18.Мінеральні добрива

18.2.Рідкі азотні добрива

Аміак рідкий синтетичний NH3. Масова частка азоту становить 82%. Безбарвна рухома рідина (1 л при 26,6°С важить 0,6 кг). Добувають зрідженням газоподібного аміаку. Рідина густиною 618 кг/м3 при 15,5°С. Температура зрідження –33,5°С. Тиск насичених парів аміаку при 20°С становить 875 кПа, а при 40°С збільшується до 1545 кПа.

Внесений рідкий аміак при взаємодії з вологою ґрунту утворює гідроксид амонію. Інтенсивність поглинання аміаку ґрунтом залежить від гранулометричного і мінералогічного складу ґрунту, кількості і складу органічної речовини, структури і вологості. Від цих властивостей ґрунту залежать час і глибина внесення рідкого аміаку. При внесенні аміак швидко переміщується у газовій фазі ґрунту, постійно взаємодіючи з вологою. За недостатньої кількості неактивних молекул у ґрунті аміак звітрюється. Внаслідок дисоціаціі NH4OH утворюються іони амонію, які поглинаються ГВК.

Узоні внесення рідкого аміаку внаслідок утворення гідрокси-

ду амонію NH4OH відбувається зміщення рН ґрунтового розчину. Особливо значне воно (рН до 9) на малобуферних, бідних на органічну речовину ґрунтах. Через 1-2 тижні після внесення рідкого аміаку внаслідок нітрифікації кислотність ґрунту підвищується до початкового рівня, а в деяких ґрунтах вона може навіть значно збільшитися. Тому для запобігання цьому негативному явищу необхідно частіше проводити вапнування ґрунтів. У зоні ґрунту, прилеглій до місця внесення рідкого аміаку, кількість мікрофлори значно зменшується. Через 10–14 діб її кількість зростає й активність мікрофлори знову посилюється. Проте нематоди в ґрунті гинуть.

Усухому, глибистому, ущільненому і перезволоженому ґрунті створюються умови для звітрювання аміаку. З метою зменшення його втрат рідкий аміак вносять на ґрунтах суглинистого і глинистого гранулометричного складу на глибину 8–10 см, піщаного і супіщаного — на 10–12 см. При правильному внесенні азот із рідкого аміаку краще поглинається ґрунтом, ніж із твердих добрив.

Застосовують рідкий аміак для основного внесення, підживлення, збагачення кормів протеїном.

165

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

При внесенні 80–150 кг/га азоту сівбу проводять через 2–3 дні. Щоб зменшити утворення нітратного азоту, рідкий аміак восени доцільно вносити при температурі ґрунту нижче 10°С.

Рідкий аміак транспортують і зберігають у неізольованих сталевих цистернах, розрахованих на тиск до 3 Мпа, або термоізольованих цистернах, розрахованих на тиск до 0,6 Мпа. Місткості для зберігання рідкого аміаку повинні мати грозозахист та бути заземлені від статичного струму, а при транспортуванні — бути заземлені від статичного струму. Місткості для зберігання рідкого аміаку заповнюють на 67–85% загального об’єму.

У господарства від глибинних, пристанційних або розподільних станцій рідкий аміак доставляють спеціальні бригади, у розпорядженні яких є заправники і машини для внесення рідкого аміаку.

Аміак водний технічний NН3 + Н2О (водний аміак). Це водний розчин аміаку, в якому міститься 18–25% NH3 або 16,5–20,5% азоту. Безбарвна або жовтувата рідина з різким запахом нашатирного спирту, Густина 0,9–0,98 г/см3. Основна кількість азоту міститься у формі NH3.

Температура замерзання аміачної води залежить від концентрації в ній аміаку; 10%-й розчин водного аміаку замерзає при температурі –12°С, 20%-й — при –33°С, 25%-й — при –56°С.

Аміачну воду перевозять і зберігають у закритих баках і цистернах, розрахованих на тиск 0,15–0,2 Мпа.

Застосовують аміачну воду переважно у місцях виробництва. При внесенні аміачної води аміак поглинається рідкою і твердою фазами ґрунту, піддається процесу нітрифікації аналогічно азоту рідкого аміаку. Аміачну воду використовують для передпосівного внесення та підживлення, заробляючи на глибину не менш як 8–10 см на ґрунтах важкого і 10–12 см легкого гранулометричного складу. Недопустиме її поверхневе внесення. Сучасні робочі органи дають можливість вносити аміачну воду нижче і в бік від насіння під час сівби. Ефективність рідкого і водного аміаку практично однакова.

