Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

Таблиця 9

Вміст Mn, Zn, Cu, Pb, Cd в озимій пшениці, мг/кг сухої речовини (за В. І. Купчиком)

Варіант	Mn	Zn		Cu	Pb	Cd
досліду
		Коріння
Контроль	160	56,5		30,3	6,9	0,13
N45P45K45	189	65,8		22,4	8,4	0,16
N90P60K60	229	47,6		17,2	14,3	0,26
N120Р90К90	258	47,0		17,3	14,3	0,26
		Зерно
Контроль	12,6	28,5		8,7	0,96	0,01
N45Р45К45	12,9	223		7,3	0,52	0,02
N90Р60К60	13,5	21,5		5,7	6,52	0,02
N120Р90К90	14,0	20,4		5,2	0,45	0,02

						Таблиця 10
Вміст елементів живлення у різних культурах,
	% на суху речовину
Культура		N	Р2О5		К2О		CaO
Озима пшениця
зерно		2,0–2,5	0,85–1,00		0,5–0,8		0,07
солома		0,5	0,2		0,09–1,0		0,28
Кукурудза (зерно)		1,8–2,0	0,57		0,37		0,03
Горох
зерно		4,3	1,0		1,25		0,09
солома		1,4	0,35		0,50		1,85
Льон
насіння		4,0	1,35		1,0		0,26
солома		0,62	0,42		0,97		0,69

14.2. Винос поживних речовин культурами

Винос з ґрунту сільськогосподарською продукцією поживних речовин значною мірою залежить від їх вмісту в основній і побічній продукції врожаю. Розрізняють біологічний і господарський винос. Біологічний винос — це кількість поживних речовин, яка витрачається на утворення всієї біологічної маси врожаю.

132

14. Склад і живлення рослин

Господарський винос складається з кількості поживних речовин, яка вилучається з поля разом з основною або основною і побічною продукцією після її вивезення з поля при збиранні. Господарський винос залежить не тільки від культур, а й від врожаю, вмісту в ньому поживних речовин та умов вирощування. Наприклад, при урожаї пшениці 40 ц/га із зерном і соломою в середньому виноситься, кг/га: азоту — 130, фосфору — 50, калію — 62. Із ростом урожайності винос значно збільшується.

При урожаї 96–116 ц/га зерна кукурудзи винос основною і побічною продукцією азоту становить, кг/га: азоту — 214–349, фосфору — 71–116, калію — 130–302. Очевидно, що для вирощування таких урожаїв у ґрунті повинен бути значно більший запас рухомих сполук азоту, фосфору і калію, який необхідно створити за рахунок вмісту поживних речовин ґрунту і внесення добрив. Високі норми добрив повинні бути агрохімічно, екологічно і економічно обґрунтовані.

У практиці при встановленні норм добрив враховують винос азоту, фосфору і калію на формування одиниці основної продукції і відповідної кількості побічної (табл. 11).

Таблиця 11

Винос азоту, фосфору і калію культурами (кг/т) основної продукції з урахуванням відповідної кількості побічної

Культура	N	Р2О5	К2О
Озима пшениця	32	11	16
Озиме жито	29	12	21
Кукурудза	30	10	26
Горох	66	15	29
Соя	72	14	20
Гречка	30	15	30

Знаючи заплановану врожайність і винос поживних речовин 1 т основної і відповідної кількості побічної продукції, визначають винос поживних речовин, який враховується при складанні плану застосування добрив і системи удобрення.

Винос елементів живлення значною мірою залежить від коефіцієнта використання: їх з ґрунту і добрив. Коефіцієнт використання певного елемента Ке живлення з ґрунту обчислюють за формулою

133

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

Ке = a · 100 / b,

де а — кількість елемента, винесена врожаєм з ґрунту, в який добрива не вносили, кг/га;

b — вміст рухомої форми елемента в орному шарі, кг/га.

Величина коефіцієнта використання поживних речовин з ґрунту дуже змінна і залежить не тільки від біологічних особливостей культури, величини врожаю і ґрунту, а й від культури землеробства, застосування хімічної меліорації, зрошення, органічних і мінеральних добрив. Так, коефіцієнт використання легкогідролізованого азоту з чорноземів становить 20–30%, мінерального азоту (суми азоту амонію й азоту нітратів) — 60%.

Коефіцієнт використання сполук фосфору і калію з ґрунту великою мірою залежить від вмісту їх у ґрунті (табл. 12).

Таблиця 12

Коефіцієнт використання фосфору і калію з чорноземів і сірих опідзолених ґрунтів, %

		Вміст елемента, мг/кг
Культура		Р2О5			К2О
	до 50	51–100	101–150	до 50	51–100	101–150
Озима	11	9	5	17	13	12
пшениця
Кукурудза
на зерно	12	9	8	31	23	19
на силос	7	6	5	19	16	14
Цукрові	10	9	8	33	30	30
буряки
Горох	9	9	8	15	12	10
Багаторічні	8	5	5	17	11	10
трави

Коефіцієнт використання елементів живлення з добрив показує частку їх використання культурою від загальної кількості винесеного елемента з добривами. Розраховують коефіцієнт використання елемента з добрива Кд за формулою

Kд = (Вд — Вк) · 100 / С,

де Вд — винос елемента врожаєм при застосуванні добрив, кг/га;

134

14. Склад і живлення рослин

Вк — винос елемента врожаєм на контролі, кг/га; С — кількість внесеного з добривами елемента, кг/га.

Величина коефіцієнта використання елемента з добрив залежить від біологічних особливостей культури, врожаю, виду добрива, прямої їх дії і післядії тощо (табл. 13).

При складанні системи удобрення культур і плану застосування добрив ураховують не тільки біологічні й сортові особливості культур, величину запланованого врожаю, а й властивості ґрунтів.

Таблиця 13

Коефіцієнт використання головних елементів живлення з добрив, %

Добрива і культура	N		Р2О5	К2О
Мінеральні добрива
Зернові культури	50–60		20–25	60–70
Цукрові буряки, картоп-	60–70		25	70
ля, багаторічні трави
Органічні добрива (гній)
Пряма дія добрива	30		40	60
Післядія добрива	15		20	10

14.3. Баланс поживних речовин

Інтенсифікація землеробства, застосування добрив вимагають складання балансу поживних речовин у сівозміні і землеробстві, що дає змогу мати уявлення про винос і надходження поживних речовин. Отже, показники балансу показують можливість підвищення врожайності культур та родючості ґрунтів. Якщо винос поживних речовин значно перевищує їх надходження з добривами, то це призводить до зниження врожайності і родючості ґрунтів.

Статті надходження поживних речовин складаються з надходження їх з добривами, насінням, атмосферними опадами, особливо в районах, де зосереджені великі промислові підприємства. При визначенні надходження азоту враховується також величина азотфіксації мікроорганізмами та бобовими культурами.

Статтями витрат поживних речовин є винос основною і побічною продукцією. Крім того, при визначенні втрат азоту з добрив і

135