання
- •20. ЗНАЧЕННЯ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ І МІКРОДОБРИВ
- •20.1. Мікродобрива
- •Контрольні запитання
- •21. СКЛАДИ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ДОБРИВ
- •22. СИСТЕМА ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ
- •22.1. Система удобрення у сівозмінах
- •22.2. Удобрення овочевих культур
- •22.3. Удобрення плодових і ягідних культур
- •22.4. Удобрення сінокосів і пасовищ
- •22.5. Система удобрення в умовах зрошення
- •22.7. Програмування врожаю
- •Контрольні запитання
- •23.1.3. Агрохімічне дослідження ґрунтів
- •23.1.4. Агрохімічні картограми
- •23.1.5. Моніторинг ґрунтів
- •23.1.6. Агрохімічний паспорт
- •23.1.7. Проектно-кошторисна документація
- •23.1.8. Контроль якості засобів хімізації
- •23.1.9. Агрохімічне обслуговування
- •23.1.10. Формування «Сільгоспхімія»
- •23.1.11. Пункти хімізації
- •23.2. Економіка застосування добрив
- •Контрольні запитання
- •24.2. Вода
- •24.4. Теплота
- •Контрольні запитання
- •25.1. Біологічні особливості бур’янів
- •25.2. Класифікація бур’янів
- •25.3. Заходи боротьби з бур’янами
- •Контрольні запитання
- •26. СІВОЗМІНИ В ЗЕМЛЕРОБСТВІ УКРАЇНИ
- •26.1. Наукові основи сівозмін
- •26.2. Класифікація сівозмін
- •26.5. Проміжні культури в сівозміні
- •Контрольні запитання
- •27. ОБРОБІТОК ҐРУНТУ
- •27.2. Заходи і способи обробітку ґрунту
- •27.3. Системи обробітку ґрунту
- •27.3.1. Зяблевий обробіток ґрунту
- •27.3.2. Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури
- •27.3.3. Обробіток ґрунту під озимі культури
- •Контрольні запитання
- •28.1. Агротехнічні вимоги до якості насіння
- •28.2. Зберігання насіння
- •28.3. Підготовка насіння до сівби
- •28.4. Сівба сільськогосподарських культур
- •Контрольні запитання
- •29. СИСТЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА
- •29.1. Розвиток систем землеробства
- •29.2. Сучасні інтенсивні системи землеробства
- •29.4. Системи землеробства на зрошуваних землях
- •Контрольні запитання
- •СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії
Таблиця 9
Вміст Mn, Zn, Cu, Pb, Cd в озимій пшениці, мг/кг сухої речовини (за В. І. Купчиком)
Варіант |
Mn |
Zn |
|
Cu |
Pb |
Cd |
досліду |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Коріння |
|
|
|
|
Контроль |
160 |
56,5 |
|
30,3 |
6,9 |
0,13 |
N45P45K45 |
189 |
65,8 |
|
22,4 |
8,4 |
0,16 |
N90P60K60 |
229 |
47,6 |
|
17,2 |
14,3 |
0,26 |
N120Р90К90 |
258 |
47,0 |
|
17,3 |
14,3 |
0,26 |
|
|
Зерно |
|
|
|
|
Контроль |
12,6 |
28,5 |
|
8,7 |
0,96 |
0,01 |
N45Р45К45 |
12,9 |
223 |
|
7,3 |
0,52 |
0,02 |
N90Р60К60 |
13,5 |
21,5 |
|
5,7 |
6,52 |
0,02 |
N120Р90К90 |
14,0 |
20,4 |
|
5,2 |
0,45 |
0,02 |
|
|
|
|
|
|
Таблиця 10 |
||
Вміст елементів живлення у різних культурах, |
||||||||
|
% на суху речовину |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Культура |
|
N |
Р2О5 |
|
К2О |
|
CaO |
|
Озима пшениця |
|
|
|
|
|
|
|
|
зерно |
|
2,0–2,5 |
0,85–1,00 |
|
0,5–0,8 |
|
0,07 |
|
солома |
|
0,5 |
0,2 |
|
0,09–1,0 |
|
0,28 |
|
Кукурудза (зерно) |
|
1,8–2,0 |
0,57 |
|
0,37 |
|
0,03 |
|
Горох |
|
|
|
|
|
|
|
|
зерно |
|
4,3 |
1,0 |
|
1,25 |
|
0,09 |
|
солома |
|
1,4 |
0,35 |
|
0,50 |
|
1,85 |
|
Льон |
|
|
|
|
|
|
|
|
насіння |
|
4,0 |
1,35 |
|
1,0 |
|
0,26 |
|
солома |
|
0,62 |
0,42 |
|
0,97 |
|
0,69 |
|
14.2. Винос поживних речовин культурами
Винос з ґрунту сільськогосподарською продукцією поживних речовин значною мірою залежить від їх вмісту в основній і побічній продукції врожаю. Розрізняють біологічний і господарський винос. Біологічний винос — це кількість поживних речовин, яка витрачається на утворення всієї біологічної маси врожаю.
132
14. Склад і живлення рослин
Господарський винос складається з кількості поживних речовин, яка вилучається з поля разом з основною або основною і побічною продукцією після її вивезення з поля при збиранні. Господарський винос залежить не тільки від культур, а й від врожаю, вмісту в ньому поживних речовин та умов вирощування. Наприклад, при урожаї пшениці 40 ц/га із зерном і соломою в середньому виноситься, кг/га: азоту — 130, фосфору — 50, калію — 62. Із ростом урожайності винос значно збільшується.