Водні розчини селітри аміачної і сечовини (КАС) NH4NO3 + + CO(NH2)2. Без аміачне з високою густиною (1,28–1,31 г/см3) добриво. Масова частка азоту становить 26 (КАС-26) — 34% (КАС-34). Температура кристалізації КАС-32 –2°С, КАС-28 –18°С.

166

18. Мінеральні добрива

Температура замерзання КАС-28 –28,2°С, КАС-32 –25,8°С; рН = = 7...7,5. Добриво не токсичне, але пожежо- і вибухонебезпечне.

Азот у добриві представлений амонійним, нітратним та амідним азотом. Відсутність аміаку дає можливість вносити КАС на поверхню ґрунту з наступним зароблянням у ґрунт, проводити кореневе і позакореневе підживлення, не спричинюючи опіків листя (концентрація розчину 30–35%).

КАС вносять також з інгібіторами нітрифікації, мікроелементами, пестицидами, регуляторами росту, РКД, з поливною водою, що дає змогу поєднати кілька технологічних операцій.

Народногосподарське й агрохімічне значення КАС полягає в тому, що його застосування дає змогу зменшити капіталовкладення, затрати праці на 20–40% та втрати азоту, повністю механізувати транспортування і внесення, досягти 100% рівномірності внесення і дозування, підвищити продуктивність праці.

Агрохімічна ефективність КАС рівнозначна ефективності твердих або рідких азотних добрив. Часто за рахунок більш рівномірного внесення та точного дозування, зменшення втрат азоту в газоподібному стані прирости врожаю збільшуються.

Рідка селітра кальцієва — амонізований водний розчин нітрату кальцію. Масова частка азоту становить 10–15%; рН = 7...10. Густина 1,4–1,6 г/см3. 50%-й водний розчин містить N 8,5–10,2%, Са — 12–15%. Не допускається застосування з РКД і водорозчинними фосфатами.

Нітрат калію. 36% водний розчин. Містить N 4,2–5,2%, калію — 15–17,2%.

Нітрат магнію. 37%-й водний розчин Mg(NO3)2 · 6Н2O. Азоту містить 7%, Мg — 6%.

Повільнодіючі азотні добрива. Для зменшення втрат азоту і розчинності азотних добрив, повільного вивільнення азоту, зменшення і нагромадження нітратів у сільськогосподарській продукції застосовують повільнодіючі добрива. Швидкість перетворення азоту повільнодіючих добрив в засвоювану форму залежить переважно від розміру часточок добрива.

Сечовино-формальдегідні добрива. Масова частка загального азоту становить 38–40%, водорозчинного — 25–35% від загального. Малогігроскопічне, білого або жовтуватого кольору, не злежується. Застосовують як основне добриво у районах

167

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

зрошення, на перезволожених ґрунтах та ґрунтах легкого гранулометричного складу. Більш висока вартість сечовино-формаль- дегідних добрив порівняно з сечовиною стримує їх застосування.

18.3. Інгібітори нітрифікації

Інгібітори нітрифікації пригнічують активність мікроорганізмів групи Nitrozomonas, які здійснюють першу стадію процесу нітрифікації (перетворення NH3 до NO3), їхня дія триває 30–45 діб при внесенні малих і середніх норм азотних добрив.

Застосовують інгібітори нітрифікації з аміачними, аміачнонітратними, амідними й органічними добривами (рідкий гній).

Введення 1–5% інгібітора нітрифікації ДЦДА, ЦП, КМП і ін. від маси азоту добрива в гранулу сечовини дає змогу зменшити втрати азоту з ґрунту та добрив внаслідок звітрювання і вимивання, поліпшити живлення рослин азотом, особливо у період формування врожаю, підвищити його якість як за рахунок нагромадження амонію, так і зменшення вмісту нітратного азоту.

Сечовина, в гранулу якої введено інгібітор (ДЦДА, КМП), за зовнішнім виглядом і фізичними властивостями та вмістом азоту не відрізняється від звичайної. Застосовують сечовину з інгібіторами нітрифікації як основне добриво. Застосування інгібіторів нітрифікації сприяє підвищенню врожайності та якості сільськогосподарської продукції (табл. 27).

Для еколого-токсиколорічної безпеки при застосуванні азотних добрив у науково обґрунтованих дозах слід проводити такі

Таблиця 27

Вплив інгібіторів нітрифікації, введених у сечовину, на врожайність і якість зерна озимої пшениці

	Варіант досліду		Урожайність,	Вміст білка,
			ц/га	%
	Без добрив		31,5	11,4
	Гній 30 т /га + Р90К90		36,0	12,0
	Гній + N90P90K90		37,7	13,6
	Гній + N90P90K90	+ ДЦДА	41,4	13,9
	Гній + N90P90K90	+ КМП	41,4	14,4

168