При урожаї 96–116 ц/га зерна кукурудзи винос основною і побічною продукцією азоту становить, кг/га: азоту — 214–349, фосфору — 71–116, калію — 130–302. Очевидно, що для вирощування таких урожаїв у ґрунті повинен бути значно більший запас рухомих сполук азоту, фосфору і калію, який необхідно створити за рахунок вмісту поживних речовин ґрунту і внесення добрив. Високі норми добрив повинні бути агрохімічно, екологічно і економічно обґрунтовані.
У практиці при встановленні норм добрив враховують винос азоту, фосфору і калію на формування одиниці основної продукції і відповідної кількості побічної (табл. 11).
Таблиця 11
Винос азоту, фосфору і калію культурами (кг/т) основної продукції з урахуванням відповідної кількості побічної
Культура |
N |
Р2О5 |
К2О |
Озима пшениця |
32 |
11 |
16 |
Озиме жито |
29 |
12 |
21 |
Кукурудза |
30 |
10 |
26 |
Горох |
66 |
15 |
29 |
Соя |
72 |
14 |
20 |
Гречка |
30 |
15 |
30 |
Знаючи заплановану врожайність і винос поживних речовин 1 т основної і відповідної кількості побічної продукції, визначають винос поживних речовин, який враховується при складанні плану застосування добрив і системи удобрення.
Винос елементів живлення значною мірою залежить від коефіцієнта використання: їх з ґрунту і добрив. Коефіцієнт використання певного елемента Ке живлення з ґрунту обчислюють за формулою
133
Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії
Ке = a · 100 / b,
де а — кількість елемента, винесена врожаєм з ґрунту, в який добрива не вносили, кг/га;
b — вміст рухомої форми елемента в орному шарі, кг/га.
Величина коефіцієнта використання поживних речовин з ґрунту дуже змінна і залежить не тільки від біологічних особливостей культури, величини врожаю і ґрунту, а й від культури землеробства, застосування хімічної меліорації, зрошення, органічних і мінеральних добрив. Так, коефіцієнт використання легкогідролізованого азоту з чорноземів становить 20–30%, мінерального азоту (суми азоту амонію й азоту нітратів) — 60%.
Коефіцієнт використання сполук фосфору і калію з ґрунту великою мірою залежить від вмісту їх у ґрунті (табл. 12).
Таблиця 12
Коефіцієнт використання фосфору і калію з чорноземів і сірих опідзолених ґрунтів, %
|
|
Вміст елемента, мг/кг |
|
|||
Культура |
|
Р2О5 |
|
|
К2О |
|
|
до 50 |
51–100 |
101–150 |
до 50 |
51–100 |
101–150 |
Озима |
11 |
9 |
5 |
17 |
13 |
12 |
пшениця |
|
|
|
|
|
|
Кукурудза |
|
|
|
|
|
|
на зерно |
12 |
9 |
8 |
31 |
23 |
19 |
на силос |
7 |
6 |
5 |
19 |
16 |
14 |
Цукрові |
10 |
9 |
8 |
33 |
30 |
30 |
буряки |
|
|
|
|
|
|
Горох |
9 |
9 |
8 |
15 |
12 |
10 |
Багаторічні |
8 |
5 |
5 |
17 |
11 |
10 |
трави |
|
|
|
|
|
|
Коефіцієнт використання елементів живлення з добрив показує частку їх використання культурою від загальної кількості винесеного елемента з добривами. Розраховують коефіцієнт використання елемента з добрива Кд за формулою
Kд = (Вд — Вк) · 100 / С,
де Вд — винос елемента врожаєм при застосуванні добрив, кг/га;
134
14. Склад і живлення рослин
Вк — винос елемента врожаєм на контролі, кг/га; С — кількість внесеного з добривами елемента, кг/га.
Величина коефіцієнта використання елемента з добрив залежить від біологічних особливостей культури, врожаю, виду добрива, прямої їх дії і післядії тощо (табл. 13).
При складанні системи удобрення культур і плану застосування добрив ураховують не тільки біологічні й сортові особливості культур, величину запланованого врожаю, а й властивості ґрунтів.
Таблиця 13
Коефіцієнт використання головних елементів живлення з добрив, %
Добрива і культура |
N |
|
Р2О5 |
К2О |
Мінеральні добрива |
|
|
||
Зернові культури |
50–60 |
|
20–25 |
60–70 |
Цукрові буряки, картоп- |
60–70 |
|
25 |
70 |
ля, багаторічні трави |
|
|
|
|
Органічні добрива (гній) |
|
|||
Пряма дія добрива |
30 |
|
40 |
60 |
Післядія добрива |
15 |
|
20 |
10 |
|
|
|
|
|
14.3. Баланс поживних речовин
Інтенсифікація землеробства, застосування добрив вимагають складання балансу поживних речовин у сівозміні і землеробстві, що дає змогу мати уявлення про винос і надходження поживних речовин. Отже, показники балансу показують можливість підвищення врожайності культур та родючості ґрунтів. Якщо винос поживних речовин значно перевищує їх надходження з добривами, то це призводить до зниження врожайності і родючості ґрунтів.
Статті надходження поживних речовин складаються з надходження їх з добривами, насінням, атмосферними опадами, особливо в районах, де зосереджені великі промислові підприємства. При визначенні надходження азоту враховується також величина азотфіксації мікроорганізмами та бобовими культурами.
Статтями витрат поживних речовин є винос основною і побічною продукцією. Крім того, при визначенні втрат азоту з добрив і
135